Джордж Гордон Байрон (Ноел) — зазвичай іменований просто лорд Байрон — англійський поет-романтик. Хронологічна таблиця Байрона (біографія) викладена в цій статті.
Байрон хронологічна таблиця
22 січня 1788 Байрон pодився в Лондоні у знатній, але збіднілій родині.
1798 Байрон успадковує від двоюрідного діда титул барона і родовий маєток Ньюстед Еббі під Ноттінгемом, куди він переїжджає з матір’ю. Він займається з домашнім учителем, потім його віддають в приватну школу в Далвиче.
1801 надходить в закриту аристократичну школу в Харроу, біля Лондона. Починає писати вірші.
1805-1809 Навчається в Кембриджському університеті.
1807 виходить збірка «Години дозвілля»
1809 Байрон стає членом палати лордів.
1809-1811 Відправляється в тривалу подорож (Іспанія, Албанія, Афіни)
1812 виходять дві перші пісні автобіографічної поеми «Паломництво Чайльд Гарольда», яка приносить йому популярність.
1813-1814 Байрон створює цикл «східних поем»: «Гяур», «Абідоська наречена», «Корсар» і «Лара».
1814 Одружується на Анабеллі Мілбенк. Після вони улаштовуються в Лондоні. Входить до підкомітета правління театру «Друрі-Лейн».
1815 народжується дочка Байрона Августа Ада.
1816 Розлучення з дружиною, після якого він покидає Англію, як виявилося, назавжди. Пише вірші та поеми: «Станси до Августи», «Послання до Августи», «Сон», «Пітьма». Завершує третю пісню «Чайльд Гарольда»; пише «Шильонского в’язня». У цьому ж році закінчені поеми східного циклу «Парізіна» і «Облога Коринфа».
1817 Байрон відвідує Рим. Він закінчує «Манфреда» (Manfred). Починає роботу над поемою «Дон Жуан». Народжується Аллегра, дочка Байрона і Клер Клермонт, прийомної дочки У. Годвіна, яка жила в сім’ї Шеллі.
1818 написана поема «Беппо» (Beppo)
1819 пише «Пророцтво Данте» (Prophecy of Dante).
1820-1821 п’єса «Марино Фальеро, дож Венеції», присвячена долі Фальеро, страченого за участь у змові проти існуючого у Венеції політичного режиму, і п’єса «Двоє Фоскарі». Драма у віршах «Каїн».
1821 переїжджає до Пізи.
1822 «Небо і земля», драма «Перетворений урод», «Вернер», «Бачення суду»
У цьому ж році Байрон, Шеллі і Л. Хант починають видавати журнал «Ліберал». Незабаром Шеллі гине, і під опікою Байрона виявляються Хант, його хвора дружина і шестеро дітей. Крім того, помирає донька Байрона Аллегра, що стає для нього важким ударом.
1823 Байрон приймає пропозицію лондонського Грецького комітету допомогти Греції у війні за незалежність проти турецького ярма. Він приймає під своє командування загін суліотов (греко-албанців), яким виплачує грошове забезпечення.
19 квітня 1824 Байрон помер від лихоманки.