Біологічний вид та його критерії


Жива речовина в природі існує у вигляді окремих дискретних таксономічних одиниць — Видів (біологічних видів). В даній статті описано Що таке вид, основні характеристики виду та його критерії.

Біологічний вид та його критерії

Термін «вид» (species) ввів у науку англійський ботанік Джон Рей (1693). З часів Ліннея Вид — основна структурна одиниця систематики рослинного і тваринного світу (1735).

Вид є основною структурною одиницею живої природи. Він виникає, розвивається, а при зміні умов існування може зникну­ти або перетворитися в інші види.

Вид це — сукупність особин, схожих за основними морфологічними і функціональними ознаками, каріотипом, поведінковими реакціями, що мають загальне походження, заселяють певну те­риторію (ареал), що схрещується в природних умовах виключно між собою і що при цьому породжує плодовите потомство.

Види утворені популяціями і підвидами (останнє характерно не для всіх видів).

Критерії (ознаки) виду:

— морфологічні,

— фізіологічні,

— цитогенетичні,

— етологічні,

— екологічні.

Морфологічний критерій — це особливості зовнішньої і внут­рішньої будови осіб одного виду. Особини одного виду морфологі­чно схожі. Морфологічні відмінності між видами можуть бути чіткими або ледве уловимими.

Генетичний критерій заснований на характерному для кож­ного виду наборі хромосом, строго певному їх числі, розмірах, формі (схожість каріотипів у особин одного виду).

Фізіологічний критерій припускає схожість всіх процесів життєдіяльності (обмін речовин, подразнення, розмноження то­що) у особин одного виду і пояснює ступінь статевої ізоляції груп організмів.

Біохімічний критерій має на увазі схожість хімічного складу і біохімічних реакцій у особин одного виду.

Географічний критерій пов’язує вид з ареалом, який він за­ймає в природі. Він може бути великим або меншим, переривис­тим або суцільним.

Екологічний критерій ураховує сукупність чинників зовніш­нього середовища, необхідних для існування даного виду, і його взаємостосунки з іншими видами.

Всі критерії окремо мають відносний характер. Наприклад, морфологічну схожість можуть мати різні види (види-двійники), але вони не схрещуються між собою (наприклад, шість видів-двійників у малярійного комара). Біохімічні критерії (наприклад, співвідношення пуринових і пірімідинових основ у молекулі ДНК) можуть бути різні у видів одного роду, проте види різних родів можуть мати схожі біохімічні характеристики. Тому Для встановлення видової приналежності необхідне тільки сукупне вивчення критеріїв.

Головна риса виду — відносна стабільність його генофонду, яка підтримується репродуктивною ізоляцією особин від інших видів.

Єдність виду забезпечується вільним схрещуванням між особами, в результаті якого відбувається постійний обмін генами, сприяючий стійкому існуванню виду протягом багатьох поколінь. У той же час генети­чна структура виду постійно змінюється під дією еволюційних чинників (мутації, добір), тому вид виявляється неоднорідним.

Структура виду полягає в тому, що він утворений окремими особинами, об’єднаними в популяції і підвиди. Наявність підвидів характерно тільки для тих видів, які мають великі ареали, що характеризуються різноманітними умовами.

Видоутворення — це процес виникнення нових видів на базі спадкової мінливості під дією природного добору. У процесі видо­утворення відбувається перетворення генетично відкритих внут­рішньовидових систем (популяцій, підвидів, різновидів) у генети­чно закриті системи (нові види).

Способи видоутворення — географічний і екологічний залежно від того, який спосіб ізоляції послужив початковим для розбіжності попу­ляцій.

Географічне видоутворення відбувається в результаті фраг­ментації ареалу материнського виду фізичними бар’єрами (гірські хребти, вода тощо), що веде до ізоляції популяцій і видів. Це при­водить до зміни генофонду популяцій, а потім і до створення но­вих популяцій, підвидів і видів.

Екологічне видоутворення відбувається, коли невеликі групи однієї популяції потрапляють в різні екологічні умови (екологічні ніші) у межах ареалу свого виду. Тут організми піддаються дії нових умов, що веде до виявлення і закріплення нових мутацій, зміни напряму природного добору і формування нових ознак.

Тепер ви знаєте що таке вид та його основні критерії.