Айзек Азімов біографія скорочено

Айзек Азімов коротка біографія американського письменника-фантаста викладена в цій статті.

Айзек Азімов біографія скорочено

Айзек Азімов (справжнє ім’я Ісаак Озимов) народився 2 січня 1920 року в Росії, в Петровичах — містечку, розташованому зовсім недалеко від Смоленська. У 1923 батьки відвезли його в США ( «у валізі», як він сам висловлювався), де оселилися в Брукліні і через кілька років відкрили кондитерський магазин.

Здобувши середню освіту, Азімов, за бажанням батьків, намагався стати медиком. Це виявилося йому не під силу: побачивши кров йому ставало погано. Потім Айзек зробив спробу вступити в найпрестижніший коледж Колумбійського Університету, але не пройшов далі співбесіди, написавши в автобіографії про те, що він балакучий, неврівноважений і не вміє справляти на людей гарне враження. Він був прийнятий в юнацький коледж Сет Лоу в Брукліні. Через рік цей коледж закрився і Азімов опинився в Колумбійському Університеті.

25 липня 1945 року Айзек Азімов одружився на Гертруді Блюгерман, з якої виховував двох дітей.

З жовтня 1945 року по липень 1946 Азімов служив в армії. Потім повернувся в Нью-Йорк і продовжив освіту. У 1948 році закінчив аспірантуру, отримав ступінь PhD (доктора) біохімії, і вступив до постдокторату як біохімік. У 1949 році він влаштувався викладачем на медичний факультет Бостонського Університету, де в грудні 1951 року став асистентом, а в 1955 році — доцентом.

У 1958 покинув університет, щоб повністю присвятити себе літературній діяльності. Він автор більш ніж 500 книжок. У 1979 році йому було присвоєно звання професора.

У 1960-і роки Азімов перебував під слідством ФБР за можливі зв’язки з комуністами. Підозри були зняті з письменника в 1967 році.

У 1970 році Азімов розлучився з дружиною і майже одразу зійшовся з Дженет Опал Джеппсон.

6 квітня 1992 року письменник помер від серцевої і ниркової недостатності на тлі ВІЛ інфекції (що призвела до СНІДу), якою заразився при операції на серці в 1983 році.

Серед найбільш відомих творів письменника — детективна серія «Сталеві печери» (1954), «Голе сонце» (1957), «Роботи ранкової зорі» (1983) та «Роботи та Імперія» (1985); трилогія «Трилогія про Заснування» ;»Кінець вічності» (1955), «Самі боги» (1972), збірка оповідань «Я — робот», а також серія оповідань в яких вперше сформульовані знамениті три закони робототехніки.

Айзек Азімов біографія скорочено