Соломон — третій єврейський цар, легендарний правитель об’єднаного Ізраїльського царства в 965-928 рр. до н. е., в період його найвищого розквіту.
Цікаві факти про царя Соломона
1. Справжнє ім’я царя Соломона (Шломо) — Йедідія (Коханий Богом). Прізвисько Соломон — Мирний — він отримав за те, що, на відміну від свого батька, царя Давида, практично не воював.
2. У царя Давида було багато дружин, які народили йому чимало дітей. Соломон не був старшим сином, тому не він один мав право на престол. У вирішальний момент у боротьбі за владу Соломона підтримали первосвященик Садок, пророк Натан, а головне — командир столичної гвардії Беная. Прославлений полководець Йоав був прихильником брата Соломона, Адонія. Однак Йоав командував ополченням, яке ще треба було зібрати. Тому Соломон був коронований і став царем, а Адонія залишився ні з чим. А потім він був звинувачений у державній зраді і страчений.
3. Всі знають, що Соломона називали наймудрішим з усіх людей. За легендою, свою мудрість він вперше довів, коли Бог запропонував йому на вибір будь-який подарунок. І Соломон попросив мудрість.
У Торі є розповідь про те, як вона до Соломона на суд прийшли дві жінки.
Вони жили в одному будинку, і у кожної було по немовляті. Вночі одне немовля померло. Мати підклала мертве тіло сусідці, а живу дитину взяла собі. Вранці жінки стали сперечатися: «Жива дитина моя, а мертва твоя», — говорила кожна. Вислухавши їх, Соломон наказав: «Принесіть меч». Коли принесли меч, цар наказав: «Розітніть дитину навпіл і віддайте половину одній, а половину другій».
Одна з жінок при цих словах вигукнула: «! Краще віддайте немовляти їй, але не вбивайте»
Інша ж, навпаки, говорила: «Рубайте, нехай не дістанеться ні їй, ні мені».
Тоді Соломон сказав: «Не вбивайте дитини, а віддайте його першій жінці: вона його мати».
Про дивовижне рішення Соломоном важких судових справ збереглося багато легенд. Тому праведний і мудрий суд стали називати судом Соломона, а мудре (або дотепне) рішення важкої і заплутаної ситуації — Соломоновим рішенням.
4. Головним справою життя царя Соломона стало Будівництво Єрусалимського Храму, що тривало багато років. Коли Храм був споруджений, цар прочитав спеціальну молитву, в якій просив Бога слухати всіх, хто прийде в Святилище, — євреїв і неєвреїв.
5. Традиційно вважається, що Соломон був автором трьох біблійних книг. В молодості він написав любовну поему — «Пісня Пісень» (Шир а-ширімо), в зрілості — повчальний збірник «Притчі» (Мішлен), а в старості — сумну книгу «Еклезіаст» (Коелет), що починається словами: «Суєта суєт — все суєта».
6. Бажаючи бути в мирі з сусідами, Соломон вирішив приєднатися з усіма оточуючими народами. Він завів безліч дружин, розумно вважаючи, що з родичами воювати ніхто не стане. Найвигіднішим його одруженням став шлюб з дочкою фараона, правителя могутнього Єгипту.
7. Втім, багатоженство зіграло з Соломоном злий жарт. Дружиною Соломона були ідолопоклонниці, і, потураючи їм, цар побудував для них численні язичницькі святилища, які і сам регулярно відвідував. За це йому було передвіщено, що після смерті його царство розпадеться.
8. Що і сталося. А син Соломонів Рехав’ам не успадкував батьківської мудрості. Він не знайшов спільної мови з підданими. В результаті 10 з 12 колін відділилися від Єрусалиму і створили окреме Ізраїльське царство.
9. Цар Соломон — герой багатьох літературних творів.
10. Князя Володимира Святославовича, одного з найбільших державних діячів Київської Русі, літописи порівнювали з царем Соломоном. По-перше, тому що в молодості у нього, як і у Соломона, було багато дружин. А по-друге, тому що, прийнявши християнство, він побудував перший на Русі кам’яний храм — Десятинну церкву в Києві.