Анатолій Дімаров хронологічна таблиця Життя і творчості українського прозаїка викладена в цій статті.
Хронологічна таблиця Дімарова
| 5 травня 1922 | Анатолій Андрійович Дімаров народився на хуторі Гараськи (офіційно Миргород) на Полтавщині в сім’ї учителя. |
| 1932-1933 | У дитинстві пережив Голодомор в Україні. Після закінчення середньої школи був мобілізований до армії. |
| 26 червня 1941 | Воював як стрілець 371 стрілецького полку 37 стрілецької дивізії на Південно-Західному фронті |
| 17 липня 1941 | Був важко поранений. Потрапив до окупації, був командиром партизанського загону. Нагороджений як активний учасник війни орденами й медалями. |
| 1949 | У повоєнні роки працював у газеті “Радянська Волинь”.Він видав першу збірку оповідань “Гості з Волині”. |
| 1950–1951 | Навчався в Літературному інституті ім. М. Горького в Москві. |
| 1951–1953 | Навчався у Львівському педагогічному інституті. Закінчивши навчання, працював редактором у видавництвах. А. Дімаров є автором нарису “Дві Марії”, збірки оповідань та новел “На волинській землі”, “Волинські легенди”, “Через місточок”, повісті “Син капітана”, збірки повістей та оповідань “Жінка з дитиною”, романів “Його сім’я”, “Ідол”, “І будуть люди”. Творчий доробок письменника становить кілька десятків томів. |
| 1954 | Роман “Його сім’я” |
| 1961 | Роман “Ідол” |
| 1964 | Роман “І будуть люди” |
| 1969 | Збірка “Зінське щеня” |
| 1974 | “Біль і гнів” |
| 1978 | “Постріли Уляни Кашук” |
| 1982 | Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка |
| 1987 | “Сільські історії”, “Містечкові історії” |
| 1988 | “Боги на продаж. Міські історії” |
| 29 червня 2014 | Помер у Києві |