Ду Фу біографія скорочено наведена в цій статті.
Ду Фу біографія коротко
Ду фу (справжнє ім’я – Ду Шаолін; 712-770) – китайський поет.
Онук поета Ду Шень-яня. Ду Фу походив зі стародавнього роду. Народився у збіднілій на той час сім’ї провінційного урядовця невисокого рангу. Майбутній поет рано втратив батьків, його виховала тітонька Пей. Вона оточила хлопця турботою і любов’ю, дбаючи про нього, як про рідного сина.
Свій перший вірш написав у 7 років і його високо оцінили знавці поезії. Намагався скласти державні іспити, щоб за сімейною традицією отримати посаду державного службовця, проте службовцем не став.
У 20-35 років багато подорожував Китаєм, вів розгульне життя. У 741 р. прибув до столиці імперії Чан’ань. Там мешкав майже 10 років, отримав при дворі незначну посаду. Під час бунту Ань Лушаня втік зі столиці разом із почетом імператора, а його родина залишилась у Чан’ані; поет довго не мав від них жодної звістки. Був ув’язнений бунтівниками та пробув у полоні 2 роки. Після придушення бунту Ду Фу було наближено до імператора і у 757 р. він став радником молодого імператора Суцзуна і навіть отримав привілей критикувати імператора, але як тільки Ду Фу скористався цим привілеєм, його було ув’язнено. Комісія, яка розслідувала цю справу, визнала його винним лише в тому, що він дійсно вважав, що може критикувати імператора. Зрештою його було виправдано й імператор навіть пробачив поетову зухвалість та залишив коло себе на тій самій посаді. Проте у 759 р. Ду Фу пішов зі служби та оселився зі своєю родиною на півдні, у нижній течії Янцзи.
Смерть спіткала поета 770 року, коли він на човні спускався річкою. У 770 році Ду Фу у віці 59 років помер у злиднях.
Ду Фу був знайомий з іншим китайським поетом Лі Бо. Разом вони написали багато поезій, у них є вірші, присвячені один одному.
Творча спадщина Ду Фу
Автор циклів віршів “Три правителі”, “Три розлуки”, “Вірші в 500 слів про те, що було у мене на душі, коли я зі столиці прямував у Фінсянь” (755). З літературної спадщини поета до нас дійшло близько 1500 віршів.
Ду Фу успішно працював у різних літературних жанрах. Новаторством було те, що поет відкрито писав у своїх віршах про актуальні суспільні проблеми, не вдаючись за існуючими традиціями до натяків, алегорії тощо. Так, у віршах про війну він відверто говорить про людські страждання й смерть. Розкриваючи тему праці, детально описує повсякденні людські турботи тощо. Поезія Ду Фу філософська за змістом. Поет глибоко усвідомлює місце і роль людини у Всесвіті, розуміє, що немає нічого вічного, усталеного. Зникають колись могутні держави, натомість з’являються чагарники. Ду Фу разом з Лі Бо та Дзюй-Ї (їх називали “могутньою трійцею” китайської поезії) сприяли відродженню літератури у Танську добу не тільки в Китаї, але й Кореї, В’єтнамі, Японії.