Біблійна легенда “Про Вавилонську вежу” – відома кожній людині. Її аналіз наведений в цій статті.
Аналіз легенди “Про Вавилонську вежу”
Тема: розповідь про спорудження людьми Вавилонської вежі та перешкоду, яку вчинив Ягве щодо будівництва.
Ідея: уславлення миру, праці, взаєморозуміння між людьми на землі; засудження заздрості (Ягве).
Основна думка: спільна мова серед людей сприяє їх дружбі, злагодженій праці.
Композиція “Про Вавилонську вежу”
Експозиція: рішення людей збудувати вежу.
Зав’язка: заздрість Ягве, викликана спільною, злагодженою працею людей.
Кульмінація: буря, яку послав бог на землю, сприяла тому, що розлетілись людські слова, через це народ був позбавлений можливості спілкування між собою.
Розв’язка: припинення будівництва вежі, поява різних народностей на землі.
Проблематика “Про Вавилонську вежу”
– взаєморозуміння і заздрість;
– стимул для плідної праці;
– спільна мова – запорука миру на землі між людьми.
Історична основа легенди “Про Вавилонську вежу”
Події, що змальовуються в легенді про зведення Вавилонської вежі, відбуваються “після потопу” й відносяться до “початку людської історії”. У межах однієї біблійної оповіді органічно об’єдналися два мотиви:
1) побудова міста Вавилона і змішання мов;
2) зведення вежі й розпорошення людей. Археологічні розкопки підтверджують, що в цій оповіді відбилося будівництво у Вавилоні зіккуратів – величезних будівель ритуально-храмового призначення.
Легенда могла виникнути не пізніше ІІ тис. до н. е., причому не в осілого, а в кочового народу, суспільна свідомість якого осідлий спосіб життя сприймала як певне відхилення від норми, а у фактах зведення величезних ритуальних споруд вбачала вияви “гордині” та “зухвальства”, гідні страшної божої кари.
Місто Вавилон знаходилось у північній частині Дворіччя (Месопатамії) на березі ріки Євфрат. Вавилонські руїни можна побачити недалеко від сучасного міста Вілли (Ірак). Перші згадки про Вавилон датуються ІІІ тис. до н. е. На початку ІІ ст. до н. е. місто остаточно зійшло з історичної арени.