Ахматова Анна Андріївна (справжнє прізвище Горенко) – російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Хронологічна таблиця життя і творчості Анни Ахматової наведена в цій статті.
Анна Ахматова хронологічна таблиця
23 червня 1889 – народилася в родині відставного флотського інженера-механіка Андрія Горенка.
1890 – родина переїхала з Одеси до Царського Села, де пройшло її дитинство
1900–1905 – Анна навчалась в Царськосільській гімназії в роках.
1906–1907 – навчалась у Фундуклеївській жіночій гімназії (Київ), по закінченню якої продовжила навчання на Київських вищих жіночих курсах та Вищих історико-літературних курсах Раєва в Петербурзі.
1900 – опубліковано перший вірш у віці 11 років у журналі “Аполлон” (Псевдонім “Ахмат” по прабабці по материнській лінії)
1910 – вийшла замыж за російського поета Миколу Гумільова. Того ж року відвідала Париж, потім – Італію. Дебютувала в літературі збіркою поезій “Вечір”
1912 – в родині Гумільова і Ахматової народився син Лев – майбутній історик.
1914 – книга “Чотки”, принесла їй славу.
1921 Року був розстріляний її чоловік Микола Гумільов, на той час вони були вже розлучені, звинувачений у контрреволюційній змові, а пізніше був двічі ув’язнений її син. Трагедії особистого життя поетеси не зупиняли її активної творчої діяльності.
З 1922 – збірки Анни Ахматової піддавались жорсткій цензурній правці – і з 1923 до 1934 року вона практично не друкувалась.
1939 – прийнята в Союз радянських письменників.
1935-1940 – написана поема “Реквієм”.
1946 – Ахматову виключають із спілки радянських письменників.
1962 – побачила світ її 22-річна праця – “Поема без героя”. Була номінована на Нобелівську премію з літератури.
1964 – в Італії отримала премію “Етна-Таорміна”,
1965 – диплом почесного доктора Оксфордського університету. Перенесла 4-й інфаркт.
5 березня 1966 – померла в підмосковному кардіологічному санаторії. Похована на Комаровському кладовищі під Ленінградом.