Леся Українка — добре відома українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Всі ми чудово знаємо її біографію, а які Цікаві факти про Лесю Українку ви знаєте чи памятаєте?
Цікаві факти про Лесю Українку
Дата народження — Сб 25 Лютого 1871 р. (Новоград-Волинськ)
Знак зодіаку — РИБИ
Дата смерті — Пт 01 Серпня 1913 р. (Похована в Києві на Байковому кладовищі.)
На момент смерті було — 42 р.
Справжнє ім’я Лесі Українки — Лариса Петрівна Косач-Квітка.
Леся Українка внесла в нашу мову такі слова, як «напровесні» та «промінь»
Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач — письменниця Олена Пчілка. Батько — високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дядько — Михайло Драгоманов (відомий український діяч).
Дитинство Лесі Українки цікаві факти
Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.
Леся Українка та її брат Михайло вчилися у приватних учителів. Рано ( У 4 роки ) навчилася читати.
У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея.
Лесю і її брата Михайла у сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте Сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі. До 5-го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою.
Вже в 5 років вона почала самостійно писати п’єси, а в 8 років — написала свій перший вірш. Але В 10 років У дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям : у Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток. Із цієї причини Лесі Українці довелося поставити хрест на музичній кар’єрі.
Вона Знала більше 10 іноземних мов, європейські і слов’янські мови (російську, польську, болгарську та ін.), а також давньогрецьку, латинську, що свідчило про її високий інтелектуальний рівень.
У 12 років Леся Українка зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, її почали друкувати в українських літературних журналах. У 19-річному віці Леся Українка сама написала для молодших сестер «Стародавню історію східних народів».
Леся Українка багато перекладала – М. Гоголя, А. Міцкевича, Г. Гейне, В. Гюго, Гомера та ін.
Перші вірші Лесі Українки були опубліковані в 1893 році.
У 1907 році Леся Українка вийшла заміж за відомого музикознавця-фольклориста Климента Квітку.
У 1911 році вийшла драма-феєрія «Лісова пісня», яка вважається одним з кращих творів Лесі Українки. Найбільш примітними темами в її творах були свобода, любов і природа. Леся Українка створювала тонкі й ранимі образи з притаманною їй музикальністю слова.
Леся Українка товаришувала та листувалися з Ольгою Кобилянською.
Вимушені потребою в лікуванні подорожі до Німеччини, Австро-Угорщини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці.
Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року у віці 42 років через вкрай поганий стан здоров’я.
Площі, вулиці, театри, виші, установи імені Лесі Українки
- Іменем Лесі Українки названі бульвар, площа, театр, центральна публічна бібліотека для дорослих в Києві. Ім’я Лесі Українки носять вулиця, парк, університет і музей археології у Луцьку, а також велика кількість площ, вулиць, театрів, вишів, установ та підприємств в Україні, зокрема Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки міста Львова. Її життя і творчість вивчає Науково-дослідний інститут Лесі Українки. На її честь названо Астероїд 2616 Леся.
У 1971 році за рішенням міжнародної організації ЮНЕСКО 100-річчя з дня народження Лесі Українки святкувалося в Усьому світі.
Цікаві факти з життя Лесі Українки можна дізнатися прочитавши історії, які з нею відбувалися.
Перекази очевидців про Лесю Українку
Леся Українка дуже рано виявила нестримний потяг до музики. І мати, Олена Пчілка, придбала рояль, на якому з п’ятилітнього віку й почала вчитися грати дівчинка. Його потім у родині так і назвали «Лесин рояль».
Але люта хворість часто припиняла навчання. Застудивши ноги й руки зимовим хрещенським днем, дев’ятирічна Леся захворіла на туберкульоз кісток, що прикував її до ліжка. Іноді місяцями лежала вона з загіпсованими руками й ногою. І ось одного разу її тітка, Олександра Антонівна, яка вчила дівчинку грі на фортепіано, помітила, що Леся, лежачи в ліжку, досить упевнено вибиває вільною від гіпсу ніжкою такт.
— Що ти робиш, Лесю? – запитала здивовано тітка.
— Граю… на роялі, — тихо відповіла дівчинка.
Очевидно, голова її була повна звуків, якими жила вона тоді.
Була зразком виняткової мужності
Ще зовсім малою, боячись хижих звірів, вона бігала місячної ночі в сусідній ліс, бажаючи побачити там оту мавку, про яку розповідала їй колись у ранньому дитинстві мати, і ніжний образ якої відтворила пізніше в поетичній «Лісовій пісні».
«Треба нищити хижаків»
Лесин батько якось привіз з полювання малу кізочку, що відбилася від матері. 12-літня Леся взяла кізку під свою опіку і незабаром так приручила до себе, що та бігала за нею, мов собачка.
Підрісши, кізка вискочила з садиби в сусідній ліс і там її розірвали вовки. Довідавшись про це, Леся спочатку гірко плакала, а потім, блиснувши очима, скрикнула:
— О, я б сама задавила того вовка враз!
— А ти ж, Лесю, зауважив їй хтось, була завжди проти полювання та й взагалі проти вбивства звірів.
— Ні, ні, треба нищити хижаків, щоб вони не змогли нищити отакеньких, слабших за себе! – палко вигукнула дівчинка.
Мислила музичними образами
Леся Українка часто мислила музичними образами. «Хмарки пливли і пливли крізь місяці одна за одною ПІЦИКАТО. В саду стояла така співоча тиша, ніби грали ПІАНІСИМО в найніжнішому АДАЖІО». А в одному з листів з Італії вона писала: «Вчора тут вибухнула суто вогнегірська гроза, громи народжувалися КРЕЩЕНДО».
Процес творчості був пов’язаний з музикою Дуже часто, пишучи вірші чи поеми, поетеса схоплювалася від столика до фортепіано, сідала за нього й починала імпровізацію — музичний супровід для віршів, одночасно стиха виголошуючи їх і граючи на роялі.
Лариса Петрівна не тільки на самоті, але іноді і в тісному колі найближчих приятелів сідала за рояль і, декламуючи вірші, імпровізувала до них акомпанемент.
Так працювала, що в неї підвищувалася температура
З юних років Лесі Українці легко й невимушено давалося віршування, хоч іноді, як сама поетеса писала до своїх рідних та близьких друзів, вона так глибоко й ретельно опрацьовувала твори, що в неї аж підвищувалася температура, і Леся Українка стомлювалася до того, що лежала нерухомо.
Особливо багато праці доклала Лариса Петрівна на найулюбленішу річ – «Лісову пісню». В одному з листів вона писала, що, коли скінчила цей твір, у неї підвищилася температура до 38 градусів, і вона зовсім знесилилась.
«Замовте ходулі та й витайте собі на здоров’ячко»
Одного разу після літературного диспута якийсь пан-віршомаз почав доводити, що лише та поезія вічна, яка «витає над нами і не забруднює свої одежі в болоті життя».
Леся спалахнула, а потім скептичним поглядом зміряла новоспеченого захисника «мистецтва для мистецтва» з ніг до голови і тихо сказала:
— А ви, пане, замовте ходулі та й витайте собі на здоров’ячко над «болотом». Може, і не замочите своє вбраннячко.
Замовк панок, немов води у рот набрав.
Уміла осаджувати декого однією-двома фразами Якось багата колись поміщиця графиня спитала її:
-Чому це ви, Ларисо Петрівно, вживаєте майже завжди мужицьку мову?
— А ось ви, графиня, всміхнувшись, відповіла Леся Українка, — не боїтесь вживати мужицький хліб, і цей хліб не отруює вас?
Іншого разу якийсь панок, що був дуже низенького росту (навіть значно нижчого за Лесю Українку) сказав їй:
— Ви, значить, малороска? — Так, пане, мені теж іноді здається, що я менша за вас зростом. Але, очевидно, ми обоє помиляємось, — пожартувала Лариса Петрівна.
Тепер ви знаєте цікаві факти з життя Лесі Українки, а якщо ви можете доповнити дану статтю, лишайте будь-яку корисну інформацію в коментарях.