У 1938 р. недалеко від островів Коморських в Мозамбікськом протоці, що відділяє острів Мадагаскар від материка Африки, місцеві рибаки зловили ЦЕЛОКАНТА. Целокант – риба, близька до двоякодищащим, належить до групи кистеперих риб, від яких походять наземні хребетні. Інакше кажучи, вона є проміжною ланкою між рибами і наземними тваринами. Саме плавники целоканта в процесі еволюції перетворилися на п’ятипалу кінцівку перших на землі хребетних.
"Зустріч з целокантом" викликала сенсацію серед учених. Ця риба вважалася вимерлою приблизно 70 мільйонів років назад. По імені першої свого дослідника вона отримала ще одну назву латимерия. Викопні останки цієї риби зустрічаються в девонських відкладеннях віком понад 300 мільйонів років.
З часом в Індійському океані виловили ще декілька "довгожителів". Так виявилось, що ця риба, яка жила задовго до появи перших динозаврів, живе і до цих пір в єдиному на Землі місці біля островів Коморських. Спіймані зразки досягали в довжину від 109 до 180 см і ваги від 19,5 до 95 кг Целоканти живуть на 150-200-метровій глибині. Очі їх пристосувалися бачити в темноті і при цьому світяться, а шкіра незвичайно міцна і нагадує по своєму вигляду наждачний папір.
Яскраве денне світло і температура верхнього шару згубні для целокантов. І проте в 1972 р. ученим все ж удалося виловити першого живого гостя з девона. Целоканта, маса якого 10 кг, а довжина 90 см, переселили на острів Мадагаскар в науково-дослідну лабораторію. Рідкісний екземпляр целоканта у формаліні зберігається в зоологічному музеї Московського університету ім. М. Ст Ломоносова. Всього виловлено понад 90 екземплярів від 42 до 180 див. Унікальний живий екземпляр кистеперой риби живе в акваріумі в столиці Данії Копенгагене.
Цікаво, що в 1986 р. японським ученим вперше пощастило показати латимерию за допомогою телебачення в її власній стихії в Індійському океані, біля островів Коморських, на глибині понад 50 м. Був знятий незвичайний фільм, "героїнями" якого були дві риби завдовжки в 1,2 і 1,4 м і вагою відповідно приблизно 60 і 65 кг Унікальні кадри розповіли про поведінку представників вигляду, який існує вже 350 млн. років. Латімерія узята під охорону і внесена до "Міжнародної Червоної книги".