Category: Енциклопедія

Які заняття розвивають людину?

Дуже важливою у розвитку людини є праця. Це стосується буквально всіх людей незалежно від того, чи прагнуть вони до розвитку, зокрема до розвитку свого внутрішнього духовного світу, або ніколи в житті не замислювалися над цим.
Для розвитку людини неважливий характер роботи, а важливо лише ставлення до неї, розуміння її значення для себе і для інших людей. У старій казці про будівельників мова йде про те, як робітників на будівництві запитують, що вони роблять. Один сумно відповідає: “Камені ношу”, – а інший, – який несе такі ж камені, – з вогником в очах радісно каже: “Храм будую!” Двоє людей, що займаються однією і тією ж справою, приходять до різних висновків.

Якщо придивитися до важко працюючої людини, в ній завжди можна побачити світло духовності, нехай сам він про це і не замислюється. Людина просто живе і чесно працює, адже інакше вона не може жити. Таких простих трудівників чимало серед звичайних на перший погляд людей.

Важливою є якість праці. Саме якість праці, саме добре зроблена робота, – будь-яка, не має значення, маленька чи велика, – є засобом розвитку людини. Напевно, кожен з нас пам’ятає незвичайно приємне відчуття спокійної радості після чесно виконаної роботи. Якісно виконана робота – необхідна умова духовного розвитку людини.

Чим дума відрізняється від історичної пісні? Що спільного між думою та піснею? Мабуть пояснити зможуть не всі, адже для цього потрібно знати особливості кожного жанру.

Чим дума відрізняється від історичної пісні?

Ці два жанри усної народної творчості дуже близькі. У них подібна тематика, зв’язана з героїчною боротьбою народу проти гнобителів.

Вони з’явилися орієнтовно в середині XV ст. і уславлювали високий громадянський обов’язок козаків, їх мужність і вірність Батьківщині в умовах боротьби з поневолювачами

Різниця між думою та історичною піснею:

пісня співається, а дума виконується речитативом, тобто повільним проказуванням, наближеним до співу. дума на відміну від пісні має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування. Думи відзначаються також молитовною формою. За обсягом думи більші, ніж історичні пісні, складніша їхня будова. Виконують думу у супроводі народного інструмента, який називають кобзою, бандурою або лірою. Тому виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками.

Що таке думи?

Дума – вид українського народного героїчного епосу: ліричний, оповідний твір про історичні або соціально-побутові події, який має своєрідну будову й виконується речитативом (читання співучим голосом під музичний супровід кобзи чи бандури).

Поява дум припадає на ХV–ХVІ століття.

Особливості народних дум (історичних):

– зображення важливих суспільних подій, видатних історичних осіб; – певне дотримання правдивості життєвих фактів; – докладність поетичної розповіді; – висока поетичність мови; – невелика кількість основних дійових осіб (дві-три); – своєрідність побудови (зачин, основна частина, повтори, кінцівка); – віршована форма (нерівноскладовість рядків, довільна специфіка римування, монорими); – виконання речитативом під акомпанемент кобзи, бандури, ліри; – усне поширення і зберігання; – варіантність тексту; – великий обсяг (як для фольклорних творів).

Тематика дум Пов’язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень. Думи відображали події здебільшого героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані різні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників і “власних” панів, козацької старшини.

Що таке історичні пісні?

Історичні пісні – це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.

Найдавніші історичні пісні, які пов’язані з добою козаччини, оспівують лицарів-патріотів. Відомою є “Пісня про Байду” – народного улюбленця, який потрапивши в неволю і зазнавши страшних катувань, не втратив своєї національної гідності, не став зрадником. Історичні пісні про боротьбу українського народу проти польських загарбників оспівують масовий героїзм народу.

Хто такий сангвінік?

Сангвінік – це темперамент у класифікації Гіпократа. Людину сангвінічного темпераменту можна охарактеризувати як живу, рухливу, лабільну, яка швидко відгукується на навколишні події, порівняно легко переживає невдачі і неприємності.

Сангвінік з усіх чотирьох типів темпераменту є найбільш незвичайним. Цим людям навколишній світ здається чарівним і фантастичним. При більш глибокому розгляді цього типу, його важко відрізнить від Флегматика або Холерика, однак відмінності від Меланхоліка помітні одразу.

Опис Сангвініка

З перших же днів життя дитина сангвінік проявляє себе як неймовірно активний малюк. Він любить бути в центрі уваги, і всіма можливими способами буде нагадувати оточуючим про свою присутність. Він проявляє непідробний інтерес до всього, що його оточує. Сангвініки неймовірно життєрадісні і оптимістичні. Саме цим вони надалі притягують до себе людей. Кожен день для сангвініка – нове життя, яке просто необхідно прожити на всі сто. Відмінною рисою цього типу є потреба в спілкуванні з оточуючими людьми. Це природжені лідери. Саме тому сангвініки схильні до створення своїх фірм, компаній і організацій. Це відмінний шанс бути в центрі уваги, в оточенні захоплених поглядів.

Сангвініки є власниками хорошого образного мислення. “Сірі будні” – це не про них. Такі люди мають талант бачити в поганому – гарне, а в звичайному – дивовижне. Також варто відзначити і властиву їм прекрасну пам’ять, проте запам’ятовують вони лише ті речі, які пробудили в них інтерес. Наприклад, вони швидше запам’ятають колір очей вподобаної дівчини, ніж ім’я свого сусіда.

Даний тип особистості є власниками нестандартного світогляду і незвичайних думок. Погляди на самі повсякденні речі просто вражають оточуючих. Тяга і інтерес оточуючих також пояснюється і надмірною допитливістю до всього, що оточує сангвініка. У таких людей багато хобі і різних інтересів. Негативною рисою є мінливість ці інтересів. Вони швидко перемикають свою увагу з однієї речі на іншу, що часто заважає їм швидко домогтися успіху.

Як визначити сангвініка?

Сангвініки вибирають рухливу роботу, що припускає спілкування з людьми. Вони не в силах просидіти 8 годин на задушливому офісі за комп’ютером. Саме тому сангвініки є успішними менеджерами, вчителями, акторами, юристами. Лише при виборі підходящої роботи такі люди швидко почнуть просуватися по кар’єрних сходах. Незважаючи на цікавість і непідробний інтерес до навколишнього світу, сангвініків характеризують як не посидючих, не організованих і хаотичних особистостей. Протягом усього життя їх вабить якась легкість і безпосередність, якою вони заразилися в ранньому дитинстві. Це ж безпосередньо впливає і на їх відкритість і довірливість. У той час як оточуючі з обережністю спостерігають за усіма оточуючими, сангвініки отримують задоволення від спілкування і життя в цілому. Тому немає нічого дивного, що у цих людей дуже багато друзів і знайомих. Цей тип темпераменту завжди проживає неймовірно цікаве і насичене життя, яке недоступне всім іншим. У першому, це абсолютна правда, а от у другому цю думку варто вважати помилковою.

Сангвінік робить життя таким, яким воно є насправді. Здатність розгледіти в поганому щось хороше, вміння залишатися на позитиві і зберігати оптимістичний настрій на життя дозволяє думати, що людина-сангвінік особлива.

Однак не варто сприймати цих людей за ідеальних. Даний тип темпераменту має і негативні якості, які дають про себе знати. Наприклад, надмірна товариськість сангвініків стомлює багатьох людей, а їх щира зацікавленість нерідко здається підозрілою для оточуючих. До того ж, по відношенню до себе сангвініки вимагають того ж, однак не всі люди можуть відповісти взаємним інтересом або схильністю до спілкування. Хаотичність заважає цим людям добитися швидко успіху. Зазвичай такі люди довгі роки шукають своє місце в цьому світі, проте вимагаюча змін натура, заважає знайти деяку стабільність. Це може позначатися і на взаєминах в родині, так як недолугий, хоч і життєрадісний чоловік не зможе утримувати сім’ю.

Хімічний склад насіння льону важливо знати для людей, які слідкують за своєю фігурою та здоров’ям.

Хімічний склад насіння льону

Основна цінність лляного насіння полягає в тому, що вона містить багато клітковини, ліноленової кислоти (омега-3) і лігнанів. Крім того, багатий льон і вітамінами групи B (особливо B1). Що дуже важливо для вуглеводного обміну в організмі, бо без достатньої кількості вітаміну B1 наше тіло не здатне повноцінно засвоювати цукри.

Калорійність насіння льону – 534 кКал.

Користь розчинної у воді клітковини, що входить до складу лляного насіння, проявляється в тому, що вона є своєрідним цілющим “бальзамом”, який здатний обволікати стінки шлунка і всіх відділів кишечника, запобігаючи тим самим його надмірному роздратуванню. При цьому нерозчинна клітковина може спокійно робити свою “чорну” справу – виконувати грубу очистку ШКТ від всілякого сміття і токсинів.

Клітковина захищає і чистить не тільки кишечник, але і кров, виганяючи з неї зайвий холестерин.

Що стосується лігнанів, то ці фенольні сполуки являють собою натуральні рослинні гормони, які надають на організм людини такий самий вплив як клітковина і антиоксиданти разом узяті. Вони очищають і захищають судини від атеросклеротичних бляшок і всіляких пошкоджень, які є головними причинами серцевих нападів і інсультів.

Лігнани нейтралізують особливі ферменти, які продукуються печінкою в процесі травлення шкідливих продуктів. Якщо ж ці ферменти не блокувати, то вони цілком здатні з часом стати причиною утворення злоякісних пухлин. Згідно з науковими дослідженнями, лігнани льону абсолютно точно знижують ймовірність захворіти на рак простати, товстої кишки і молочної залози.

Додатково до всього, завдяки лігнанам льон показаний жінкам в менопаузі (всього 2 столові ложки в день), тому як він удвічі знижує інтенсивність припливів, а також істотно зменшує їх частоту. Правда, даний ефект спостерігається не у всіх, але спробувати все ж варто…

Ну і, нарешті, жирна альфа-ліноленова кислота омега-3 – це свого роду “акселератор” обміну речовин, який знижує ризик настання серцево-судинних захворювань. Крім того, ліноленова кислота лікує артрит, шкірні захворювання (екзему, нейродерміт, псоріаз), і зменшує кількість і інтенсивність запальних процесів в організмі.

Крім усього іншого насіння льону приносять користь при таких хворобах і станах як:

запори метеоризм виразки шлунково-кишкового тракту Запалення нирок і сечового міхура бронхолегеневі захворювання Отруєння важкими металами

Примітно також, що амінокислотний склад лляного насіння практично ідентичний амінокислотним складом сої і м’яса. Що автоматично зводить його в розряд життєво важливих елементів живлення людини.

Безпечна доза насіння льону – до 50 грамів (близько трьох столових ложок). Якщо немає алергії і протипоказань. При цьому слід більше пити, так як корисні властивості клітковини льону активізуються лише при достатній кількості рідини.

Цікаві факти про юристів та цікаві факти про юриспруденцію Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Цікаві факти про юриспруденцію

Юриспруденція вважається найдавнішою професією в світі. Перші юристи з’явились В Древньому Римі, але вони тоді ще не знали азів закону. Вони просто володіли ораторським мистецтвом і переконували натовп слухачів у невинності свого клієнта

Дуже часто Юристам доводилось захищати тварин, так як церковний суд розглядав подібні позови. Останній вирок, який був винесений тварині, датований 1740 роком. Юрист захищав корову, яка знищила пасовище сусіда. Бідолашного “клієнта” приговорили до повішання

Знаменитий композитор Петро Ілліч Чайковський За професією був юристом. Свого часу він закінчив Імператорське училище правознавства. Отримавши посаду титулярного радника, Петро Ілліч працював у Міністерстві юстиції паралельно з цим пишучи геніальні музичні твори

Професійний лексикон юриста налічує близько 15 000 слів

28 із 43 президентів Америки за професією юристи

День юриста в Україні вперше з’явився в календарі 1997 року згідно указу Президента за сприяння Міністерства юстиції та Спілки юристів

Британське футурологічне агентство Fast Future вважає, що до 2030 року найбільш затребуваною і популярною професією буде юрист віртуального права

Професія юриста займає почесне третє місце серед 10 найпрестижніших професій в Україні

Юриспруденції сприяє грецька богиня правосуддя Феміда

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались щось цікаве про юристів та юриспруденцію.

Демографія Китаю характеризується великою кількістю населення з низькою питомою вагою молоді, що частково є результатом політики однієї дитини. Населення Китаю становить більше 1,3 млрд чоловік, це найбільша за кількістю населення країна світу.

У Китаї проживає кожна п’ята людина Землі. Державна демо­графічна політика зниження народжуваності під гаслом “Одна ро­дина – одна дитина” дозволила скоротити природний приріст на­селення з 25 ‰ до 9,4 ‰. Однак і тепер населення країни збільшується на 12–14 млн осіб щорічно.

Більш ніж 80 % населення проживає у Східному Китаї. так, у деяких районах Великої Китайської рівнини густота населення сягає 1000 осіб/км2, а в багатьох районах континентального Китаю вона не дотягує й до 3 осіб/км2.

Китай має найчисельніші трудові ресурси, економічно активне населення становить понад 600 млн чол., тому забезпечення насе­лення роботою залишається гострою соціально-економічною про­блемою. Для її розв’язання проводяться заходи, спрямовані на ско­рочення безробіття в містах шляхом розширення мережі побутового обслуговування і кооперативів; у сільських районах збільшуються масштаби робіт за так званим “капітальним будівництвом полів” – систематичним упорядкуванням орного фонду; селяни використо­вуються в промисловості як сезонні робітники.

Китайці відрізняються працьовитістю, старанністю, дисциплі­нованістю, прагнуть здобути гарну освіту, шанобливо ставляться до старших за службовим становищем й віком. Причини форму­вання цих якостей можна знайти в конфуціанстві, буддизмі й дао­сизмі – основних релігіях великого народу.

Китай відносять до країн з низьким рівнем урбанізації (62 % населення країни проживають у сільських населених пунктах), од­нак стихійна урбанізація йде високими темпами, особливо у Схід­ному Китаї, де розташована більшість міст. Усього в країні більш ніж сорок міст-мільйонерів, до найбільших з них належать Шан­хай (13,37 млн осіб), Пекін (10,3 млн осіб), Тяньцзін (9,3 млн осіб), Ухань (4,1 млн осіб), Харбін (3,1 млн осіб).

У Китаї відбувається велика міграція робочої сили як всередині країни, так і за її кордони. Загальна кількість “хуацяо” (букваль­но – зарубіжні китайці) перевищує 60 млн осіб. Хуацяо мешкають на Тайвані, в Індонезії, Малайзії, Таїланді, Сінгапурі. Китайська діаспора в США налічує 13 млн етнічних китайців.

На території КНР проживають представники 56 націй і народ­ностей. Найчисленішими (91 %) є китайці, особливо в східній час­тині країни, також мешкають чжуани, хуей, уйгури, тібетці, мон­голи, корейці, манчжури та ін. У китайській мові сім діалектів, розбіжності між якими настільки великі, що під час розмови жите­лі північних та південних провінцій важко розуміють одне одного. Для розуміння вони користуються єдиною ієрогліфічною писемніс­тю. Водночас у країні нараховується ще понад 200 млн неписьмен­них осіб.

Основні демографічні показники населення Китаю

Густота населення Китаю

Поточна кількість населення: 1 329 349 388 (2007, оцінка) Приріст населення: 0,606 % (2007) Народжуваність: 13,45 на 1000 чоловік (2007)
1,73 дитини на одну жінку (2006)

Смертність: 7 на 1000 чоловік (2007) Очікувана (розрахункова) тривалість життя: 72,58 року (2007)

для чоловіків: 70,89 років (2007) для жінок: 74,46 роки (2006)

Вік:* 0-14років: 20,8 % (ч. 145 461 833; ж. 128 445 739) (2006)

15-64 років: 71,4 % (ч. 482 439 115; ж. 455 960 489) (2006) 65 років і більше: 7,7 % (ч. 48 562 635; ж. 53 103 902) (2006)

Стать:

При народженні: 1,12 ч./ж. (2006) До 15 років: 1,13 ч./ж. (2006) 15-64 років: 1,06 ч./ж. (2006)

Для природного руху населення Китаю за останні десятиліття характерні зниження коефіцієнтів народжуваності і смертності. Природний приріст населення знизився до 1,2 % на рік. Тепер щороку населення Китаю збільшується на 12-14 млн чоловік. Економічно активне населення становить близько 700 млн чоловік.

Розміщене населення нерівномірно. У східному Китаї на 1/5 території проживає 2/3 населення країни. Половина його зосереджена в приморських районах, західні та північно-західні райони країни з несприятливими природними умовами заселені все ще досить слабо. Протягом останніх десятиліть у результаті активізації економічного життя країни посилилися міграційні потоки робочої сили. Вони спрямовані з густозаселених районів Великої Китайської рівнини в провінції Північного, Північно-Східного, Північно-Західного і Південно-Східного Китаю. Зростає також сезонна і маятникова міграція в зонах міст-мільйонерів.

Величезна кількість населення Китаю з одного боку, передба­чає велетенські трудові ресурси, а з іншого, стає перешкодою для підвищення прибутків людей, загострює продовольчу та житлову проблеми.

Якщо Ви не знаєте чому дощового черв’яка називають кільчастим, то у нашій статті Ви знайдете відповіді на свої запитання.

Чому дощового черв’яка називають кільчастим?

Кільчасті черви – це тип високоорганізованих черв’яків (червів), до складу якого входить близько 15 тисяч видів.

Так чому дощовий черв’як відноситься до типу кільчасті черви? Ось відповідь: черв‘якам даного типу притаманна двобічна симетрія, їхнє тіло поділене на окремі кільця, вони називаються “сегменти”. Сегменти – частина тіла тварин, які розташовуються впродовж всього тіла в певному порядку один за одним. Саме через це дощові черв‘яки називають кільчастими та відносять до типу кільчасті черви.

У чому виявляється пристосованість дощового черв‘яка до життя в грунті? Пристосованість виявляється в тому, що черв‘яки мають велику роль в утворенні грунту та в підвищенні його родючості. Дощові черви покращують як хімічний склад, так і фізичні властивості землі, наприклад, своєю діяльністю вони підвищують аерацію (процес газообміну між грунтовим та атмосферним), поліпшують пористість, водопроникність, вологоємкість тощо. Вони збагачують нижній шар грунту перегнієм, який утворюється в їхньому кишечнику в результаті перетравлення їжі. Вони забезпечуються родючість грунту.

Цікаві історичні факти про кільчастих червів:

1) Вони були названі “священними” царицею Клеопатрою;

2) Арістотель називав їх “кишечником землі”;

3) Чарльз Дарвін вважав, що вони є невід’ємною частиною нашого житті та займають належне місце у світовій історії тощо.

Часник незважаючи на свою користь має одночасно притягальний і відштовхуючий запах.

Аромат часнику такий вїдливий, що від нього важко позбутися. Запах з’являється через те, що в часнику є сірчисті речовини, які вступають у хімічну реакцію з бактеріями, що знаходяться в порожнині рота.
Саме тому, як тільки людина зїла часник, у неї виникає цілком логічне питання: ” Що вбиває запах часнику і як його позбутися? ” , ” Як перебити запах часнику, щоб він не відштовхував оточуючих? “

Що вбиває запах часнику

Вивести запах часнику нелегко, тому важливо запобігти його появі. Щоб запах часнику не з`явився, потрібно перед тим як його з’їсти, випити склянку молока. Кальцій ефективно впливає на відштовхуючий аромат часнику і усуває його.

Вбити вже з’явився з рота запах часнику допоможуть наступні народні засоби:

Пожувати очищений волоський ( мигдальний або кедровий ) горіх до утворення кашки і виплюнути. Повторити два – три рази. Запах часнику зникне. Пожувати зелень або корінець петрушки відразу після їжі. Почистити зуби відразу після їжі. Пожувати цедру (шкірку) лимона, апельсина або мандарина. Пожувати свіжі зерна кардамону, корицю або гвоздику.

Як вбити запах часнику від рук

Є кілька перевірених способів позбавитися від запаху часнику на руках:

Добре вимити руки з милом (особливо в області нігтів) , а потім натерти їх лимоном. Після контакту рук з часником, їх потрібно протерти рослинним маслом. Вимити руки за допомогою Фейрі і змастити рослинним маслом або кремом для рук, щоб не сушило шкіру. Комбінований спосіб : натерти руки лимоном, після цього сіллю, далі змити все це молоком і змастити рослинним маслом.

Тепер ви знаєте як позбавитися запаху часнику з рота та рук, щоб справити на оточуючих приємне враження.

Цікаві факти про голубів для дорослих та дітей зібрані в цій статті.

Цікаві факти про голуба

Голуби відомі багатьом як Символ миру та злагоди, завдяки чому цих птахів люблять запускати на різних акціях і весіллях.

Їм присвячені пам’ятники в більш ніж 30 містах. Не кажучи про те, на скількох скульптурах птиці присутні як доповнення.

У природі Є 35 видів голубів. А ось порід набагато більше – понад 800 . Багато з них були виведені людиною. Ця цифра ще раз підтверджує популярність птахів, адже декоративні голуби дуже красиві і різноманітні.

Сизий голуб, названий найпоширенішим, зустрічається на всіх континентах. Саме з нього почалася історія голубиної пошти. Є дані, що людина змогла приручити його більше 5 000 років тому.

За часів Першої світової війни поштовий голуб № 888 за особливі заслуги отримав звання полковника англійської армії. Коли він помер, його ховали з усіма почестями.

Бували й інші голуби-герої з поштових служб. Найвідоміший – Шер Амі. Це голубка, що прославилася своєю службою в останні роки Першої світової війни. Вона зробила багато перельотів, доставляючи повідомлення особливої??важливості. Завдяки їй були врятовані 194 солдата, відрізані від армії противником. Нагороджена за це французьким Військовим хрестом і Золотою медаллю американського суспільства поштових голубів.

В історії є приклади і Жорстокого поводження з голубами. Наприклад, на декількох перших Олімпійських іграх учасники стендової стрільби виконували постріли не по тарілочках, як це прийнято сьогодні, а по живих голубах.

Поштові голуби завжди були дорогими, так як їх навчання – справа непроста. Так, в XI-XIII століттях за них віддавали не менш грошей, ніж за чистокровного арабського жеребця. Але найдорожчим птахом визнаний голуб на прізвисько Peter Paul, проданий за 41 тис. фунтів стерлінгів в 1986 році.

Важко не помітити, що при ходьбі голуби кивають головою. Вони виконують ці рухи для регулювання зору. Коли птах робить крок, йому потрібно залишати голову в тому ж положенні, поки тіло її як би “доганяє”. Таким чином, голуб може розглянути рухомі об’єкти або деталі.

Взагалі у голубів – унікальний зір. Їх не можуть засліпити ні сонячне світло, ні спалах блискавки поблизу. Весь секрет полягає в структурі тканин їх очей, здатної пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Можливо, тому дані птиці рідко збиваються з шляху.

Політ голубів завжди гарний, але у породи бірмінгемський ролер він ще і незвичайний. Ці птахи прямо в повітрі роблять сальто назад, причому неодноразово. До сих пір вчені не можуть з точністю сказати, для чого це робиться.

Який вид кредиту виконує емісійну функцію?

Емісійну функцію виконує тільки Банківський кредит.

Емісійна функція кредиту полягає в тому, що завдяки кредитуванню комерційними банками створюються гроші через дію грошово-кредитного мультиплікатора.

Що таке банківський кредит?

Банківський кредит – це найбільш поширена форма кредитних стосунків в економіці. Саме банки найчастіше надають позики господарюючим суб’єктам, які тимчасово потребують фінансової допомоги. Кредиторами зазвичай виступають спеціалізовані кредитно-фінансові організації, що мають ліцензії національного банку на здійснення подібних операцій. Позичальниками є, як правило, юридичні особи. Інструментом кредитних стосунків служить кредитний договір (угода). Дохід – позиковий (банківський) відсоток, ставка якого визначається угодою сторін з врахуванням її середньої норми на даний період. Банківський кредит має свої особливості:
– його джерелом є, як правило, притягнений капітал, тобто отриманий за рахунок засобів банківських клієнтів;
– банк позичає тимчасово вільні грошові кошти господарюючих суб’єктів, що знаходяться на рахунку банку;
– банк надає не просто грошові кошти, а грошовий капітал, який, виконавши кругообіг в процесі виробництва, повертається з приростом.

Банківський кредит класифікується за різними ознаками:
1) за термінами погашення:
– короткострокові – до шести місяців;
– середньострокові – строком від шести місяців до одного року;
– довгострокові – понад рік (у деяких країнах – понад трьох-п’яти років).

2) за способом погашення:
– позика, що погашається позичальником одноразовим платежем;
– позика, що погашається протягом всього терміну дії кредитного договору.

3) за категоріями платників:
– аграрні позики, що зазвичай мають сезонний характер, надаються для сільськогосподарського виробництва;
– комерційні позики, що надаються функціонуючим суб’єктам у сфері торгівлі і послуг;
– іпотечні позики під заставу нерухомісті;
– міжбанківські позики надаються кредитними установами один одному.

Отже, банківський кредит – це кредит, що надається банками і іншими грошовими суб’єктами позичальникам у вигляді грошових позик.