Category: Енциклопедія

Україна – країна солов’їного співу, червоних маків, родючого чорнозему, смачного борщу та гарних дівчат. Чим же ще славиться наша рідна ненька в світі? Сьогодні Ви дізнаєтесь Чим славиться Україна в Європі та світі та цікаві факти про неї.

Цікаві факти про Україну

Видатні українці: Ярослав Мудрий, Тарас Шевченко, Богдан Хмельницький, Леся Українка, Іван Франко, Ліна Костенко, Григорій Сковорода та інші.

Україна – держава у Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км?. Найбільша країна, чия територія повністю лежить в Європі, друга країна за величиною на європейському континенті, якщо враховувати Росію.

Не дивлячись на те, що з усіх боків українцям намагаються довести, що вони ні на що не здатні, що ми не нація, що Київської Русі “не існувало”, що ми нічого не досягли, що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати, цифри статистики та факти говорять нам речі абсолютно протилежні.

Населення України відноситься до найбільш освіченого. Кількість людей з вищою освітою на душу населення вища, ніж середньоєвропейський рівень. Україна займає 4 місце в світі за кількістю громадян з вищою освітою.

Автором першої в світі Конституції є українець Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день він оголосив “Конституцію прав і свобод війська Запорізького”. У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.

В Україні – найбільший запас марганцевої руди у світі, 2,3 мільярди тон і близько 11% від усіх покладів планети. Ще у нас немало залізної руди – 7% світового запасу.

На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні грунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.

Український духовий інструмент трембіта – найдовший духовий музичний інструмент у світі.

Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці Світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

В Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат знаходиться географічний центр Європи.

Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.

Серед яскравих досягнень українського літакобудування – найбільший в світі літак АН-225 “Мрія” , а також найпотужніший літак АН-124 “Руслан”. У 2001 році, літак “Мрія”, взявши на борт вантаж у 253 тонни, за один політ встановив 124 рекорди.

Українська пустеля Олешківські піски є найбільшою в Європі.

На конкурсі краси мов в Парижі в 1934 році українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями як: фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. А за мелодійністю українська мова зайняла друге місце, після італійської.

Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.

Станція метро “Арсенальна” у Києві – найглибша в Україні і довгий час була найглибшою в світі. Вона знаходиться на глибині 105 метрів під землею. Станцію побудували однією із перших, у 1960-ому році, у безпосередній близькості від будівлі парламенту. За деякими даними, у тунелях біля “Арсенальної” є таємні сховища для політичної верхівки.

Найвідвідуваніший у світі МакДональдс розташований в Києві, на Київському вокзалі. У минулому році він обслужив 2 283 399 відвідувачів.

Український “Південмаш” (Дніпропетровськ) виробляє найбільш екологічно Чисті ракети-носії в світі.

Українці зробили Найбільший у світі келих для шампанського, об’ємом в 56,25 літра. Як пити шампанське з такого келиха поки не ясно, але він як і раніше великий.

Острозька академія – перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстаріша українська науково-освітня установа. У 1576 році князь Острозький Костянтин-Василь заснував слов’яно-греко-латинську академію в Острозі.

Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів – “шлях із варяг у греки” – система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.

Армії УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро.

Більшість українських слів починаються з літери “п”. Найчастіше використовувана буква алфавіту – “о”. Букви “ф” і “г” використовуються найрідше.

Пабло Пікассо був у захопленні від робіт української Художниці Катерини Білокур (1900-1961). Коли в 1954 р. він побачив її роботи на виставці, то сказав, що вони геніальні і порівняв Катерину Білокур з відомою всьому світові художницею Серафін Луіс.

Взаємодія Світового океану з атмосферою та наслідки важливе та складне питання. Як атмосфера впливає на Світовий океан? Як суходіл впливає на Світовий океан? Відповіді на ці запитання Ви дізнаєтеся в цій статті.

Як атмосфера впливає на Світовий океан?

Світовий океан і атмосфера Землі нерозривно пов’язані між собою і являють собою єдину систему. Обмін енергією між океаном і атмосферою формує клімат на Землі і впливає на усі екосистемні процеси на планеті.

Океан причетний майже до всіх процесів, які відбуваються в атмосфері. Він не тільки обігріває сушу, а й як єдиний резервуар води, через атмосферу забезпечує її вологою. Понад 85 відсотків обсягу атмосферних вод, які беруть участь у кругообігу, утворюється за рахунок випаровування з поверхні Світового океану.

З 455 800 кубічних кілометрів води, які щорічно випаровуються з поверхні океану, приблизно 411 600 кубічних кілометрів повертаються у вигляді опадів назад в океан, а решта 44 200 кубічних кілометрів випадає на сушу. Вода в атмосфері не тільки дає вологу суші і біосфері, а й значно впливає на інші фізико-географічні умови.

Завдяки здобутим науковими даними розкритий ланцюг нових закономірностей, властивих природі Світового океану. Так, доведено, що постійний рух повітряних мас, кругообіг вологи в океані, атмосфері і на поверхні континентів тісно взаємопов’язані і утворюють систему, яка знаходиться в деякій рухомій рівновазі. Зміни в одному процесі впливають на хід інших.

Участь Світового океану в забезпеченні циркуляції кисню і інших газів на планеті

Поруч з тепловим обміном особливе значення має обмін газами: киснем, вуглекислим газом, азотом та ін.

Розчиненим киснем насичена вся товща води Світового океану, крім глибоководних шарів внутріматерикових морів, наприклад Чорного. Всього в Світовому океані розчинено 7480 мільярдів тонн кисню. За рік океан вбирає з атмосфери 54,85 мільярдів тонн, а виділяє 61,35 мільярдів тонн. Отже, в атмосферу щорічно приходить з океану 6,5 мільярда тонн кисню, в основному в тропічних широтах.

В океані розчинено вуглекислого газу в 6 разів більше, ніж в атмосфері, звідки він приходить. Найбільша концентрація вуглекислого газу – в високих широтах і в придонних горизонтах холодних вод, де він краще розчиняється. В ході інтенсивного біохімічного процесу завдяки вуглекислому газу утворюються органічні сполуки, а на їх базі формується своєрідна харчова піраміда; з донних органогенних відкладень утворюються вуглеводневі корисні копалини.

Зоопланктон в процесі свого життя споживає вуглекислий газ для створення вапнякових скелетів, панцирів. Скелетні залишки зоопланктону утворюють переважно тверді вапнякові відкладення, найбільш поширені в екваторіально-тропічних широтах. Саме цей процес споживання і випадання карбонатів на дно підтримує динамічну рівновагу вуглекислоти в системі “океан – атмосфера”.

Кожна людина відкриває для себе світ по-різному, фотографи через призму об’єктива, композитори через музику, мандрівники відкривають світ, не тільки для себе, а й для інших – подорожами. Тому сьогодні визначимо найвідоміших українських мандрівників.

ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ МАНДРІВНИКИ

1. Романов Володимир Павлович (1796-1864) – український географ, лінгвіст, мандрівник, декабрист.
У 1818 році закінчив Морський кадетський корпус. Здійснив подорож на фрегаті “Проворный” до берегів Іспанії. Під враженням від цієї подорожі написав “Уривок з похідних записок до Іспанії”. У 1820-1822 роках вчинив навколосвітню подорож на кораблі “Кутузов”. Володимир Романов брав участь в декабристському русі, але формально членом Північного товариства не був. У 1857 р. зробив грунтовний опис Дніпра.

2. Волощук Олександр Миколайович (1972) – український журналіст, письменник, мандрівник.
Основні великі мандрівки:
2003 – Буковина, Молдова, Придністров’я, Південний Дунай.
2005 – подорож під умовною назвою “Автостопом по гарячих точках” (Південна Осетія, Дагестан, Чечня, Інгушетія, країни Закавказзя).
2006 – Далекосхідна мандрівка (Красноярськ – Іркутськ – Чита – Тинда – Якутськ – Магадан – Сахалін – Владивосток – Хабаровськ – Монголія – Барнаул – Новосибірськ).
2008 – Прибалтика (Литва, Латвія).
2009 – Фінляндія.
2012 – Північний Кавказ, пошукові експедиції на Ельбрусі.

3. Коротких Євген Григорович (1954, Узбекистан) – український екстрім-мандрівник з Луганська.
Жив і працював у Красному Лучі. Шахтар, слюсар. Тривалий час захоплюється далекими мандрівками, гірським туризмом.
У 2000-х роках саморобному катамарані пройшов Азовське (2004), Чорне (2004), Мармурове, Егейське та Середземне море. Планує перетнути Атлантику.

4. Омельченко Антон Лукич (1883-1932) – український дослідник Антарктиди (конюх британської експедиції Роберта Скотта), член Королівського географічного товариства.
Антон Лукич вільно говорив англійською мовою. Став членом експедиції, що невдовзі на корбалі “Терра Нова” вирушила на штурм крижаної Антарктики. Омельченко мав доправити коней лише до Нової Зеландії, а потім вертатися до Владивостоку. Подорож зайняла чимало часу, довелося перепливти Тихий, Індійський і Атлантичний океани. Більше року тривала експедиція. На честь полтавця названо бухту на Березі Оутса, відкриту дослідниками Антарктиди в 1958 році.
Був учасником Першої світової війни.

5. Сініцин (Лімбен) Ігор Петрович (1953) – український вчений та мандрівник. Завідувач наукового відділу Інституту програмних систем НАН України, доктор технічних наук.
У 1984-85 роках працював у складі 29 Радянської Антарктичної Експедиції на посаді інженера-програміста. Ним були відкриті такі місця, як: водоспад “Київський” та каньйон “Казка”. Ігор Сініцин відвідав більш, ніж 50 країн світу.
Нагородженний почесним знаком Федерації спортивного туризму України “Видатний мандрівник України”.

6. Хрієнко Микола Іванович (нар. 5 січня 1949, c. Ново-Липове Світловодського району Кіровоградської області) – український журналіст і мандрівник.
“Мандрівна журналістика” Миколи Хрієнка – це понад 25 піших і лижних переходів високого ступеня складності переважно територіями України, Росії та інших держав, загальна протяжність походів становила 6478 км.
23 червня-9 липня 2011 року – працює у складі експедиційної групи від України над дослідницьким проектом “Історичний потяг українських піонерів”, присвяченим 120-річчю поселення українців у Канаді. Маршрут проліг від м. Галіфакс до м. Едмонтон. Відстань дослідницької дороги – 6657 км.

7. Лаврентій Богун – перший писемно зафіксований виходець із України, чия нога ступила на землю Американського континенту.
1608 – прибув до Джеймстауну (Північна Вірджинія) з Європи на англійському кораблі “Марія та Маргарита”.
Іван Богдан був корабельним теслею, добре знався на виробництві скла і дьогтю – дуже цінної тогочасної мануфактури. Подорожував з капітаном Джоном Смітом.
У червні 1619 року група європейських заробітчан, серед яких був Іван Богдан, організувала перший у Джеймстауні страйк, вимагаючи від місцевої влади, аби їх зареєстрували як повноправних громадян міста та трактували нарівні з англійцями. Їхні вимоги задовольнили.

8. Сапунов Андрій Олександрович (1977) – мандрівник, письменник. За результатами подорожей видав 10 книжок та путівників.
Найзначніші подорожі:
2001 – 4-місячна експедиція на Далекий Схід (о. Сахалін)
2005 – експедиція до Казахстану та Киргизстану.
2009 – 2-місячна поїздка до Єгипту
2010 – поїздка по Європі (Франція, Нідерланди, Бельгія, Німеччина, Польща)
Твори: “Україна і Молдова. По містах і селах” (2008), “Єгипет по-справжньому. Каїр та все інше” (2009), “Крізь терни до зірок Євросоюзу” (2010) та ін.

Також, до списку відомих мандрівників України ми можемо віднести таких постатей, як: О. О. Софяник, Р. Ю. Теліпський, А. Чапай, Д. В. Антонюк, М. І. Кідрук та ін.

Яке значення раків у природі та житті людини Ви дізнаєтеся з цієї статті.

Хто такі ракоподібні?

Ракоподібні – це різноманітна і численна група, переважно членистоногих, які живуть у водному середовищі. До них відносять близько 40 тисяч сучасних видів ракоподібних. Деякі з них ведуть донний спосіб життєдіяльності, а інші є невід’ємною частиною прісноводного і морського планктону. Це, як правило, в основному активні повзаючі або плаваючі тварини. Але серед таких ракоподібних можна зустріти і нерухомих прикріплені форми – такі як морські жолуді й качечки. Деякі з ракоподібних пристосувалися і до життя на землі. Наприклад, мокриці можуть мешкати в грунті різних широт, причому навіть в пустелі, але при цьому вони ведуть досить прихований спосіб життя і мешкають в норах

Значення ракоподібних у природі та житті людини

Значення ракоподібних в житті людини не можна перебільшити – оскільки прісноводні і морські види ракоподібних являють собою їжу для більшості видів риб та інших тварин. Дафнії і інші ракоподібні служать в якості корму для різних прісноводних риб і їх личинок.

Деякі види ракоподібних здатні відціджувати воду своїми грудними кінцівками в процесі харчування. Як результат – покращується якість води. Вони поїдають відмерлі організми і це перешкоджає розкладанню органічних речовин у воді і її цвітінню.

Краби або омари людина використовує в їжу в смаженому або вареному вигляді. Вони благотворно впливають на організм. Корисні речовини, які містяться в ракоподібних, покращують зір, приводять у норму функціонування нервової системи. Їх вживання зменшує ризик виникнення злоякісних пухлин. Ракоподібні є джерелом вітамінів, заліза, кальцію і цинку.

Мокриці, які проживають на суші, здатні переробляти рослинний матеріал, тим самим збагачують грунт і підвищують його родючість.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися яку роль відіграють ракоподібні в житті людини.

Що лікує дерматолог, крім проблем шкіри знають не всі. Дерматологія зосереджена в галузі вивчення фізіологічних функцій і будови, а також захворювань шкіри, волосся, нігтів, сальних і потових залоз.

Що лікує дерматолог?

Дерматолог – це той фахівець, який має безпосереднє відношення до захворювань шкіри. Перерахуємо, що саме лікує дерматолог:

шкірні захворювання, захворювання нігтів, спровоковані впливом грибкових збудників ( епідермофітія, трихофітія, мікроспорія і пр.); ураження шкіри інфекційного типу (імпетиго); шкірні захворювання вірусного типу (лишай в різних його різновидах, папіломи, герпес); екземи, нейродерміти, дерматити алергічної природи; кропив’янка; ураження шкіри паразитарного типу; соматичні та запальні захворювання залоз ( сальних, потових) – себорея і пр.; шкірні ураження і висипання, що з’являються на тлі захворювань внутрішніх органів, впливу ВІЛ – інфекції, а також токсичних і лікарських речовин; псоріаз; вугрі; проблемна шкіра в підлітковому віці і т. д.

Додатково список тих захворювань, які лікує дерматолог, може бути доповнений різними проблемами косметичного типу та шкірними патологіями, за рахунок впливу яких можуть бути спровоковані онкологічні захворювання.

Прийом дерматолога

Виникнення будь-якого типу проблем, що стосуються безпосередньо шкіри, вимагає відвідування дерматолога. Прийом дерматолога полягає у візуальному огляді, а також у призначенні відповідних стану шкіри діагностичних процедур. Лікування може розуміти під собою застосування медикаментозної або фізіотерапевтичної терапії (можливо в комплексі), в деяких випадках потрібне хірургічне втручання. Слід зауважити, що деякі з захворювань можуть бути інфекційними, а тому ні в якому разі не можна їх запускати.

Коли йти на прийом до дерматолога?

В якості приводів, що вимагають відвідування дерматолога, можна виділити такі стани:

бліді або яскраво виражені шкірні висипання; набряк шкіри, тривалий її свербіж; гнійні утворення, фурункули; рясна поява бородавок, родимок, стрімка зміна їх в розмірах; лущення і почервоніння певних ділянок шкіри; запалені або ж мокнучі ділянки шкіри; сильна прищавівсь, вугри.

Слід зауважити, що існуючі патологічні стани, які в цілому можуть бути актуальні для шкіри, важко перерахувати в одночас, тому поява будь-яких утворень на шкірі вимагає уваги і прийняття відповідних заходів. Якщо причина патології полягає в неполадках організму внутрішніх, а не зовнішніх, досвідчений дерматолог зможе не тільки призначити лікування, і направити до необхідного фахівця.

Коли вести дитину до дерматолога?

Як правило, рішення щодо походу до дерматолога, вирішують за дитину дорослі. Слід зауважити, що частота прояву алергічних дерматитів і діатезу, що відзначається у дітей, не повинна знижувати пильності з їхнього боку. Діти, а особливо маленькі, найбільшою мірою схильні до небезпеки виникнення у них тих чи інших захворювань, що стосуються шкірного покриву, причому як інфекційного характеру, так і характеру паразитарного. Якщо ж шкірні висипання з’являються часто, то це може свідчити про наявність в кишечнику дитини паразитів.

Тепер ви знаєте хто такий дерматолог, що він лікує і коли звертатися до цього лікаря.

Хто такі і що роблять вчені натуралісти? Таке питання може виникнути перед кожною людиною.

Хто такі вчені натуралісти?

Вчені-натуралісти – це люди, які цілеспрямовано досліджують та вивчають явища природи, описуючи побачене.

У минулому” вивчаючи здебільшого рослини і тварин” натуралісти шукали відповіді на запитання про їх будову” життєдіяльність” походження” різноманітність” взаємодію між собою тощо.

Натуралісти ведуть спостереження за природою, пізнають її дослідницьким шляхом, описують побачене. Завдяки науковій діяльності вчених-натуралістів сформувалися природничі науки – астрономія, біологія, фізика, географія, хімія.

Учені-натуралісти не лише спостерігають та описують природу, а й проводять експерименти.
Не всі погляди натуралістів залишаються донині правильними. Частина з них застаріла. Але це не применшує внеску вчених-натуралістів минулого для формування сучасних природничих наук. Своїми працями вони започаткували цілеспрямоване дослідження тіл живої та неживої природи, яке привело до розвитку фізики, біології, хімії, географії, астрономії.

Вчені-натуралісти: представники

Джозеф Прістлі – англійський натураліст. У результаті його експерименту було встановлено, що рослини виділяють кисень – “газ життя”.

Парацельс – теж був натуралістом. Він відстоював думку про те, що жива і нежива природа має однаковий склад. Це давало йому змогу успішно добирати речовини для лікування хворих.
Здобутки лікаря і натураліста Парацельса відкрили широкі горизонти для розвитку медицини.

М. В. Ломоносов – російський природодослідник здійснив багато відкриттів. Зокрема, він дійшов висновку, що на Землі постійно відбуваються зміни, і вони є причиною мінливості рослин і тварин. Учений відкрив закон збереження маси речовин. М. Ломоносов деякий час навчався в Україні у Києво-Могилянській академії. Потім його разом з іншими найкращими учнями направили навчатися за кордон.

Карл Лінней – шведський природознавець:ботанік, зоолог і лікар, перший президент Шведської Академії Наук. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. Описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви та комахи. Рослини він розділив на 24 класи. таксон, названий в честь К. Ліннея

Чарлз Дарвін – англійський учений-натураліст Чарлз Дарвін увійшов в історію природничих наук як дослідник походження видів живих організмів на Землі. Проведенню досліджень посприяло п’ятирічне навколосвітнє плавання в 1831-1836 pp. За цей час він зібрав велику кількість цінних для науки матеріалів (рештки викопних тварин, численні зразки рослин, описи спостережень за природою в різних куточках Землі). Завдяки зібраній ним колекції рослин і тварин стало відомо про поширення організмів на нашій планеті. Чарлз Дарвін зробив висновок, що вимерлі тварини й ті, які існують нині, мають спільне походження, але останні істотно змінилися.

І. Вернадський – став організатором і першим президентом Академії наук України, започаткував створення науково-дослідних інститутів з вивчення природи. Дослідник був переконаний у тому, що живі організми відіграють головну роль у природі. Тому він створив вчення про біосферу – особливу оболонку Землі, в якій поширене життя. Свої погляди вчений виклав на сторінках книжки “Біосфера” (1926 p.). Вернадський був родом із запорозьких козаків, щиро вболівав за незалежність України.

Як квіти готуються до зими? Якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете.

Як квіти готуються до зими?

З приходом не тільки зими, а й осені, господарям розкішних квітників треба готувати своїх підопічних до холодів. Деякі квіти вони саджають, а деякі, навпаки, викопують та зберігають у більш теплих місцях до весни. Якщо господиня зробить все правильно і надійно підготує свій квітник до зміни клімату, то наступного року він знову буде радувати оточуючих своєю красою та своїми барвами.

Квіти – живі організми, які вимагають особливого підходу до кожного. Так, наприклад, троянди та хризантеми треба по-різному готувати до зими. Хоча є певні норми, під які підпорядковуються майже всі квіти. Їх однозначно треба буде якось укривати, або навіть викопувати, тому треба правильно обрати час для укривання, оскільки якщо зробити це передчасно, коли перші холоди ще не прийшли, то істота може просто зіпріти. Перші холоди не є небезпечними для квітів, вони просто спричиняють сповільнення росту організму.

Іноді, деякий вид квітів (кущові троянди) треба обрізати, залишаючи просто маленькі паростки, такі культури обрізають на 20-30 см (в залежності від того якої рослина висоти).

Деякі рослини (хризантеми) зрізують повністю, потім засипають мульчею, або тирсою та зверху накривають хвойним гіллям.

Цікаві факти про гриби лисички Для дітей та дорослих зібрані в цій статті.

Цікаві факти про гриби лисички

Лисички називають ” Лісовими королевами “, їх вживали в їжу ще за часів давньоримської імперії.

У Франції в 17-столітті лисички Вважалися делікатесом, і тому довгий час були популярні в меню аристократів.

Нормани вважали, що лисички підвищують сексуальне бажання, і з цієї причини вони були невід’ємною частиною весільного меню нареченого.

Лисички – одні найбагатших вітамінами грибів. Концентрація вітаміну А в лисички майже така ж, як і в моркві: вітамін покращує стан шкіри, зміцнює кістки і імунітет. Концентрація вітаміну С в лисичках трохи менше, ніж в цитрусових, смородині і часнику. Вітамін С важливий для імунітету людини, так як допомагає організму боротися з інфекціями.

По-англійськи цей гриб називається Fluoxetine online chanterelle. У деяких країнах світу, наприклад, в Італії і Франції, є навіть таке жіноче ім’я. Правда, воно зовсім не має на увазі гриб. В італійській мові це ім’я означає “пташина пісня”, а на французькій – “кам’янисте місце”.

Лисички зустрічаються не тільки в лісах Європи. Вони ростуть і їх подають на стіл в Мексиці, Гімалаях, а також у багатьох місцях Африки.

У Латвії сезон лисичок починається ближче до літа і закінчується з першими осінніми заморозками. Але при теплих зимах на лисичку можна наштовхнутися навіть в грудні і в січні.

У 2013 році Латвія експортувала 72 286 кг лисичок на загальну суму 315 875 євро. Найчастіше латвійські лисички експортуються до Швеції і Литви.

У наш час лисички використовують не тільки в їжу. У Нігерії, наприклад, З них виготовляють косметичні засоби для обличчя і тіла.

У Каліфорнії щороку проводиться присвячений лисичкам фестиваль Big Sur Chanterelle Festival & Cook-Off, центральною подією якого є змагання серед кухарів на найоригінальніший рецепт приготування лисичок.

Капелюшки грибів, які ростуть в наших широтах, часто досягають 2-8 см, а в інших країнах ці гриби бувають і більші. Найбільші лисички зустрічаються до Каліфорнії – один гриб важить в середньому 0,5 кг.

Лисички містять багато цинку і міді, які важливі для процесів кровотворення в організмі. Ці мінеральні речовини позитивно впливають на роботу легенів і мозку, зміцнюють серце і зір, а також покращують стан шкіри.

У світі щорічно збирають близько 200 000 т лисичок, з них 72 тонни – в Латвії. Влітку в бістро Lido Order Natrexone відвідувачі з’їдають майже 1 800 кг цих грибів, найбільше клієнтам подобається суп з лисичок з копченим м’ясом.

Розморожені лисички гіркі на смак, тому їх краще зберігати в сушеному вигляді. Ну а якщо є бажання їх заморозити, то перед цим рекомендується відварити лисички в молоці або ретельно запекти в твердому маслі, який зменшить гіркий присмак.

При високій температурі лисички втрачають частину своїх корисних властивостей, і тому для лікувальних цілей їх рекомендується вживати в свіжому або сушеному вигляді, а також у вигляді настоянок. Наприклад, настоянка з лисичок є ефективним засобом при ангіні та різних хворобливих утвореннях на поверхні шкіри.

Слід зазначити також, що лисички, як і інші гриби, Не рекомендується їсти на ніч, – це велике навантаження на шлунок.

Кілька сотень років тому, коли медицина перебувала в зародковому стані, точну відповідь на питання про те, Скільки ребер у людини, ставив у безвихідь самих просунутих лікарів. Одне вони могли сказати впевнено – у чоловіків повинно бути на одне ребро менше, ніж у жінки. Адже в Біблії сказано, що Бог створив жінку Адамові з його ребра, а значить, одного ребра у чоловіків з тих пір не вистачає. Відповідь на питання про те, скільки пар ребер у людини, був знайдений тільки в 16-му столітті. Тож скільки нараховують ребер у людини?

Скільки у людини ребер?

Ребро – це дугоподібна кістка, що йде від хребта до грудей і формує грудну клітку. Грудна клітка в свою чергу захищає від пошкоджень м’які тканини, життєво важливі органи людини: серце, легені, печінка та інші.

Скелет людини налічує 12 пар ре­бер. Кожне ребро (costa) має вигляд довгої плоскої дугоподібно вигнутої пластинки, що склада­ється з ребрової кістки і передньої корот­шої частини ребрового хряща.

У представника Homo Sapiens, тобто людини, в наявності 24 ребра, тобто 12 пар ребер. Про це було відомо ще в XVI столітті, коли Андрій Везалий, батько сучасної анатомії, зробив кілька розтинів особин різних статей і оголосив Скільки ребер у чоловіка і жінки – 12 пар.

Сім пар верхніх ребер (I-VII), які ребровими хрящами з’єднуються з грудниною, Називаються справжніми ребрами. Нижні 5 пар ребер (YIII-XII) Називаються несправжніми ребрами.

Причому VIII, IX, X пари ребер з’єднуються Не з грудниною, А З хрящем вище розміщеного ребра.

XI і XII ребра мають короткі реброві хрящі, що закінчу­ються в товщі м’язів черевної стінки. Ці ребра відріз­няються від інших більшою рухливістю, тому їх ще Називають коливними ребрами.

Задній кінець кожної ребрової кістки закінчується головкою ребра, на якій є суглобова по­верхня головки ребра. Головки зчленовуються з ребровими ямками на тілах грудних хребців.

На головках II-X ребер, які з’єд­нуються з верхньою і нижньою ребровими ямками двох суміжних грудних хребців, розташований гре­бінь головки ребра. Цей гребінь поділяє суглобову поверхню головки на дві частини. Від нього починається зв’язка, що прикріплює го­ловку ребра до відповідного міжхребцевого диску.

Головки I, XI і XII ребер гребеня не мають, бо вони зчленовуються тільки з повною ямкою на тілі одно­йменного хребця. Головка ребра переходить у вужчу частину – Шийку ребра, на якій є гре­бінь шийки ребра. На межі шийки і тіла ребра розташований горбок ребра. На горбку десяти верхніх ребер є Суглобова поверхня горбка ребра для зчленування з ребровою ямкою поперечного відростка відповідного хребця.

Горбок на XI і XII ре­брах майже непомітний, на ньому відсутня суглобо­ва поверхня для поперечного відростка.

Найдовша і широка передня частина ребрової кістки називається тілом ребра, яке дещо скручене навко­ло власної поздовжньої осі і біля горбка різко вигну­те вперед. Це місце називається кутом ребра. Тіло ребер плоске, має зовнішню і внутрішню поверхні, верхній закруглений і нижній гострий краї. Внутрішня поверхня ребра гладка, вздовж нижнього краю тіла проходить борозна ребра, у якій залягають міжреброві судини і нерви. Передня стовщена частина тіла ребра на кінці має ямку для з’єднання з ребровим хрящем.

Але у деяких людей буває і інша кількість пар ребер. Так народжуються діти, у який буває 11 пар ребер, а у деяких навіть 13 пар.

Тринадцята пара ребер – це рудимент, тобто орган, який у процесі еволюції втратив своє основне значення.

Статистика говорить про те, що подібне явище частіше спостерігається у жінок, хоча у чоловіків також зустрічається тринадцятий ребро. Подібний факт в медицині називають “синдром ребра Адама”. Справа в тому, що людина народжується без чітко сформульованого скелета: у дитини є набір хрящової тканини, яка з часом твердне, зростається і утворює скелет дорослої людини. Але всі процеси в організмі кожної людини індивідуальні, тому буває, що залишаються зайві одне або два ребра, причому жити з ними не так-то й просто. Зайві відростки часто заважають, тиснуть на органи, викликаючи оніміння тканин рук, а також неправильну роботу деяких внутрішніх органів. Тому людям з синдромом Адамова ребра часто рекомендують зробити операцію з видалення оних, щоб уникнути негативних наслідків від завдають незручність кісток.

Хімічний склад пшениці

У 100 гр. твердої білої пшениці міститься:

Вода – 9.47 г
Білки – 11.31 г
Жири – 1.71 г
Вуглеводи – 63.7 г
Харчові волокна – 12.2 г
Зола – 1.52 г

Вітаміни :

Вітамін А (бета-каротин) – 5 мкг
Вітамін В1 (тіамін) – 0.387 мг
Вітамін В2 (рибофлавін) – 0.108 мг
Ніацин (вітамін В3 або РР) – 4.381 мг
Вітамін В5 (пантотенова кислота) – 0.954 мг
Вітамін В6 (піридоксин) – 0.368 мг
Фолієва кислота (вітамін В9) – 38 мкг
Вітамін С (аскорбінова кислота) – 0 мг
Вітамін Е (токоферол) – 1.01 мг
Вітамін К (филлохинон) – 1.9 мкг

Макроелементи :

Калій – 432 мг
Кальцій – 32 мг
Магній – 93 мг
Натрій – 2 мг
Фосфор – 355 мг

Мікроелементи :

Залізо – 4.56 мг
Марганець – 3.821 мг
Мідь – 363 мкг
Цинк – 3.33 мг

Калорійність пшениці – 342 ккал.

Корисні властивості пшениці

Ще тисячоліття тому людина знала, і вміло використовував корисні якості пшениці.

Зерна пшениці містять клітковину – потужний стимулятор моторики кишечника. Пшеничні висівки запобігають перетворенню вуглеводів в жири в шлунково-кишковому тракті і тим самим сприяють нормалізації ваги. Пектини в складі пшениці абсорбують шкідливі речовини, зменшуючи гнильні процеси, і прискорюють загоєння слизової оболонки кишечника.

Солі магнію і калій в злаку активізують вуглеводний обмін, беруть участь у формуванні кісткової тканини, нормалізують роботу серця і центральної нервової системи.

Величезна кількість біологічно цінних речовин міститься в зародку пшениці: вітаміни групи В, вітамін Е, протеїни, цинк, калій, залізо, фосфор, сірка і лінолева кислота. Регулярно споживаючи пророщену пшеницю можна значно зміцнити здоров’я.

Протипоказання

Пшениця і вироби з неї протипоказані при цукровому діабеті, неспецифічний виразковий коліт (при загостренні), гіперфункції ендокринних залоз і новоутвореннях.