“Дозвілля молоді” коломийка
Ой спiванки-коломийки, в’язанку з них в’яжу,
Як попросять заспiвати, я ся не вiдкажу.
Як я стану коломийки спiвати, спiвати,
Засмiєшся, i затужиш, i станеш гадати.
Ой дрiбонько коломийка, дрiбонька, дрiбонька,
Одна мила, друга люба, третя солодонька
– Звiдки моï спiваночки! питаються люди.
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.
Та я собi заспiваю, тоненько засвищу,
Стiльки знаю спiваночок, як трави та листу.
Ой повiяв буйний вiтер, повiяв, повiяв,
Та вiн моï коломийки по горах розсiяв.
Коломийку заспiваю, як ми веселенько,
Коломийку заспiваю, як болить серденько.
Коли собi заспiваю, то жура щезає,
Бо тог наша коломийка такi чари має.
Ой Матiю та Матiю, вiдколи тя прошу.
Зроби менi коновочки, най спiванки ношу.
Зроби одну, зроби одну та зроби ще другу,
Одна буде про весiлля, а друга про тугу.
Ой я собi заспiваю двома голосами.
Один пiде понад лугом, а другий лiсами.
Ой щебече соловейко у мене на грушi,
Кожен так собi спiває, як йому на душi.
Спiваночки-складаночки, я вас не складала,
Складали вас пару бочки, а я переймала.
Я посiю пшенечиньку, вродиться льоночик,
Коби таки до роботи, як до спiваночок.
А я годна льонок брати та годна стелити,
А я годна заспiвати та й годна робити.
Ой коби ми, подружечко, голосочки склали,
Ми би своïх легiникiв спiванками вкрали.
Та хоч би всi зорi впали й писарями стали,
Ще би наших спiваночок не переписали.
Через тиждень була хвора, бо робота була,
А в недiлю подужчала, бо музику вчула.
Коломийку заспiвати, коломийку грати,
Або тоту коломийку легко танцювати.
Коломийка, коломийка та й коломийочка,
Костi би ся розписали, якби не сорочка.
Чи ти мене, моя мамко, купала в романцi,
Що я така охочая в недiлю до танцiв.
Ой дрiмуча коломийка, дрiбуча, дрiбуча,
Ото менi спобоболося дiвчина робоча.
Ой пiшов я танцювати, та змилив ногами,
Бiльше я ся та й пiдпирав носом i руками.
Ой пiшов би козака та й пiшов би польки,
Коби миска кисилецi та миска фасольки.
Черевички невелички, нiженька маленька,
Танцюй, танцюй, дiвчинонько, доки молоденька.
Та я мiхом обертаю, та я мiхом кручу,
День би тебе дiвко побив, як ся з тобою мучу!
Ой буде вже коломийки, ой буду, ой буде,
Бо вже мене, молодого, болить попiд груди.
Але файно скрипка грає, нiкому спiвати,
Сидить милий за ворiтьми, нiким наказати.
А я йому наказую перепеличками,
А вiн мене вiдсилає та й ластiвочками.
Ластiвочки-щебетушки не хочуть сiдати,
Не корить мня заспiвати, лишень погуляти.
Тато добрий, тато добрий, мати не лихая,
Не боронять погуляти, поки молодая.
Ой як менi не гуляти, коли в мене мати
Ой постилить i укриє. Лягай доню спати!
“Дозвілля молоді” аналіз
Тема: зображення молоді, яка вміє і добре працювати, і весело відпочити під спів коломийок.
Ідея: возвеличення прагнення молоді весело проводити час (співи, танці, музика, різноманітні розваги).
Основна думка: поки молодий – вмій організувати своє дозвілля, а допоможе в цьому коломийка, гарний настрій, риси вдачі.
Композиція
Орієнтовно цикл містить три частини.
І – розповідь про коломийки-співанки, їх вплив на внутрішній стан людини, її почуття, а також говориться про популярність цих пісень.
ІІ – парубоче сприйняття коломийок.
ІІІ – повага, любов молодиці до коломийок, які супроводжують її і в роботі, і під час танців.