“Аскольд і Дір” Олександр Олесь
Славна в Рюрика дружина,
Всім далась вона взнаки,
А Аскольд і Дір – найперші,
Найславніші вояки.
Нудно їм сидіти вдома
Без походів, без боїв,
І вони прохають князя,
Щоб на волю їх пустив.
Князь подумав і дозволив.
Попрощалися вони
І з такими ж вояками
Посідали на човни.
І по Волхову угору
І невідомий край летять.
Мов орлів широкі крила,
Їхні весла лопотять.
Приплили до краю Волхов,
Далі витягли човни
І в лісах шляхів шукають
До чужої сторони.
Бачать – річка. Довго нею
Геть на полудень плили,
Аж угледіли на горах
Місто, вежі і вали.
Приплили, на беріг вийшли
І питають у полян,
Хто живе у цьому місті,
Хто тепер у ньому пан?
“Тут колись жили, та вмерли
Кий, Хорив та Щек, брати.
А тепер ми під хозаром, –
Животій та дань плати”.
“Не журіться!” – Дір промовив.
“За мечі!” – Аскольд гукнув.
Кожний птахом стрепенувся,
Кожний гнівом спалахнув.
Налякалися хозари
І в степи біжать гуртом.
І дружина здобуває
Пишний Київ над Дніпром.
Стали вільними поляни…
Вихваляють вояків,
А Аскольда разом з Діром
Вибирають на князів.
“Аскольд і Дір” Олександр Олесь аналіз
З цього уривку стає зрозумілим походження Аскольда та Діра. Вони були кращими воїнами Рюрика, але одного разу вирішили шукати кращої долі. Подорожуючи Дніпром разом зі своїм військом, вони прибули до Києва. Кий, Щек, Хорив на той час вже померли, а Київ був під гнітом хозар, яким платили данину. Аскольд і Дір допомогли мешканцям звільнитись від загарбників, а ті віддячили їм, обравши їх київськими князями.
“Аскольд і Дір” Олександр Олесь аналіз Ви можете доповнити через форму коментарів.