Category: Енциклопедія

  • Смішні факти про все

    Смішні факти про тварин, жінок, чоловіків, людей зібрані в цій статті.

    Смішні факти про тварин

    Крокодил не вміє витягувати свій язик.

    Полярні ведмеді є лівшами.

    Серце креветки знаходиться в її голові.

    Страус не вміє ховати свою голову в пісок.

    Для свиней фізично неможливо подивитися в небо.

    Щури розмножуються так швидко, що протягом 18 місяців, два пацюки можуть мати більше мільйона нащадків.

    Крякання качки не має ехо, ніхто не знає чому.

    Лінивцю потрібно два тижні, щоб переварити їжу.

    Морські свинки і кролики не можуть потіти.

    Північноамериканські устриці не роблять перлини.

    Багато акул відкладають яйця, але акула молот народжує живих немовлят, які виглядають як дуже маленькі копії своїх батьків.

    Медузи люблять солону воду. Прісна вода зменшує їх популяцію

    Смішні факти про людей

    Вв дев’яностому році минулого століття, тільки в Сполучених Штатах Америки було зареєстровано більше 15 000 нещасних випадків, в яких люди постраждали від… пилососа.

    Улюбленими ласощами Елеонори Рузвельт був… часник покритий шоколадом. Вона з’їдала по три таких шоколадних кульки з неприємною для багатьох начинкою щодня, практично протягом всього свого життя.

    Люди кажуть фразу “Будьте здорові”, тому що коли ви чхаєте ваше серце зупиняється на милі – секунду.

    Якщо ви спробуєте придушити чхання, ви можете розірвати кровоносну судину в голові або шиї і померти.

    Ваше серце б’ється більш 100,000 раз в день.

    Якщо битися головою об стіну, ви будете спалювати 150 калорій на годину.

    Смішні факти про все

    Запальничка була винайдена раніше сірники.

    У пустелі Дуранго, в Мексиці, є моторошне місце під назвою “Зона мовчання”. Там неможливо вловити чіткі ТБ і радіо сигнали.

    Ethernet є зареєстрованою торговою маркою компанії Ксерокс, Unix є зареєстрованим товарним знаком AT & Т.

    Після США, Ірландія є найбільшим виробником програмного забезпечення у світі.

    Гаряча вода важче, ніж холодна.

    Звук проходить у 15 разів швидше через сталь, ніж через повітря.

    Тільки один супутник був коли-небудь знищений метеоритом: це був супутник Європейського космічного агентства – Olympus (1993 р).

    Через те що метал був дефіцитним, Оскари видані під час Другої світової війни були зроблені з дерева.

    Ножиці винайшов Леонардо да Вінчі.

    Пірати носили сережки, бо вважали, що вони покращували зір.

    У 1979 році 18 лютого 30 хвилин в пустелі Сахара йшов сніг.

    Перший будильник міг дзвонити тільки о 4:00 ранку.

  • Фази фотосинтезу

    Фотосинтез – складний багатоступінчастий процес; реакції фотосинтезу підрозділяють на дві групи: реакції світлової фази і реакції темнової фази.

    Фази фотосинтезу

    Російський біохімік А. Бах і голландський мікробіолог Б. ван Ніль зробили припущення, що первинна фотохімічна реакція фотосинтезу полягає у дисоціації води. Ця ідея була дальше доведена дослідами англійького фізіолога Р. Хіла. В 1937 р. він показав, що ізольовані хлоропласти під дією світла розкладають воду і виділяють кисень у присутності акцепторів е – (бензохінона) – реакція Хіла. Прямі експериментальні докази того, що О2 при фотосинтезі звільнюється власне з води, були отримані в 40-х роках незалежно американськими й радянськими вченими. Рівняння ван Ніля включає 2 групи реакцій: одна пов’язана з фотодисоціацією води, виділенням О2, та транспортом електронів, це – світлова фаза ф/с; а друга – із відновленням СО2 до вуглеводу і не залежить від світла, це – темнова фаза ф/с.

    Світлова фаза фотосинтезу

    Процесом, в ході якого з’являються енергонасичені молекули і АТФ-з’єднання, називається світлова фаза фотосинтезу. Головною умовою і чинником протікання цієї фази є наявність світлової енергії. Механізм забезпечення такого перетворення як світлова фаза фотосинтезу схематично можна представити таким чином. Хлорофіл, який знаходиться на мембранах в хлоропластах рослин, поглинає світлові потоки сонячної енергії. Потім ця енергія сприяє з’єднанню елементів фосфорної кислоти з елементами молекул АТФ і АДФ. Однак і на цьому робота енергії світла не закінчується. Крім впливу на процес злиття молекул, ця енергія дає можливість здійснити реакцію розщеплення елементів води. Тут світлова фаза фотосинтезу протікає у вигляді реакції 2H20 = 4H + + 4e-+ O2. Як бачимо, результатом цієї реакції виступає виділився кисень, який потім у вільній формі просто надходить у природне оточення. Наступним етапом, в ході якого реалізується світлова фаза фотосинтезу, є активізація молекул хлорофілу. У ході цього процесу під впливом квантів світла електрон молекули хлорофілу переміщається на більш високий електронний рівень в структурі молекули. Каталізаторами і переносниками цього електрона виступають елементи білків хлоропласта. Проходячи через деяку послідовність даних білків-переносників, електрон молекули хлорофілу змушений втрачати свою енергію, і витрачається вона на підтримання окислювально-відновного процесу в молекулах АТФ. Втратили таким чином свою енергію і елементи (електрони), молекули хлорофілу відновлюються за рахунок приєднання електронів, які з’явилися в результаті протікання вже згадуваної вище реакції розщеплення молекули води. Утворений ж водень у процесі цього розщеплення синтезується з іншою речовиною, яке буде здатне виконувати роль його транспортера в межах хлоропласта.

    Сумарне рівняння світлової фази фотосинтезу:

    12Н2О + 12НАД + 12АДФ + 12Н3РО4 – 12НАДхН2 + 12АТФ + 02

    Темнова фаза фотосинтезу

    Темнова фаза фотосинтезу протікає в іншій частині аркуша – в стромі його хлоропластів. По закінченню світлової фази рослина встигає запастися значною кількістю енергетичних молекул – АТФ і НАДФ Н2, отже, участь світла більше не є необхідним. Саме за допомогою цих молекул відбувається синтез органічних елементів. Логічно, що завдання енергетичної молекули АТФ – постачання енергії для здійснення процесів синтезу, в той час як роль НАДФ Н2 – відновлення. На початку цієї фази молекула відновника окислюється, завдяки чому зникають два атоми водню, що на виході дає чисту молекулу НАДФ. У той же час АТФ віддає залишок фосфорної кислоти, перетворюючись на АДФ. Ці два процеси відбуваються в матриксі листа. Знов отримані молекули після цього повертаються в межі листя, що дає можливість повторити весь процес світлової фази. Однак і це не є ключовим процесом фотосинтезу, ми лише позначили циклічність і послідовність операцій, що відбуваються в листках.

    Кінцевим продуктом даної фази стає глюкоза – органічна сполука, який відносять до простих цукрів. Вперше докладно описати синтез цієї молекули зміг Мелвін Кальвін. З’ясувалося, що обидві молекули, розглянуті в рамках світлової фази, – енергетична і відновник – беруть участь у процесах синтезу. Крім того, важливими елементами для утворення простих цукрів є 6 молекул вуглекислого газу (CO2), 24 атомів водню, 6 молекул води:

    Кінцеве рівняння фотосинтезу

    6СО2 + 24Н + АТФ С6Н12О6 + 6Н2O.

    Темнова фаза фотосинтезу важлива рослинам тому, що крім глюкози в цей період утворюються різні амінокислоти, нуклеотиди, жирні кислоти і гліцерин.

    Якщо вам відомо більше інформвції про те, де відбувається світлова й темнова фаза фотосинтезу, пишіть в коментарях.

  • Що потрібно робити, щоб зберегти повітря чистим?

    Що потрібно робити, щоб зберегти повітря чистим Ви дізнаєтесь з цієї статті.

    Що потрібно робити, щоб зберегти повітря чистим?

    Повітря належить до неживої природи. Повітрям ми дихаємо і робимо це безперервно. Відомо, що без їжі людина може прожити кілька тижнів. Без води проживе кілька днів, а без повітря – лише кілька хвилин. Повітрям дихають не тільки люди, а й тварини, рослини, деякі бактерії.

    Для того, щоб зберегти чистоту повітря потрібно врахувати декілька моментів:

    Велику роль у збереження повітря чистим грають рослини. Ліси – це легені планети, вони головне джерело кисню. Необхідно захищати їх від безконтрольної вирубки та знищення. Зараз в небезпеці чисельність тропічних лісів. Збереження чистоти повітря для нашого і майбутнього поколінь є не тільки завданням всього людства в цілому, а й кожної людини окремо. Зменшення об’ємів та очистка викидів. Удосконалення технологій виробництва та автотранспорту. Створено автомобілі, які працюють на газі, електроенергії, на сонячних батареях. Раціональне використання палива і створення очисних споруд.

    Що таке повітря?

    Повітря – це природна суміш газів, з яких складається атмосфера, тобто повітряна оболонка планети. Спочатку це слово виникло для опису повітря планети Земля, ще в ті часи, коли інші планети мало цікавили людство і тому нині воно все ще використовується саме в такому значенні.

    Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися що потрібно робити щоб зберегти повітря чистим.

  • Як зимує коник стрибунець?

    Як зимує коник стрибунець у природі буде ціково дізнатися не лише дітям, а й дорослим.

    Як зимує коник стрибунець?

    Як коник стрибунець готується до зими? Над цим питанням задумується мало людей, хоча насправді воно досить цікаве.

    Самі коники в зимовий період гинуть, а зимують лише яйця, які були відкладені в землю.

    Самки коників за допомогою вигнутого яйцеклада відкладають яйця в тканини рослин або ж в землю, де вони зимують.

    Кількість яєць варіює від 70 до 900, а процес відкладання розтягнутий на кілька годин.

    Навесні з них виходять личинки, які схожі на дорослих, але менших розмірів і з відсутністю крил. З плином часу вони перетворюються на крилатих, статевозрілих комах.

    Коники живуть поодинці і ніколи не утворюють таких скупчень як сарана. Зазвичай ці комахи відсиджуються на стеблах рослин у відносній нерухомості або поспішаючи переповзають по стеблах. В цілому коники живуть на одному місці і не здійснюють міграцій незважаючи на свою рухливість. Активні різні види як вдень, так і вночі.

    Що їсть коник стрибунець?

    Серед коників зустрічаються як рослиноїдні, так і хижі види. Рослиноїдні коники поїдають зелені частини рослин (в основному траву та листя), хижі ловлять дрібних двокрилих комах, метеликів і навіть власних родичів. Дорослі коники можуть навіть поласувати личинками свого виду. Деякі види коників всеїдні і поєднують відразу два типи харчування. Коники їдять багато, але у ненажерливості сильно поступаються сарані.

    Тепер Ви знаєте як відповісти на питання “Де зимує коник стрибунець?”. Коник стрибунець взимку гине, але весною народжуються коники, які за літо стають дорослими особинами.

  • Чому Сонячну систему називають космічною домівкою?

    Чому Сонячну систему називають нашою космічною домівкою?

    У безмежному небесному просторі Сонячна система є “домівкою” для Землі – нашої рідної планети.

    Сонячну систему утворюють зоря Сонце й планети з іншими космічними тілами, які обертаються навколо нього.

    Планети з неймовірною швидкістю обертаються навколо свого центра – зорі Сонця. Так, швидкість руху Землі становить 108 тисяч кілометрів за годину, тобто в тисячу разів швидше за звичайний автомобіль.

    Зоря Сонце – центральне тіло Сонячної системи.

    Сонце – це гігантська розпечена куля. Воно таке величезне, що на його тлі всі інші тіла Сонячної системи виглядають лише неве – личкими точками.
    Температура Сонця коливається від близько 6 тисяч градусів на його поверхнійдо 15 мільйонів градусів – у центрі.

    Ніщо не рухається швидше за світло. А світло від Сонця дістається до Землі за 8 хвилин, хоча нас розділя – ють аж 150 мільйонів кілометрів. Проте Сонце – найближча до нас зоря. Усі інші зорі розташовані в тисячі тисяч разів далі. Тому вони виглядають такими малень – кими. До речі, Сонце – це не найбільша зоря із відомих нам у космосі.

    Саме завдяки Сонцю існує життя на нашій планеті. Без його енергії, тобто без сонячного світла й тепла, не могли б жити ні рослини, ні тварини, ні людина. Якби наша планета була розташована ближче до Сонця, то на ній була б неймовірна спека, що спопелила б усе живе. А якби – дещо далі, то Земля зледеніла б і вкрилася по – стійним шаром криги.

  • У яких продуктах міститься білок у великій кількості?

    Багато хто замислюється, в яких продуктах міститься білок у великій кількості? Відповідь досить проста. Білок входить до складу абсолютно всіх продуктів, в одних його менше, в інших більше.

    Людині необхідні білки як тваринного походження ( м’ясо, риба, птиця, яйця тощо) так і рослинні ( всі крупи, картопля).
    У харчуванні дорослої людини білки в середньому повинні складати 14 % від добової норми калорій. У періоди хвороби, в стані стресу, при фізичних навантаженнях потреба в білках різко збільшується.

    Далі наведемо продукти та середньозваженний вміст білка в грамах на 100 грам продукту.

    Продукти, що містять білок в дуже великій кількості (більше 15 г):

    Сири, сир нежирний, м’ясо тварин і птахів ( яловичина, м’ясо індички, курки), більшість риб, морепродуктів, соя, горох, квасоля, горіхи та насіння.

    Але м’ясо повинно бути нежирним, оскільки велика кількість жиру знижує цінність білка. Багато білків в горіхах і насінні соняшнику, але в них міститься багато жирів, тому тим, хто прагне до схуднення ці продукти у великих кількостях небажані. Але щодня потрібно з’їдати трохи горіхів (фундук, мигдаль, кеш’ю, арахіс, кедрові горіхи) або насіння ( гарбузове, соняшникове, конопляне), але обов’язково сушених, а не смажених.

    Продукти, що містять білок у великій кількості ( від 10 до 15 г):

    Сир жирний, свинина, м’ясо кролика, ковбаси варені, сосиски, яйця, крупа манна, гречана, вівсяна, пшоно, борошно пшеничне, макарони.

    Найбільш цінним і чистим є яєчний білок, який засвоюється організмом практично повністю. А гречка є королевою серед круп за вмістом білків.

    Продукти, що містять білок в помірній кількості (від 5 до 9,9 г):

    Хліб житній та пшеничний, крупа перлова, рис, зелений горошок, молоко, кефір, сметана, картопля.

    Білки молока ( свіжого і кислого) теж дуже корисні і цінні – їх організм засвоює на 80-90 %.

    Продукти, що містять білок в низькій кількості (від 0,4 до 1,9 г):

    Всі інші овочі, фрукти, ягоди та гриби. Але з овочів і фруктів можна виділити спаржу, цукіні, пастернак, огірки, кабачки, картоплю, брюссельську капусту, авокадо, інжир та інші.

  • Цікаві факти про нікель

    Чи знаєте Ви щось цікаве про нікель? Цікаві відомості про нікель для дітей та дорослих зібрані в цій статті.

    Цікаві факти про нікель

    З німецького слово “nickel” перекладається як “бешкетник”.

    Свою назву нікель отримав в честь злого духа гір німецької міфології.

    Нікелю приписали погану славу, так як при виплавленні руд нікелю виділялися арсенові гази.

    Нікель був відкритий в 1751 році.

    Першовідкривачем нікелю є шведський хімік Аксель Кронстедт.

    Нікель плавиться при температурі – 1453 ° C.

    На повітрі нікель не тьмяніє.

    Нікель має високу корозійну стійкість (стійкий на повітрі, у воді, в лугах, в ряді кислот).

    У залізних метеоритах міститься до 8% нікелю.

    Вміст нікелю в крові людини змінюється з віком.

    Існують деякі рослини і мікроорганізми так звані “концентратори” нікелю, які містять в тисячі і навіть в сотні тисяч разів більше нікелю, ніж навколишнє середовище.

    Головні родовища нікелевих руд знаходяться в Канаді, Росії і в інших країнах.

    Основною рудою нікелю є “нікелін”.

    Нікель застосовується в аерокосмічній промисловості.

    За допомогою нікелю створюється нікелеве покриття на поверхні іншого металу з метою захисту його від корозії.

    Нікель застосовується при виробництві залізо-нікелевих, нікель-кадмієвих, нікель-цинкових, нікель-водневих акумуляторів.

    Нікель використовується в стоматології (при протезуванні та виготовленні брекет-систем).

    Нікель використовується при виробництві монет в багатьох країнах (в США, 5 центова монета має розмовну назву “нікель”).

    Нікель також використовується для виробництва обмотки струн музичних інструментів.

    В організмі тварин нікель накопичується в тканинах (особливо в пір’ї). Підвищений вміст нікелю у тварин викликає захворювання очей.

    Підвищений вміст нікелю в грунтах у рослин призводить до ендемічних захворювань (у них з’являються потворні форми).

    Нікель є основною причиною Алергії на метали.

    Підшлункова залоза багата нікелем.

    Нікель здатний пригнічувати дію адреналіну і знижувати артеріальний тиск.

    Надлишок нікелю в організмі викликає хворобу ” Вітіліго “.

    Нікель депонується в підшлунковій і щитовидній залозах.

  • Цікаві факти про Шекспіра

    Цікава інформація про Вільяма Шекспіра розкриє вам таємниці про життя та творчість всесвітньо відомого драматурга.

    Вільям Шекспір цікаві факти з життя

    1. Шекспір – є другим цитованим автором після Біблії.

    2. Точна дата народження Вільяма Шекспіра не відома до сьогоднішнього дня. Офіційною датою його народження прийнято вважати 23 квітня 1564. У цей же день 1616 року геніальний драматург помер.

    3. Шекспір ніколи Не навчався в університеті, але це не завадило йому придбати світову популярність.

    Свою першу п’єсу Шекспір написав приблизно в 25 років.

    4. Вільям Шекспір Володів ідеальною пам’яттю : він чудово знав не тільки англійську історію, але й найважливіші процеси в європейських країнах, мав обізнаність в античній філософії, юриспруденції, розбирався в навігації, тонкощах міжнародної дипломатії, медицині, володів кількома іноземними мовами, серед яких латинь, грецька, французька, італійська та іспанська. Крім того, драматург добре розбирався в політиці, музиці та ботаніці (дослідники нарахували 63 назви рослин в його творах).

    Дружина і діти Шекспіра

    5. Вільям був одружений на Енн Хетеуей. Вони одружилися в листопаді 1582, коли йому було 18 років, а їй 26. Протягом сімейного життя у них було троє спільних дітей – дві дочки, Сюзанна і Джудіт, і син Хемнет, який помер в 11-річному віці.

    6. Незважаючи на одруження Шекспіра і наявність у нього дітей, дослідники творчості висувають різні думки щодо його сексуальної орієнтації, висловлюючи припущення про його потяг до чоловіків, посилаючись при цьому на деякі його п’єси, а також на той факт, що Шекспір довгий час проживав окремо від сім’ї. Кращим другом драматурга був Генрі Різлі, третій граф Саутгемптон, що мав звичку носити жіночий одяг і користуватися повсякденним макіяжем.

    7. Таємницею залишається і Віросповідання Вільяма. Одні дослідники вважають, що він і всі члени його сім’ї були католиками, але за часів Шекспіра ця релігія була заборонена.

    8. Вільям Шекспір залишив нащадкам 38 п’єс, 4 поеми, 154 сонета, 3 епітафії. Усього його твори перекладені на безліч мов і мали значний вплив на розвиток світової літератури. А мова сприяла формуванню сучасної англійської, збагативши його соковитими фразеологізмами.

    Шекспір ніколи не публікував свої п’єси. Він хотів щоб усі його п’єси виконувалися безпосередньо на сцені і був проти того, щоб його п’єси поширювалися тиражами і читалися вдома.

    9. На театральному терені Шекспір трудився спочатку як сторож, потім був актором і театральним продюсером, який заробив цілий статок на своїй діяльності, пізніше став лихварем, пивоваром і домовласником.

    10. Заповіт Вільяма Шекспіра є єдиним рукописним документом письменника, що зберігся до наших днів. Примітно, що заповіт Шекспіра, скрупульозно перераховує всі предмети побуту, аж до ложок і виделок, не містить відомостей, кому він дарує свою літературну спадщину.

    11. Існує ряд гіпотез, що під ім’ям Шекспіра ховається зовсім інше історичне обличчя. В якості авторів називався оксфордський граф Едуард де Вер, який перестав публікуватися в 1593-му, у той час як Шекспір заявив про себе в 1594-му. Псевдонім “Шекспір” був обраний невипадково. На фамільному гербі де Верів зображений лицар зі списом у руці, а буквальний переклад Shake-speares – “приголомшливий списом”.

    Майже всі п’єси Шекспіра – яскрава пародія на звичаї двору, тому, прикрившись псевдонімом, граф міг творити і далі. Крім того, Едуард де Вер не міг публічно оголосити себе драматургом: у ті часи письменництво не личило для аристократів. Він помер в 1604 році, невідомо, де його могила, дослідники стверджують, що його твори продовжували видаватися сім’єю під псевдонімом до 1616-го (саме в цей рік і помер Шекспір). У 1975 році Британська енциклопедія підтвердила цю гіпотезу, заявивши: “Едуард де Вер є найбільш імовірним претендентом на авторство п’єс Шекспіра”.

  • Цікаві факти про кальції

    Чи знаєте ви щось цікаве про кальції? Цікава інформація про кальції для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

    Цікаві факти про кальції

    Слово “кальцій” з латинської перекладається як “м’який камінь”.

    У 1 літрі морської води міститься – 400 мг кальцію.

    Найбільше кальцію в організмі людини знаходиться в скелеті і зубах.

    Добова норма кальцію для людини становить: 1000-1300 мг (виходячи з віку). Для цього вистачить 790 – 1030 мл молока з жирністю 1 % щоб заповнити цю норму.

    У молочних продуктах (вершковому маслі, вершках, сметані, морозиві на основі вершків) майже не міститься кальцій.

    Деякі жири перешкоджають засвоєнню кальцію (наприклад, пальмова олія, яловичий жир і жир коров’ячого молока).

    Дефіцит кальцію призводить до остеопорозу і рахіту (у дитинстві).

    Кальцій є п’ятим найпоширенішим елементом у земній корі.

    Кальцій в природному вигляді в природі не зустрічається (він зустрічається в мінералах).

    Кальцій є п’ятим найбільш поширеним елементом в організмі людини.

    Кальцій забезпечує підтримку нашому скелету.

    У середньому людському скелеті міститься приблизно 1 кг кальцію.

    Цікавинки про кальції, цікаві відомості про кальції ви можете додавати через форму коментарів.

  • Хто такі австралопітеки?

    Хто такі австралопітеки? Якими вони були, як вони жили Ви дізнаєтеся в цій статті.

    Хто такі австралопітеки?

    Австралопітеки – це група приматів, за будовою проміжна між мавпами і людьми. Примати з прямоходінням, мавпячою головою, маленьким мозком і невеликими іклами.

    Коли з’явилися австралопітеки? Існували приблизно 7 − 1 млн років тому здебільшого на території Південно-Східної Африки.

    Характеристика австралопітека

    Австралопітеки – двоногі наземні примати. З людиною їх споріднює слабкий розвиток щелеп, відсутність великих іклів, хапальна кисть з виступаючим великим пальцем, опорна стопа. Значний об’єм мозкової коробки (400-500 см³), вкорочена лицева частина черепа, будова зубів, вертикальна хода та інші особливості поставили австралопітеків в число можливих безпосередніх предків людини.

    Австралопітеки були всеїдні. Для нападу та захисту використовували кістки тварин, палиці, каміння; можливо, найрозвиненіші види вміли їх дещо обробляти. Раймонд Дарт вважав, що австралопітеки були активними мисливцями на павіанів і інших великих тварин. Нові дані показують, що австралопітеки вели зовсім інший спосіб життя і часто самі ставали жертвами хижаків, в тому числі птахів.

    Спосіб життя австралопітеків

    Спосіб життя австралопітеків несхожий на відомий у сучасних приматів. Вони жили, в тропічних лісах і саванах, харчувалися більше рослинами. Втім, пізні австралопітеки полювали на антилоп чи забирали видобуток у великих хижаків – левів і гієн.

    Австралопитеки жили групами у кілька особин і часто кочували просторами Африки у пошуках їжі. Знаряддя австралопітеки навряд чи вміли виготовляти, хоча використовували напевно. Їх руки були дуже нагадують людські, але пальці виявилися сильнішими вигнуті і більше вузькі. У Африці австралопітеки чи його безпосередні нащадки близько 2-1,5 мільйонів років тому використовували кістяні уламки для виловлювання термітів зтермитников.

    Об’єм мозку австралопітеків

    За абсолютною величиною мозкової порожнини (400-500 см³) австралопітеки не набагато відрізняються від шимпанзе, а горилам дещо поступаються, останнє пояснюється невеликими розмірами тіла австралопітеків. Але за відносними розмірами мозку, вони, вірогідно, перевершували всіх гомінід, – вимерлих і сучасних.