Category: Енциклопедія

  • Будова кореня

    Корінь – це осьовий підземний вегетативний орган рос­лини, на якому ніколи не утворюються листки. Анатомічна будова кореня пов’язана з функціями, які він виконує.

    Зовнішня будова кореня

    Корінь, як і інші органи рослини, має клітинну будову. Різні його ділянки складаються з неоднакових клітин, що утворюють зони кореня, які розміщені уздовж кореня, мають різну будо­ву і виконують неоднакові функції.

    Зони кореня:

    – кореневий чохлик;

    – зона поділу клітин;

    – зона росту;

    – зона всисання (всмоктування, поглинання);

    – провідна зона.

    Кореневий чохлик. Корінь росте вдовжину своєю верхівкою, яка вкрита кореневим чохликом, утвореним декількома шарами живих клітин, що захищають корінь. Чохлик – чутлива зона кореня, він, зокрема, сприймає силу земного тяжіння і визначає напрямок росту кореня.

    Зона поділу – група ніжних клітин твірної тканини, які постійно діляться ідають початок усім іншим клітинам кореня.

    Зона розтягування Розташована над зоною поділу, тут клітини ростуть, набувають своєї форми і разом з кореневим чохликом просувають корінь углиб грунту. Зона поділу та розтягування разом утворюють Зону росту кореня.

    Потім клітини починають змінюватися і набувають вигляду та властивостей, що притаманні тканинам, до яких вони ввійдуть – зона диференціації. За нею, вище, розташована зона кореневих волосків, або Всисна зона. Кореневі волоски – це вирости клітин шкірки, які набагато перевищують розмір самої клітини (до 1 см). Кореневі волоски всмоктують розчин мінеральних речовин, живуть недовго (до 20діб). Постійно утворюються нові кореневі волоски. З ростом кореня всисна зона переміщується все глибше в грунт.

    Провідна зона (зона бічних коренів) – розміщена вище всисної зони. У цій зоні корінь не здатний поглинати грунтовий розчин, бо кореневі волоски на ній відсутні, але вона проводить різні речовини далі до надземних органів. У ній відбувається потовщення кореня та галуження (утворення бічних коренів).

    Внутрішня клітинна будова кореня

    У кореня розрізняють первинну і вторинну будову

    Первинна анатомічна будова кореня

    Первинну будову мають молоді корені. В одних рослин така будова зберігається упродовж усього життя (більшість однодольних і незначна частина дводольних), а в більшості рослин первинна будова кореня змінюється на вторинну. Первинну будову мають корені всіх рослин у зоні кореневих волосків.

    Особливість первинної анатонної будови кореня полягає в тому, що корінь ділиться на дві чітко відмежовані частини: корову і центральний (осьовий) ци­ліндр.

    Корінь вкритий одношаровою всисною тканиною – Епіблемою. Остання утворюється дерматогеном і складається з клітин із тонкими целюлозними оболонками і виростами, які значно перевищують довжину клітин, що їх утворюють – кореневими волосками. Довжина кореневих волосків становить 0,15-1,5мм. В епіблемі немає продихів. Кореневі волоски тонкостінні, не вкриті ні ку­тикулою, ні восковим нальотом, що значно полегшує поглинання і води та розчинів мінеральних солей. Ядро в кореневих волосках знаходиться на їх кінчику і стимулює ріст волоска. Кореневі волоски не довговічні – існують лише кілька діб.

    Первинна кора звичайно досить добре розвинена. На її частку припадає основна маса первинних тканин кореня. В первинній корі чітко виділяються три частини: зовнішня – Екзодерма, серед­ня – Мезодерма, або корова паренхіма, і внутрішня – Ендодерма.

    Екзодерма – це зовнішній шар первинної кори, який знаходиться безпосередньо під епіблемою і утворює два – п’ять, шарів клітин. Клітини екзодерми живі, багатогранні, тісно зімкнені, з по­товщеними оболонками. У деяких рослин серед клітин екзодерми і знаходиться склеренхімне кільце.

    Мезодерма, або корова паренхіма, являє собою головну масу кореня і основну частину його кори. Вона складається із паренхімних, порівняно великих, звичайно округлих або багатогранних клітин з тонкими клітинними оболонками, їх розміщення пухке.

    Ендодерма – це внутрішня частина кори, звичайно одношарова, у деяких рослин дво – і більше шарова: вона облямовує центральний осьовий циліндр. Особливість клітин ендодерми полягає в тому, що їх оболонки мають потовщення, так звані плями, пояски, або Смуги Каспарі, а в односім’ядольних рослин спостерігається також потовщення і просочування суберином не лише радіальних, а й внутріш­ніх тангенальних оболонок. Пояски Каспарі і просочування оболо­нок суберином припиняють пересування води і мінеральних речовин від мезодерми до центрального осьового циліндра.

    Центральний осьовий циліндр (стела) займає центральну частину кореня і складається із первинної твірної тканини – перициклу, судинно-волокнистого пучка, клітин основної і механічної тканин.

    Перицикл розміщений у зовнішній області осьового циліндра. Він звичайно одношаровий, але може складатись із двох і більше шарів клітин (у голонасінних, злаків, агав, пальм та ін.). У двосім’ядольних багатошаровий перицикл зустрічається рідше (горіха, шовковиці, деяких видів родини бобові тощо). У одно­сім’ядольних оболонки клітин перициклу часто просочуються лігніном. Із перициклу утворюються бічні корені, тому його звичайно називають коренеродним шаром, а при переході кореня до вторинної будови формуються Вторинні твірні тканини : камбій і корковий камбій – фелоген.

    Судинно-волокнистий пучок у центральному осьовому циліндрі належить до радіального типу. В ньому по радіусам чергуються ділянки ксилеми і Флоеми.

    У корені ксилема розвинена краще, ніж флоема. Вона досягає центра кореня і розходиться від нього променями. У двосім’ядоль­них рослин радіусів ксилеми звичайно два – п’ять, у односім’я­дольних – більше п’яти, що є діагностичною ознакою класів цих рослин. Флоема займає невеликі ділянки між променями ксилеми. В центрі кореня може бути одна або кілька судин, механічна тка­нина – склеренхіма, або, що буває значно рідше, Основна парен­хіма. На відміну від стебла, в корені звичайно немає розвиненої серцевини.

    Вторинна анатомічна будова кореня

    У голонасінних і покрито­насінних двосім’ядольних у зоні закріплення корінь змінює будову з первинної анатомічної на вторинну, що зумовлено утворенням вторинних твірних тканин Камбію і коркового кам­бію – Фелогену.

    Камбій утворюється з перициклу і клітин основної паренхіми, що знаходяться між флоемою і ксилемою; він розміщується зовні від ксилеми і напрямлений всередину від флоеми. Камбій формує багатопроменеву зірку, яка поступово вирівнюється в Камбіальне кільце.

    Внаслідок діяльності камбію зовні виникає вторинна флоема, всередині – вторинна ксилема, які, об’єднуючись, утворюють відкриті колатеральні судинно-волокнисті пучки. При цьому первин­на флоема відтісняється назовні і поступово руйнується або зали­шається зовні від вторинної флоеми у вигляді стиснених нефункціонуючих клітин. Первинна ксилема відтісняється до центру кореня і там залишається у вигляді зірочки (кількість її променів від двох до п’яти і залежить від кількості променів первинної ксилеми). Пучок від пучка відділяється серцевинними променями, які також утворюються внаслідок діяльності камбію, складаються з паренхімних, трохи радіальне подовжених клітин, останні з’єднують центр осьового циліндра з коровою частиною кореня. В клітинах серцевинних променів накопичуються запасні поживні речовини, можуть бути кристали оксалату кальцію тощо.

    Внаслідок розростання центрального осьового циліндра ендодерма через тиск на неї нових вторинних тканин розривається і поступово руйнується. Первинна кора злущується разом з ендодермою, замість неї утворюється вторинна кора, яка займає значно менше місця, ніж первинна. Покривною тканиною стає перима, що утворюється фелогеном.

    Вторинна будова кореня характеризується Більш розвиненим центральним осьовим циліндром і незначною коровою частиною.

  • Марс: цікаві факти

    Цікаві факти про планету Марс ви дізнаєтеся в цій статті.

    Марс: цікаві факти

    Марс – четверта за віддаленості від Сонця і сьома за розмірами планета Сонячної системи. Названа на честь Марса – давньоримського бога війни

    У Марса є 2 природних супутника

    Марс має період обертання і зміну пір року, аналогічні земним, але його клімат значно холодніше і суші земного.

    За лінійним розміром Марс майже вдвічі менше Землі.

    Температура на планеті коливається від -153 ° C на полюсі взимку і до більш +20 ° C на екваторі опівдні. Середня температура складає -50 ° C.

    Під час марсіанської зими майже 20% повітря замерзає.

    На планеті є достатньо велика кількість води у вигляді покладів льоду в грунті. Більше того, марсохід Curiosity виявив сліди водяних потоків, які, можливо, утворюються влітку і випаровуються взимку.

    Цікаво, що марсіанський день майже рівний земному. Він триває приблизно 24 години 37 хвилин. А ось рік на Марсі набагато довше земного: 687 днів (за часом Землі) або 668,6 сол – марсіанської доби.

    На Марсі немає озонового шару, тому кожен схід Сонця приносить із собою величезні дози радіації, смертельні для абсолютної більшості відомих форм життя.

    Червона планета – це територія жахливих пилових бур, під час яких швидкість вітру часто досягає 180-200 км/год. Іноді такі бурі можуть тривати протягом декількох місяців і охоплювати мало не весь Марс.

    Приблизно дві третини космічних апаратів, відправлених на Марс, зникає, не встигнувши передати на Землю ніякої інформації. Серед вчених-астрономів навіть ходить жарт про те, що на Марсі розташована “Велика глотка Галактики”, яка проковтує земну техніку.

    Сила тяжіння на Марсі майже в 3 рази менше земної. Якби землянин потрапив на планету і зміг би там вижити, то він переміщався б гігантськими стрибками. Цікаво, що про цей ефект писав у своїх книгах про Барсума американський письменник фантаст Е. Р. Берроуз.

    Марс відомий як Червона планета. Червоний колір поверхні Марса обумовлений мінералами заліза, які окислюють грунт.

  • Цікаві факти про засмагу

    Чи знаєте ви щось цікаве про засмагу? Цікава інформація про засмагу для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про засмагу

    У результаті засмаги в нижніх шарах шкіри утворюється – меланін.

    Тривалий загар на сонці призводить до опіків.

    У Стародавньому Єгипті, на картинах, чоловіки зображувалися засмаглими, а жінки світлошкірими (а не навпаки) так як, вважалося що засмага огрублювала зовнішність.

    До 20 століття аристократичні люди уникали засмаги, вони вважали що засмага була долею селян.

    Брюнети (або брюнетки ) загоряють швидше, ніж блондини (або блондинки).

    Під впливом сонячного світла утворюється – Вітамін Д. ( Вітамін Д необхідний для нормального формування кісток).

    Надмірна засмага прискорює старіння.

    При сонячному опіку людина відчуває помилкове відчуття холоду.

    Засмага допомагає при м’язових болях і ревматичних явищах.

    Цікавинки про засмагу, цікаві відомості про засмагу ви можете додавати через форму коментарів.

  • Стереотипи та їх класифікація

    Стериотипи – це

    Стереотип – це усталене ставлення до подій, вироблене на основі порівняння їх з внутрішніми ідеалами.

    Стереотипи – це неправомочні узагальнення, які ми робимо щодо тих, кого ми мало знаємо.

    Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що йому трапляється в реальному житті. Коли у нас не вистачає інформації про якийсь предмет, ми відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості. Так ми вирішуємо, що “всі росіяни багато п’ють”, а “всі підлітки вживають наркотики”.

    Класифікація стериотипів

    Є кілька класифікацій стереотипів. Згідно з однією з них (В. Панферов), Стереотипи поділяють На три класи: антропологічні, соціальні, етнонаціональні. Друга класифікація (А. Реан) пропонує виокремити такі групи соціально-перцеп-тивних стереотипів:

      – Антропологічні (проявляються у тому разі, якщо оцінка внутрішніх, психологічних якостей людини, оцінка її особистості залежить від її антропологічних ознак, тобто від особливостей фізичного вигляду); – Етнонаціональні (виявляються тоді, коли психологічна оцінка людини опосередкована її належністю до тієї чи іншої нації, раси, етнічної групи); – Соціально-cтaтyсні (полягають в залежності оцінки особистіс-них якостей індивіда від його соціального статусу); – Соціально-рольові (проявляються в підпорядкованості оцінки особистісних якостей індивіда його соціальній ролі, рольовим функціям); – Експресивно-естетичні (визначаються залежністю оцінки особистості від зовнішньої привабливості людини: чим привабливішою здається зовнішність людини, тим позитивнішими особистісними рисами її наділяють); – вербально-поведінкові (пов’язані із залежністю оцінки особистості від зовнішніх особливостей – мови, міміки, пантоміміки та ін.).

    Відомі й інші класифікації, згідно з якими виокремлюють професійні (персоніфікований образ професії, тобто узагальнений образ типового професіонала), фізіогномічні (в основу покладено зв’язок рис зовнішності і особистості), етнічні та інші стереотипи. Найбільш дослідженими й вивченими є національні стереотипи. Вони фіксують стосунки між етнічними групами, є частиною самосвідомості й менталітету нації, мають яскраво виражений зв’язок із національним характером.

  • Харчування при високому тестостероні

    Підвищений тестостерон негативно позначається на організмі і жінки і чоловіки, тому потрібно знати як знизити його рівень. Харчування при підвищеному тестостероні у жінок і чоловіків має бути скоригованим, адже багато продукти знижують його рівень.

    Дієта для зниження тестостерону

    Продукти, які знижують рівень тестостерону

      цукор натуральний сік мед рослинне масло смажені овочі, картопля, м’ясо сіль (норма – 3 грама на добу); білий дріжджовий хліб жирне молоко і вершки кофеїн (норма – чашка кави в день) соєві продукти.

    Коли рівень гормону у жінок нормалізується, лікарі рекомендують стежити за кількістю вироблення тестостерону в майбутньому. Справа в тому, що після завершення прийому лікарських препаратів може знову початися підвищення рівня.

  • Стародавня історія України терміни та поняття (Л-Р) ЗНО

    У даній статті надано відповіді та роз’яснення по термінам та поняттям стародавньої історії України по літерам (Л-Р) , переглянути статті по іншим літерам: (А-К) , (С-Я) .

    Льодовиковий період визначення:

    Льодовиковий період – період тривалих похолодань в історії Землі. Відколи з’явилася людина, на планеті було чотири похолодання. Останнє тривало кілька десятків тисяч років. На зміну йому прийшла епоха потепління (наприкінці пізнього палеоліту), в яку ми тепер і живемо.

    Магія визначення:

    Магія (від гр. “чаклунство”) – це дії, обряди та ритуали, за допомогою яких реліг. людина намагається зму­сити уявні надприродні сили (богів, духів і т. її.) певним чином втрутитися в її життя, вплинути на довкілля. Магія є складовою частиною всіх релігій.

    Матріархат визначення:

    Матріархат (від лат. “мати” і гр. “влада”) – це одна з форм сусп. устрою, переважно за раннього періоду родового с-ва (від палеоліту до неоліту). Характеризувалася провідним становищем жінки в родині, госп. житті тощо.

    Мезоліт визначення:

    Мезоліт (від гр. “середній, серединний” і “камінь”) – це епоха кам’яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом. Датується X-VII тисячоліттям до н. е.

    Металургія визначення:

    Металургія (від гр. “копальня”) |- 1) наука про одержання металів з руд і надання металевим сплавам необхідних властивостей. 2) Відповідні техніка і галузь промисловості. Першим металом, який почали виплав­ляти, була мідь. На території України цей процес пов’язують з трипільцями (ІУ-ІИ тис. до н. е.).

    Мистецтво визначення:

    Мистецтво – специфічна форма сусп. світогляду та людської діяльності, яка відбиває світ у худ. образах.

    Що таке міф?

    Міф (міт; від гр. “слово, переказ”) – це легенда, оповідь, яка передає уявлення давніх народів про явища природи, богів, обожнених героїв, уявних істот, реальні та фантастичні події. Переносно – вигадка.

    Що таке міфологія?

    Міфологія (мітологія; від гр. “слово, переказ” і “поняття, думка, розум”) – 1) це сукупність міфів того чи ін. народу. 2) Наука про міфи та міфологічну свідомість різних народів.

    Неандертальці визначення:

    Неандертальці (від назви долини Неандер, поблизу Дюссельдорфа, Німеччина) – це давні викопні люди, які існували на території Європи, Азії й Африки прибл. 250-35 тис. років тому. Вперше виявлені рештки людини цього виду 1856. На території України виявлено бл. 200 стоянок н. їхній найважливіший набуток – уміння до­бувати вогонь. Найпоширенішими знаряддями були гостроконечники та скребла. У часи існування н. зароджу­ється мистецтво і реліг. уявлення.

    Неоліт визначення:

    Неоліт (від гр. “новий, молодий” і “камінь”) – новий кам’яний вік, що наступив після мезоліту і переду­вав енеоліту та мідному віку. Датується прибл. УИ-У тисячоліттям до н. е.

    Неолітична революція на території України:

    Неолітична революція (від гр. “новий, молодий” і “камінь”, а також латинського “розгортання, перево­рот”) – це перехід від привласнювального до відтворювального господарства.

    Община родова визначення:

    Община родова – група родичів, які мешкали в одному поселенні, спільно працювали та ділили резуль­тати своєї праці.

    Палеоліт на території України:

    Палеоліт (від гр. “старовинний, давній” і “камінь”) – давній кам’яний вік. Найдавніший період людсько­го с-ва, коли людина користувалася примітивними знаряддями праці з дерева, каменю і кістки, а її основними заняття­ми були мисливство та збиральництво. За п. сформувався первіснообщинний лад. Датується від появи людини (в Україні – бл. одного мільйона років тому) до приблизно X тисячоліття до н. е. (поч. мезоліту), поділяється на ранній (1 млн – 150 тис.), середній (150 тис. -%40-35 тис.) і пізній (40 тис. – 10 тис. р. тому).

    Патріархат визначення:

    Патріархат (від гр. “батько” і “початок, влада”) – це останній період в історії первіснообщинного ладу, після матріархату перед виникненням рабовласницького ладу. Характеризувався веденням родоводу по батьківській лінії, панівною роллю чоловіка в господарстві, с-ві, родині.

    Скіфська пектораль:

    Пектораль (від лат. “нагрудний”) – це дорогоцінна металева нагрудна прикраса, що її носили як ознаку вла­ди фараони, єврейські первосвященики, римські сановники. Була відома у скіфів, наприклад, золота п., знайдена в 1971 р. Борисом Мозолевським у кургані Товста Могила.

    Пітекантропи інформація:

    Пітекантропи (від гр. “мавпа” і “людина”) – це представники групи найдавніших людей – архантропів. Уперше їхні рештки було знайдено на початку 90-х рр. XIX ст. на острові Ява. Існували 1 млн 600 тис. – 100 тис. років тому. Ін. назва – людина з прямою ходою.

    Плем’я визначення:

    Плем’я – це колектив споріднених родів, що мешкали в одній місцевості, вели однаковий спосіб життя, ви­готовляли подібні знаряддя праці, мали спільну мову, тотема та звичаї. На території України родові громади по­чали об’єднуватися в племена у часи трипільської к-ри (ГУ-III тис. до н. е.).

    Привласнювальне господарство це:

    Привласнювальне господарство – це форма господарювання, при якій людина споживала готові продукти природи (збиральництво, мисливство, рибальство). Існувала до неолітичної революції.

    Прогрес визначення:

    Прогрес (від лат. “рух уперед, розвитою”) – це поступальний розвиток по висхідній лінії, перехід від нижчо­го до вищого, досконалішого стану. Укр. відповідник – “поступ”.

    Протонеоліт визначення:

    Протонеоліт (від гр. “перший”, “новий” і “камінь”) – термін, що вживається на означення пізнього мезоліту, передній неоліт (прибл. 7 тис. р. до н. е.)

    Ранній залізний вік визначення:

    Ранній залізний вік – це період, коли люди навчилися виплавляти залізо, відбувся другий сусп. поділ праці (ремесло відокремилося від землеробства), виникло виробництво товарів для обміну, поглибилося майнове роз­шарування, створилися передумови для нових сусп. відносин (1 тис. до н. е. – IV ст. н. е.).

    Поняття релігії:

    Релігія (від лат. “благочестя, побожність, святиня”) – це світосприйняття, а також поведінка і специфічна діяльність, пов’язані з вірою в Бога. Релігія є духовною компенсацією життєвих втрат людини. В Україні най­поширеніша християнська релігія.

    Рід, родова громада – колектив родичів, які разом жили і полювали.

    Ремесло визначення:

    Ремесло – це дрібне промислове виробництво, яке базується на ручній праці.

    Що таке ручне рубило?

    Ручне рубило – основне знаряддя часів палеоліту. Мало клиноподібну плескату форму, загострювалося з країв і на кінці. Верхній заокруглений край був зручним для тримання в руці – Вага сягала до півтора кілограма. Рубилом можна було колоти, різати, рубати.

  • Функції міжособистісного спілкування

    Функції міжособистісного спілкування

    У відповідності до мети, можна виділити Функції міжособистісного спілкування. Наведемо одну з найбільш повних класифікацій функцій спілкування, що виділяються за критерієм мети:

    1) Контактна функція – встановлення контакту як стану спільної готовності учасників до прийому і передачі повідомлень, підтримання взаємозв’язку у вигляді постійної взаємоорієнтованості;

    2) Інформаційна функція – обмін повідомленнями, думками, задумами, рішеннями;

    3) Спонукальна функція – стимуляція активності партнера для спрямування його на виконання певних дій;

    4) Координаційна функція – взаємне орієнтування і погодження дій при організації спільної діяльності;

    5) Функція розуміння – адекватне сприймання і тлумачення змісту повідомлення, взаєморозуміння намірів, установок, переживань, станів;

    6) Емотивна функція – пробудження в партнерові бажаних емоційних переживань, а також вияв та зміна з його допомогою власних емоцій, отримання співчуття з боку партнера;

    7) Функція встановлення відносин – усвідомлення і фіксація свого місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших зв’язків співтовариства в якому діє індивід;

    8) Функція здійснення впливу – зміна стану, поведінки, особистісно-смислових утворень партнера.

  • Споріднені слова до слова

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова РОЗМОВА, МОВА, САДОЧОК, БУДИНОК, ЗЕМЛЯ, ЛІС Дібрані і цій статті.

    Споріднені слова до слова МОВА

    Мова – мовленевий, мовник, мовлення, мовний, мовно, розмовник, розмовлятимуть, розмовляють, промова, розмова, мовити.

    Споріднені слова до слова СЛОВАМИ

    Словами – словесний, словник, словниковий

    Споріднені слова до слова РОЗМОВА

      розмовляти розмовляючи промова перемова співрозмовник

    Споріднені слова до слова САДОЧОК

    Садочок – сад, садок, садівник, садити;

    Споріднені слова до слова БУДИНОК

      будувати будівельник будівничий збудований

    Споріднені слова до слова ЛІС

    Ліс, лісок, лісник, лісничий, лісовий, праліс, узлісся, лісочок, пролісок – споріднені слова. Корінь – ліс-

    Споріднені слова до слова ЗЕМЛЯ

    Земля – підземелля, земляний, землянин, земелька, земне, земляк, землянка. Корінь – зем-

    Споріднені слова до слова РІКИ

    Ріки – річка, річечка, річний, річковий, річки, річенька, прирічковий. Корінь – рік (ч) – к чергується з ч

    Споріднені слова до слова ГОРА

    Гори – горизонт, гірський, гірка, гіронька, прогорок. Корінь – го(і)р – о чергується з і

    Споріднені слова до слова ПІВНІЧ

    Північний, опівночі

    Споріднені слова до слова ЗНАТИ

    Знати-знання, знала, знав

    Споріднені слова до слова ЗАГАДКА

    Загадковий, загадувати

    Споріднені слова до слова УЧИТИ

    Учитель, заучити, доучити, учень, учениця,

    Споріднені слова до слова КАЗАТИ

    Казка, приказка, підказка, показати, підказати, сказати, наказати, вказати, відказати,

    Споріднені слова до слова ХОДИТИ

    Походити, підходити, проходити, хода

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова ЛЕГКИЙ

    Легко, легка, легені, легкість.

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова МОРЕ

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова ЗАХІД

    Захід – західний

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова СХІД

    СХІД – східний, сходити

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова ВІТЕР

    ВІТЕР – вітровий, вітряний, безвітряне, вітерець, вітряки, провiтрювання, вiтрюгани.

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова ПАМ’ЯТНИК

    Пам’ятник-пам’ятка, пам’ятати, пам’ять, запам’ятовувати.

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова МОРОЗ

    Мороз – морозець, заморозки, морозний, морозити

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова ХОЛОД

    Холод – холодець, холодок, холодніше, холодильник

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова ХМАРА

    Хмара – хмаронька, захмарилось, хмарка, хмариться

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова САНИ

    Сани – Санчата, Санний, саночки

    Споріднені (спільнокореневі) слова до слова ЛИЖІ

    Лижі – лижник, лижний, лижня

    Приклади споріднених (спільнокореневих) слів

    Апельсин – Апельсинчик, Апельсина, Апельсиновий

    Апетит – Апетитний

    Абрикос – Абрикосовий, Абрикосинка

    Пшениця – Пшеничний

    Сова, совеня, совиний.

    Білий, білочка, білизна, побіліла.

    Джерело – джерельце, джерельна

    Мило, мильниця, милитися, мильце.

    Зеленіти, зелень, зелений;

    Сосна, сосновий, соснячок,

    Стежка, стежина, стежечка,

    Лікар – лікувати, лікарня

    Світло, світлофор, світити, світлий.

    Дитина, дитинка, дитячий, дитинча, дитинство.

    Бережливий, обережний, бережливість.

    Питати – запитання, питання, питала, питав

    Читати – читання, читала, читав

  • Чому шлях на небі Чумацький?

    Чому шлях на небі Чумацький? Якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, обов’язково її знайдете.

    Що таке Чумацький шлях?

    Чумацький шлях – це назва галактики, в якій знаходиться вся Сонячна система, та розташовані всі зорі, які ми можемо бачити неозброєним оком.

    Чому шлях на небі Чумацький?

    Історія назви. Всі зорі, які ми можемо бачити неозброєним оком, об’єднуючись, утворюють велику зоряну систему – Галактику Чумацький Шлях. Осінню найкраще видно основну частину зірок Шляху. Для чумаків, які восени їздили на півострів Крим по сіль, галактика – була прекрасним орієнтиром. Саме через це галактику назвали – Чумацький Шлях (іноді називають: Молочний Шлях).

    Форма Галактики: диск, відноситься до спіральних галактик (класифікація Хаббла).

    Розмір Галактики: діаметр дорівнює 100 000 світлових років, товщина – 10 000 світлових років.

    Вік Чумацького Шляху: 13,5 млрд. років (вік найстарішої зірки)

    Супутники, що оточують Галактику: Велика Магелланова Хмара, Мала Магелланова Хмара, карликова галактика Великий Пес, потік Стрільця, потік Хельмі тощо.

    Кількість зірок в Галактиці: 2-4*1011

    Маса: 3*1012 M…

    Цікаві факти про Чумацький шлях:

    Чумацький Шлях та Андромеда (інша велика галактика) зіткнуться через 2 млрд. років, якщо будуть рухатися зі швидкістю 500 000 км/год, такі результати отримали вчені з Гарвардського-Смітсонського Центру Астрофізики після комп’ютерного моделювання.

  • Які кістки з’єднані нерухомо?

    Які кістки в скелеті людини з’єднуються нерухомо Ви дізнаєтеся з цієї статті.

    Які кістки з’єднані нерухомо?

    Нерухоме з’єднання це коли кістки зрослись і між ними помітний лише шов (кістки черепа – тім’яні кістки, тазові кістки.)

    Що таке кістки людини?

    Кістки скелета – це важелі, які надають руху м’язам. В результаті чого частини тіла можуть змінювати своє положення, і переміщати тіло в просторі. До них прикріплюються м’язи, зв’язки, фасції, сухожилля, які є елементами м’якого скелета. Він теж бере участь в утриманні органів, які знаходяться біля кісток, що утворюють твердий скелет. Кістки являють собою надзвичайно міцний і дуже складний комплекс просторових систем.

    Кістки людини – являють собою динамічну структуру, в якій відбуваються постійні обміни речовин, а також анаболітичні і катаболітичні процеси, процеси руйнування старих і створення нових кісткових пластинок. Кістки здатні пристосовуватися до постійно змінюваних умов життєдіяльності організму, під впливом яких відбувається тотальна перебудова їх макроскопічного складу. Їх зовнішня форма може змінюватися під впливом тиску і розтягування. До того ж кістки розвиваються краще в тому випадку, коли відбувається інтенсивна діяльність м’язів, пов’язаних з ними.

    У скелеті людини є кістки, які з’єднані нерухомо:

      Фіброзні кістки або з’єднання – це прошарки сполучної тканини – мембрани між кістками передпліччя і шви черепа, а також джерельця і зубоальвеолярне з’єднання. Кісткові – це деякі ділянки кісткової тканини, що з’явилися на місці попереднього хряща.

    Таким чином, нерухоме з’єднання є характерною рисою для більшості черепних кісток: численні виступи кістки входять в поглиблення іншої кістки, утворюючи тим самим дуже міцний кістковий шов. Нерухоме з’єднання кісток виходить в результаті зрощення. Так, наприклад, з’єднані між собою хребці куприка.

    Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися, які кістки скелета з’єднані нерухомо.