Джон Маккинлі: Історія безумної пристрасті

У 1977 році ім’я Джойс Маккинні не сходило із сторінок британської преси. Ця пані шалено забажала молоденького скромного місіонера з секти мормонів, вислідила його і, перелетівши Атлантику, викрала і три дні тримала в наручниках, задовольняючи свою нестримну пристрасть.

Іноземцеві, прибулому в 1977 році до Британії, могло здатися, що Джойс Маккинні — найвидатніша особистість на планеті. У останні місяці року її ім’я переслідувало людей всюди — із сторінок газет і журналів, з екранів телевізорів, в ресторанах і пивних барах. Чарівна посмішка цієї блондинки розбурхала країну.

У редакції "Дейлі мейл" відчули, що їх читачі інформацією про цю красуню вже ситі по горло. У одному з номерів цієї газети з’явився напис величезними буквами "БЕЗ ДЖОЙС МАККИННІ". Але це був лише невеликий передих від настирливої американки, історія якої викликала таку цікавість зголоднілих по пікантних подробицях британців.

Дівчинка з принципами

Джойс народилася в серпні 1950 року в Міннеаполісе, штат Північна Кароліна. Її батько Девіс був директором школи, а мати Мексин викладала там англійську мову. Життя маленькою Джойс була розміреною і проходила під строгим батьківським контролем. Кожен її день починався і закінчувався молитвою. Вже в чотири роки вона могла без запинки читати напам’ять великі уривки з Біблії. Кожне літо її відправляли на канікули в християнський дитячий табір.

Її мати згадувала: "Джойс була дівчинкою з високими моральними принципами. Коли вона підросла, то ніколи не палила, не пила і не вживала наркотиків. Якщо хто-небудь з хлопчиків намагався її поцілувати, вона відразу ставила його на місце. Я і думати не могла, що з нескладної дівчинки з хлоп’ячим характером вона перетвориться на прекрасну принцесу".

Але Джойс дійсно розцвіла і скоро відчула, що до її пристрасної любові до церковного співу домішується потяг, що хвилює, до чоловічої статі. Дівчина перемогла на конкурсі красу, і її прекрасна фігура стала залучати захоплені погляди чоловіків.

Зустріч

Після закінчення університету в Північній Кароліні вона отримала ступінь бакалавра і продовжила навчання в університеті в Брайгеме, штат Юту, в самому центрі мормонської общини.

Познайомившись з мормонами, Джойс вирішила, що знайде своє духовне щастя і прозріє на цьому острівці віри. Потім вона згадувала, що їй

доводилося і там відбиватися від настирливих парубків.

У липні 1975 року Джойс зустріла чоловіка, який став предметом її бурхливої пристрасті, — пристрасті, що привела до зіткнення із законом.

Джойс купила собі новеньку автомашину і збиралася підкотитися з подружкою по місту. Вона згадувала: "Ми зупинилися в кафе-мороженого. За нами загальмував білий "корвет". За кермом сидів світловолосий парубок. Він вийшов з машини, підійшов до нас і попросив дозволу сісти за кермо моєї машини. Він нахилився до мене, і я побачила його неповторні небесно-блакитні очі. Він був прекрасніший за Пола Ньюмена. Серце моє скажено забилося. Я обернулася до подружки, що сиділа поруч, і попросила її вийти з машини, сказавши, що я закохалася і хотілося залишитися наодинці. Після цього він раптово ніжно поцілував мене, і я ледве не знепритомніла".

Парубка звали Керк Андерсон. Через два роки Джойс його викраде і згвалтує, і нещасному хлопцю доведеться про все розповідати на самому незвичайному судовому процесі в Британії.

Після першої зустрічі з молодим мормоном Джойс оволоділа якась нез’ясовна пристрасть. Їх побачення були повні ніжності і кохання. Але церква зажадала, аби Андерсон перестав бачитися з Джойс.

Церковні обітниці вимагали від Керка цнотливості, і він звернувся за порадою до свого духівника. Той теж переконував його порвати з дівчиною.

У 1976 році із сльозами на очах Керк попрощався з Джойс і відправився до Британії виконувати свій борг — нести слово Боже людям.

Джойс тим часом відлетіла до Голлівуду у відчайдушній спробі прорватися в шоу-бізнес.

У Голлівуді красива дівчина дуже швидко скуштувала гіркі плоди розчарування — її відкинули. На голлівудській вечірці Джойс познайомилася із Стівом Моськовіцем, і він запросив її в гості. Стів згадував: "Вона була чарівна, і мене дивувало, що у неї немає чоловіка. Потім вона розговорилася і розповіла мені про цього парубка, Керке Андерсоні. Скоро я зрозумів, що, окрім нього, для неї нікого не існує… Хоча я шалено бажав її, у нас нічого з нею не вийшло. Вона любила лише Керка".

Моськовіц був, мабуть, першим, хто відмітив в Джойс вогнище пристрасті, що розгорається, до Керку Авдерсону.

Джойс мріяла знову зустріти свого принца і вирвати його з мереж мормонів. У лютому 1977 року вона отримала страховку в п’ятнадцять тисяч доларів за невеликі травми, — результат автомобільної аварії. Джойс знала, на що їй витратити ці гроші. Вона вирішила поїхати до Англії, аби бути поряд з Керком. Аби при першій же нагоді укласти його до себе в ліжко і показати таке, від чого той навіки стане її рабом. Проте для цього їй необхідно було підучитися сексу.

Джойс стала збирати книги про секс, порнографічні журнали і відеофільми. Їй дуже не терпілося скоріше освоїти найвитонченішу техніку інтимних стосунків.

Джойс помістила в газеті дивне і двозначне оголошення про те, що шукає "фізично сильного, ініціативного і надійного партнера", який став би її вірним супутником і помічником в "романтичній пригоді". На це оголошення відгукнувся молодий архітектор Кейт Мей.

Кейту були двадцять два роки, і він погодився на авантюрну пропозицію двадцятисемирічною Джойс. Пізніше він признався, що був від неї без розуму. "Мене зачарували її очі і посмішка, але я розумів, що нічого для неї не означаю. Всі її думки були про того парубка, Андерсона. Проте в глибині душі я сподівався, що вона коли-небудь полюбить мене".

Джойс розповіла Мею, що Андерсон таємно любить її, але не може звільнитися від пут мормонської общини. Тому їй не залишається нічого іншого, як за допомогою Кейта вирвати його з ланцюгів церкви.

Викрадання

Вони вилетіли до Лондона, де зняли кімнату в районі Хендон, в північній частині Лондона. Це місце стало їх базою, де вони готувалися до операції по "порятунку" Керка. Авантюра почалася 14 вересня 1977 року.

Андерсон, якому в цей час вже був двадцять один рік, працював місіонером при християнській церкві в Евеле. Увечері він вийшов з церкви і зіткнувся з Джойс і Мєєм. Мей тримав в руці іграшковий пістолет. Пізніше, на попередньому слідстві, Маккинні було пред’явлене звинувачення у викраданні людини і у використанні фальшивого паспорта в Британії, а також у вживанні імітації вогнепальної зброї.

На суді Андерсон розповідав: "Я відчув, як Мей, що назвав себе Бобом Бослером, приставив щось до моїх грудей і грубо схопив за плече. Я цього не чекав, і коли поглянув на його руку, то побачив в ній пістолет. Я дуже перелякався. Він наказав мені йти з ним. Я тоді не знав, що пістолет не справжній. У п’ятдесяти метрах від нас стояв автомобіль, і Мей змусив мене сісти в нього на заднє сидіння. На передньому сидінні в чорному парику і теж із зброєю сиділа Джойс. Тоді я не підозрював, що це лише іграшки.

Джой запитала мене, чи не хочу я пересікти з нею океан і усамітнитися в затишному містечку. Можливо, її питання звучало трохи не так, але сенс був саме такий.

Вона пересіла до мене на заднє сидіння і наказала пригнути голову. Боб попросив її накрити мою голову ковдрою, аби я не бачив, куди мене везуть.

Коли зняли ковдру, я побачив, що знаходжуся в гаражі. Потім мене повели в будинок. Я не мав поняття, де знаходжуся. Мене привели в спальню і усадили. Джойс стала готувати якусь їду.

Вона сказала, що все ще любить мене і хоче стати моєю дружиною і що я можу пробути тут два-три місяці. Вона оголосила, що з цього дня ми завжди будемо разом. Цю ніч я спав в одній кімнаті з Джойс, але між нами нічого не було…

Наступного дня Боб Бослер, він же Кейт Мей, приніс шкіряний ремінь з браслетами на кінцях. Один браслет він замкнув на моїй нозі, а другому на ніжці ліжку. Ремінь був майже чотирьох метрів довжини, і я вільно міг пересуватися біля ліжка, але не міг вийти з кімнати. Боб сказав, що це зроблено для безпеки Джойс.

Джойс сказала мені, що як викуп я повинен зробити їй дитяти".

У подальші четверо діб Керк Андерсон став в’язнем збожеволілої від пристрасті жінки, яка дожинала його в путах, аби змусити настільки ж пристрасно любити і її.

Проте Андерсону удалося втекти, і справа кінчилася судом в Епсоме.

Суд

У цьому суді зазвичай слухалися справи про перевищення швидкості водіями і про дрібні пограбування. На цей раз суддям довелося вислухати відверті виявлення закоханої до безумства жінки, яка стверджувала, що ради свого коханого готова "підійнятися на Еверест і спуститися з нього на лижах з гірською фіалкою в зубах".

Під час засідань журналістські блокноти заповнювалися все новими і новими подробицями цієї авантюри. Андерсон розповів, як Джойс прив’язала його до ліжка і пестила, як вбиралася в химерні і вульгарні вбрання, аби викликати в нім пристрасть. Вона заявляла, що робила це все ради нього. "Я ніколи не палила, не пила, не вживала наркотиків. Я просто хотіла створити сім’ю з коханим і глибоко віруючою людиною. Я мріяла про принца, і він з’явився в образі Керка.

Він боявся відлучення від церкви і тому приховував свої відчуття до мене і зараз продовжує брехати.

То хіба здатна крихка жінка п’ятдесяти кілограмів вагою згвалтувати стокилограммового чоловіка зростанням під два метри? Та його нога товща за мою талію! Керк мріяв відірватися від своїх проповідей і побути зі мною, але, повернувшись, йому довелося б з’явитися перед главою своєї церкви. Він цього боявся. Керк стверджує, що я була одягнена в облягаючий комбінезон забарвлення під леопарда, але насправді на мені були чорні джинси і пошарпана блуза, які виглядають не сексуальней мішка з-під картоплі", — говорила Джойс.

Коли її запитали, навіщо вона прив’язувала Кейта до ліжка, Маккинні з викликом заявила, що вона ненаситна в ліжку і зробила це, аби отримати повне задоволення, інакше б Керк втік. На суді сталі відомі ще більш шокуючі подробиці.

Джойс заявила, що після першої зустрічі з Андерсеном завагітніла, але у неї стався викидень.

Втеча

Слухання в суді тривали два тижні. Нарешті було вирішено, що фактів вже цілком достатньо для завершення процесу і винесення злочинцям вироку. Судді узяли з них підписку про невиїзд і призначили дату останнього засідання. Воно повинне було відбутися 2 травня.

Суддя навіть не передбачав, що більше ніколи не побачить цю парочку в Британії. Незадовго до останнього засідання суду Маккинні з Мєєм, вирядившись ченцями, вилетіли в Ер, а потім через Торонто до Нью-Йорка.

Деякий час вони ховалися, але врешті-решт Джойс з’явилася в Північній Кароліні.

Після зникнення злочинців в Британії піднялася хвиля протесту із засудженням умовного звільнення, що існувало в країні, дозволило Джойс і Кейту сховатися. Дісталося і імміграційній службі Британії, що прогавила фальшивий паспорт Джойс на початку і її втеча в кінці.

Через рік, в липні 1979 року, спеціальний агент ФБР відмітив цю парочку на стоянці автофургонів в Північній Кароліні.

Їм пред’явили звинувачення в підробці паспортів, але до Британії проте чомусь не вислали.

Джойс заплатила сімсот доларів штрафу за використання фальшивого паспорта.

Через п’ять років її ім’я знову замигтіло в газетах. Її заарештували в районі Солт Лейк-ситі, штат Юту, де в цей час з’явився з проповідями Керк Андерсон, її нерозділене кохання.

Було вирішено відправити Маккинні на психіатричну експертизу, але і там вона наполегливо твердила одне і те ж: "Я люблю його… Я завжди любитиму лише його".

Любителі скандалів з нетерпінням чекають, що ж вона зробить далі.

Джон Маккинлі: Історія безумної пристрасті