Жива речовина в природі існує у вигляді окремих дискретних таксономічних одиниць – Видів (біологічних видів). В даній статті описано Що таке вид, основні характеристики виду та його критерії.
Біологічний вид та його критерії
Термін “вид” (species) ввів у науку англійський ботанік Джон Рей (1693). З часів Ліннея Вид – основна структурна одиниця систематики рослинного і тваринного світу (1735).
Вид є основною структурною одиницею живої природи. Він виникає, розвивається, а при зміні умов існування може зникнути або перетворитися в інші види.
Вид це – сукупність особин, схожих за основними морфологічними і функціональними ознаками, каріотипом, поведінковими реакціями, що мають загальне походження, заселяють певну територію (ареал), що схрещується в природних умовах виключно між собою і що при цьому породжує плодовите потомство.
Види утворені популяціями і підвидами (останнє характерно не для всіх видів).
Критерії (ознаки) виду:
– морфологічні,
– фізіологічні,
– цитогенетичні,
– етологічні,
– екологічні.
Морфологічний критерій – це особливості зовнішньої і внутрішньої будови осіб одного виду. Особини одного виду морфологічно схожі. Морфологічні відмінності між видами можуть бути чіткими або ледве уловимими.
Генетичний критерій заснований на характерному для кожного виду наборі хромосом, строго певному їх числі, розмірах, формі (схожість каріотипів у особин одного виду).
Фізіологічний критерій припускає схожість всіх процесів життєдіяльності (обмін речовин, подразнення, розмноження тощо) у особин одного виду і пояснює ступінь статевої ізоляції груп організмів.
Біохімічний критерій має на увазі схожість хімічного складу і біохімічних реакцій у особин одного виду.
Географічний критерій пов’язує вид з ареалом, який він займає в природі. Він може бути великим або меншим, переривистим або суцільним.
Екологічний критерій ураховує сукупність чинників зовнішнього середовища, необхідних для існування даного виду, і його взаємостосунки з іншими видами.
Всі критерії окремо мають відносний характер. Наприклад, морфологічну схожість можуть мати різні види (види-двійники), але вони не схрещуються між собою (наприклад, шість видів-двійників у малярійного комара). Біохімічні критерії (наприклад, співвідношення пуринових і пірімідинових основ у молекулі ДНК) можуть бути різні у видів одного роду, проте види різних родів можуть мати схожі біохімічні характеристики. Тому Для встановлення видової приналежності необхідне тільки сукупне вивчення критеріїв.
Головна риса виду – відносна стабільність його генофонду, яка підтримується репродуктивною ізоляцією особин від інших видів.
Єдність виду забезпечується вільним схрещуванням між особами, в результаті якого відбувається постійний обмін генами, сприяючий стійкому існуванню виду протягом багатьох поколінь. У той же час генетична структура виду постійно змінюється під дією еволюційних чинників (мутації, добір), тому вид виявляється неоднорідним.
Структура виду полягає в тому, що він утворений окремими особинами, об’єднаними в популяції і підвиди. Наявність підвидів характерно тільки для тих видів, які мають великі ареали, що характеризуються різноманітними умовами.
Видоутворення – це процес виникнення нових видів на базі спадкової мінливості під дією природного добору. У процесі видоутворення відбувається перетворення генетично відкритих внутрішньовидових систем (популяцій, підвидів, різновидів) у генетично закриті системи (нові види).
Способи видоутворення – географічний і екологічний залежно від того, який спосіб ізоляції послужив початковим для розбіжності популяцій.
Географічне видоутворення відбувається в результаті фрагментації ареалу материнського виду фізичними бар’єрами (гірські хребти, вода тощо), що веде до ізоляції популяцій і видів. Це приводить до зміни генофонду популяцій, а потім і до створення нових популяцій, підвидів і видів.
Екологічне видоутворення відбувається, коли невеликі групи однієї популяції потрапляють в різні екологічні умови (екологічні ніші) у межах ареалу свого виду. Тут організми піддаються дії нових умов, що веде до виявлення і закріплення нових мутацій, зміни напряму природного добору і формування нових ознак.
Тепер ви знаєте що таке вид та його основні критерії.