Джордж Гордон Байрон (Ноел) – зазвичай іменований просто лорд Байрон – англійський поет-романтик. Хронологічна таблиця Байрона (біографія) викладена в цій статті.
Байрон хронологічна таблиця
22 січня 1788 Байрон pодився в Лондоні у знатній, але збіднілій родині.
1798 Байрон успадковує від двоюрідного діда титул барона і родовий маєток Ньюстед Еббі під Ноттінгемом, куди він переїжджає з матір’ю. Він займається з домашнім учителем, потім його віддають в приватну школу в Далвиче.
1801 надходить в закриту аристократичну школу в Харроу, біля Лондона. Починає писати вірші.
1805-1809 Навчається в Кембриджському університеті.
1807 виходить збірка “Години дозвілля”
1809 Байрон стає членом палати лордів.
1809-1811 Відправляється в тривалу подорож (Іспанія, Албанія, Афіни)
1812 виходять дві перші пісні автобіографічної поеми “Паломництво Чайльд Гарольда”, яка приносить йому популярність.
1813-1814 Байрон створює цикл “східних поем”: “Гяур”, “Абідоська наречена”, “Корсар” і “Лара”.
1814 Одружується на Анабеллі Мілбенк. Після вони улаштовуються в Лондоні. Входить до підкомітета правління театру “Друрі-Лейн”.
1815 народжується дочка Байрона Августа Ада.
1816 Розлучення з дружиною, після якого він покидає Англію, як виявилося, назавжди. Пише вірші та поеми: “Станси до Августи”, “Послання до Августи”, “Сон”, “Пітьма”. Завершує третю пісню “Чайльд Гарольда”; пише “Шильонского в’язня”. У цьому ж році закінчені поеми східного циклу “Парізіна” і “Облога Коринфа”.
1817 Байрон відвідує Рим. Він закінчує “Манфреда” (Manfred). Починає роботу над поемою “Дон Жуан”. Народжується Аллегра, дочка Байрона і Клер Клермонт, прийомної дочки У. Годвіна, яка жила в сім’ї Шеллі.
1818 написана поема “Беппо” (Beppo)
1819 пише “Пророцтво Данте” (Prophecy of Dante).
1820-1821 п’єса “Марино Фальеро, дож Венеції”, присвячена долі Фальеро, страченого за участь у змові проти існуючого у Венеції політичного режиму, і п’єса “Двоє Фоскарі”. Драма у віршах “Каїн”.
1821 переїжджає до Пізи.
1822 “Небо і земля”, драма “Перетворений урод”, “Вернер”, “Бачення суду”
У цьому ж році Байрон, Шеллі і Л. Хант починають видавати журнал “Ліберал”. Незабаром Шеллі гине, і під опікою Байрона виявляються Хант, його хвора дружина і шестеро дітей. Крім того, помирає донька Байрона Аллегра, що стає для нього важким ударом.
1823 Байрон приймає пропозицію лондонського Грецького комітету допомогти Греції у війні за незалежність проти турецького ярма. Він приймає під своє командування загін суліотов (греко-албанців), яким виплачує грошове забезпечення.
19 квітня 1824 Байрон помер від лихоманки.