Б. Грінченко “Сонячний промінь” аналіз твору
Тема: правдиве зображення праці інтелігента-культурника, небайдужого до долі власного народу; відтворення взаємин української інтелігенції із селянством, показ перших кроків до зближення представників українського національно-культурного руху кінця 80-х рр. З народом.
Ідея: возвеличення праці, спрямованої на просвітництво народу, розвиток культури рідної мови, щирого почуття кохання; засудження підступності, жорстокості, прагнення принизити простий люд, тримати його в рабській покорі, залежності.
Основна думка: “Не біймося, що нас мало. Все велике починається з малого! Ставаймо до великого діла, і воно саме заставить нас вирости, зробитися дужими і того діла достойними…”; “…щоб учити по-вкраїнському і вважати вкраїнську мову за мову, а не за покидьок”.
Жанр: повість.
Сюжет “Сонячний промінь”
Марко Кравченко, студент останнього курсу історико-філологічного факультету, віддається культурницькій роботі серед народу. Він щиро вважає, що єдиний спосіб допомогти народові – це просвіта, а найдоцільніший політичний лад – парламентаризм. Прибувши в село на запрошення поміщика Городянського як репетитор його сина, Марко Кравченко веде бесіди із селянами, вчить їх грамоти, читає їм українські твори.
Але надії Кравченка прислужитися рідному народові зазнали краху: до його культурницьких дій насторожено поставилися самі селяни; довідавшись про неблагонадійні заходи молодого вчителя, поміщик звільняє його з посади; від важкої вчительської праці гине і реальний, земний “сонячний промінь” у житті Кравченка – донька поміщика Городянського Катерина, яка зреклася свого середовища й вирішила зблизитися з народом.
Композиція “Сонячний промінь”
Твір містить 10 розділів та епілог. Розповідь у повісті ведеться від третьої особи.
Експозиція: знайомство з Марком Петровичем Кравченком, його соціальним походженням.
Зав’язка: приїзд героя до села вчителювати; його намагання дослідити умови життя простого люду та віднайти з ними контакт.
Кульмінація: смерть Катерини Дмитрівни.
Розв’язка: епілог – клятва Марка на могилі Катерини щодо виконання її заповіту.
Проблематика “Сонячний промінь”
- · кохання і ненависть; · соціальні та економічні умови життя; · мова, поважне ставлення до неї; чи є вона жаргоном щоденної праці, яка б не була тягарем, а приносила насолоду, радість; · батьки і діти; · роль освіти у формуванні національної свідомості.
Особливості назви “Сонячний промінь”
Сонячний промінь, у щирому розумінні,- символ знань, яким інтелігенти-культурники прагнуть просвітити селян для зарадження їх долі.
Від важкої вчительської праці гине невдовзі і “сонячний промінь” у житті Кравченка – його кохана і дружина Катерина, котра таки зреклася панського середовища в ім’я єднання з народом (її загибель – символ того, наскільки слабким є “сонячні промінчики” супроти царства темноти).
“Потім він (Марко) побачив, як сонячний промінь визирнув з-за краю балки і стрельнув у туман, а за ним другий, третій… І Марко подумав: – Мій промінь уже не засвітить”. “…Сяє сонце краси, правди та добра… Ти була мені сонячним променем, що осяяв мені все життя моє і зробив мене щасливим… мета людського життя – бути людям сонячним променем і робити їх щасливими?”
Історія написання “Сонячний промінь”
Перший великий твір – повість “Сонячний промінь” (1890) – Б. Грінченко присвятив діяльності народолюбної інтелігенції. Написано повість 1890 р. в с. Олексіївка Слов’яносербського повіту Катеринославської губернії, де прозаїк учителював. Уперше надруковано в журналі “Зоря” – 1891 р.
Повість – документ, красномовне свідчення про обставини, в яких розвивалася тогочасна українська література, зокрема й творчість Б. Грінченка.