«Червоні краплі глоду» Ліна Костенко ?

Тема поета та його долі звучить і у вірші «Червоні краплі глоду» Ліни Костенко.

ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ Ліна Костенко

Блюстителі, халтура — ваше хоббі.
Ви, фабриканти вір і недовір,
зробити вам би по духовній пробі —
вас забракує кожен ювелір.

Номенклатурні дурні, бюрократи,
пласкі мурмила в квадратурі рам!
Ваш інтелект не зважать на карати,
а щонайбільше просто на сто грам.

Поету важко. Він шукає істин.
Ми — джини в закоркованих пляшках.
А ви, хто ви, які ж ви комуністи?
Ви ж комунізм вдавили в пелюшках!

Ви вже його сточили, як хробаччя.
Поезія для ваших топок — торф.
Оце щоб ваші методи побачив, —
від заздрощів би луснув Бенкендорф.

Нелегко нам. Криваві краплі глоду
крізь наші вірші виступлять колись…
Не говоріть від імені народу, —
розперетричі ви йому впеклись!

За характером це – викривальний твір. Поетеса кидає виклик вже у перших рядках: «Блюстителі, халтура – ваше хобі. / Ви, фабриканти вір і недовір», – де навіть пунктуація виражає бадьорість у поєднанні з викликом.

В останній же строфі натрапляємо на майже звичайне зітхання жінки: » Нелегко нам. Криваві краплі глоду / крізь наші вірші виступлять колись»…

Крізь стиль Ліни Костенко проглядає натхнення та порив у своєму найвищому ступені прояву, навіть екстаз. Це є причиною коротких речень, які дещо порушують плавність ритму («Поету важко», «Він шукає істин», «Нелегко нам»), надаючи натомість твору енергійності. Сприяє цьому і окличність речень, велика кількість звертань у них, емоційно забарвлена лексика (халтура, дурні, пласкі мурмила, хробаччя, розперетричі впеклись).

Вірші Ліни Костенко популярні не лише в Україні, а й у всьому світі та перекладені багатьма мовами.

Якщо Ви маєте або можете зробити аналіз вірша ЧЕРВОНІ КРАПЛІ ГЛОДУ Ліни Костенко лишайте інформацію в коментарях.

«Є вірші – квіти…» Ліна Костенко Вірш «Є вірші – квіти…» Ліни Костенко незвичайний, в ньому поетеса немовби сама визначає ролі для своїх поезій, класифікуючи їх за енергетичним струменем. «Є вірші – квіти…» Ліна Костенко Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші....Читать далее...
«Майбутні злочинці іще в личинці…» Ліна Костенко Вірш «Майбутні злочинці іще в личинці…» Ліни Костенко «Майбутні злочинці іще в личинці…» Ліна Костенко Майбутні злочинці іще в личинці. Колишньому глоду вже не до плоду. А десь в Березівці чи в Чучинці чучикає баба майбутнє народу. Воно лежить у...Читать далее...
«Недумано, негадано…» Ліна Костенко Вірш «Недумано, негадано» Ліни Костенко — ліричний витвір української літератури, який висвітлює освідчення в коханні. Прочитавши вірша, ми бачимо, що почуття авторки на стільки глибокі, що сюжет переданий яскравими подіями та переживаннями. «Недумано, негадано» — ідилія нерозривного кохання та страждання...Читать далее...
«Мене ізмалку люблять всі дерева…» Ліна Костенко Вірш «Мене ізмалку люблять всі дерева…» Ліни Костенко про природу «Мене ізмалку люблять всі дерева…» Ліна Костенко Мене ізмалку люблять всі дерева, і розуміє бузиновий Пан, чому верба, від крапель кришталева, мені сказала: «Здрастуй!» — крізь туман. Чому ліси чекають...Читать далее...
«І день, і ніч, і мить, і вічність…» Ліна Костенко Вірш «І день, і ніч, і мить, і вічність…» Ліни Костенко присвячений темі кохання. Тiльки невмируще почуття любовi гарантує вiчне життя на землi. Лiна Костенко оспiвала велике таїнство любовi як могутнє джерело й оновлення людської душi. «І день, і ніч,...Читать далее...
«Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліна Костенко Вірш «Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліни Костенко — це гімн красі планети й осуд людині, яка зазіхає на вічне, руйнує, бездумно нищить те, що якраз і тримає її на світі. «Мабуть, ще людство дуже молоде…» Ліна Костенко Мабуть, ще...Читать далее...
«Дощ полив…» Ліна Костенко «Дощ полив, і день такий полив’яний…» Дощ полив, і день такий полив’яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив’яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях… Ген корів розсипана квасолька доганяє...Читать далее...
«Коли у тузі вічної розлуки…» Ліна Костенко Вірш «Коли у тузі вічної розлуки…» Ліни Костенко «Коли у тузі вічної розлуки…» Ліна Костенко Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, — я думаю — у точності науки яке мистецтво і натхнення є! Ані строфи сумнівної, ні...Читать далее...
«Марную день на пошуки незримої…» Ліна Костенко Вірш «Марную день на пошуки незримої…» Ліни Костенко «Марную день на пошуки незримої…» Ліна Костенко Марную день на пошуки незримої німої суті в сутінках понять. Шалене слово загнуздавши римою, влітаю в ніч. Слова мене п’янять. Я — алкоголік страченої суті,...Читать далее...
«Все більше на землі поетів…» Ліна Костенко Вірш «Все більше на землі поетів…» Ліни Костенко — це роздуми про роботу поетів. «Все більше на землі поетів…» Ліна Костенко Все більше на землі поетів, вірніше – Тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич...Читать далее...
«Криши, ламай, трощи стереотипи…» Ліна Костенко Вірш «Криши, ламай, трощи стереотипи…» Ліни Костенко «Криши, ламай, трощи стереотипи…» Ліна Костенко Криши, ламай, трощи стереотипи! Вони кричать, пручаються — ламай! Хоч давня звичка з профілем — Ксантиппи благає, плаче, просить: «Не займай!» Відкинь її в м’яку дрімоту спалень....Читать далее...
«День за днем, вони вже звуться — дати…» Ліна Костенко Вірш «День за днем, вони вже звуться — дати…» Ліни Костенко «День за днем, вони вже звуться — дати…» Ліна Костенко День за днем, вони вже звуться — дати. Густо смутків чорного литва. Дні мої, а чим же вас згадати,...Читать далее...
«Комусь – щоб хліба скибка…» Ліна Костенко Вірш «Комусь – щоб хліба скибка…» Ліни Костенко наголошує на проблемі існування в цьому прекрасному, але жорстокому світі. «Комусь – щоб хліба скибка…» Ліна Костенко Комусь – щоб хліба скибка. Комусь – щоб тільки лаври. Одна душа – як скрипка,...Читать далее...
«І скаже світ: — Ти крихта у мені…» Ліна Костенко Вірш » І скаже світ: — Ти крихта у мені… » Ліни Костенко — це спроба ліричної героїні розібратися в повені переживань. «І скаже світ: — Ти крихта у мені…» Ліна Костенко І скаже світ: — Ти крихта у мені....Читать далее...
«Вже почалось, мабуть, майбутнє…» Ліна Костенко Вірш » Вже почалось, мабуть, майбутнє…» Ліни Костенко входить до збірки «Відлуння десятиліть» «Вже почалось, мабуть, майбутнє…» Ліна Костенко Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось! І не знецінюйте коштовне, не загубіться...Читать далее...
«І не дивуй, що я прийду зненацька» Ліна Костенко Вірш «… І не дивуй, що я прийду зненацька» Ліни Костенко — це розповідь про кохання. «… І не дивуй, що я прийду зненацька» Ліна Костенко … І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На...Читать далее...
«Кобзарю…» Ліна Костенко Вірш «Кобзарю…» Ліни Костенко побудований у формі діалогу автора з Кобзарем. У чотирьох строфах Ліна Костенко розповідає своєму попереднику з дев’ятнадцятого століття Т. Шевченку про нелегку епоху, «оцей двадцятий невгомонний вік». «Кобзарю…» Ліна Костенко Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий...Читать далее...
«І місячну сонату уже створив Бетховен…» Ліна Костенко Вірш «І місячну сонату уже створив Бетховен…» Ліни Костенко показує захоплення навколишнім світом. «І місячну сонату уже створив Бетховен…» Ліна Костенко І місячну сонату уже створив Бетховен. І тінь місяцехода вже зорям не чужа. А місяць все такий же: і...Читать далее...
«Всі ми – яблуні, облиті купоросом…» Ліна Костенко У вірші «Всі ми – яблуні, облиті купоросом…» Ліни Костенко в образі сумнівного господаря саду, який більше шкодить деревам, ніж сприяє їхній родючості, виражено сутність владної ідеології, котра свою роль вбачає в нищенні справжніх письменників та їх творів, натомість плекаючи...Читать далее...
«І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…» Ліна Костенко Вірш «І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…» Ліна Костенко І дощ, і сніг, і віхола, і вітер. Високовольтна лінія Голгоф. На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф. Нове століття вже на видноколі, і час...Читать далее...
«Я хочу знати, любиш ти мене…» Ліна Костенко Вірш «Я хочу знати, любиш ти мене…» Ліни Костенко є зразком любовної лірики «Я хочу знати, любиш ти мене…» Ліна Костенко Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя...Читать далее...
«Хай буде легко. Дотиком пера…» Ліна Костенко Вірш «Хай буде легко…» Ліни Костенко — філософський етюд про пам’ять, про почуття, про відчуття життя, у якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне,...Читать далее...
«Десь-не-десь, в якомусь царстві…» Ліна Костенко Вірш «Десь-не-десь, в якомусь царстві…» Ліни Костенко «Десь-не-десь, в якомусь царстві…» Ліна Костенко Десь-не-десь, в якомусь царстві, дзвони били по лицарству, дзвони били й перестали, бур’яном позаростали повмирали дзвонарі, залишились комарі. Комарі на скрипку грають, комарівни завмирають. І нема на...Читать далее...
«Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліна Костенко Вірш «Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліни Костенко «Летять на землю груші, як з рогаток…» Ліна Костенко Летять не землю груші, як з рогаток. Б’є в тамбурини осені горіх. Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг. В...Читать далее...
«На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…» Ліна Костенко Вірш «На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…» Ліни Костенко «На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…» Ліна Костенко На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки — біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними...Читать далее...
«Коли вже люди обляглися спати…» Ліна Костенко Вірш «Коли вже люди обляглися спати…» Ліни Костенко «Коли вже люди обляглися спати…» Ліна Костенко Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами в бульвар, — тоді із...Читать далее...
«Українське альфреско» Ліна Костенко Вірш УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Ліни Костенко малює традиційну картину українського селянського світу УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО Ліна Костенко Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біла-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть,...Читать далее...
«Тут обелісків ціла рота…» Ліна Костенко Вірш «Тут обелісків ціла рота… » Ліни Костенко виражає думку про злочинність і неприродність війни. «Тут обелісків ціла рота…» Ліна Костенко Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати....Читать далее...
«Життя іде і все без коректур…» Ліна Костенко Вірш «Життя іде і все без коректур…» Ліни Костенко — це роздуми поетеси про сенс життя. «Життя іде і все без коректур…» Ліна Костенко Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу. Давно нема маркізи Помпадур,...Читать далее...
«І я не я, і ти мені не ти…» Ліна Костенко Вірш «І я не я, і ти мені не ти…» Ліни Костенко І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. Десь грає ніч на скринці самоти. Десь виє вовк по нотах божевілля. Бере голодну тугу...Читать далее...
«Гуде вогонь – веселий сатана…» Ліна Костенко Вірш «Гуде вогонь – веселий сатана…» Ліни Костенко «Гуде вогонь – веселий сатана…» Ліна Костенко Гуде вогонь – веселий сатана, червоним реготом вихоплюється з печі… А я чолом припала до вікна, і смуток мій бере мене за плечі. Сама пішла...Читать далее...
«Виходжу в сад, він чорний і худий…» Ліна Костенко Вірш «Виходжу в сад, він чорний і худий…» Ліни Костенко розповідає про цінність моменту нашого життя. Це тільки зараз нам здається що воно плине повільно, бо знаємо що в нас ще все попереду, але насправді це не так. Життя коротке,...Читать далее...
«Дзвенять у відрах крижані кружальця…» Ліна Костенко Вірш «Дзвенять у відрах крижані кружальця…» Ліни Костенко «Дзвенять у відрах крижані кружальця…» Ліна Костенко Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш. Їй сняться...Читать далее...
«Пишіть листи і надсилайте вчасно…» Ліни Костенко Вірш «Пишіть листи і надсилайте вчасно…» Ліни Костенко наголошує на важливості листів. Лист для поетеси — це невмирущий рукопис, а «рукописи не горять». «Пишіть листи і надсилайте вчасно…» Ліна Костенко Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати,...Читать далее...
«Ластівки тікають із Європи…» Ліна Костенко «Ластівки тікають із Європи…» Ліна Костенко Ластівки тікають із Європи. Що поробиш? Скрегіт, регіт, рев. Чад, бензин, вібрації, галопи, — птиці мертві падають з дерев. Може, десь є лотоси і гінкго, тихі ріки і рожева даль — у краю неляканих...Читать далее...
«Осінній день березами почавсь…» Ліна Костенко Вірш «Осінній день березами почавсь…» Ліни Костенко змальовує кохання ліричної героїні «Осінній день березами почавсь…» Ліна Костенко Осінній день березами почавсь. Різьбить печаль свої дереворити. Я думаю про тебе весь мій час. Але про це не треба говорити. Ти прийдеш...Читать далее...
«Ми прилетіли вранці у Європу…» Ліна Костенко Вірш «Ми прилетіли вранці у Європу…» Ліни Костенко розкриває образ сучасного міста. «Ми прилетіли вранці у Європу…» Ліна Костенко Ми прилетіли вранці у Європу. Блискучий лайнер випустив шасі. І кинув міст сталеву антилопу в ласо доріг, тунелів і таксі. Все...Читать далее...
«Три принцеси» Ліна Костенко Вірш ТРИ ПРИНЦЕСИ Ліни Костенко наголошує на перевагах молодості для будь-якої людини. ТРИ ПРИНЦЕСИ Ліна Костенко Немов чарівні декорації — жасмин, троянди і бузок. Кузини мамині, три грації, як три принцеси із казок. Які ж були вони вразливі, три Лади-Либеді...Читать далее...
«Гроза проходила десь поруч…» Ліна Костенко Вірш «Гроза проходила десь поруч…» Ліни Костенко показує захоплююче ставлення до грози. «Гроза проходила десь поруч…» Ліна Костенко Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім. Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін. Латаття ніжилось...Читать далее...
«Готичні смереки над банями буків…» Ліна Костенко Вірш «Готичні смереки над банями буків…» Ліни Костенко — це роздуми над долею рідного народу «Готичні смереки над банями буків…» Ліна Костенко Готичні смереки над банями буків, гаркаві громи над країною крон. Ночей чорнокнижжя читаю по буках, і сплю, прочитавши...Читать далее...