Чи знаєте ви щось цікаве про скло? Цікаві факти про скло для дітей та дорослих зібрані в цій статті.
Цікаві факти про скло
Температура плавлення скла від 300 до 2500 ?С, в залежності від компонентів, що входять до його складу. В склад скла входять кварцовий пісок (близько 70%), вапно і сода.
Тріщина розбитого скла рухається зі швидкістю 5000 км / год
Скло є рекордсменом за часом розкладання, яке складає близько 1 мільйона років.
Скло, це матеріал, який переробляється на 100%, при цьому, не втрачаючи якості.
Переплавлення скла на 40% дешевше, ніж його виробництво з первинних компонентів.
Зі скла можна зробити нитки, гнучкості яких буде достатньо для пошиття тканини.
Фарбують скло за допомогою оксидів металів, наприклад, щоб надати склу блакитний або темно-червоний відтінок використовують окис заліза, світло-жовтого відтінку домагаються за допомогою окису урану, а фіолетового і коричневого з допомогою нікелю.
Для Створення броньованого (куленепробивного) скла, накладають кілька шарів стекол один на одного, пов’язуючи полімерною плівкою, потім цей “бутерброд” нагрівають в печі і під високим тиском прокочують верстатом.
Вітрове скло автомобіля не розсипається на шматочки через полімерну плівку, як і в випадку з броньованим склом.
Щоб зробити матове скло прозорим, потрібно просто наклеїти на нього прозорий скотч, клей скотча згладжує нерівності, в результаті світло не розсіюється, а проходить як через звичайне скло.
Небитке скло випадково винайшов Едуард Бенедиктус французький хімік в 1903 р, впустивши колбу з нітроцеллюлозою. На його подив скло не розлетілося на друзки, а лише трохи тріснуло. Так Бенедиктус створив перші лобові стекла.
Перше куленепробивне скло було встановлено в 1941 році в вікна Овального кабінету Білого дому США.
Найдавнішим зразком виробництва скла є зелена намистина діаметром 9 мм, знайдена Флиндерсом Питри поблизу Фів, на думку вчених її вік становить близько п’яти з половиною тисяч років. Зберігається вона в Берлінському музеї.
У Європі в середні століття, широке поширення мав психічний розлад, при якому хворий стверджував, що зроблений зі скла і може в будь-який момент розбитися. Страждали таким розладом, чомусь переважно вельможі, одним з яких був французький король Шарль VI. Він категорично забороняв торкатися до себе і носив тільки м’який товстий одяг, що б ненароком не “розбитися”.