Борис Лятошинський коротка біографія викладена в цій статті.
Борис Лятошинський біографія скорочено
Лятошинський Борис Миколайович – український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці.
Народився 22 грудня 1894 року (3 січня 1895) в Житомирі в сім’ї інтелігентів.
У 1918 році закінчив юридичний факультет Київського університету святого Володимира, в 1919 році – Київську консерваторію в класі композиції Р. М. Глієра. З 1920 року – викладач Київської консерваторії, з 1935 року – професор (в 1935-1938 і 1941-1944 роках – професор МГК імені П. І. Чайковського). У 1944-1949 роках – завідувач кафедри теорії музики КГК імені П. І. Чайковського.
Був головою Асоціації сучасної музики, яка діяла в 1926-1929 роках, членом оргбюро Спілки композиторів України (1932-1939), оргкомітету СК СРСР (1939-1948). У 1939-1941 роках – голова, потім – член правління СК УРСР.
Незважаючи на видатний внесок в українську музику, піддавався критиці влади під час радянської кампанії по боротьбі з формалізмом.
Лятошинський помер 15 квітня 1968 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
Творчість Лятошинського
- опера “Золотий обруч” опера “Щорс” “Український квінтет” п’ять симфоній, три симфонічні поеми, п’ять струнних квартетів, романси, кантати, музика до драматичних спектаклів, кінофільмів “Український квартет” “З минулого” – чотири змішаних хору a cappella, op. 69
1. “Ти спиш один…” (слова А. А. Фета)
2. “Рим вночі” (слова Ф. І. Тютчева)
3. “У старому місті” (слова І. А. Буніна)
4. “Менует” (слова невідомого автора XIX століття)