“Був день коли ніхто не плаче” вірш Дмитра Паличка про кохання
“Був день коли ніхто не плаче” вірш
Був день, коли ніхто не плаче,
Був ясний день, як немовля.
Та я здригнувся так, неначе
Твоє ридання вчув здаля.
Я знаю – ти не зарыдала,
А в світі, що гуде й гримить,
Мене лиш пошепки назвала,
До себе кликнула в ту мить.
Характеристика
У вірші “Був день, коли ніхто не плаче…” розкривається тема душевної єдності двох близьких людей. Закоані відчувають один одного навіть на відстані.
Ліричний герой закоханий, він готовий будь-якої миті прийти, прилетіти на перший поклик дорогої йому людини. Адже в нашому складному світі, де все “гуде й гримить”, безліч небезпек, а найбільша – байдужість оточуючих.
“Був день коли ніхто не плаче” аналіз вірша ви можете додати через форму коментарів, щоб допомогти іншим у навчанні)