Category: Енциклопедія

Звертаючись в чужій країні до незнайомих людей, вкрай важливо підібрати правильну формулу ввічливості, якщо ви хочете отримати відповідь і не образити людину. Особливо вірно це по відношенню до делікатного жіночої статі. Щоб не удостоїтися здивованого погляд, звернувшись зі словами ” місіс ” до міс або ” міс” до місіс, постарайтеся запам’ятати різницю між цими двома словами.

Сьогодні ” міс” (mis/ms) вживається стосовно до незаміжньої дамі, тоді як ” місіс ” (misis/mrs) підкреслює заміжнє положення особи. Запам’ятати це нескладно за допомогою нехитрого правила : частіше незаміжніми є молоді особи, тоді як прожили якийсь час у шлюбі є вже більш зрілими, а значить і слово їм має належати більше довге. Юна міс й з великим досвідом місіс. До речі, до розведеним панночкам все одно застосовно звернення місіс, навіть якщо вони повернули своє дівоче прізвище. Ми не випадково зробили застереження, сказавши, що так говорять сьогодні. Спочатку міс та місіс були пов’язані не зі статусом жінки, але з ім’ям клану, до якого вона належить, яке з часом перетворився на прізвище. І використання звернення miss ( mistress, як це було донедавна ) або missis вказувало, чиє прізвище буде далі – та, яка спочатку належала жінці, або та, що дісталася їй при заміжжі. Цим пояснюється, чому до чоловіка в будь-якому випадку ви звертаєтеся зі словом “містер ” : представники сильної статі носили прізвище свого клану незалежно від сімейного стану.

Таким чином, різниця між міс і місіс (mis & misis) полягає в наступному:

Зі слова міс ви вітаєте незаміжню даму, зі словом місіс – дружину високоповажного містера.

Харчування 9-ти місячної дитини вже різноманітне. Що можна давати їсти 9 місячній дитині? Ви дізнаєтеся в цій статті.

Режим харчування дитини в 9 місяців

Що можна давати дитині в 9 місяців?

Харчування 9 місячного малюка досить різноманітне.

Починаючи з цього віку, у багатьох матусь грудне вигодовування починає відходити на другий план (дитину годують при пробудженні і при укладанні на ніч). Основу дитячого раціону відтепер складають супчики, каші, овочеві і фруктові пюре. Для збільшення поживності страви в легені супчики та овочеві пюре доцільно Додавати м’ясо, нарізане дрібними шматочками. Оскільки у малюка до цього часу є кілька (від 4 до 6) зубів, необхідність в його протиранні відпадає.

Не меншою поживністю володіє і відварений яєчний жовток, його точно так само додають в супи і пюре, вносячи тим самим різноманітність в дитяче меню. Слід лише пам’ятати про те, що Не слід давати дитині м’ясо і жовток в один і той же день.

В 9 місяців вводимо в раціон рибу.

У цьому віці можна познайомити дитину зі стравами з нежирних сортів океанічної риби ( Тріски, минтая, пікші, хека, камбали ). З огляду на високу алергенність цього продукту, вводити його слід поступово і дуже обережно, почавши з половини чайної ложечки приготованого на пару або відвареного рибного філе (можна також дати рибне пюре з баночки).

Якщо погодувати дитину рибою в ранкові години, можна поспостерігати за реакцією її організму. При цьому не слід давати малюку ніякі інші нові продукти. Якщо після знайомства з новою стравою у нього не почервоніли щічки і не з’явився висип, це свідчить про відсутність алергічної реакції на рибу. Значить, наступного разу порцію рибки можна буде трохи збільшити.

Дуже важливо, щоб в раціоні зростаючої дитини було досить свіжих овочів і фруктів : насичуючи його організм вітамінами і мікроелементами, в ряді випадків вони можуть вирішити проблеми з нормалізацією стільця. При виникненні запору Персикове або сливове пюре може виконати роль безпечного природного проносного. Шматочки фруктів ( Персики, банани, яблука ) і ягоди можна додавати в каші і дитячий сирок: це поліпшить їх смак і підвищить поживну цінність.

Добовий раціон харчування 9-місячної дитини:

6:00 прокинувшись грудничка прикладають до грудей, або пляшечку з молочною сумішшю.

10:00 Відмінним варіантом сніданку буде кашка і пюре зі свіжих фруктів.

14:00 На обід можна запропонувати малюкові овочевий супчик з шматочками м’яса або яєчним жовтком. Непоганим варіантом трапези може стати овочеве пюре з м’ясом, а в якості десерту підійде терте яблуко. Повноцінною заміною м’яса з часом можуть стати страви з океанічної риби.

18:00 Найкращий час для перекусу з дитячого сирка і фруктового соку. Це можна замінити кашкою з шматочками дрібно нарубаного м’яса.

22:00 грудне молоко або молочна суміш.

Для підтримки правильного водного балансу в організмі малюка мама повинна подбати про те, щоб він отримував необхідну кількість рідини: дитячого чаю, питної води, морсів і соків.

Як мораль регулює відносини між людьми? Як мораль впливає на поведінку людини? Відповіді на ці питання Ви дізнаєтеся в цій статті.

Як мораль регулює відносини між людьми?

Вплив моралі на відносини між людьми можна порівняти зі старовинним годинником на башті: зрушений з місця маятник приводить до руху велике коліщатко, яке, повільно обертаючись, змушує рухатися більш дрібні з прикріпленими до них стрілками. Маятник – це розпорядження моралі, а коліщатка – розум і серце.

Розбуджені мораллю, вони змушують кожного з нас оцінювати вчинки і слова, схвалювати або засуджувати їх. Тому ми розмірковуємо: “Петя вчинив добре, тому що був справедливим і чесним. А ось вчинок Саші не гідний поваги, тому що хлопчик сказав неправду “.

На нашу поведінку мораль впливає за допомогою норм (правил, приписів) і цінностей, які ми сприймаємо як зразки. Схвалюючи або засуджуючи, мораль виступає велінням, спонуканням, як потрібно робити або думати, щоб людина була Людиною. Саме тому моральні установки мають форму спонукальних пропозицій: “Шануй батька і матір!”, “Люби ближнього як самого себе!”, “Не роби іншому того, чого собі не бажаєш!”

Таким чином, мораль дає можливість співвіднести наші реальні вчинки з зразковими. Найсуттєвішою особливістю моралі є те, що вона спонукає кожного з нас самому оцінювати вчинки, вибирати між добром і злом. Ви вже знаєте, що на сторожі моральності кожної людини стоїть її совість.

Яке море у світі найсолоніше? Таке питання може виникнути і у дітей, і у дорослих.

Яке море найсолоніше?

Вчені століття билися над цим питанням і в наш час вони можуть дати відповідь всім цікавим і небайдужим. Але при цьому існує популярна думка про те, що найсолоніше море – Мертве, що між Ізраїлем і Палестиною. Але воно не відповідає дійсності.

Вода в Мертвому морі дійсно дуже солона, кількість солі на обсяг води одно 27 %, що дійсно є великим показником. Але чому ж тоді Мертве море не саме солоне? Все тому, що морем воно називається тільки “в народі”, а насправді це озеро.

Ну а яке ж море найсолоніше? Правильна відповідь – Червоне. І нехай його “солоність” (4%) дуже мала в порівнянні з Мертвим озером – це саме солоне море на планеті.

Червоне море знаходиться між Аравійським півостровом і Африкою. Найцікавіше те, що потрапити туди по воді з Європи можна без опливання Африки, адже Середземне море з’єднується з Червоним за допомогою штучно створеного в XIX столітті Суецького каналу. Знаходиться він у власності Єгипту. На півдні Червоне море з’єднується з Аравійським морем, а далі йде Індійський океан. У Червоному морі можуть купатися жителі Єгипту, Судану, Йордану, Саудівської Аравії і ще кількох країн Близького Сходу.

Найцікавіше те, що В Червоне море не впадає жодна річка. Це єдиний подібний випадок на планеті. Можливо, саме це причина великої кількості солі: немає припливу прісної води.

Крім того, існує стереотип про те, що води Червоного і Аравійського морів не змішуються. Насправді існує течія, яка сприяє обміну, причому напрямок змінюється два рази на рік: влітку вода з Червоного моря більш сильно наповнює Аравійське солоною водою, а взимку вода йде в зворотному напрямку. Також існує постійна підводна течія на великих глибинах.

Цікаві факти про Червоне море

Якщо випарувати 1 літр води з Червоного моря, то залишиться 41 грам солі. Для порівняння: на такий же обсяг води з Світового океану утворюється 34 грама солі, а з Чорного моря 18.

Червоне море досить глибоке, середня глибина становить 490 метрів, а рекордна 2211.

Незважаючи на високий коефіцієнт солі, в морі живе дуже багато мікроорганізмів і риб, зокрема кількість коралів одна з найбільших серед морів, крім того водяться дельфіни і косатки.

Таким чином, найсолонішим морем світового океану є Червоне море, яке знаходиться в Північній півкулі і з’єднується з Середземним Суецьким каналом.

Тепер Ви знаєте яке море Світового океану є найсолоніше

Фразеологізми на букву І та їх значення зібрані в цій статті.

Фразеологізми на літеру І

І в гадці не мати
І в гадці не мати – зовсім, ніколи не думати про що-небудь; зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь; зовсім не припускати чогось, якихось дій, вчинків; не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити; і гадки не мати.

І в голову не клалося
І в голову не клалося – хто-небудь не передбачав, не сподівався чогось.

І в голову не прийде
І в голову не прийде – ніколи не подумається, не з’явиться в думках, уяві що-небудь комусь.

І в ложці води не спіймаєш
І в ложці води не спіймаєш – хто-небудь дуже хитрий, спритний.

І в хвіст і в гриву
І в хвіст і в гриву – дуже сильно, на повну силу.

І води не замутить
І води не замутить – дуже лагідний, скромний, сумирний.

І вусом не рушити
І вусом не рушити – ніяк не реагувати; не звертати уваги на кого-, що-небудь.

І за вухом не свербить
І за вухом не свербить – хтось байдужий до всього, не турбується ні про що.

І за холодну воду не візьметься
І за холодну воду не візьметься – ледар.

І кінці в воду
І кінці в воду – не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку; усе вирішено.

І конем не об’їдеш
І конем (на коні) не об’їдеш – не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь.

І котові на сльози нема
І котові на сльози нема (немає, не вистачить) – дуже мало.

І кувати й клепати
І кувати й клепати – бути спритним, скрізь встигати.

І мертвого розвеселити
І мертвого (і мертвих) розвеселити – бути дуже дотепним, веселим, жартівливим.

І на голову не налізе
І на голову (на вуха) не налізе – сказати що-небудь недоречне, несерйозне, необдумане, нерозумне, нісенітне.

І носа (очей) не навертати
І носа не навертати – не з’являтися, не приходити, не показуватися де-, куди-небудь; не братися за що-небудь, не приступати до якої-небудь роботи.

І риби наловити, і ніг не замочити
І риби наловити, і ніг не замочити – бути дуже спритним (у негативному значенні), уміти ховати сліди.

І рідна мати не впізнає
І рідна мати не впізнає – хто-небудь дуже змінився на вигляд.

І собаки не їдять чогось
І собаки не їдять чогось – дуже, надзвичайно багато.

І спасибі не сказати
І спасибі не сказати – бути невдячним кому-небудь за щось.

І так і перетак
І так і перетак – по-різному, різними способами (синонім: і так і сяк).

І так і сяк
І так і сяк – по-різному, різними способами (синонім і так і перетак); по-всякому, по-різному; і краще, і гірше (синонім: з маком і з таком); як забагнеться (робити що-небудь).

І усом не моргнути
І усом не моргнути – бути спокійним, байдужим, незважаючи ні на що.

І ходу
І ходу – швидко почати тікати, йти звідки-небудь з ходу – рухаючись, без зупинки; зразу, тут же, не задумуючись, і не обмірковуючи.

І шапка не горітиме
І шапка не горітиме на кому – хто-небудь не відчуває сорому за свою вину.

І швець, і жнець, і на (у) дуду грець
І швець, і жнець, і на (у) дуду грець – людина, яка вміє все робити і вправна в будь-якому ділі.

І шило голить
І шило голить кого, чиє – кому-небудь везе, щастить.

Із заячий хвіст
Із заячий хвіст – дуже мало.

Із копита
Із копита (робити щось) – раптово, не роздумуючи.

Із самого сповитка
Із самого сповитка – з ранніх років; з віку немовляти.

Із своїм батогом лізти
Із своїм батогом лізти – братися за що-небудь, робити щоб без достатньої обізнаності, компетентності.

Із тьми віків
Із тьми віків – з глибокої давнини.

Іздити верхи
Іздити верхи – підкорити, уміти використовувати у власних інтересах. (Часто вживається з часткою “не”.)

Іншим вітром повіяло
Іншим вітром повіяло – відчутно змінилися обставини, настрої, погляди.

Іншим часом
Іншим часом – згодом, пізніше, колись.

Іронія долі
Іронія долі – безглуздий, непередбачений, непояснений збіг обставин.

Іскра божа
Іскра божа – талант, природне обдарування.

Іти з глибини душі
Іти (походити) з глибини душі (серця) – відзначатися щирістю, відвертістю.

Іти прахом
Іти (розлітатися) / піти (полетіти, розлетітися) прахом – пропадати; руйнуватися, гинути, зникати (про предмети, речі і т. ін.); не здійснюватися, не збуватися ( про мрії, сподівання і т. ін.

Іти вперед
Іти (рухатися) вперед – поступально розвиватися, досягаючи вищого рівня.

Іти второваними стежками
Іти (ходити) / піти второваними (протертими, протоптаними і т. ін.) стежками – діяти так, як хтось раніше діяв, наслідувати, повторювати дії, вчинки, погляди і т. ін. своїх попередників.

Іти з торбами
Іти (ходити) / піти з торбами (з торбою) – жебрати, просити милостиню.

Іти однією стежкою
Іти (ходити) / піти однією (цією ж) стежкою – займатися тією ж справою, що й інший, наслідувати кого-небудь.

Іти під руку
Іти (ходити) / піти під руку чию (під рукою чиєю) – слухатися кого-небудь; рахуватися з чиєюсь думкою; коритися комусь.

Іти в діло
Іти / піти в діло – знаходити застосування, використовуватися ким-небудь.

Іти в заклад
Іти / піти в заклад – сперечатися на гроші, на яку-небудь річ і т. ін.

Іти в народ
Іти / піти в народ – вести просвітительську діяльність.

Іти в хід
Іти / піти в хід – використовуватися, застосовуватися.

Іти війною
Іти / піти війною на когось – агресивно нападати, сперечатися з ким-небудь.

Іти далі
Іти / піти далі – не зупинятися на чому-небудь, не обмежуватися чим-небудь.

Іти до вінця
Іти / піти до вінця – одружуватися.

Іти до рук
Іти / піти до рук (у руки, рідко у руку) комусь – хто-небудь легко дістає, добуває, здійснює щось.

Іти з світу
Іти / піти з [цього] світу (світа) – умирати.

Іти з димом
Іти / піти з димом – горіти, пропадати.

Іти на жертву
Іти / піти іти / піти на жертву – поступатися своїми інтересами, відмовлятися від своїх вигод задля когось, чогось навпростець (навпрошки, діал. направці) – говорити, діяти прямо, відверто.

Іти колесом
Іти / піти колесом – різко і швидко змінюватися.

Іти курсом
Іти / піти курсом якимось – бути послідовником кого-небудь, відстоювати, пропагувати ті самі ідеї.

Іти на кулі
Іти / піти на (під) кулі – бути, опинятися в зоні обстрілу, потрапляти під обстріл.

Іти на небо
Іти / піти на небо – умирати.

Іти на прю
Іти / піти на прю з ким, чим – вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь.

Іти на руку
Іти / піти на руку кому – бути корисним, вигідним, сприяти кому-небудь в чомусь.

Іти на смерть
Іти / піти на смерть – не боятися загинути, бути готовим на самовідданий вчинок заради кого-, чого-небудь.

Іти назустріч
Іти / піти назустріч – виявляти увагу до кого-небудь, підтримувати когось; сприяти, допомагати; не зупинятися перед чим-небудь, помагати.

Іти напролом
Іти / піти напролом – переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь.

Іти своєю дорогою
Іти / піти своєю дорогою – діяти самостійно, незалежно, не піддаючись чужому впливові.

Іти слідом
Іти / піти слідом за ким (по слідах чиїх) – діяти, робити що-небудь так, як хтось.

Іти у відкриту
Іти / піти у відкриту – нічого не таїти, не приховувати від когось.

Іти шкереберть
Іти / піти шкереберть – складатися не так, як треба, відбуватися всупереч звичайному порядку; не здійснюватися, порушуватися, руйнуватися.

Іти в ногу
Іти в ногу – погоджувати з ким-небудь свої дії.

Іти за течією
Іти за течією – пасивно підкорятися обставинам.

Іти напролом
Іти напролом – переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче.

Іти по гарячих слідах
Іти по гарячих слідах – реагувати, відгукуватися на що-небудь, не гаючи часу, а відразу після того, що відбулося, сталося.

Іти попереду
Іти попереду – очолювати кого-, що-небудь, бути на чолі когось, чогось, у чому – бути передовим у чому-небудь.

Іти шляхом найменшого опору
Іти шляхом (по лінії, лінією) найменшого опору – діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод.

Іудине коріння
Іудине коріння – про людей підступних, зрадливих.

Іще б пак
Іще б пак – тільки так повинно бути, а не інакше; само собою зрозуміло; звичайно.

Двостулкові молюски, або Пластинчастозяброві – клас молюсків, найхарактерніші особливості будови яких – наявність мушлі з двох стулок, розташованих обабіч тіла. Двостулкові молюски зустрічаються переважно на глибині до 100 метрів. А які цікаві факти про двостулкових молюсків ви знаєте?

Цікаві факти про двостулкових молюсках

Існує понад 3000 видів двостулкових молюсків. Кулінарне застосування мають: мідії ; устриці; гребінці. Деякі види двостулкових молюсків застосовуються для очищення води і виготовлення тканини. Стародавня народна медицина використовувала М’ясо мідій в лікувальних цілях: рекомендувалося прикладати шматочок молюска до місця запалення чи болю. Устриці можуть змінювати стать. Один сезон жінка, другий – чоловік. Устриця за один сезон може призвести близько мільйона яєць. Однак тільки одиниці зможуть вижити і дорости до дорослого стану. Деякі різновиди гребінців мають Десятки блакитних очей по краях раковини. За допомогою них, гребінці можуть помічати хижаків і вчасно втекти. Двостулкові молюски можуть пересуватися. Гребінці, наприклад, ритмічно стискаючи стулки і викидаючи струмінь води можуть відплисти досить далеко від своїх ворогів – морських зірок. Найбільшим у світі двостулковим молюском є трідактна гігантська ( Tridacna gigas ). Її вага може досягати 333 кг, а ширина раковини до 2 метрів. Часто раковину трідактни використовують як дитячу ванну. У соборі Паризької богоматері раковина трідактни служить купіллю для хрещення. Існує думка, що трідактна небезпечна для дайверів, так як може затиснути руку водолаза між стулок. Однак насправді для дайверів вона не представляє небезпеки, хіба що для занадто повільних або нерозважливих. У Франції, Англії в I половині 19 століття устриці вважалися їжею для бідняків, які не могли собі дозволити купити м’ясо. Однак вилов цих молюсків без контролю призвів до різкого скорочення популяції цих особин і в II половині 19 століття вони дуже подорожчали, ставши при цьому делікатесом. Першим показником Свіжості устриць є щільно закрита раковина: якщо в ній є хоча б крихітна щілина, значить, устриця протухла.

Також можете прочитати статтю цікаві факти про молюсків – де є цікава інформація про всі види молюсків.

Тепер ви знаєте цікаві факти про двостулкових молюсків, сподіваємося ви дізналися багато нового, а якщо ви можете доповнити дану статтю, лишайте інформацію в коментарях.

Чи знаєте ви щось цікаве про тварин? Цікава інформація про тварин для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про тварин

1. Страуси Можуть бігти швидше, ніж Коні, а самці можуть ревіти як Леви.

2. У середньому, Собаки Мають кращий зір, ніж люди, хоча й не такий барвистий.

3. Олені не мають жовчного міхура.

4. Кажан Єдиний ссавець, який може літати.

5. Кістки ніг кажана настільки тонкі, що кажан не може ходити.

6. Павук тарантул може вижити без їжі протягом більш ніж двох років.

7. Для кожної людини в світі доводитися один мільйон мурах.

8. Якщо ви піднімете хвіст Кенгуру З землі то він не зможе стрибати – вони використовують свої хвости для балансу.

9. Якщо ви будете тримати золоту рибку в темній кімнаті, вона стане блідою.

10. Корови Можуть спати стоячи, але вони можуть бачити сни тільки лежачи.

11. Алігатори Можуть жити до 100 років.

12. Під час Другої світової війни, американці намагалися навчати кажанів скидати бомби.

13. Собаки легко вчаться командам за допомогою жестів і сигналів рук, гірше сприймають голосові команди.

14. Мурахи ніколи не сплять. Крім того, вони не мають легенів.

15. Мільйони дерев випадково посаджені білками, вони закопують горіхи, а потім забувають, де вони сховали їх.

16. Корови мають чотири шлунка.

17. Вага синього кита Дорівнює 30 слонам, а довжина 3 автобусам.

18. Стадо з шістдесяти корів здатне виробляти тонну молока менше, ніж за добу.

19. Коник може стрибати 20 разів вище довжини власного тіла.

20. В Африці є отруйні метелики.

21. Лопатки собак не прив’язані до решти її кісток, що дає більше гнучкості при бігу.

22. Бегемоти Можуть бігти швидше, ніж люди.

23. Дятел Може довбати дзьобом 20 разів на секунду.

24. Більшість Слонів Важать менше, ніж язик блакитного кита.

25. Моль не має шлунка.

26. Молоко оленя має більше жиру, ніж коров’яче молоко.

27. Олені не їдять сіно.

28. Найповільнішою рибою є – морський коник, який рухається близько 0,01 миль на годину (0,016 км/год).

29. Медузи Випаровуються на сонці, вони на 98 % складаються з води.

30. Найотруйніша риба у світі це – бородавчатка.

31. Шоколад, горіхи макадамії, приготована цибуля, або що-небудь з кофеїном шкідливе для собак.

32. Серце кита б’ється тільки дев’ять разів на хвилину.

33. Устриці можуть змінювати стать від одного до іншого і назад залежно від, того що краще для спарювання.

34. Світлячки єдині істоти, які виділяють світло без виділення тепла.

35. Колібрі Махають крилами від 60 до 80 разів на секунду.

36. Зуби гризунів ніколи не перестають рости.

37. Бегемот Народжується під водою.

38. Летюча миша може з’їсти до 1000 комах на годину.

39. Білки не бачать червоного кольору.

40. Голодна миша може з’їсти свій власний хвіст.

41. Тхори сплять близько 20 годин на день.

42. Акули Мають імунітет до раку.

43. Алігатори не можуть ходити назад.

44. Кріт Може прорити тунель довжиною 300 футів всього за одну ніч.

45. В Ісландії, Гренландії та Антарктиді немає мурах.

46. Незважаючи на те, що Полярні ведмеді мають середню температуру тіла 37 °С; вони не виділяють ніякого помітного тепла, тому вони не відображаються в інфрачервоних фотографіях.

47. Дві собаки були в числі тих, що вижили на Титаніку.

48. Тварина на логотипі браузера Firefox не лисиця, а червона панда.

49. Змії Не моргають.

50. Щеня народжується сліпим, глухим, і беззубим.

51. Тривалість життя Мухи Складає 14 днів.

52. Риба вітрильник може плавати зі швидкістю 109 км/год, що робить її найшвидшим плавцем.

53. Бики є дальтоніками.

54. У світі є більше 2700 видів змій.

55. Жаби Не п’ють воду. Вони поглинають воду через свою шкіру.

56. Група жаб називається армією.

57. Вночі Тигри Можуть бачити 6 разів краще, ніж люди.

58. Лебідь Має більш 25000 пір’їн на своєму тілі.

59. Вуха у африканського слона більше, ніж у індійського.

60. Колібрі є єдиними птахами, які можуть літати в зворотному напрямку.

Цікавинки про тварин, цікаві відомості про тварин ви можете додавати через форму коментарів.

Терміни і поняття

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х – У 80-ТІ РР. XVII СТ.

Андрусівське перемир’я – договір про перемир’я між Річчю Посполитою і Московською державою, укладений 30.01(9.02). 1667 у с. Андрусів поблизу Смоленська. За його умовами припинялася польсько-московська війна 1654-1667 і встановлювалося перемир’я на 13,5 років. За Москвою залишалася Лівобережна Україна, Сіверська земля, а також Смоленськ. Київ на два роки передавався Моск. царству. Запорізька Січ опинялася під спільним управлінням обох держав. Умови угоди викликали сильне незадоволення в укр. с-ві, що переросло у повстання на чолі з гетьманом Іваном Брюховецьким. Перемир’я порушувало умови Переяславської ради 1654, закріплювало насильницький поділ України на Лівобережну та Правобережну, остаточно затверджений “Вічним миром” 1686.

Бахчисарайський мирний договір – угода про перемир’я 13(23).01.1681 у Бахчисараї між Османською імперією, Кримським ханством і Моск. царством на 20 років, яка завершила війни 70-х рр. XVII ст. між цими державами. Кордон установлювався по Дніпру, Туреччина приєднувала Київщину, Брацлавщину і Поділля, Московія – Лівобережну Україну та Київ і ще деякі незначні території поблизу нього. Територія між Дністром і Пд. Бугом мала бути нейтральною і незаселеною. Договір черговий раз перерозподілив укр. землі між сусідніми державами і значно посилив позиції моск. уряду в Гетьманщині.

Бучацький мирний договір – договір між Річчю Посполитою й Османською імперією, укладений 18(28). 10.1672 р. у Бучачі (нині Тернопільська обл.). Після ряду перемог тур. військ разом з армією правобережного гетьмана Петра Дорошенка (1672) Польща змушена була погодитися на передачу Туреччині Поділля; Брацлавщина і пд. Київщина переходили під владу гетьмана П. Дорошенка; Річ Посполита повинна платити Туреччині контрибуцію. Польський сейм у квітні 1673 відмовився затвердити договір і польсько-турецька війна тривала до укладення Журавненського договору 1676.

“Великий згін” – виконання наказу гетьмана І. Самойловича перегнати населення пд. Київщини на Лівобережжя 1678-1679, щоб уникнути загрози нападу турків і перешкодити Ю. Хмельницькому збільшувати лави його прибічників за рахунок мешканців Правобережжя. Внаслідок цього знелюднена вел. частина Київщини перетворилася на пустку.

“Вічний мир” – мирний договір між Польщею і Московією, підписаний 6(16).05.1686 у Москві. Укладений на основі Андрусівського перемир’я. Польща визнавала за Моск. державою Лівобережну Україну, Чернігово-Сіверську землю, Київ, Запоріжжя. Брацлавщина і пд. Київщина ставали нейтральною незаселеною зоною, пн. Київщина, Волинь і Галичина відходили до Польщі. Московія зобов’язувалася організувати воєнний похід проти Кримського ханства. Польський сейм ратифікував договір лише 1710. “В. м.” остаточно затвердив насильницький поділ укр. земель між двома державами.

Гадяцький договір – угода, укладена між гетьманом Іваном Виговським і польським урядом 6(16)09.1658 у Гадячі (тепер Полтавська обл.). За умовами договору Україна як незалежна держава під назвою Вел. Князівство Руське входила на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федеративного держ. утворення – Речі Посполитої. Територію його складали Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала нац. зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно і затверджувався королем. Усе діловодство мало вестися укр. мовою. Передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Укр. армія мала складатися з 30 тис. козаків і 10 тис. найманого війська. Вірні православної церкви зрівнювалися у правах з католиками. Греко-католицька (уніатська) церква зберігалася, але не могла поширюватися на нові території. Київська колегія отримувала такі ж права, як Краківський ун-т, мали заснувати ще один ун-т. Не був втілений у життя.

Глухівські статті – договір, підписаний 16.03.1669 у Глухові гетьманом Лівобережної У країни Д. Многогрішним і моск. урядом. Складалися з 27 пунктів. Війська Московії залишалися лише (порівняно з Моск. статтями 1665) у п’яти містах – Києві, Ніжині, Острі, Переяславі, Чернігові. Козацький реєстр установлювався у кількості 30 тис. козаків. Податки збиралися винятково козацькою старшиною. Гетьманові заборонялося вступати у зносини з іноземними державами. Значно обмежувався перехід селян у козацтво. Статті були спрямовані на обмеження держ. прав України моск. урядом.

Займанщина (право займанщини; від укр. “займати”) – право кожного переселенця привласнювати (займати) собі стільки землі, лісу, сіножатей, скільки міг обробити. Зайнята земля не обкладалася податком. Не бралися податки і з госп. промислів. Існувало право з. на колонізовуваних землях, зокрема на Слобожанщині. Переселенці зобов’язувалися лише відбувати військ, службу.

Конотопська битва – переможна битва укр. військ на чолі з гетьманом І. Виговським проти моск. армії влітку 1659. Весною 1659 100-тис. військо під командуванням О. Трубецького і Г. Ромодановського вдерлося до Лівобережної України. Під Конотопом (тепер Сумська обл.) вони були затримані героїчними захисниками міста на чолі з ніжинським полковником Гуляницьким. Це дало змогу гетьманові зібрати армію і 28-29.06(8-9.07). 1659-дати генеральний бій, у ході якого моск. армія була вщент розбита, зазнавши втрат 30 тис. вбитими і 5 тис. полоненими. Проте через внутр. обставини І. Виговський не зміг скористатися блискучою перемогою.

Конотопські статті – укр.-моск. договір, підписаний 17.06.1672 у Козачій Діброві поблизу Конотопа (нині Сумська обл.). Укладеним після обрання гетьманом І. Самойловича. Статті були складені на основі Глухівських 1669 з деякими допошіеппямн. Особливо обмежувалися гетьманські права у галузі зови, політики. Згідно зі статтями значно обмежувалася гетьманська влада на користь старшини. Скасовувалися компанійські полки, К. с. посилювали колоніальні впливи моск. уряду в Гетьманщині.

Корсунський договір – договір, укладений між Україною та Швецією 25.10.1657 на Ген. військ, раді в Корсуні. Передбачав створення українсько-шведського військ.-політ. союзу, який би гарантував держ. незалежність і терит. цілісність Укр. держави. Згідно з договором, шведський король Карл X Густав зобов’язувався домагатися визнання Польщею самостійності України; західноукраїнські землі, Берестейське і Полоцьке воєводства мали увійти до складу Гетьманщини.

Московські статті – міждержавний договір, підписаний у Москві 11 (21).10.1665 між гетьманом І. Брюховецьким і моск. урядом. М. с. значно обмежували політ. права України, посилювали її військ.-адмін. і фінансову залежність від моск. уряду. За статтями укр. землі переходили під безпосередню владу моск. царя. Військ. гарнізони розміщувалися тепер крім гол. полкових міст і в Полтаві, Кременчуці, Новгород-Сіверському, Каневі та у фортеці Кодак. Збирання податків покладалося на моск. воєвод і всі збори мали йти у царську скарбницю. Фактично лише козацький стан зберігав свої автономні права. М. с. викликали велике обурення серед усіх верств укр. с-ва і стали гол. причиною антимосковського повстання у Гетьманщині, а згодом і загибелі гетьмана І. Брюховецького.

Переяславські статті – міждержавний договір, укладений гетьманом Ю. Хмельницьким ї представниками моск. уряду на чолі з князем А. Трубецьким 17.10.1659 у Переяславі. Був підписаний у складній ситуації в оточенні 40-тис. моск. війська. В основу було покладено сфальсифікований моск. стороною текст Березневих статей 1654. Зміст 19 статей договору свідчив про намагання Московії обмежити суверенні права Гетьманщини. Гетьман не мав права вести самостійну зовн. політику, козацька рада не могла без згоди царя переобрати гетьмана, гетьман без ради не міг призначати козацьку старшину, київський митрополит мав визнати зверхність Моск. патріарха. Крім Києва, моск. гарнізони розміщувалися у Брацлаві, Ніжині, Переяславі, Умані, Чернігові. П. с. викликали вел. обурення в укр. с-ві.

Пушкаря і Барабаша заколот – збройний виступ проти влади гетьмана І. Виговського, очолений полтавським полковником М. Пушкарем і запорізьким кошовим отаманом Я. Барабашем у Лівобережній Україні 1657-1658. Постійне підбурювання селян і козаків агентами моск. уряду й антидержавні дії групи козацької старшини спричинили заворушення на Полтавщині. Наприкінці 1657 М. Пушкар підняв заколот. До нього приєдналися запорожці на чолі з кошовим Я. Барабашем. М. Пушкар залучив на свій бік бл. 20 тис. т. зв. дейнеків – селянських повстанців. 1(11).06.1658 загони заколотників були розбиті гетьманськими військами у бою під Полтавою. М. Пушкар загинув, а Я. Барабаш незабаром захоплений у полон і страчений.

Руїна – назва, вживана в іст. л-рі для означення періоду громадянських війн, вторгнень іноземців в Україну, її поділу між Річчю Посполитою, Османською імперією та Московією, розколу Гетьманщини, страхітливого спустошення Правобережжя; криза укр. державності у 60-70-х рр. XVII ст., розорення України.

Слобідська Україна (Слобожанщина; від укр. “слобода – вільне поселення”) – історично-географічна область у пн.-сх. частині України, займала територію сучасних Сумської, Харківської, північ Донецької, Луганської, а також пд.-сх. частину Воронезької, південь Курської та більшість Білгородської обл. РФ. Протягом XV-XVI ст. заселялася укр. селянами і козаками. У середині XVI ст. потрапила під владу Моск. царства. 1652 створено перший і найбільший полк – Острогозький (Рибинський). Згодом виникли Сумський (1652), Охтирський (1654), Харківський (1654), Ізюмський (1685) полки. Переселенці безоплатно володіли певною кількістю вільної землі (право займашцини), за ними зберігалися козацькі привілеї та самоврядування. Слобідські полки поділялися на сотні, яких 1734 було 98. 1732 у чотирьох полках існували 124 школи.

Слобода (від укр. “слобода – свобода”) – сільське поселення; поселення, що користувалося певними пільгами (с.).

Слободищенський трактат (Чуднівський трактат) – договір, укладений 17(27). 10.1660 гетьманом Ю. Хмельницьким з Річчю Посполитою у Слободищі біля Чуднова (нині Бердичівського р-ну Житомирської обл.). Скасував невигідні для України Переяславські статті 1659. Створений на основі Гадяцького договору 1658, але Польща вже не погоджувалася на існування Вел. князівства Руського, яке входило б на рівних правах з Польщею і Литвою до федеративного утворення – Речі Посполитої.

Чигиринські походи – військ, походи турецько-татарської армії 1677-1678 на Чигирин (тепер Черкаська обл.). Після зречення 1676 гетьмана П. Дорошенка Османська імперія прагнула зберегти свій вплив в Україні. Навесні 1677 султанський уряд проголосив гетьманом і “князем Малоросійської України” Ю. Хмельницького. Була поставлена найближча мета здобути колишню гетьманську столицю Чигирин. Наприкінці червня 1677 160-тис. турецько-татарська армія три дні безуспішно штурмувала місто, яке обороняло близько 55-тис. укр.-моск. військо. Перший Ч. п. закінчився невдачею. У червні 1678 200-тис. армія під командуванням візира Кара-Мустафи розпочала другий похід. 120-тис. військо під командуванням гетьмана І. Самойловича і воєводи Г. Ромодановського у серпні 1678 відійшло на лівий берег Дніпра. Проте турецько-татарська армія була виснажена й відступила з України. Влада у Правобережній Україні перейшла до гетьмана Ю. Хмельницького. Наслідком Ч. п. стало підписання Бахчисарайського миру.

Чорна рада (від давньоукраїнського “чернь”) – загальна рада, що відбулася 17-18(27-28).06.1663 на околицях Ніжина для обрання гетьмана Лівобережної України, у якій взяли участь не тільки козаки, а й селяни та міщани. Після зречення Ю. Хмельницького у січні 1663 Україна фактично розпалася на Лівобережну і Правобережну. За згодою польського короля на Правобережжі гетьманом став П. Тетеря. У Лівобережній Україні на гетьманство претендували наказний гетьман Я. Сомко, ніжинський полковник В. Золотаренко і запорізький кошовий отаман І. Брюховецький. Вони намагалися залучити на свій бік козаків, міщан, селян. І. Брюховецький вдався до соціальної демагогії, даючи величезні обіцянки бідноті, його підтримував царський уряд. На Ч. р. прибуло моск. посольство і 8-тис. військо. Було ухвалено обрати гетьманом І. Брюховецького, його конкурентів згодом страчено.

Щоб детальніше вивчити тему читайте “Українські землі наприкінці 17 ст”

Перець зелений солодкий – плід однорічних трав’янистих рослин родини пасльонових. Плоди солодкого перцю – помилкові пустотілі ягоди, багатосім’яні, які залежно від різновиду і стадії зрілості бувають і темно – і яскраво – червоними, помаранчевими, а в недостиглому вигляді – зеленими. Червоний перець має високу вітамінозність.

Батьківщина – Америка, в тропічних районах якої він зустрічається в дикому вигляді. Розводиться в південних помірних, в субтропічних і тропічних широтах всіх континентів. На території Росі, України, Білорусії і Молдови також називається “болгарський перець “, так як був завезений з Болгарії в кінці 17 століття.

Хімічний склад зеленого солодкого ” болгарського ” перцю

У таблиці наведені усереднені значення ( поживні речовини, вітаміни, мікроелементи) з розрахунку на 100 грамів продукту.

Харчова цінність болгарсько перцю
Перець зелений солодкий калорійність 24.5 кКал
Вуглеводи 4.9 гр
Жири 0.1 гр
Білки 1.3 гр
Вода 91.0 гр
Моно – і дисахариди 4.8 гр
Крохмаль 0.1 гр
Харчові волокна 1.9 гр
Органічні кислоти 0.1 гр
Зола 0.6 гр
Болгарський перець вітаміни
Вітамін А 1.0 мг
Вітамін B1 0.08 мг
Вітамін В2 0.09 мг
Вітамін В6 0.3 мг
Вітамін В9 10.0 мкг
Вітамін C 200.0 мг
Вітамін Е 0.7 мг
Вітамін PP 0.8 мг
Болгарський перець Макроелементи / Мікроелементи
Залізо 0.5 мг
Калій 163.0 мг
Кальцій 8.0 мг
Магній 7.0 мг
Натрій 2.0 мг
Фосфор 16.0 мг

Зелений болгарський перець корисні властивості для організму людини

Зелені перці краще всього їсти сирими – якщо їх переготувати, вони гірчать. Якщо хочете використовувати їх в гарячих стравах, додавайте їх у кінці готування і не замінюйте їх червоним солодким перцем.

Солодкий перець має антисклеротичну, сечогінну і протизастудним властивостями. Його застосовують як протипухлинний, жовчогінну та судинорозширювальний засіб. Солодкий зелений перець добре знижує рівень цукру в крові і надає загальнозміцнюючу дію.

За допомогою соку, отриманого з болгарського перцю, лікують хвороби порожнини рота, різні стоматити, парадантоз, а також запалення кісток щелепи і ясен. Сік, отриманий з зеленого перцю, використовується при діабеті.

Безсумнівна користь болгарського перцю для профілактики і лікування простатиту. А м’якоть використовують як ранозагоювальний, кровоспинний і протизапальний засіб ( зовнішньо) .

У косметології солодкий перець використовується для зміцнення шкіри і волосся.

Алкалоїд капсаїцин є джерелом характерного для болгарського перцю смаку. Потрапляючи в організм, він знижує артеріальний тиск, підвищує апетит, розріджує кров і покращує роботу шлунково – кишкового тракту.

Зелений солодкий перець – протипоказання і шкода

Болгарський перець входить у першу десятку продаються продуктів містять пестициди.

Перець солодкий протипоказаний при важкій формі стенокардії, порушеннях серцевого ритму, гіпертонії, виразці шлунка і 12 – палої кишки, гастриті з підвищеною кислотністю, при загостреннях хронічних захворювань нирок і печінки, коліті, застарілому геморої, підвищеній збудливості нервової системи, безсонні, епілепсії.

Представники просвітництва в Україні, світі створили багато унікальних шедеврів, які зараз читають всі школярі та студенти.
Просвітництво – ідейна течія, що грунтувалася на переконанні у вирішальній ролі розуму і науки в пізнанні “природного порядку” для людини і суспільства.

Просвітництво представники

Англія: Дж. Свіфт, Д. Дефо, Дж. Аддісон

Франція: Вольтер, Ж.-Ж. Руссо, Бомарше, Дідро, Ламетрі, Монтеск’є, Маблі

Німеччина: Лессінг, Гете, Шіллер;

Росія: Фонвізін, Радищев, поети-декабристи;

Україна: Григорій Сковорода

Представники просвітництва: вчені, філософи, письменники, – вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого – переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, осуд експлуатації людини людиною, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.

Просвітництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.