Роман “Чорна рада” був написаний українською і російською мовами. Українською мовою його вперше було надруковано в 1857 р. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.
“Чорна рада” Куліш аналіз твору
Підзаголовок: “Хроніка 1663 року”
Автор: П. Куліш
Рік: 1857
Літературний рід: епос
Жанр “Чорна Рада”: історичний роман, роман-хроніка
Тема “Чорна Рада”: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році
Ідея “Чорна Рада”: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.
Джерела роману: “История Малороссии” М. Маркевича, “История Малой России” Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця.
Дві сюжетні лінії – соціальна і любовна.
Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого.
Проблематика “Чорна Рада”
- Історична доля України Взаємини між панством та біднотою Стосунки між Україною та Росією Вірність обов’язку, козацька честь Місце Запорозької Січі в історії України Любов і ненависть Вірність і зрада Батьки і діти Історична постать і сучасність Цінність людського життя “Усякому єсть своя кара і награда од бога”
Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками істаршиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями.
Визначальним сюжетним “полігоном” для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей.
Головні герої “Чорна Рада”
- Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник, Павло Тетеря – правобережний гетьман Васюта Золотаренко – ніжинський полковник, Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запорозької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман; полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний), Петро Шраменко – його син; Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора, Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся Божий Чоловік Матвій Гвинтовка Вуяхевич
Сюжет “Чорна Рада”
Приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня, знайомство Петра Шрама з родиною Череванів, спілкування з Божим Чоловіком – бажання Шрама заручити Петра й Лесю – Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами – знайомство Лесі з Кирилом Туром – зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі – вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі – нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком – гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина – зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома – покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому – перипетії в Ніжині – Чорна рада в Ніжині – обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому – пропозиція Тура порятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього – засудження Тетерею на смерть старого Шрама (“як бунтівника”) – одруження Петра ІІІраменка й Лесі.
Композиція “Чорна рада”
Твір містить 18 розділів.
Автор влучно використав композиційний прийом – подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народного життя, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.
Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.
Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.
Кульмінація: проведення “чорної ради”, за підсумками якої І. Брюховецький – гетьман, Я. Сомко – в’язень.
Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
Якщо ви можете доповнити аналіз роману Пантелеймона Куліша лишайте інформацію в коментарях.