Category: Енциклопедія

Чи знаєте ви щось цікаве про серветки? Цікава інформація про серветки для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про серветки

Винахідником паперових серветок є Джон Дікінсон (дата винаходу 1887).

Scott Papper є першою компанією Америки, яка почала виробляти паперові серветки в 1931 році.

Серветки бувають паперовими, тканинними, безворсовими, азбестовими і з мікроволокна.

Паперові серветки використовуються під час їжі, вони також використовуються і для очищення поверхонь від пилу та бруду.

Тканинні серветки використовують для сервірування столу.

Безворсові серветки застосовуються для протирання лінз, дзеркал, моніторів та ін.

Серветки з мікроволокна здатні вбирати бруд і при цьому не залишати ніяких плям.

На сьогоднішній день, азбестові серветки не виробляються, використовувалися вони при їжі (вони виготовлялися з волокон азбесту). Їх використовували тільки монархи, через високу вартість прості люди не могли дозволити собі купити таку серветку.

Цікавинки про серветки, цікаві відомості про серветки ви можете додавати через форму коментарів.

Чи знаєте ви щось цікаве про Монако? Цікава інформація про Монако зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Монако

Монако займає друге місце в списку найбільш маленьких країн світу після Ватикану. Площа всього – 202 га. Населення більше – 37 тис. чоловік.

Монако, по щільності населення займає перше місце в світі (18 285 осіб/км?).

Столицею Монако є – Монако.

Монако здобула незалежність від Генуї (держава, яка існувала у 11-18 століттях) в 1297 році.

Офіційною мовою Монако є – французька.

Монако межує лише з Францією.

Главою Монако є – князь ( Альбер II).

У 1789 році Монако була приєднана до Франції.

Територія Монако за останні 20 років розширилася на 40 гектарів за рахунок осушення морських територій.

Туристів у Монако залучає його природа і казино, а бізнесменів низькі податки.

У Монако відсутній зовнішній борг.

У Монако немає природних ресурсів. Всі ресурси імпортуються.

У Монако існує Алея футбольних зірок “Golden Foot” (це футбольний аналог але зірок в Голлівуді). Тут багато світових зірок футболу залишили відбитки своїх ніг (такі як Дієго Марадона, Зідан та інші).

Монако єдина в світі країна, де Чисельність армії ( всього лише 82 людини ) менше чисельності військового оркестру (85 осіб).

Валютою Монако є – євро, незважаючи на те що країна не є членом Європейського Союзу.

Міжнародний університет Монако є єдиним вищим навчальним закладом в Монако.

Цікавинки про Монако, цікаві відомості про Монако ви можете розширити через форму коментарів.

Хто такі бандуристи, якиї їх внесок в культуру України Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Хто такі бандуристи?

Бандуристи – це українські народні співці, а в минулому – мандрівні сліпі музиканти, що ходили по світу з поводирем. Бандуристи виконували думи, народні пісні, та твори власного творення, супроводжуючи свій спів грою на такому інструменті як бандура.

Співців-бандуристів прийнято називати “народними гомерами України”. Ці сліпі, талановиті музиканти, мандруючи поміж міст та сел України, співали історичні пісні та волелюбні думи, в яких вони прославляли подвиги та звитяги хоробрих козаків з легендарного минулого. Вони закликали народ до боротьби проти своїх гнобителів. Бандуристи з часом почали об’єднувалися в братства, передаючи складені традиції власного мистецтва своїм нащадкам.

Майстер бандурист або панотець брав собі учнів, що мали гарний слух та голос. Після важкого навчання, яке тривало не менше 3 років, учні мали скласти перед товариством бандуристів своєрідний іспит – посвячення в кобзарі, бандуристи. Інколи майстер міг подарував учневі бандуру.

Відомі бандуристи:

До когорти відомих бандуристів належать:

Гнат Хоткевич (1878-1938 роки) – це бандурист-соліст, мистецтвознавець, педагог, композитор, художній керівник Полтавської капели бандуристів та етнограф.

Китастий Григорій Трохимович (1907-1984 роки ) – відомий український бандурист та композитор, художній керівник знаменитої Капели Бандуристів ім. Шевченка.

Людмила Посікіра (1952 рік ) – знаменита на весь світ українська бандуристка, професор та викладач бандури у Львівській консерваторії. Має звання Народної артистки України.

Оксана Герасименко (1959 рік ) – українська бандуристка та композитор, заслужений діяч мистецтв України (з 2008 року ) та член Національної спілки композиторів України. Займає посаду доцента Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка.

Віктор Мішалов (1960 рік) – український бандурист та дослідник кобзарства, композитор та диригент. Він є основоположником Канадської Капели Бандуристів (1991 рік) та Заслуженим артистом України (з 1999 року).

Китастий Юліян Петрович (1960 рік) – український бандурист та кобзар, виконавець народних дум, історичних і побутових, жартівливих і сатиричних пісень. Є художнім керівником Школи Бандури у Нью Йорку.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались хто такі бандуристи.

Яку функцію виконує спинний мозок ви дізнаєтеся в цій статті.

Яку функцію виконує спинний мозок

Спинний мозок здійснює дві функції: Рефлекторну і провідникову.

Як рефлекторний центр спинний мозок здатний здійснювати складні рухові рефлекси та регулює функції внутрішніх органів (шлунку, кишечнику, судин, сечового міхура, серцевого м’яза).

Провідникова функція полягає в забезпеченні зв’язку і узгодженні роботи всіх відділів ЦНС, за допомогою низхідних і висхідних провідних шляхів.

Що таке спинний мозок

Спинний мозок – нижній відділ цетральної нервової системи, розташований в хребтовому каналі. Він починається на рівні нижнього краю отвору потиличної кістки і є безпосереднім продовженням довгастого мозку (нижньої частини головного мозку), а внизу (на рівні І-ІІ поперекових хребців) закінчується конусоподібним звуженням (conus medullaris), від якого вниз відходить кінцева нитка, сформована із сполучної тканини. Ця нитка спускається в крижовий канал і прикріплюється до його стінки. Спинний мозок у дорослої людини являє собою тяж довжиною 41-45 см, дещо сплющений спереду назад, діаметром – 1 см, масою близько 35 грамів.

Спинний мозок виконує функцію каналу, яким передається інформація (вниз та вгору), а також є центром координації деяких рефлексів.

Спинний мозок має два потовщення: шийне і поперекове, що відповідають місцям виходу з нього нервів, які йдуть до верхніх і нижніх кінцівок.

У центрі спинного мозку проходить вузький спинномозковий канал, заповнений спинномозковою рідиною, який сполучається з системою шлуночків головного мозку. Спинний мозок вкритий трьома оболонамии: твердою, павутинною, м’якою, які також сполучаються з аналогічними оболонами, що вкривають головний мозок.

Права і ліва частина спинного мозку спереду і ззаду розділені глибокими борознами. Навколо центрального каналу розташована сіра речовина, яка складається з тіл вставних нейронів (інтернейронів, 95 %) і рухових (моторних) нейронів (5 %). На поперечному розрізі сіра речовина формує фігуру, схожу на метелика.

Передній виступ сірої речовини називається вентральним рогом; в ньому розташовані тіла рухових нейронів. З них виходять аксони, які, з’єднуючись між собою, утворюють вентральні нервові корінці.

Протилежний виступ – дорсальний ріг, від нього виходять дорсальні (задні) нервові корінці, що являють собою відростки чутливих (сенсорних) нейронів; тіла цих нейронів лежать за межами спинного мозку в дорсальних гангліях.

Передні та задні корінці поблизу від спинного мозку з’єднуються між собою, вкриваються єдиною жироподібною оболонкою і утворюють спинномозковий змішаний нерв.

Від спинного мозку відходить 31 пара змішаних нервів, відповідно до яких виділяють 31 сегмент (8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1 куприковий). Кожному сегменту спинного мозку відповідає певна ділянка тіла, що пов’язана руховою та чутливою іннервацією з даним сегментом.

Цікавинки про Азовське море для дітей та дорослих відриють багато нового для кожного читача. Цікава інформація про Азовське море зібрана в цій статті. є

Цікаві факти про Азовське море

Азовське море – наймілкіше море у світі.

Середня глибина Азовського моря – 8 м, максимальна 13,5 м

Середня солоність 13,8‰. Найбільша солоність Азовського моря у затоці Сиваш – до 25 ‰.

У водах Азовського моря мало солі. Через це воно взимку часто швидко замерзає.

Медики стверджують, що пісок, що знаходиться на берегах Азовського моря, має цілющі властивості.

За кількістю рослинних та тваринних організмів Азовському морю немає рівних у світі. За рибопродуктивністю, тобто кількості риби на одиницю площі, Азовське море в 6,5 разів перевершує Каспійське, в 40 разів – Чорне і в 160 разів Середземне море.

За віддаленістю від океану Азовське море є найконтинентальнішим морем планети.

Азовське море у різні часи і в різних народів мало різні назви. Меоти й інди, які жили на узбережжі ще до нашої ери, називали його Тамарунда – Годувальниця Чорного моря; стародавні греки – Меотида (від назви племені); римляни – Меотійське болото, слов’яни – Сурозьке або Синє, араби – Бар-ель-Азов – Темно-синє море; татари – Азов – Кінець, гирло (за розташуванням моря у гирлі Дону).

Унаслідок річкових наносів та руйнування берегів у морі щорічно нагромаджується близько 12 млн т твердих речовин. В результаті цих осадів відбувається поступове обміління.

Наприкінці ХХ ст. в Азовському морі розповсюдилася хижа чорноморська медуза. Вона пожирає планктон, а після відмирання її отруйні рештки нагромаджуються на дні. Це призвело до утворення в морі мертвих зон, в яких спочатку зникли рачки, а потім і промислові риби.

Затока-озеро Сиваш має дуже високу (до220 ‰) солоність води і є великим резервуаром натрієвої, магнієвої, бромної солей.

Останнім часом виробники просто засипали світовий авторинок різноманітними типами свічок запалювання. Однак вітчизняні водії звикли до звичайних свічок і традиційно насторожено ставляться до інновацій. Серед них особливої уваги заслуговують іридієві свічки.

Багатьом автолюбителям про іридієві свічки відомо лише те, що вони дорогі, а от про конкретні особливості та переваги всі говорять багато і не завжди чітко і ясно. То чи варто витрачатися на цю новинку, або ж по-старому обмежитися перевіреними звичайними свічками?

Відмінність (різниця) іридієвих свічок від звичайних полягає в наступному:

Звичайні свічки представляють собою пристрій для займання горючої суміші в силовій установці для приведення автомобіля в рух.
Іридієві свічки володіють особливою конструкцією і виробляються із застосуванням іридію.
У іридієвих свічок – клиновидний бічний електрод і витончений центральний.
Іридієві свічки служать у декілька разів довше звичайних.
Іридієві свічки забезпечують стабільну роботу двигуна, легкий запуск в холодну погоду.
Звичайні свічки програють іридієвим за показниками підвищення потужності і економії палива.
Іридієві свічки значно дорожче звичайних і примхливі до якості палива.

Що таке іридієві свічки і звичайні

Звичайні свічки – це пристрій, що застосовується для займання паливоповітряної суміші та створення мінівзрива, який штовхає поршні силової установки, які обертають колінчастий вал для приведення автомобіля в рух.

Іридієві свічки – це пристосування, аналогічне за виконуваним завданням звичайним свічам, але виготовлене із застосуванням сплаву особливого металу – іридію.

Порівняння іридієвих свічок запалювання і звичайних

У чому ж різниця між іридієвими свічками і звичайними? Головна відмінність полягає у використовуваному для виготовлення матеріалі – центральні електроди іридієвих свічок виготовляються із застосуванням рідкісноземельного металу іридію. Саме завдяки його властивостям ці свічки мають ряд переваг над звичайними.

Іридій характеризується відмінною міцністю і підвищеною температурою плавлення, тому електрод з напиленням з цього металу забезпечує значне продовження терміну служби пристрою.

Також незвичайна форма елементів іридієвої свічки : бічний електрод – клиновидний, а центральний – набагато менше по діаметру, ніж у звичайних свічок. Цим досягається потужне іскроутворення. Крім того, іридієві свічки сприяють більш стабільній роботі двигуна автомобіля і кращому запуску силової установки в морозні дні, ніж звичайні свічки.

Іридієві свічки більш економічні в плані витрати палива і забезпечують двигуну більше підвищення потужності, ніж звичайні свічки. Єдині недоліки іридієвих свічок – дорожнеча і примхливість до якості палива.

Чи знаєте ви щось цікаве про хижаків? Цікава інформація про хижаків для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про хижаків

Тигр
Цікавий факт…. Тигри володіють гіпнозом. На полюванні, углядівши жертву, тигр здатний виробляти звуки дуже низької частоти, які наводять на жертву такий жах, що вона впадає в стан заціпеніння і не може ворухнутися. Тигр з легкістю нападає на жертву і перегризає їй горло. Тигр не єдиний “гіпнотизер” у світі хижих тварин. Здатністю до гіпнозу володіють і леви, і інші хижі кішки, чудовими гіпнотизерами є змії, які здатні ввести в стан заціпеніння жертву рухами і поглядом, хоча змії практично нічого не бачать. Основним органом орієнтації в просторі у змій є чутливий язик і нюх.

Інший цікавий факт стосується будови лап тигра. На передніх лапах тварини є тільки по 5 пальців, як і у людини, а на задніх лапах тигри мають лише по 4 пальця. Довжина кігтів тигра від 80 до 100 мм.

Всі бачили забарвлення тигра. Тигр має смугасту шерсть. Це фарбування допомагає тварині ховатися в заростях лісу, де тіні від гілок дерев змінюються просвітами від сонячних променів. Тигра нелегко розгледіти серед лісової рослинності. Але мало хто знає, що смугаста у тигрів не тільки шерсть, але і шкіра. На ній є світлі і темні смужки.

Популяція тигрів на землі постійно скорочується. Тигр дуже потайна тварина. Не всякому мисливцеві доведется його зустріти в природі. Вважається, що тигри ненажерливі і кровожерливі. Насправді не всі тигри нападають на людину. Статистика показує, що тільки 3 % тигрів здатні на напад. Нападають, як правило, травмовані або хворі тварини. Напади спостерігаються, коли тигри голодують. В інших випадках тигр намагається уникати зустрічей з людиною.

Лев
Тільки леви в сімействі котячих мають явні відмінності за статевою ознакою. У самців цих кішок є густа грива, їхнє тіло крупніше тіла самки. У самок гриви немає, вони менше самців. Дорослим вважається лев у віці п’яти років. У цей час середня вага лева самця становить приблизно 250 кг, довжина тіла лева досягає 2 метрів, довжина хвоста 1 метр. Самки дрібніші: вага 150 кг, найбільший лев, який потрапив до Книги рекордів Гіннеса, важив 313 кг. У зоопарку Лондона самець лева важив 375 кг.

Леви однакові тільки на перший погляд. Звірі відрізняють один одного за формою морди. У кожного лева вона своя, як відбитки пальців у людей.

Леви нападають на людей у??разі голоду. Нападають на людей також хворі тварини. Напад може бути викликаний вторгненням людини та територію, де мешкає лев одинак??або левиний прайд. Леви нападають на людей значно рідше, ніж крокодили.

Ведмідь
Кігті ведмедя не втягуютьсяи на відміну від кігтів більшості диких кішок. Удар лапи дорослого бурого ведмедя може розірвати людину навпіл. Ведмеді дуже швидко бігають. Наприклад, ведмідь грізлі може наздогнати навіть коня.

Ведмеді з настанням зими впадають у стан анабіозу, який називається зимовою сплячкою. Цей стан до кінця не вивчено. Відомо тільки, що всі життєві процеси в організмі тварини сповільнюються.

Ведмеді добре плавають. Часто ведмеді спритно ловлять рибу на мілководді в період її нересту. За літо ведмідь запасається підшкірним жиром та іншими поживними речовинами, яких йому вистачає, щоб перезимувати в барлозі.

Цікавинки про хижаків, цікаві відомості про хижаків ви можете додавати через форму коментарів.

Чим шкідливі бактерії? Якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете.

Що таке бактерії?

Бактерії – це мікроскопічні, зазвичай одноклітинні організми, яким властива наявність клітинної стінки, цитоплазми, різних включень, відсутність ядра, пластид та інших органел.

Чим небезпечні шкідливі бактерії?

Шкідливі бактерії небезпечні тим, що деякі з них викликають різні серйозні захворювання, передаються від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, або через недотримання норм гігієни. Небезпечні бактерії періодично потрапляють в організм людини, але якщо їхня кількість мала, а імунітет у людини сильний, то захворювання не почне розвиватися., проте, якщо в організм потрапляє велика кількість шкідливих бактерії і імунітет людини не може зарадити їм, то відбувається розвиток певної хвороби.

Чим бактерії шкідливі для людини? Бактерії шкідливі для людини тим, що вони можуть призводити до деяких захворювань. Також “шкідливі бактерії” називають ще “патогенними”. Наприклад, при ослабленні імунітету в організмі навіть звичайна кишкова паличка може привести до захворювань шлунково-кишкового тракту, тобто до діарей, отруєння організму, здуття живота тощо

Правила, які допоможуть зменшити ризик потрапляння шкідливих бактерій в організм:

Особиста гігієна; Здоровий спосіб життя; Правильне харчування; Фізична активність (заняття спортом) тощо.

Відомі українські вчені зробили вагомий внесок в розвиток науки нашої держави. Їхні праці знають і використовують не тільки в межах Батьківщини, а й далеко на просторах світу. Тому сьогодні визначимо хто видатні вчені України.

ВІДОМІ УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ

1.Платон Костюк

Платон Григорович Костюк (1924-2010) – доктор наук, доктор медичних наук, професор академік НАНУ, НАМНУ, РАН, ЄАН, Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця, Національна Академія Наук України. Директор інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, до 2010 р. Засновник та завідувач Відділу Загальної фізіології нервової системи, до 2010. Засновник і завідувач кафедрою Мембранної біофізики Київського відділення Московського фізико-технічного інституту, до 2010 р. Засновник та директор Міжнародного Центру Молекулярної фізіології НАН України, до 2010. Президент Українського фізіологічного товариства, до 2010. Автор більше, аніж 400 наукових публікацій та 12 монографій.

2. Юрій Кондратюк

Юрій Васильович Кондратюк (1894-1941) – український радянський вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів.
Найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал “Лайф” познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми “Аполлон”. У січні 1929 року в Новосибірську побачила світ книга Кондратюка-Шаргея “Завоювання міжпланетних просторів” (видана власним коштом автора). 1939 року Кондратюк очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві.

3. Олександр Богомолець

Олександр Олександрович Богомолець (1881-1946) – український учений-патофізіолог. Основоположник української школи патофізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки. Засновник перших в Росії і Україні науково-дослідних закладів медичного профілю. Дійсний член (з 1929) і президент (з 1930) УАН (з 1936 – АН УРСР), академік (з 1932) і віце-президент (з 1942) Академії наук СРСР, академік Академії наук Білоруської РСР (з 1939), почесний академік Академії наук Грузинської РСР (з 1944), дійсний член Академії медичних наук СРСР (з 1944). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань і Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Опрацював ефективну методику впливу на сполучну тканину за допомогою винайденої ним антиретикулярної цитотоксичної сироватки, відомої у цілому світі як стимулятор функцій сполучної тканини. Автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму тощо.

4. Микола Амосов

Микола Михайлович Амосов (1913-2002) – радянський та український лікар, учений в галузі медицини табіокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України(1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997). Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983–1988). Доктор медичних наук (1953).
М. М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. У 2003 році Інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України присвоєно ім’я академіка Миколи Михайловича Амосова.

5. Володимир Вернадський

Володимир Іванович Вернадський (1863-1945) – український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Академік Петербурзької АН (з 1912), професор Московського університету. Один із засновників Української академії наук; став дійсним членом Української АН та її першим президентом (з 1918). Засновник наукової бібліотеки в Києві (нині названої його ім’ям). З 1921 року знову працює у Москві. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Для його діяльності характерні широта інтересів, постановка кардинальних наукових проблем, наукове передбачення. Організатор та директор Радієвого інституту (1922–1939), Біохімічної лабораторії (з 1929; зараз Інститут геохімії й аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН). Дійсний член НТШ та низки інших академій (Паризької, Чеської).

6. Борис Патон

Патон Борис Євгенович (1918) – український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук (1952); Президент НАН України (з1962), перший нагороджений званням Герой України; директор Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України (з 1953); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу “Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона” (з 1986); президент Міжнародної асоціації академій наук (з 1993); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з березня 1996); голова Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з грудня 1996); член Державної комісії з питань реформування, розвитку Збройних сил України, інших військових формувань, озброєння та військової техніки (з березня 2003); перший заступник голови Національної ради зі сталого розвитку України (з травня 2003).

7. Михайло Остроградський

Михайло Васильович Остроградський (1801-1861) – український математик, механік і фізик. Михайло Остроградський вважається одним з провідних математиків середини XIX ст. У 2001 році ЮНЕСКО внесла Михайла Васильовича Остроградського до списку видатних математиків світу.
Працював переважно у Франції та Росії. З 1828 р. професор вищих шкіл у Петербурзі. Викладач Колегії Анрі IV (Париж), професор Петербурзького університету та Морського кадетського корпусу, член Петербурзької АН (з 1830, у віці 29 років), Паризької (з 1856 р.), Римської й Туринської Академій наук. Автор 40 праць з математичного аналізу (нескінченно-малих, інтегрування раціональних функцій), математичної фізики (диференціальні рівняння поширення тепла у рідких твердих тілах), теоретичної механіки (принцип можливих переміщень, варіаційні принципи механіки, теорія удару, теорія пружності, поширення хвиль на поверхні рідини тощо), написаних переважно французькою мовою.

8. Михайло Кравчук

Михайло Пилипович Кравчук (1892-1942) – український математик, академік АН УРСР (з 1929). Доктор фізико-математичних наук (з 1924), Професор Київського Політехнічного Інституту, вчитель Архипа Люльки – конструктора реактивних авіадвигунів та Сергія Корольова – конструктора радянських космічних кораблів, майбутнього академіка Володимира Челомея. Методи М. Кравчука використані в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки. Наукові праці М. Кравчука широко використовували американські автори першого у світі комп’ютера.
Учасник багатьох міжнародних математичних конгресів. Мав широкі контакти із світовою математичною громадськістю. Співавтор першого тритомного словника української математичної термінології. Наукові праці стосуються алгебри, математичного аналізу, диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії функцій та інших розділів математики.

Також вагомий внесок у розвитку науки зробили такі вчені, як: І. Горбачевський, М. Драгоманов, О. Апанович, Б. Гриньов, В. Каразін, І. Пулюй та ін.

Для того, щоб пофарбувати машину в гаражних умовах вам знадобиться:

фарба наждачний папір грунтовка розчинник безбарвний лак

Як пофарбувати машину в гаражних умовах: інструкція

.1
Перш ніж самостійно приступати до фарбування авто в гаражі, необхідно ретельно підготуватися. Приміщення повинно бути чистим, добре освітленим, теплим. Під час фарбування небажані протяги, так під впливом вітру струмінь фарби буде здувати в сторону. Підбору фарби слід приділити особливу увагу, вона повинна бути хорошої якості і відповідного кольору. Так само перед тим як пофарбувати машину, необхідно за допомогою газет ( целофану ) і малярного скотча заклеїти скла, фари, дзеркала та інші деталі, що не підлягають фарбуванню. Не варто забувати про дихальну маску і захисні окуляри, так як при вдиханні фарби може трапитися інтоксикація. Щоб уникнути випадкової фарбування рук, їх слід захистити рукавичками.
.2
Поверхню вашого авто спершу потрібно підготувати – вимити губкою і водою весь бруд. Якщо в деяких місцях є іржа, її потрібно обробити дрібним наждачним папером до появи блискучого металу. Відстаючу фарбу також обов’язково видалити і після затерти поверхню наждачкою. Потім забарвлювані ділянки знежирити розчинником або іншою підходящою для цих цілей рідиною. Наступний етап – нанесення грунтовки. Розпорошувати з відстані близько 30 – 40 см, тоді грунтовка повинна лягати рівним шаром. Поки грунтовка сохне, можна подумати, як пофарбувати машину з балончика.
.3
Фарбувати можна в один колір, в кілька кольорів і навіть у камуфляж. Фарбування одним кольором – найбільш простий і поширений спосіб. Балончик потрібно струснути і як у випадку з грунтовкою розпорошити з відстані приблизно в 40 см. При необхідності нанести другий шар – краще декілька тонких, ніж один товстий шар. Після висихання фарби поверх можна нанести ще й шар безбарвного лаку. Як пофарбувати машину в камуфляж? – Теж досить просто, але довше за часом. Спочатку наноситься перший, основний шар фарби. Поки перший шар сохне, з газет або поліетилену потрібно нарізати шаблонів і як тільки перший шар остаточно підсохне, наклеїти шаблони на авто і зафарбувати вільний від шаблонів місце другого кольором. Після висихання фарби шаблони зняти.
.4
Нерідко в разі дрібних аварій на авто з’являються невеликі пошкодження, і власнику доводиться думати як пофарбувати сколи на машині. Впоратися з цим не так вже й складно. У разі, якщо подряпина досягла металу, її необхідно закрити шпаклівкою. Дочекавшись коли остання затвердіє, її потрібно затерти наждачним папером. Потім поверхню знежирити, і нанести грунтовку. Тепер справа за фарбою – колір повинен відповідати кольору фарби на машині ( звірити кольору можна за допомогою каталогу у продавця). Фарбу нанести обережним натисканням на розпилювач балончика. Якщо подряпина торкнулася лише фарби і не зачепила метал, то слід повторити всі описані вище етапи, лише пропустивши етап нанесення шпаклівки, так як вона в цьому випадку не потрібна.

Тепер ви знаєте, як в гаражних умовах можна пофарбувати машину.