Чому князя Олега називали віщим? Кожен знає про життя князя Олега лише загальні факти, але не всі задумувались чому його називають віщим.
Чому Олега називали віщим?
Князь Олег отримав прізвисько “Віщий” – бо був язичник і невіглас.
Літописи називають Олега родичем новгородського князя Рюрика. Багато дослідників вважали його узурпатором. М. Грушевський навіть припускав, що Олег міг правити у Києві до часів Аскольда, тобто до 860 р. За версією Г. Ловмянського, Олег був смоленським князем, а його зв’язок з Рюриком – пізніша комбінація. Є версія тмутороканського походження Олега, а також припущення, що родичем Рюрика міг бути представник місцевої знаті. Однак за етимологією ім’я Олег (Хельг, Хельгі – священний) – скандинавського походження. Найімовірніше, Олег був одним із ватажків шведських варягів-вікінгів, який вступив у союз з Рюриком, скріпивши його шлюбом Рюрика зі своєю сестрою (за В. Татищевим). Згодом (після смерті Рюрика у 879 р.) княжив у Новгороді.
У 882 р. літописи розповідають, що новгородський князь Олег, підступно вбивши Аскольда і Діра, здобув Київ, попередньо зайнявши міста Смоленськ (Гніздово) та Любеч. Він заснував Велике Київське князівство і проголосив Київ “матір’ю міст руських”. У 883 р. Олег змусив древлян платити данину, у 884-885 рр. – сіверян, у 885 р. вів війну з тиверцями. Можливо, що у цих війнах йому допомагали угорці. Вірогідно, що Олегу вдалося спрямувати союзні йому угорські орди на землі волинських і хорватських князівств.
Об’єднавши землі вздовж шляху “з варяг у греки”, Олег мусив зіткнутися з Хозарським каганатом, який контролював шлях зі Сходу через Нижню Волгу на Каспій. У 907 р. відбувся перший похід князя Олега на Царгород, там він підписав угоду “Русі з греками”. У 909 р. 16 лодій (близько 800 дружинників) прорвались через хозарські землі в Каспійське море, підпливли до острова Абесгуна в Табаристані і спалили торговельний флот, що стояв там. У 910 р. ті ж руси зайняли Сарі. Можливо, в такий спосіб Олег йшов на зближення з Візантією і ослаблював позиції халіфату. У 911 р. відбувся другий похід Олега на Царгород: він підписав другу угоду “Русі з греками”.
Вершиною його політики вважають похід на Константинополь і вигідну для Русі угоду з Візантією 911 р. Руські дружинники були обдаровані великими дарами. Однак угоду про пільги для руських купців з візантійцями вдалося підписати лише в 911 р., коли останнім пригрозили другим походом проти Константинополя. “Повість временних літ” відносить смерть Олега до 912 р., вказуючи на його могилу на Щекавиці. Там же наведено і відому за легендою версію про смерть князя від укусу змії. За Новгородським Першим літописом, Олег помер у 922 р. так само від укусу змії, але в околицях Ладоги, де й був похований.