Антон Макаренко біографія скорочено викладена в цій статті.
Антон Макаренко коротка біографія
Антон Семенович Макаренко – радянський педагог і письменник. Макаренко один з чотирьох педагогів, що визначили спосіб педагогічного мислення в ХХ столітті.
Народився 1 (13) березня 1888 року в селищі Білопілля, Харківської губернії в сім’ї робітника-маляра вагонних залізничних майстерень.
1895 року починає навчання в двокласному початковому училищі. У січні 1901 року сім’я Макаренка переїздить у Крюків. Макаренко став учнем Кременчуцького чотирикласного міського училища.
1904 року Антон Макаренко закінчує Кременчуцьке міське училище.
У серпні 1904 року Макаренко став слухачем однорічних педагогічних курсів при Кременчуцькому міському училищі, що мали на меті підготовку викладачів початкової школи.
Навесні 1905 року Макаренко успішно закінчив курси і отримав свідоцтво, що давало право викладати в початковій школі.
Вже у 17 років Макаренко приступив до роботи в Крюківському двокласному залізничному училищі. Він став вчителем російської мови, малювання і креслення. 1 вересня 1911 р. за розпорядженням інспектора народних училищ Херсонської губернії Антон Макаренко був переведений у залізничне училище на станції Долинська. Антон Семенович став вихователем в учнівському гуртожитку.
1912 – 1917 – навчання у вчительському інституті в Полтаві і в липні 1917 р.
У 1918 р. (у 30 років) Антон Семенович повертається в Крюківське залізничне училище, яке в 1917 р. було перетворено у Вище початкове училище. Тепер Макаренко став керівником педагогічного колективу, відповідальним за виховання дітей. Як директор училища Антон Семенович пропрацював там до осені 1919.
У серпні 1919 р. після заняття Крюкова білогвардійцями Антон Семенович переїздить до Полтави, де стає завідуючим 7-річної трудової школи № 10.
У 1920 за дорученням Полтавського Губенаробра створив трудову колонію для неповнолітніх правопорушників в селі Ковалівка, поблизу Полтави. У 1921 році колонії було присвоєно ім’я М. Горького, в 1926 році колонія була переведена в Курязький монастир під Харковом; завідував нею (1920-1928), та з жовтня 1928 до липня 1935 року.
Був одним з керівників дитячої трудової комуни ОГПУ імені Ф. Е. Дзержинського в передмісті Харкова, в яких продовжив на практиці втілювати розроблену ним виховно-педагогічну систему.
1932 року побачила світ перша книга Макаренка “Марш 30-го року”. 7 січня 1932 року урочисто відкритий перший завод електросвердлилок.
У 1933–1935 р. р. виходить у світ “Педагогічна поема”. З 1934 р. А. С. Макаренко – член Спілки письменників УРСР. 1 липня 1935 р. – Макаренко призначений на посаду помічника начальника відділу трудових колоній та трудкомун. У його віданні знаходились 42 дитячих установи, в тому числі 10 трудколоній та 2 трудкомуни. В жовтні 1936 Антон Семенович залишає роботу у Відділі та працює консультантом на громадських засадах в колонії в Броварах (поблизу Києва).
1937 року Макаренко переїздить до Москви. 1937 року виходить “Книга для батьків”, 1938 року – книга “Прапори на баштах”.
1 квітня 1939 року педагог помер на станції Голіцино за 40 км на захід від Москви.