Чи знаєте ви щось цікаве про гладіаторів? Цікава інформація про гладіаторів зібрана в цій статті.
Цікаві факти про гладіаторів
Слово “Гладіатор” з латинської означає “мечоносець”.
Гладіатори в Стародавньому Римі були рабами-бійцями, вони розважали публіку своїми битвами.
Багато рабів ставали гладіаторами добровільно, причина в тому що, перемігши і завоювавши повагу публіки вони Могли стати вільними. Навіть якщо гладіатор-римлянин згодом отримував свободу, він не міг займати державні посади і служити в армії. Цікаво, що точно такі ж обмеження поширювалися на повій і… акторів!
У битвах на арені серед гладіаторів брали участь не тільки чоловіки, але й жінки.
У 404 році Гладіаторські бої були заборонені в Західній Римській імперії, після чого гладіатори б’ються не між собою а вже тільки з тваринами.
У Стародавньому Римі існували спеціальні школи де готували гладіаторів, їм надавали медичну допомогу та платню. Примітно те що, платню вони отримували більшу ніж звичайний солдат Римської Імперії.
Деяких кращих гладіаторів брали навіть в Римську армію.
Найбільші гладіаторські бої проходили в Колізеї (вміщав 50 тис. осіб), який знаходиться в Римі.
Місце битви гладіаторів типу Колізею (але були менше Колізею) були не тільки в Стародавньому Римі, але і в інших місцях нашої планети таких як Туніс, Хорватія та інші.
Найвідомішим гладіатором є – Спартак, який разом з допомогою інших гладіаторів розбив кілька римських легіонів. Про нього було знято не мало фільмів.
У 200 році до нашої ери участь жінок у гладіаторських боях була повністю заборонена.
У Стародавньому Римі розмах гладіаторських ігор досягав грандіозних масштабів. Одного разу імператор Тит організував ігри, які тривали цілих 100 днів без перерви. А імператор Траян в честь підкорення Дакії проспонсорував 5000 гладіаторських поєдинків.
Гладіатори Стародавнього Риму Користувалися такою ж популярністю, що й сучасні кінозірки. Незважаючи на те, що гладіатори вважалися одним з найбільш зневажуваних верств населення, знатні дами охоче вступали з ними в інтимний зв’язок, чим потай пишалися і хвалилися подругам.
У Стародавньому Римі біля амфітеатрів, де проходили бої гладіаторів, стояли торгові намети. У них серед інших товарів Можна було купити піт і кров гладіаторів, які знатні жінки купували як омолоджуючий косметичний засіб.
Вважається, що великий палець, піднятий вгору, означав помилування для переможеного гладіатора, а опущений вниз – смерть. Насправді, як би не був піднятий великий палець, він приносив неминучу загибель гладіаторові, оскільки символізував лезо меча. Знаком пощади ж служив стиснутий кулак – символ меча, прибраного в піхви.
Виявляється, гладіатори гинули під час поєдинків набагато рідше, ніж це прийнято вважати. В середньому, в день бою смерть забирала лише 12% бійців. Це й зрозуміло: підготовка кожного гладіатора коштувала чималих грошей, і розкидатися цінними кадрами їх господарі не збиралися. Найбільш частою причиною загибелі бійця була зовсім не рана або травма, отримана на арені, а інфекція, що приводила до зараження крові.
Знатні римляни вважали хорошим тоном мати особистих гладіаторів, багато з яких згодом ставали охоронцями своїх господарів. Знаменитий Юлій Цезар, наприклад, був власником 2 тисяч добре тренованих бійців.
За виграні поєдинки гладіатори отримували чималі гроші, порівнянні з легіонерським платнею за кілька місяців. Рекордним же можна вважати гонорар гладіатора Спікулу, виплачений йому за виступ особисто імператором Нероном: за свою перемогу боєць отримав заміський палац.
Ви можете додавати цікавинки про гладіаторів, цікаві відомості про гладіаторів через форму коментарів.