Як рись готується до зими, якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете.
Як рись готується до зими?
Рись – єдиний представник родини котячих, який добре пристосований до снігу.
Рись мешкає переважно у глухих хвойних лісах, на скелястих горах, та у чагарниках. Тварина не боїться лютих морозів, вона може спокійно існувати при -60°C. На зиму вони змінюють своє хутро на темніше.
Ця кішка здатна здійснювати добові переходи довжиною до 30-35 кілометрів.
До зими, як правило рись наїдає невеликий жировий підшкірний запас, який укупі з густою, щільною шерстю надійно захищає її від морозів.
Рисі, одинаки по своїй натурі, взимку змушені збиватися в зграї по три чотири (не більше) особини, що полегшує процес полювання і добування їжі.
До того ж в лютому у них настає шлюбний сезон. Де б не зупинялася рись навіть на короткий термін проживання, вона влаштовує собі лігво. Для цього служать вивернуті коренів лісових велетнів або печерки, надійно захищені від вітру, дощу і снігу.
Рись – прекрасний мисливець. Полюють вони зазвичай у сутінках. Сидять в засідках (можуть просидіти в одному положенні більше години, чекаючи на свою здобич), потім переслідують жертву (на дистанції 70-90 метрів), і тільки тоді нападають.
Харчуються хижаки зайцями-біляками, дрібними гризунами, молодими козулями, тетеруковими птахами. Взимку рись може з‘їсти 3 кг м‘яса. Після цього, залишки мертвої тварини він прикриває листям, або гілками.
Рисі – тварини, які не бояться людей, тому в голодні часи вони можуть з‘являтися як у селах, так і великих містах.
Загальний опис рисі. Тулуб – короткий, щільний. Очі – карі; гострий зір. Вуха – китиці на кінчиках. Хвіст – коротенький. Опорно-руховий апарат – лапи, дуже сильні. Взимку лапи вкриті хутром, завдяки цьому площа опори збільшується і їм стає легше рухатися по снігу, не грузнуть та не провалюються.