Дмитро Павличко біографія скорочено українського поета перекладача викладена в цій статті.
Дмитро Павличко біографія коротко
Народився 28 вересня 1929 в селянській родині. Початкову освіту здобув у польській школі в Яблунові, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі – в Яблунівській середній школі.
З осені 1945 p. по літо 1946 р. був ув’язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення у належності до УПА.
У 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету.
Завідував відділом поезії редакції журналу “Жовтень” (нині – “Дзвін”), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Протягом 1971-1978 pp. Д. Павличко редагував журнал “Всесвіт”.
Як поет дебютував книгою віршів “Любов і ненависть” (1953). Пізніше побачили світ поетичні книги “Моя земля”(1955), “Чорна нитка” (1958),”Правда кличе” (1958), – величезний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів. У 1968 р. вийшла збірка “Гранослов”, згодом “Сонети подільської осені”(1973),”Таємниця твого обличчя” (1974), “Спіраль” (1984), “Поеми й притчі” (1986), “Покаянні псалми” (1994). Д. Павличко уклав антологію перекладів “Світовий сонет” (1983). Літературно-критичні праці зібрані в книжках “Магістралями слова” (1978), “Над глибинами” (1984),”Біля мужнього слова” (1988).
Після 1989 року виступає як активний політичний діяч демократичного спрямування – один з організаторів Народного руху України за перебудову, Демократичної партії України, перший керівник Товариства української мови імені Тараса Шевченка. У 1990-ті роки – посол України у Польщі та Словаччині. Державний службовець 1-го рангу (1994). Депутат Верховної ради з 1990-го року до 2006.
У 2002 році став почесним профессором НаУКМА. 1 вересня він прочитав інавгураційну лекцію на тему “Українська національна ідея”.
Одружений, має двох дочок, одна з них – Соломія Павличко (1958-1999) – український літературознавець, історик літератури, перекладачка.
Також для підготовки до занять можете використати Хронологічну таблицю Павличка та вивчити Цікаві факти про Павличка.