Андрій Чайковський біографія

Андрій Чайковський (15 травня 1857, Самбір — 2 червня 1935, Коломия) — український письменник, громадський діяч, доктор права, адвокат у Галичині. Цікаві факти про Андрія Чайковського відкриють вам невідомі сторони життя.

Андрій Чайковський біографія скорочено

Народився Андрій Якович 15 травня 185 7 року в сім’ї дрібного службовця в місті Самбір (нині Львівська область). В ранньому віці втратив обох батьків, тому хлопчика забрала до себе бабуся в село Гординя в Самбірському повіті.

Малий Андрій навчився читати польською, оскільки українського букваря не було. До початкової школи не ходив, навчався вдома. Іспити за початкову школу здавав приватно.

У 1869-1877 роках навчався в Самбірській гімназії, де прочитав Шевченкового «Кобзаря». В гімназійні роки (1873-1877) був членом підпільного товариства «Студентська громада».

У 1877-83 навчався на філософському ф-ті, згодом — юридичному ф-ті Львівського університету. Очолював студентське товариство «Дружній лихвар».

У 1881 став співзасновником «Кружка правників».

У 1882 мобілізований до війська, в чині офіцера австрійської армії брав участь у поході до Боснії. Після армійської служби займався адвокатською практикою в Самборі.

21 вересня 1884 одружився з Гладилович Наталією (дожили разом до золотого весілля, мали 6 дітей)

У 1890 відкрив власну адвокатську канцелярію в Бережанах. На Бережанщині проводив активну громадську та освітню роботу — очолював місцеву філію «Просвіти», організовував осередки «Січей», був повітовим кошовим. Належав до Української народно-демократичної партії, з 1899 входив до її керівного органу — Ширшого народного комітету.

У 1914 після початку війни — за доносом єдиновірних співмешканців, які з ідеологічних міркувань симпатизували завойовникам його посадили до сумновідомої львівської в’язниці «Бригідки», де тримали більше двох тижнів, і не знайшовши компромату, випустили.

У 1918-19 роках Чайковський став повітовим комісаром Самбірського повіту, і принципово працював на засадах гуманності та справедливості.

З 1919 р. жив у м. Коломиї, яка в той час була «під румунським постолом». У 1926-27 роках очолював осередок «Рідної школи».

2 червня 1935 року помер в Коломиї.

Андрій Чайковський твори

    Спомини зперед десяти літ (1892) Оповідання зі збірки : «Ні разу не вдарив», «Краще смерть, чим неволя», «Хто винен?», «За віхоть сіна», «Жаль ваги не має» (збірки «Оповідання» (1904 та 1920 роки)) За сестрою (1907) Віддячився (1913) Петро Конашевич-Сагайдачний (1917) Козацька помста (1919) Олюнька (1920) На уходах (1921) Олексій Корнієнко (1924) Роман «Сагайдачний» — книга перша «Побратими» (1924); книга друга «До слави», частина 1 (1929); книга третя «До слави», частина 2 Перед зривом — повість про життя гетьмана Богдана Хмельницького. Полковник Михайло Кричевський (1935) — трагічна історія польського шляхтича, який став на бік українців у їх боротьбі за волю. Три казки діда Охріма (1927) Автократ (1929) Четверта заповідь (1930) Сонце заходить (1930) За чужі гріхи (1931) За чужі гроші (1932) Чар-зілля (1932) Полковник Михайло Кричевський (1935) Одарка Чорні рядки (Мої спомини за час від 1 листопада 1918 р. до 13 травня 1919 р.) З ласки родин (б. р.) Не піддавай ся біді (б. р.)

Андрій Чайковський біографія