«Будинок, де розбиваються серця» — п’єса ірландського драматурга Бернарда Шоу З трьох дій. П’єса була розпочата ще в 1913 році, проте закінчена лише в 1917.
«Будинок, де розбиваються серця» головні герої
- Капітан Шатовер — колишній моряк Гесіона, місіс Хешебай — старша дочка капітана Гектор Хешебай — чоловік Гесіона Аріадна, леді Етеруорд — молодша дочка капітана Рендел — брат чоловіка Аріадни Еллі — приятелька Гесіони Мадзіні Ден — батько Еллі Менген — наречений Еллі, промисловець Гінес — колишня няня дітей Шатовера, служниця Вільям Ден — злодій, колишній чоловік Гінес
«Будинок, де розбиваються серця» сюжет
У будинок капітана Шатовера на запрошення приїжджає приятелька місіс Хешебай — Еллі Ден. Через деякий час приїжджає друга дочка капітана Шатовера — леді Етеруорд. Проте капітан робить вигляд, що це не його дочка, а чергова гостя. Причина такої поведінки виявляється проста — Аріадна, ні з ким не порадившись, вийшла заміж за Гастингса Етеруорда, якого капітан називає «опецьком». Сам Гастінгс жодного разу на сцені не з’являється, хоча про нього багато говориться. Гесіона намагається переконати Еллі виходити заміж за мільйонера Менгена, який, як потім виявиться, розорив її батька. Більше того, Еллі закохана в якогось аристократа. Цим аристократом виявляється чоловік Гесіона — Гектор, який «загодував» казками Еллі. Поступово клубок складних взаємин між героями все наростає і наростає. А у фіналі виявляється, що в п’єсі немає жодного героя, перше враження про якого співпало б з його дійсною сутністю. Це стосується абсолютно всіх героїв, включаючи няню і злодія.
Головні теми «Будинок, де розбиваються серця»
Суспільство
Бернард Шоу у своїй п’єсі показав англійське суспільство періоду Першої Світової війни. Головні риси характеру цього товариства: байдужість і неуцтво вищого та середнього класів. Формально благополучне суспільство просто-напросто розкладається зсередини, розкладається морально. У п’єсі немає жодного позитивного персонажа — кожен герой або лицемір, або брехун, або просто злий чоловік. У п’єсі Шоу показав англійське суспільство зсередини. Будинок, «де розбиваються серця», це ще і будинок, «де все таємне стає явним». І якщо у всіх будинках британського суспільства всі пороки, вся таємниця ретельно ховається, то в будинку Шатовера все навпаки — кожен намагається вивести іншого героя на чисту воду, при цьому часто і сам себе видає. Суспільство, яке показано в п’єсі, просто приречене на знищення, причому, на самознищення. Люди самі себе знищать — морально.
Характеристика героїв «Будинок, де розбиваються серця»
Кожен герой твору уособлює певний тип людини, певний характер, які ми можемо зустріти завжди і скрізь.
Гесіона уособлює собою красиву жінку, представницю вищого світу, яка вже й не знає, чим би себе розважити — не те перешкодити шлюбу Еллі і Менгена, не те чекати літаків з бомбами.
Чоловік Гесіона — Гектор, представник вищого світу. Він гарний, але йому нудно жити — він шукає нових любовних пригод, однак, його любов до Гесіони сильніше всіх захоплень. З гордого красеня він перетворився на «домашню собачку» дружини.
Еллі — представниця низів англійського суспільства, яка всіма правдами і неправдами намагається вибитися в люди. При цьому, вона продовжує любити свого батька. Однак, швидше за все, незабаром вона зовсім забуде всі поняття про честь, любов, добро. Вона готова вийти заміж без любові, головне б — за мільйонера.
Мадзіні Ден — батько Еллі, представник низів англійського суспільства, який завдяки своїм здібностям в економіці та промисловості, міг би вибитися у вищий світ, однак цьому завадив його друг — Менген. Протягом всієї п’єси залишається інтрига: хто ж кого перехитрив — Мадзіні Менгена або Менген Мадзіні. Щоразу в цій ситуації з’ясовуються нові подробиці. У кінцевому рахунку, виявляється, що Мадзіні перехитрив Менгена, а Менген не має ні гроша за душею — ніякий він не мільйонер.
Історія створення «Будинок, де розбиваються серця»
П’єса була розпочата Бернардом Шоу в 1913 році. За визнанням самого автора, цю п’єсу він написав під впливом драматургії Антона Чехова, якого він вважав одним з кращих драматургів свого часу. Однак почалася в 1914 році Перша Світова війна загальмувала створення твору. Книга була закінчена в 1917 році, проте автор зважився випустити її в друк лише після закінчення війни — в 1919 році.