Еліас Канетті біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті.
Еліас Канетті біографія
Еліас Канетті — німецькомовний письменник і філософ єврейського походження.
Народився 25 липня 1905 року в м. Русе в Болгарії. 1911 року родина виїхала до родичів у Манчестер, де батьки змогли одержати роботу. У 1912 році помер батько і сімя переїхала до Відня. Внаслідок подій Першої світової війни сімя часто переїжджає. У 1916-1921 роках Канетті мешкає в Цюріху, а в 1921-1924 роках — у Франкфурті-на-Майні, де й закінчує гімназію.
З 1924 року він переїхав до Відня для вивчення хімії. Закінчив хімічний факультет Віденського університету. Під час навчання зацікавився філософією і літературою. Коли Канетті вступив до літературний гурток Відня, він почав писати сам. Прихильник лівих поглядів, він брав участь в липневому повстанні 1927 — проходив біля демонстрації, коли спалювали книги. Це так його вразило, що він не раз згадував про це у своїх книгах.
У Відні він також відвідував лекції сатирика Карла Крауса. У цей час він починає збирати матеріал для дослідження феномена натовпу. Він розширює коло своїх знайомств, але тримається, якнайдалі від консервативних кіл. У 1928 році відвідав Берлін, де написав драму «Весілля», а на наступний рік «Комедію марнославства».
У 1934 році він одружився з Везою Тобнер-Кальдерон. Дружина була для нього музою і літературним помічником. Але, Канетті був відкритим для інших відносин з жінками.
У 1938 році у зв’язку з аншлюсом Австрії поїхав до Парижа, потім до Лондона. У Британії він 20 років писав роботу «Маса і влада».
З 1952 року — громадянин Великобританії.
У 1963 році померла перша дружина Канетті. Другий раз він одружився на Гері Бушор (1933-1988), з якою у нього була дочка Йохана.
Останні 20 років життя він провів у Цюріху. У Цюріху він займався написанням автобіографії перший том, який присвячений його дитинству і юності і вийшов під назвою «Порятований язик». Публікація автобіографії була вдалою, але з тих пір він не давав інтерв’ю навіть після присудження Нобелівської премії.
Найвідоміший твір письменника — роман » Засліплення «, в якому письменник пише про абсурдність і божевілля навколишнього світу. У 1981 році цей твір було відзначено Нобелівською премією з літератури
У Цюріху померли, як його дружина в 1988 році, так і сам автор 14 серпня 1994 року.