Легенда “Берегиня” – побудована як протиставлення темного і світлого, доброго і світлого.
“Берегиня” легенда аналіз
Тема “Берегиня”: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяльність); вагомі ролі в цьому належать Берегині і Сварогу; боротьба світлого і темного.
Ідея “Берегиня”: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження “темних сил”, що намагалися знищити все земне (Чорнобог, Мара).
Основна думка: життя – це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.
Побудова твору “Берегиня”
Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, з такими складовими:
- Вступ: життя людей у злиднях пітьми, голоді, допомога Сварога і Берегині влаштувати людську цивілізацію. Основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом. Закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення постаті Берегині в людському житті.
“Берегиня” побудована як протиставлення темного і світлого, доброго і світлого.
Елементи чарівності у творі “Берегиня”
- панцирні істоти перетворилися на скелі; Берегиня підняла руки і ящери почали понуро відповзати; народження ящерів зі смердючої твані Чорнобога і Мари.
Хто така Берегиня?
Берегиня (Оберега) – найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усякого зла. На думку академіка Б. О. Рибакова, культ Берегині започаткувався в первісні часи, протоукраїнці приносили жертви упирям і берегиням.
З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає “хатньою” богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо.
Зображували її (вишивали) на білих рушниках, що вивішували над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивали на одягові, вирізьблювали на дереві (на віконцях, дверях, ганках тощо). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях.
Традиційний малюнок Берегині – символічна постать жінки із застережливо піднятими рукавами. Її образ з ХІV ст. входив до українського народно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).
Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у київських князів доби України – Руси стає національним гербом.
Хто така Мара?
Мара (Марена) – богиня зла, темної ночі, страшних сповідань, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара – дочка Чорнобога – сіє на Землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів: хто відгукнеться – той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі змієм народила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу та ін.). Згідно з повір’ям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну Ніч. Давні українці щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у Воді.
Хто такий Сварог?
Сварог – бог неба, заліза, ковальства і шлюбу, один із найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними уявленнями, Сварог навчив людей варити й кувати мідь та залізо, будувати домниці, кузні і т. ін. Викував першого плуга і першу шлюбну золоту обручку.
Хто такий Чорнобог?
Чорнобог – бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного царства. Згідно з повір’ям, перетворювався на Чорного лебедя, постійно воював з Білобогом.
Хто такий Білобог?
Білобог (Дід) – головний бог добра. Один із найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям – творець Землі, Води, Світла; батько Перуна, захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди зображують Білобога у постійній боротьбі з Чорнобогом (символи боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з повір’ям, на Білого лебедя.