Чому земля має форму кулі?
Те, що Земля має форму кулі, знають навіть діти дошкільного віку. Це вважається експериментально доведеним фактом. Це почали доводити ще в стародавній Греції, і досить успішно. Теоретичні та експериментальні докази математиків піфагорейської школи дотепні і точні. Одному з них, Ератосфену, вдалося навіть обчислити параметри кола Землі. Після першого польоту в космос цей факт став очевидним.
Справедливості заради треба зауважити, що форма землі не може вважатися кулястою, вона – сферична. Діаметри сфери не зобов’язані бути рівнозначними, на відміну від діаметрів кулі. Сферична форма Землі пояснюється космологічною теорією її утворення. Відповідно до цієї теорії, Земля утворилася з згустку, що складається з газів, космічного пилу і т. д. Згусток прямував уздовж своєї орбіти, обертаючись навколо своєї осі. Сили тяжіння, що утворюються при обертанні, розташовували речовини на приблизно однаковій відстані навколо майбутнього центру Землі. Ось і вийшла планета сферичної форми. Доказом теорії походження Землі служить рідка форма земної мантії.
Згідно з методикою опису по Ф. Н. Красовського (приблизно те ж стверджував і Ісаак Ньютон), Земля має форму еліпсоїда. Причому, не просто еліпсоїда, а кардіоідального (нагадує формою серце: випнуто в точці Північного полюса і втиснуте на Південному) трьохосного (три значення величини екваторіальних діаметрів) еліпсоїда. А круглим може бути тільки глобус!
Доказом кулястості Землі є й округла тінь, яку кидає наша планета на Місяць.
Цю тінь люди бачать під час місячних затемнень. Ні циліндр, ні куб, ні тіло іншої форми не дають круглої тіні. Це давало підстави давньогрецьким вченим доводити кулястість Землі ще 2 500 років тому. Незаперечні ж докази круглої форми нашої планети люди отримали з початком польотів у космос