Category: Енциклопедія

З найдавніших часів людина прагнула не тільки зайняти своє місце в навколишньому світі, але і захистити його. Логічним результатом такої діяльності стала поява будівель і споруд. Раніше для їх зведення використовувалися примітивні будівельні матеріали, а сьогодні – передові технології, що прискорюють виробничі процеси і захищають екологію. Терміни ” будівля ” і “споруда ” використовуються як синоніми, проте насправді їх значення має свої особливості. Чим відрізняються будівлі від споруд і чи дійсно важливо розуміти цю різницю?

Будівля і споруда визначення

Будівля – наземна конструкція, що володіє приміщеннями і призначена для постійного або тимчасового перебування людей. Поверховість не обмежена: вони можуть бути як невеликими (котедж, дача), так і гігантськими ( хмарочоси, висотки ). Будівлі можуть використовуватися як для проживання людей, так і для виробничої, сільськогосподарської діяльності, суспільних потреб, як складу або сховища. Його найважливіший атрибут – капітальність, тобто тривала експлуатація.

Споруди – об’єкти, що виникли в результаті цілеспрямованої будівельної діяльності людини. У технічній літературі даний термін використовується як антипод поняттю ” будівля “. До споруд відносять як пам’ятники, так і утилітарні об’єкти: мости, вежі, тунелі, бункери, притулку та багато іншого. Вони зводяться із застосуванням капітальних технологій і розраховані на тривале використання.

Різниця між будівлями і спорудами

На даний момент в юридичній літературі дані поняття виступають як синоніми. Проте історично будівлями називалися ті будови, які володіють надземною частиною та відокремленими приміщеннями. Частина з них пристосована для проживання, частина – для навчання, виробництва, занять спортом. Спорудами називався будь-який об’єкт, зведений людиною, будь то стадіон, бункер, вогнева точка, колона і т. д. При цьому вони можуть бути повністю позбавлені надземної частини.

Будівля – поняття більш вузьке, яке використовується для позначення певної категорії будов. Так, для них характерна наявність приміщень, пристосованих або для проживання, або для іншої діяльності. Як споруди, так і будівлі належать до капітальних конструкцій і призначені для тривалого використання. Найважливіша ознака споруд – технічне призначення: очищення автомобілів (автомийка), доставка води (каналізація, акведук), транспортування людей (метрополітен). Вони також можуть мати культово – релігійний характер, виступати як пам’яток архітектури.

Таким чином відмінність будівель від споруд полягає в наступному:

Обсяг понять. У юридичному сенсі, споруда – поняття більш широке, ніж будівля, повністю включає його в свій обсяг. У технічному відношенні будівлями називають все, що не можна віднести до категорії споруд. Цільове призначення. Будівлями називають будови, пристосовані для роботи, навчання та проживання людей. Спорудами – ті об’єкти, які виконують технічну функцію. Конструкція. На відміну від споруди, будівля завжди володіє відокремленими приміщеннями та архітектурної завершеністю. Індивідуальні особливості. Біля будівлі завжди є надземна частина, яка і складає його основу. Спорудження може повністю розташовуватися під землею.

Цікаві факти про горобців (скільки живуть горобці, що їдять) ви дізнаєтеся в цій статті.

Цікаві факти про горобців

Раніше горобці жили тільки в Північній Європі, але тепер вони поширені по всьому світу крім Антарктики і деяких частин Азії (вони зустрічаються навіть у тундрах).

Самці відрізняються від самок наявністю чорного забарвлення горла, підборіддя (у самок горло сіре).

Горобці утворюють пари на все життя і будують гнізда разом.

Скільки живе горобець? Горобці живуть до 4 років (молоді горобці можуть загинути ще в першу зиму).

Що їдять горобці? Своїх пташенят в перший час, батьки годують комахами потім насінням.

Горобця з жовтим забарвленням навколо дзьоба називають “жовторотик” ( недосвідченого, наївного, парубка, в розмовній мові називають ” жовторотиком”).

Горобці винищують шкідливих комах (винищення горобців завжди супроводжується сильним розмноженням шкідливих комах). Наприклад, у Китаї, в 1950- роки розгорнулася кампанія “Знищення горобців”, тільки за три дні було знищено 900 000 горобців (пізніше 1960000000 горобців). Але це винищення призвело до масового поширення шкідливих комах (в 1960 році, Мао Цзедун особисто призупинив знищення цих птахів).

У середині 19 століття, за боротьбу з шкідливими комахами, горобцеві був встановлений пам’ятник в Бостоні (також пам’ятник є в місті Барановичі (Білорусія).

У 1980 – роках, чисельність горобців у Великобританії скоротилося на 68 %, в Чехії на 75 % ( причиною стало використання пестицидів в злаках, хвороби та інші фактори).

Ви можете додавати цікавинки про горобців, цікаві відомості про горобців через форму коментарів.

Чи знаєте ви щось цікаве про Ямайку? Цікава інформація про Ямайку для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Ямайку

1. Ямайка північноамериканська острівна держава, яка входить до складу Британської Співдружності. Країну очолює Єлизавета ІІ.

2. Ямайка здобула незалежність від Великобританії в 1962 році.

3. Ямайка має тропічний клімат, навіть у січні температура становить близько 24-25 °С.

4. Ямайка знаходиться в ураганному поясі Атлантики, це означає, що жителі часто страждають від наслідків непогоди.

5. Христофор Колумб відкрив Ямайку в 1494 році.

6. У 15 столітті корінними жителями Ямайки були індіанці, їх було близько 60 тис. Але в 16 столітті після поступової колонізації Іспанії, кількість індіанців скоротилося на 74%.

7. Якщо в 16 столітті Ямайка була колонією Іспанії, то в 17 столітті стала колонією Британської Імперії.

8. У Ямайці знаходиться місто Порт-Рояль ( це місто майже затоплене Карибським морем). У 17 столітті місто було столицею морських розбійників.

9. Ямайка має найбільше у світі кількість церков на км2. По всій території країни розташовано Понад 1600 церков і їх число постійно зростає.

10. Ямайські жителі – дуже релігійні люди, але мало хто знає, що в усіх державних школах щодня відбувається обов’язкова ранкова молитва.

Цікавинки про Ямайку, цікаві відомості про Ямайку ви можете додавати через форму коментарів.

Чи знаєте ви щось цікаве про жайворонка? Цікава інформація про жайворонка для дітей та дорослих зібрана в цій статті.

Жайворонок: цікаві факти

Жайворонок – рід горобцеподібних птахів родини Жайворонкових.

У неволі жайворонки Живуть До 10 років.

Жайворонки відомі своїм гучним і мелодійним співом.

Жайворонки дуже полохливі птахи, але якщо їх приручити, вони поступово стають ручними і беруть корм з рук господаря.

Приручений самець жайворонка здатний співати по 8 годин на добу.

Самця жайворонка можна відрізнити від самки по більшим розмірам і за піснею, яка відсутня у самки.

Жайворонки живуть у багатьох місцях (гори, луки, поля), але крім лісів.

Харчуються жайворонки рослинністю і комахами.

Потреба у воді жайворонки задовольняють росою, яка осідає на рослинах.

Пташенята жайворонків ростуть дуже швидко і вже через 10 днів залишають гніздо.

Ворогом жайворонка є – Сокіл-чеглок, який часто нападає саме під час співу (жайворонка може врятувати тільки його знамените падіння каменем на землю).

Жайворонки відносяться до перелітних птахів, першими прилітають самці (для розвідки).

У розмовній мові, людей які рано лягають спати і рано встають називають “жайворонками”, а тих які пізно лягають і пізно встають “совами”.

Жайворонки України зимують в північній Африці або в Індії, вертаються в Україну на початку березня, а відлітають у жовтні.

Тепер ви знаєте цікаві відомості про жайворонка та зможете поділитися ними з іншими)

Цікаві факти про африканського буйвіла

Африканський бик (або чорний бик) – найбільший з сучасних биків.

Африканські бики живуть тільки в Африці, до того ж вони єдині бики Африки.

В Африці, через буйволів гине більше людей, ніж від левів і леопардів.

Роги африканського буйвола такі міцні, що їх не завжди може пробити навіть гвинтівкова куля.

Африканський буйвол має слабкий зір, в основному покладається на нюх і слух.

Вага африканського бика може перевищувати тонну ( 1200 кг), його висота сягає до 1,8 м, довжина тіла 3-3,4 м.

Африканські буйволи що не мешкають там, де випадає менше 250 мм опадів на рік.

Африканські буйволи ніколи не віддаляються від води більше ніж на 4 кілометри (за день, доросла особина випиває 30-40 літрів води).

Швидкість африканських буйволів може досягати – 57 км /год.

На тілі африканського буйвола живуть птахи “волоклюі”, які позбавляють буйвола від паразитів.

В середньому, в природі африканські буйволи живуть 16 років, в неволі до 30 років.

Африканські буйволи дуже добре плавають.

Африканські буйволи можуть нападати без будь яких явних причин.

Африканські буйволи завжди підтримують один одного при виникненні небезпеки.

У Африці живе близько мільйона африканських буйволів.

Люди полюють за буйволами заради м’яса та шкіри.

Африканські буйволи більш небезпечні, ніж слони і леви. Побачивши мисливця, не чекаючи пострілу нападають першими (після нападу буйвола, залишитися в живих майже не реально). Поранені буйволи часто прикидаються мертвими, але після наближення мисливця раптово атакують ( вони завжди не передбачувані і хитрі).

Середньовіччя цікаві факти про даний період історії Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Цікаві факти про Середньовіччя

Багато людей Середньовіччя вважали, що купання було чимось нездоровим, а сидіння у воді, особливо в гарячій, дозволяла хворобі потрапити в організм. Навіть якщо людина вирішувала прийняти водні процедури, то найчастіше вона робила це навіть не знімаючи з одягу – боялась підхопити інфекцію.

Ідеальний образ дівчини Середньовіччя – дівчина з високим чолом. Тому красуні мали звичку вищипувати волосся зі скронь щоб візуально збільшити чоло і наблизитись до стандартів краси.

В добу Середньовіччя, жінкам, яких було спіймано на зраді чоловікові – Коротко стригли волосся. Тому довге, доглянуте волосся було символом вірності та гордості заміжньої жінки.

Заміж в білому ніхто тоді не виходив. Біла тканина вважалась самою дешевою. Чим вона була яскравіша, тим дорожчі барвники були використані при її окрасці.

Будинки смерділи сечею і калом. Оскільки водопроводу тоді не було – більшість людей ходили в горщик, який могли з легкістю вилити з вікна кому-небудь на голову. Тому сморід стояв моторошний і слизько було на вулицях, не тільки взимку від цього. Вулиця середньовічного міста являла собою бруківку з товстим шаром людських і тваринних екскрементів. На вулиці пахло сумішшю гниючих рослин, їжі, гною, сечі і калу.

Основними продуктами харчування селян були переважно каші і різні злакові, такі як ячмінь, овес, жито, і бобові: горох, сочевиця, боби, квасоля. Хліб теж входив в основний раціон, але при цьому він відрізнявся своєю якістю. Для бідняків це був житній хліб грубого помелу і всілякі коржики, а для багатіїв – пшеничний хліб з просіяного борошна. Вкрай популярна в ті часи була ріпа. Заможні люди час від часу могли побалувати себе лобстерами та устрицями.

Пиво вживалося тільки в деяких регіонах – Північна і Центральна Англія, Шампань, Фландрія, Артуа. Той напій, який вони пили, лише віддалено нагадує пиво, яке ми п’ємо зараз. Його не ароматизовували хмелем. Середньовічне пиво дуже швидко псувалося, тому його випивали відразу після виготовлення.

Під вишуканими вбраннями аристократи Носили шовкову білизну щоб ніякі паразити не могли до них причепитись за рахунок гладенької тканини.

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались щось цікаве про Середньовіччя.

Якщо вам подобається сірий, тоді вам цікаво буде знати Що символізує сірий колір, яке значення сірого кольору?

Що означає сірий колір

Сірий – улюблений колір розсудливих і недовірливих людей, вони довго роздумують, перш ніж прийняти яке-небудь рішення. Люди, які віддають перевагу цьому нейтральному відтінку, відрізняються таким же нейтральним ставленням до життя, вони немов намагаються захистити себе від божевільного світу, кутаючись у надійне покривало з нейтральності. Якщо це ваш колір, ви, очевидно, віддаєте перевагу безпечному, обачному, врівноваженому способу життя, і на відміну від любителів Червоного Кольору, прагне не до яскравих вражень, а до задоволеності. Для вас в будь-яких ситуаціях важливо зберігати “status quo”.
Ви часто в житті йдете на компроміси. Ви практичні і спокійні, і не любите привертати увагу, отримуєте задоволення від праці і прагнете бути корисним. В цілому, ви людина некваплива, консервативна, стримана і надійна.

Характер людей, які не люблять сірий колір

Не любити сірий колір – означає не любити нейтральність. Ви віддасте перевагу виявитися правим або неправим, але не утримався. Буденність занадто нудна для вас: ви прагнете до більш повного, насиченого життя. Можливо, це змушує вас часто міняти прихильності, інтереси і переваги в пошуках свого шастя.
Одним словом, люди, яким цей колір не подобається, володіють імпульсивним, іноді навіть легковажним характером.

Креатин – поживна речовина, необхідне для правильного енергетичного обміну і росту м’язів. Він активно використовується спортсменами для поліпшення своїх результатів, так як збільшує м’язову масу і допомагає у відновленні сил.

Добова потреба в креатині приблизно 1 грам. Креатином багаті такі продукти, як м’ясо та риба. Крім того, креатин виробляє печінка, нирки і підшлункова залоза шляхом розщеплення гліцину, аргініну і метіоніну.

У яких продуктах міститься креатин?

Продукти харчування багаті креатином – це продукти тваринного походження. Наведемо перелік продуктів містять креатин ( кількість креатину в продуктах харчування з розрахунку на 1 кілограм).

1 . риба

Найбільше креатину міститься в рибі: в оселедця близько 6,5-10 грам креатину, в сьомзі і лососеві 4 , 5 грама, в тунці 4 грами, в трісці 3 грами, в камбалі 2 грами.

2 . м’ясо

На другому місці за вмістом креатину – м’ясо: свинина – 5 грам, яловичина – 4,5 грам.

3 . Фрукти та овочі

У невеликій кількості креатин також можна знайти у фруктах і овочах, але кількість його там дуже мало. Наприклад в журавлині близько 0,02 грама креатину.

З’ясувавши, в якій їжі є креатин, нескладно звернути увагу, що для збільшення споживання речовини необхідно з’їдати велику кількість м’яса і риби, а це може спровокувати збільшення ваги і погіршення роботи шлунку. Тому спортсменам набагато ефективніше використовувати безпечні харчові добавки з креатином, що не вважаються допінгом.

Більшість риб (понад 19000 видів) відноситься до класу кісткових риб. Кісткові риби мають парні кінцівки (плавці). Рот цих риб утворений хапаючими щелепами із зубами, зябра розташовані на зябрових дугах з внутрішньою скелетною опорою, ніздрі парні.

Кісткові риби бувають прісноводними і морськими, мають частково закостенілий або кістковий скелет.

Представники кісткових риб

Осетроподібні

У осетрових велика частина скелета хрящова, кістки є лише в голові. Відрізнити їх можна відразу по своєрідного виду і розташуванню луски: товсті, ромбовидні лусочки проходять по тілу п’ятьма рядами – один на спині, два з боків і два на черевці. Передня частина голови витягнута в більш-менш довгий виступ – рострум. Цим рострумом вони порпаються на дні у пошуках їжі, добуваючи різних безхребетних, що сховалися там.

Більшість осетрових прохідні риби. Так, осетер, що досягає маси 30 кг, мешкає в Чорному і Каспійському морях, а на нерест йде в річки, що впадає в них. Так само поступає і білуга – найбільш велика з осетрових, масою до 1000 кг Прісноводий вид осетрових – стерлядь, масою 3-6 кг, мешкає в різних річках Російської федерації в європейській її частині і в Західному Сибіру. Усі осетрові мають м’ясо чудової якості і дуже цінну чорного кольору ікру.

Коропоподібні

Загін коропоподібних – переважно прісноводні риби. До них відносять сазана, карася, плотву, ляща і багато інших промислових риб. Коропоподібні харчуються рослинною їжею і різними безхребетними тваринами. На щелепах зубів у них немає (або вони розвинені слабко), зате в глибині глотки є глоткові зуби, службовці для подрібнення їжі.

Оселедцеподібні

Головні представники цього загону – оселедці. Більшість з них живе в морі і тримається великими зграями, що здійснюють мандрування у пошуках їжі і для ікрометання. Оселедці живляться дрібними рачками, що живуть в товщі води, і мають важливе промислове значення.

Лососеподібні

Більшість лососеподібних – морські риби. Відмітна ознака їх – наявність вусика на підборідді.

Тримаються вони біля дна, але не лежать на ньому, а постійно пересуваються в пошуках їжі. Харчуються донними безхребетними і більш дрібними рибами. Живуть в холодних морях. У північних морях Російської федерації зустрічаються такі риби, як тріска (масою до кількох кілограмів, а окремі особини – понад 20 кг) і більш дрібні – пікша, салака, навага. Єдиний прісноводний представник тріскових, поширений в прісних водах майже по всій країні – це минь масою 3-5 кг, окремі особини – до 20 кг. Минь, хоча живе в середній смузі в відносно теплих водах, зберіг звички своїх холодноводних родичів. Так, влітку, коли всі інші наші прісноводні риби найбільш активні, минь, навпаки, забирається кудись глибше, в ями, під корчі, де холодніше, і тут проводить нерухомо все літо. Пожвавлюється він лише пізньої осені, а нереститься в грудні або січні.

Всі лососеподібні – цінні промислові риби. Особливу цінність представляє їх печінка, з якої добувається вітамін D, що містить, медичний риб’ячий жир.

Загін Кистепері

Нині існує тільки один представник цього загону – латимерія. Це велика риба завдовжки до 1,5 м, що зустрічається в Індійському океані біля берегів Африки. Всі інші кистепері, які жили і в морі, і в прісних водах, вимерли 70-100 млн. років назад. Будова скелета і мускулатури парних плавників кистеперих риб дуже нагадує будову кінцівок наземних хребетних тварин.

Розселення східнослов’янських племінних союзів.

Слов’яни здавна жили племенами, час від часу об’єднуючись у значно більші спілки – племінні об’єднання, або союзи племен. За літописом “Повість мину­лих літ” на території України мешкали сім племінних об’єднань. Перерахуємо їх та визначимо місце їх розселення:

поляни – середня течія Дніпра; волиняни (дуліби) – у басейні Західного Бугу; деревляни – у басейні Прип’яті та її правих приток; сіверяни – на берегах Десни та її приток; тиверці – між Дністром і Прутом; уличі – між Дністром і Дніпром; хорвати (білі хорвати) – у передгір’ях Карпат і Закарпатті.

Ці племінні союзи можна вважати безпосередніми предками українців, а їхню мову – праукраїнською.