Тундра, подібно до інших природних зон, тягнеться безперервною смугою різної ширини на багато тисяч кілометрів по півночі материків Євразії і Північної Америки. У нашій виставі вона є як би одноманітною, безлісою, безрадісною, заболоченою місцевістю. Земля, що промерзла, покрита мохом, лишайником і подекуди низькорослими карликовими берізками і вербами. Але це не зовсім вірно. Виявляється, у зв’язку з відмінностями поверхні і клімату, пейзаж в окремих її районах досить всілякий. В першу чергу це пов’язано з особливостями рослинного покриву і з мірою господарського освоєння. Якщо говорити суто про природу тундри, велику різноманітність до її пейзажів вносять розкидані по ній острови, здавалося б не властивою для неї — із-за суворості кліматичних умов — рослинності.
Одним з таких найбільш відомих острівців представників флори інших природних зон є так званий Ари-Мас, що в перекладі з ненецкого означає Острів лісу. Розташований він серед суворої тундри півострова Таймир за сотні кілометрів на північ від тайгової зони, на 72 гр. с. ш. Оточений тундрою, він вузькою смугою тягнеться по високому берегу річки Нової, лівому припливу заполярної Хатанги. Полягає цей покинутий так далеко на північ острів лісу виключно з одних редкорастущих модрин, заввишки 4-7 м і завтовшки 10-15 див.
Для учених поки що залишається загадкою зростання деревної рослинності на суворому Таймирі. Адже тут лютують багатомісячні морози з температурами повітря часом до 50-60 гр.З нижче за нуль і панує тривала полярна ніч при незвичайно сухому повітрі.
До того ж тут дуже бідні живильними речовинами грунти, насичені вологою при мінімумі тепла навіть в короткий літній період, і щонайпотужніший, вимірюваний в сотнях метрів, шар багатолітньої мерзлоти.
Мабуть Ари-Мас є залишком пралісів, що якимсь чином зберігся в сучасних суворих природних умовах. Але чому це сталося саме на Таймирі, тоді як, наприклад, розташована набагато південніше в оточенні незамерзаючого Морея і омивана теплою течією Северо-атлантічеським Ісландія є безлісою країною?
А ось, напевно, ще більший парадокс. Тундра Чукотки, безконечні болота, мохи, лишайники, карликові чагарники і раптом саме тут, по берегах Чаунськой губи холодного моря Лаптевих, в долині річки Ангуєми, на обривистих і сухих південних схилах гір, розташовані типові… степові ділянки, де зростає декілька видів осоки, типчак, сон-трава, овсяница і ін.
Аналогічні степові ділянки серед тундри відомі і в інших районах тундрової зони, і навіть на розташованому значно північніше, серед льодів Чукотського моря, острові Врангеля. Чим можна пояснити це незвичайне явище? Учені вважають, що степові рослини проникли на острів в холодну і сувору епоху льодовикового періоду, коли велика область мелководий Чукотського і Берінг Морея була сушею. А оскільки в преріях Північної Америки клімат в ті далекі часи сприяв їх зростанню, степові рослини поширилися сюди через тундру Сибіру.