Види та жанри фольклору

Фольклор (англ. Folk-lore, букв. – народна мудрість; народне знання), або усна Народна творчість – художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань

Види та жанри фольклору

Традиційно виділяють чотири фольклорні роди:

    Народний епос – розповідні фольклорні твори, до яких належать:

      загадки прислів’я та приказки анекдоти історичні пісні балади казки легенди перекази байки притчі Народні казки
    Народна лірика – поетичні фольклорні твори, у яких життя зображується через відтворення думок, почуттів і переживань героїв.

      Трудові пісні Календарно-обрядові пісні – веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки Родинно-побутові пісні – колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння Соціально-побутові пісні – козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські(солдатські), бурлацькі(наймитські), стрілецькі пісні
    Народна драма – фольклорні твори, в основі яких лежить конфлікт, а сюжет розгортається через поєднання словесних, музичних і сценічних засобів (пісні-ігри”Просо”, “Мак”, “Коза”, “Меланка”, “Дід”, “Явтух”, “Подоляночка” тощо, а також вертеп, весілля).
    Народний ліро-епос – фольклорні твори, що містять ознаки як народного епосу, так і народної лірики.

      Балади думи