Денис Фонвізін біографія українською скорочено російського письменника і драматурга викладена в цій статті.
Денис Фонвізін коротка біографія
Фонвізін Денис Іванович народився 3 (14) квітня 1745 в Москві в дворянській сім’ї. Початкову освіту здобув вдома.
У 1755 – 1760 навчався у гімназії при Московському університеті, потім протягом року – на філософському факультеті університету. У числі десяти найкращих гімназистів Фонвізін, разом з братом Павлом, 1760 були запрошені до Петербургу.
У студенські роки почав друкуватися у московських журналах, у 1761 зробив свій перший переклад “Басни нравоучительные” датського просвітника Людвіга Хольберга, у 1762 розпочав переклад трагедії Вольтера “Альзира”.
У 1762 став перекладачем Колегії закордонних справ у Петербурзі, друкує у журналах свої літературні переклади. У 1763 – 1769 служив секретарем кабінет-міністра Івана Єлагіна.
Сатиричний образ Фонвізіна проявляється у творах “Бригадир”, “Послання до слугам”. Для Фонвізіна комедії є способом з іронією описати навколишній світ. Він по праву вважається основоположником побутових комедій в Росії.
Один з кращих творів Фонвізіна “Недоросль” було написано після Пугачевського бунту. У ньому автор відображає своє бачення причин російських лих (кріпосне право).
У 1777 – 1778 відвідує Францію та Німеччину, про що пізніше пише у “Записках первого путешественника”, які зіграли дуже важливу роль у становленні російської прози.
У 1782 році Фонвізін іде у відставку, присвячує себе літературі, подорожує.
У 1783 публікує ряд сатиричних творів: “Опыт российского сословника”, “Челобитная российской Миневре от российских писателей”, “Повествование мнимого глухого и немого”. В цей час особливо посилюється боротьба Фонвізіна з Катериною II.
У 1784 відвідав Німеччину та Італію, і анонімно видав французькою мовою твір “Жизнь графа Никиты Ивановича Панина”.
Через критику політики Катерини ІІ Фонвізіну заборонили друкуватися. Останні роки життя письменник був тяжко хворий, але продовжував писати.
1 (12) грудня 1792 Фонвізін помер у Петербурзі. Похований у Олександро-Невській лаврі.