“Балада про вузлики” аналіз твору Івана Драча викладений в цій статті.
“Балада про вузлики” аналіз
Автор – Іван Драч
Жанр : балада
Тема : зображення добра у образі баби Корупчихи
Ідея : возвеличення добра, як найпозитивнішого діяння.
Основна думка : заклик людей до творіння добра на світі. Робити добро не тільки для інших, а й для себе.
„Балада про вузлики” : висока вартість нетлінних скарбів людської душі – щедрості, доброти, чесності, працелюбства.
“Балада про вузлики” Іван Драч
Була колись у мене баба Корупчиха,
Мені і досі її руки світять.
Була баба Корупчиха темна, неграмотна,
Мені і досі її руки світять.
Пекла баба Корупчиха пироги з калиною,
Мені і досі світ без неї темний.
Хто був голодний – приходив до Корупчихи,
Вона кожного вузликом наділяла.
Хто був холодний – грівся у Корупчихи
І виносив од леї вузлик у пазусі.
Хто був безсовісний, той лишався безсовісним,
А вона кожного вузликом наділяла.
Як насняться мені сни чорнюші –
Прийде Корупчиха, розв’яже вузлик,
Як насняться мені сни солодкі з калиною,
Прийде Корупчиха, зав’яже їх у вузлик.
Дуже журиться баба Корупчиха в могилі,
Руки їй склали, не може зав’язати вузлика.
Я не вірю у скатерки-самобранки,
Вірю у вузлики баби Корупчихи.
Сам їх бачив, сам їх розв’язував
І зав’язав їх навіки у пам’яті.
А Корупчиха білою хустиною запиналася,
Вузлика під шию ніколи не зав’язувала.
А ховали її у позиченій хустці,
Бо свої вона у вузлики пов’язала.
Баба Корупчиха, героїня вірша І. Драча, все життя прожила для людей – допомагала їм, розраджувала, “в’язала вузлики” з пиріжками для голодних, перебирала на себе болі й турботи тих, хто до неї йшов. Тільки для себе нічого не надбала. Тому й сниться все життя, ліричному героєві балади ця безкорислива жінка, як символ доброти, і її вузлики з пиріжками з калиною здаються йому кращими за їжу казкової “скатерки-самобранки”.
Поезія побудована в епічній, сюжетній манері, сповнена глибокого філософського змісту, роздумів про добро, совість, безкорисливість і сам смисл життя.