Дитячі вірші про фрукти

Вірші про фрукти та ягоди на українській мові для дітей та дошкільнят можна використати для проведення цікавих занять.

Дитячі вірші про фрукти

ВІРШІ ПРО ГРУШУ

Є у яблуні подружка,
Соковита жовта грушка,
У середині чудова:
Ароматна і медова.

Катерина Перелісна “Грушка”

Грушка я, хоч невеличка,
Та солодка і м’яка,
І цвіла я, й наливалась,
І поспіла – глянь яка!
Понеси мене до мами –
Подаруночок зроби,
Хоч я знаю, що матуся
Всю мене віддасть тобі.

ВІРШІ ПРО ЯБЛУКА

Яблук повні в нас корзини –
Ми збираєм вітаміни,
Яблучний пиріг печемо,
Всіх до себе в гості звемо.

Віктор Кочевський “Яблуні”

Усміхнулись яблуні,
Дощиком закраплені,
Стрепенули вітами,
В сонці обігрітими.
І я чув, як тріскались
Яблуневі брості,
Цвітом зазиваючи
Ранніх бджіл у гості.

Яблуня

Яків яблука трусив,
Яків яблука носив,
А бабусенька Явдоха
Яблук всім дала потроху.
щедро яблуню хвалили,
Що на всіх вона вродила.

ВІРШ ПРО ПОЛУНИЦЮ І СУНИЦЮ
Ароматні невелички,
У обох червоні щічки,
Всім відомі дві сестриці –
Полуниця і суниця.

ВІРШ ПРО СЛИВУ

Фіолетова, красива,
Запашна, солодка слива,
Серед фруктів виграє,
Хоч і кістка в неї є.

Дмитро Мегелик “СЛИВИ”

Осінь дише зливами,
Осінь пахне сливами,
Що в росі купаються,
Соком наливаються.
Сливи поміж вітами
Сяють самоцвітами,
Виснуть над криницями
Синіми зірницями.
Листям прикриваються,
До землі всміхаються.

Вірші про фрукти українською мовою

ВІРШ ПРО БАНАН
Наче місяць, наче ріг,
Шкірка – наче восьминіг.
Це росте банан тропічний,
Фрукт смачний та екзотичний.

ВІРШ ПРО ЛИМОН
Хоч лимон такий кислючий,
Фрукт корисний та цілющий:
Від ангіни всіх лікує,
І у стравах він смакує.

Вірші про фрукти для дітей

ВІРШ ПРО ВИНОГРАД
Ось цукерочки підряд –
Це дозрів вже виноград.
Оси ягідки псують,
Нам зірвати не дають.

ВІРШ ПРО АНАНАС
Гість з далекої країни,
Фрукт тропічний ананас,
Продається в магазині
І смаком дивує нас.

Леся Українка “Вишеньки”

Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.

Дівчаточко й хлоп’яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть:

Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Ой раді б зірвати,
Та годі дістати!

“Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!”

“Ой того ми так високо
Виросли на гіллі, –
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?”