“Доля людини” образ Андрія Соколова у творі Шолохова один з головних, його характеристика наведена в цій статті.
“Доля людини” характеристика Андрія Соколова
Андрій Соколов – головний герой роману М. О. Шолохова “Доля людини”, фронтовий шофер, людина, що пройшла через всю війну. Під час Громадянської війни він втратив батька, матір і молодшу сестру, а під час Великої Вітчизняної війни – дружину, двох дочок і сина. Андрій був уродженцем Воронезької губернії. З початком громадянської війни подався до Червоної Армії, в дивізію Кіквідзе, а в 1922-му році виїхав на Кубань наймитувати на куркулів. Завдяки цьому, він залишився живий, а його сім’я померла від голоду. У 1926-му році він продав хату і перебрався до Воронежа, де працював слюсарем.
Незабаром він одружився на гарній дівчині Ірині – сироті з дитбудинку, яка пізнала всі печалі життя з дитинства. Андрій у дружині душі не чув, а якщо ненароком ображав, то тут же обіймав і вибачався. У них народилося троє дітей: один син Анатолій і дві доньки. З початком війни його призвали на фронт. Після цього він свою сім’ю більше не бачив. Потрапивши в полонений табір, він не раз був поранений і не раз – на волосок від смерті. Його довго возили по всій Німеччині, працював то на заводі, то на шахті, але з часом став шофером одного німецького майора-інженера, від якого згодом втік. Опинившись на рідній землі, він написав листа дружині, але отримав відповідь від сусіда. У листі говорилося, що в його будинок у 1942-му році потрапила бомба, дружина і доньки загинули. Сина не було вдома, значить уцілів. Однак незабаром він дізнався, що Анатолія вбив снайпер.
Так і залишився Андрій один на цілому світі. В Воронеж він не захотів повертатися, а поїхав до друга в Урюпинск. Той з дружиною поселили його. Незабаром Соколов познайомився з юнаком-сиротою на ім’я Ваня. Батьки хлопчика загинули і він залишився зовсім один. Соколов сказав йому, що він його батько і взяв на виховання. Дружина приятеля допомагала ростити хлопчика. Так вони й жили спочатку в Урюпінську, а потім Андрій з Ванюшою відряджалися в Кашари. Це була перша весна після війни. Подальша доля героя невідома.