Category: Енциклопедія

Чим коренеплід відрізняється від кореневої бульби?

Коренеплід – це потовщений головний корінь, в якому відкладаються поживні речовини. В утворенні коренеплоду беруть участь також коренева шийка і нижня частина стебла (морква, буряк). Кореневі бульби ж утворюються в результаті потовщення бічних або додаткових коренів (пшінка, батат, жоржина).

Коренеплід є особливою видозміною, яка утворюється в результаті потовщення і накопичення поживних речовин одразу у трьох органах молодої рослини – го­ловному корені, підсім’ядольному коліні і основі головного пагона.

Ознакою кореневої частини коренеплоду є:

розміщені рядами бічні корінці; шийка, утворена потовщеним підсім’ядольним коліном, має гладеньку поверхню; на головці коренепло­ду (потовщеній основі головного пагона) наявні рубці відмерлих листків.

У коренеплоду селери майже однаково розвинені всі три частини; у моркви та петрушки коренеплід має дуже маленьку головку, гладенька шийка видається над по­верхнею грунту, а основна частина утворена потовщеним коренем; у редиски майже весь її гладенький коренеплід – це потовщене підсім’ядольне коліно.

Коренева бульба – утворюються в результаті накопичення поживних речовин у бічних коренях, вони корот­кі, сильно потовщені, кулястої або витягнутої форми.

Видатні історичні діячі України 17, 18, 19, 20 століття відомі у всьому світі. Історично становлення нашої країни відбувалося протягом багатьох віків. За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на вільне і незалежне життя. Тож, сьогодні Ви дізнаєтесь більше про українських та світових історичних діячів.

Відомі історичні діячі України

1. Маркіян Семенович Шашкевич (1811-1843) – один із перших діячів національного відродження західноукраїнських земель і зачинатель нової літератури в Галичині, народився в селі Підлісся Золочевского повіту, в родині священика. У 1838 році закінчив Львівську семінарію і став вільним слухачем Львівського університету. Закінчивши університет, служив священиком у селах на Львівщині.
Маркіянові Шашкевичу належать чудові переклади “Слова о полку Ігоревім” і Священного Писання – євангелій від Матфея та Іоанна – українською мовою.
У наші дні в Канаді працює Інститут Маркіяна Шашкевича, який узяв на себе обов’язок із видання посмертної спадщини видатного українця, а в місті Вінніпезі його ім’я носить місцевий парк.

2. Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861) – український поет, філософ, письменник, графік, художник, фольклорист, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.
Ім’ям Тараса Шевченка названо низку географічних об’єктів (населених пунктів, вулиць), навчальних закладів та інших організацій України. За кордоном пам’ятники Шевченку встановлено в Росії (Москва, Санкт-Петербург), США (Вашингтон), Канаді (Вінніпег, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага), Білорусі (Берестя, Гомель, Мінськ, Могильов, Слуцьк), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі) Австралії (Канберра).

3. Григорій Савич Сковорода (1722-1794) – педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень.
Ім’я Григорія Савича Сковороди мають наукові та освітні заклади. На його честь названо 21-ий курінь УПЮ імені Григорія Сковороди. На його честь також названо астероїд 2431 Сковорода. Безліч вулиць та провулків в Україні названо на його честь. Пам’ятник Григорію Сковороді прикрашає Контрактову площу в Києві. Він з’явився у столиці України 1 березня 1977 року на тоді ще Червоній площі. Сковорода звернений обличчям до Києво-Могилянської академії, де він провів декілька років свого життя й як студент, й як викладач.

4. Сергій Сергійович Прокоф’єв, всесвітньо відомий видатний композитор, українець за походженням, який народився 23 квітня 1891 в селі, що сьогодні носить назву Красне і розташоване в Донецькій області. Автор відомих балетів, опер, симфонічних оркестрів, п’єс і етюдів. Всесвітню славу приніс балет “Попелюшка”, “Ромео і Джульєтта”, опера “Борис Годунов”. Вчитель видатних музикантів Святослава Ріхтера і Мстислава Растроповича.

5. Микола Віталійович Лисенко, український композитор, автор опер “Тарас Бульба”, “Наталка Полтавка”, “Енеїда”, автор дитячих опер і оперет, народився в 10 березня 1842 році в Полтавській губернії.
Іменем Миколи Лисенка названі провідні мистецькі установи України, такі як Львівська національна музична академія (1903), Харківський академічний оперний театр (1944), Колонний зал Національної філармонії (1962), Київська спеціалізована музична школа (1944), Полтавське державне музичне училище.
Пам’ятник у Києві, поряд з Національною оперою України ім. Тараса Шевченка. Встановлений у 1965 році.

6. Петро Ілліч Чайковський (1840-1893) – має українське походження з боку батька всесвітньо відомий композитор. Його знають в усьому світі завдяки його музичній спадині, що він залишив після себе – численних опер (“Євген Онєгін”, “Мазепа”…), балетів (“Лускунчик”, “Лебедине озеро”, “Спляча красуня”), концертів, симфоній і альбомів.
На честь композитора створили 2Міжнародний конкурс імені П. І. Чайковського” – міжнародний музичний конкурс, що проводиться з 1958 року з періодичністю раз на 4 роки та “Музичний фестиваль П. І. Чайковського2 – міжнародний фестиваль, що проводиться щорічно з 1958 року в рідному місті Воткінську. Іменем цієї великої людини названо музичну і загальноосвітню школу-десятирічку в Єревані (Вірменія) та музичний коледж ім П. І. Чайковського в м. Алма-Ата (Казахстан).

7. Михайло Грушевський (1866-1934) – історик, організатор української науки, професор, автор ілюстрованої історії України.
У Києві, Луцьку, Барі, Червонограді, та Львові споруджено пам’ятники Михайлові Грушевському. Також невеликий постамент був зведений у місті Козятин на Вінничині.
Портрет Михайла Грушевського зображено на банкноті номіналом 50 гривень та на пам’ятних монетах 1996 та 2006 років.
Ім’я Михайла Грушевського носить багато вулиць, проспектів та площ в Україні. Зокрема, на вулиці Грушевського в Києві розташовані будівлі Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. У часи незалежності відкрито музеї Грушевського у Львові, в Івано-Франківській області, в Києві.

8. Борис Євгенович Патон (1918 року), всесвітньо відомий вчений у сфері металургії і технології металів, академік, президент Національної АН України, автор технології зварювання тканин.
Президент НАН України (з1962), перший нагороджений званням Герой України; директор Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України (з 1953); генеральний директор Міжгалузевого науково-технічного комплексу “Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона” (з 1986); президент Міжнародної асоціації академій наук (з 1993); член Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України (з березня 1996); голова Комітету з Державної премії України в галузі науки і техніки (з грудня 1996)

9. Микола Михайлович Амосов (1913-2002) – видатний український лікар, вчений у сфері серцево-судинної хірургії, біокібернетик.
Громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України(1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997). Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983–1988). Доктор медичних наук (1953).
М. М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19 монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидатів наук, багато хто з них очолює великі наукові центри. У 2003 році Інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України присвоєно ім’я академіка Миколи Михайловича Амосова.

Також, окрім цих відомих діячів, ми можемо пишатися ще іменами таких людей, як: С. Корольов, А. Луначарський, Є. Патон, І. Котляревський, В. Вернадський та ін.

Поняття “культури”. Види і функції культури

Культура (від лат. Cultura – обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) – історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

Культура – це багаторівнева система. Виділяють світову й національну культури, до того ж, кожна з цих культур поділяється на матеріальну і духовну.

матеріальна культура (Це культура праці, матеріального виробництва, культура побуту, культура відносин до власного тіла, фізична культура.) духовна культура (Ця культура несе в собі пізнавальний розвиток, вплив на розум і душу людини, її інтелектуальне становлення.)

Таким чином, культура поділяється на певні види, які всі між собою тісно пов’язані. Головне завдання культури – всебічний розвиток людини, регулювання її поведінки і вчинків на основі формування цінностей і моральних норм.

Вступаючи у доросле життя, молодій людині треба засвоїти те, що було створено попередніми поколіннями, дізнатися і сприйняти усталені норми суспільного життя. Проте цей процес не є простим. Не всі цінності, до яких прихильно ставиться старше покоління, сприймає молодь.

Оскільки людина є основною складовою одиницею суспільства, а суспільство складається з безлічі соціальних груп, то можна говорити про культуру окремих соціальних груп. Підлітки – найбільш численна соціальна група. У світі їх налічується близько 1 млрд. І всі вони є споживачами матеріальних і духовних цінностей, створених старшими поколіннями. Спільнота підлітків не є монолітною структурою, що включає всіх молодих людей. Відомі безліч підліткових спільнот, що розрізняються за віком, статтю, матеріальною забезпеченістю, національним складом. Спільноти підлітків можна розділити на

формальні (шкільні класи, спортивні клуби, секції, театральні та предметні гуртки) неформальні (позашкільні) групи (дворові компанії, субкультури).

Деякі фахівці вважають, що у підлітків існує власна культура. Підлітки створюють культуру зі своєю власною мовою, модою, захопленнями і, що найважливіше, зі своєю системою цінностей, відмінними від цінностей дорослих. Підтримувана підлітками, вона часом викликає занепокоєння дорослих.

Поняття субкультури. Молодіжна субкультура

Що ж таке держава і що означає бути громадянином своєї країни?

У сучасному світі існує багато держав. Всі вони пройшли шлях історичного розвитку. Українська держава має свою історію. Сьогодні наше суспільство і держава переживають важкі часи. Триває становлення української незалежної держави. Давно відомо: щоб держава добре виконувала свої завдання, захищало права громадян, необхідні 3 гілки влади. У нинішній Конституції нашої країни закріплено принцип поділу влади. Законодавча влада належить Верховній Раді. Функції виконавчої влади покладено на Кабінет Міністрів України. Самостійність і право діяти незалежно від інших гілок влади визнаються і за органами судової влади. Президент України є главою держави.

Громадянство – це стійкий політичний правовий зв’язок людини з державою. Бути громадянином – значить користуватися певними правами і нести необхідні обов’язки по відношенню до своєї держави. Ці права та обов’язки визначено в Основному Законі країни – Конституції. З-поміж найважливіших прав людини – право на життя, свободу, особисту недоторканність, на вільну працю, відпочинок, на освіту, вільну участь у культурному житті суспільства, право на свободу думки, совісті і релігії.

Конституція України наділяє громадян широкими правами і свободами. Громадяни нашої країни рівні перед законом незалежно від походження, соціального чи майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії.

До того громадянина, що не виконує свої обов’язки, держава застосовує різні заходи впливу, які можуть бути дуже суворими або відносно м’якими. Свідоме та сумлінне виконання своїх обов’язків, засноване на розумінні їх необхідності, вміння правильно користуватися своїми правами не на шкоду оточуючим, активна й осмислена участь у політичному житті країни, готовність відстоювати демократичний правопорядок – ось ті громадянські якості, які так необхідні сьогодні кожному члену нашого суспільства.

У Загальній декларації прав людини записано: “Кожна людина має право на громадянство. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого громадянства або права змінити своє громадянство”. Ці положення увійшли в нову Конституцію України.

Життя сьогодні швидко змінюється. Україна стала на демократичний шлях розвитку, на шлях створення правової держави, яка визнає за кожною людиною особисту недоторканність, свободу, незалежність, здатність самостійно вирішувати, що для неї важливо, цінне, вигідне.

Зв’язок людини з суспільством і державою чудово описує давнє словосполучення – “громадянин Батьківщини”. Отже, як бачимо, держава також повинна підкорятися законам, володіти встановленими законом правами, а також нести відповідальність перед громадянином.

Люди давно зрозуміли величезні переваги порядку і страшну, руйнівну силу безладу. Важко позначаються на долях людей розбрат, сварки, нетерпимість, що переростають у нескінченні війни, революції, міжусобиці. Людям завжди був необхідний такий регулятор поведінки, який допоміг би їм спокійно домовитися щодо найгостріших проблем. Норми права внесли в життя суспільства елементи загальної угоди, громадянського миру, діалогу, домовленості.

Взаємозв’язок права і свободи чудово описав Еммануїл Кант у своєму категоричному імперативі: роби так, щоб свобода твоїх вчинків була сумісна зі свободою кожного й із загальними законами. Всі наші права точно визначені й записані в правових документах, прийнятих ООН, зокрема, Загальній Декларації прав людини, Міжнародній хартії прав людини, а також у Конституції та інших юридичних паперах, що стосуються прав людини.

Наша Конституція включає в себе певний набір цінностей, у тому числі й моральні:

віра в добро і справедливість; цінності демократії: стверджувальні права і свободи людини; цінності патріотизму: вшанування пам’яті предків; цінності міжнародного співробітництва: усвідомлення себе частиною світового співтовариства; цінності соціального світу: ствердження громадянського миру і злагоди.

У переліку цивільних прав, проголошених у Загальній Декларації прав людини, одним із вихідних є право на свободу переконань. У людини в процесі життя формуються особисті погляди на світ, людей, самого себе. Жорсткі погляди називаються переконаннями. Переконання утворюються внаслідок роботи нашого розуму. Кожен громадянин з часом формує особисті переконання та за умови дотримання законів і моральних норм обирає згідно з цими переконаннями ту чи іншу лінію поведінки.

Хто рухається вперед у знанні, але відстає у моральності, той більше прямує назад, ніж вперед. Арістотель

Сучасні суспільні відносини будуються навколо грошей – подобається нам це чи ні. Поняттями, які використовуються найширше для відображення діяльності людини і результатів його праці, стали “роботи ” і “послуги “. Чи є вони рівнозначними або між ними існують певні відмінності? Поверхневий аналіз законодавства і практики говорить про те, що дані явища відносяться до різними сферами відносин.

Відмінність (різниця) роботи від послуги полягає в наступному:

Сутність. Робота виражається в матеріальній формі, у той час як послуга – ще й у нематеріальній.
Спрямованість. Робота може виконуватися як для себе, так і для іншої людини, послуга – тільки на користь третьої особи.
Результат. Робота спрямована на виробництво певних благ, які володіють фізико – хімічними характеристиками і можуть бути виміряні. У процесі надання послуги вихідні матеріали або перетворюються, або споживаються, і результат можна обчислити лише умоглядно.
Поява нових об’єктів. При наданні послуги оригінальний продукт не створюється : він або відсутній зовсім, або перетвориться старий. За виконанні роботи завжди виходить новий об’єкт, який раніше не існував.

Робота та послуга визначення

Робота – це діяльність людини, спрямована на створення матеріальних благ, у процесі якої вихідні матеріали набувають новий стан або добуваються. Так, різьба по дереву дає можливість створювати дошки, бруси і меблі. Обробка продуктів харчування перетворює їх на страви та кулінарні шедеври. Таким чином, робота – це фактор виробництва, спрямований на задоволення матеріальних потреб і потреб людини. Синонімом є слово працю, яке ємко виражає даний феномен.

Послуга – це цілеспрямована дія, спрямоване на задоволення нематеріальних потреб споживача. Воно завжди відбувається в інтересах третьої особи на підставі домовленості. Не можна надати послугу самому собі: це суперечить самій суті поняття. Сюди ж відноситься і короткочасне користування чужими предметами без передачі права власності.

Головна відмінність між даними поняттями – це їх вираження, що зафіксовано в законодавстві. Робота – завжди матеріальна: виробництво будівельних матеріалів, хліба, комп’ютерів. Послуга – навпаки, може бути нематеріальній : лікування зубів, психологічна допомога, солярій. Це формує і ставлення до різних категорій. Так, за результатами виконання робіт складається акт, в якому фіксуються основні положення ( кількість встановлених вікон, демонтованих рам і т. д.).

Якщо ми говоримо про послуги, то тут справа виглядає інакше. Складається той же акт про надання послуги, проте мова про матеріальному вираженні результату вже не йде. Його можна сформулювати лише умоглядно. У той же час, різниця між поняттями залежить ще й від того, з чийого боку подивитися на процес.

Так, дизайнер надає клієнту послугу авторського нагляду, яка полягає в контролі якості. Але оскільки він займається цим кожен день, то для нього така діяльність буде роботою. Сфера послуг в усьому світі розширюється, включаючи в себе все нові і нові види. А от старі роботи, які були затребувані раніше, назавжди відходять у минуле. Так, зник працю сажотруса, коваля, телефоністки, оскільки багато дії були автоматизовані.

Варто зауважити, що й послуга, і робота можуть виконуватися на безоплатній основі. Як перший, так і другий вид діяльності, залежно від юрисдикційної прив’язки, легальні або незаконні. Так, не можна займатися роботою з розповсюдження наркотиків, як і не можна надавати послуги з надання приміщення для їх споживання. Порушники несуть покарання відповідно до закону.

Чи знаєте ви щось цікаве про Латвію? Цікава інформація про Латвію для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Латвію

Столиця Латвії (Рига) була заснована в 1201 році.

Латвія здобула незалежність від СРСР 21 серпня 1991. Вона перебувала у складі СРСР (з 1940 до 1991).

Латвія є членом Євросоюзу з 1 травня 2004 року.

Під час другої світової війни, до середини липня 1941 року вся територія Латвії була захоплена Німеччиною.

Латвія з 160 країнами світу має дипломатичні відносини.

Найвища температура (37.8 °С) в Латвії була зафіксована в місті Вентспілс 4 серпня 2014, найнижча ( -43.2 ° С) в місті Даугавпілс (8 лютого 1956).

10 % території країни займають болота.

У 2010 році, екологія Латвії була визнана кращою з трьох країн Прибалтики. У 2012 році, за індексом екологічної діяльності Латвія займає друге місце (після Швейцарії).

У Латвії, рівень смертності перевищує рівень народжуваності.

З 1 січня 2014 року, офіційною валютою Латвії стає – євро, до цього офіційною валютою був – латвійський лат.

Ризький міжнародний аеропорт є найбільшим в країнах Балтії (за обсягом пасажирських і вантажних перевезень).

Єдине в Балтії підземне сховище газу (Інчукалнське газосховище) знаходиться в Латвії.

Найпопулярніший вид спорту в Латвії – це хокей. Баскетбол є другим популярним видом спорту.

Самий популярний і відомий курорт Латвії – Юрмала – місце проведення таких концертів, як “Нова Хвиля”, “КВН”, “Юрмаліна”.

Лайма Вайкуле, Валдіс Пельш, Раймонд Паулс, Михайло Задорнов – всі родом з Латвії.

У Латвії діє закон, що забороняє мати собак бійцівських порід.

У Латвії можна окремо складати іспит на управління ручною і автоматичною коробкою передач.

У Латвії дітям до 16-ти років треба здавати на велосипедні права.

Цікавинки про Латвію, цікаві відомості про Латвію ви можете додавати через форму коментарів.

Як відомо, всі люди третину свого життя сплять: уві сні ми проводимо 25 років із відпущених нам 75. Наш мозок змушений відпочивати, хоча насправді саме уві сні він працює з ще більшою силою, але в іншому режимі. В цій статті ви дізнаєтеся Чому людина спить?

Навіщо людині спати?

Сон абсолютно необхідний людині, так як він виконує цілий ряд функцій, які підтримують життя в організмі. В науці виділяють такі причини того, чому людина багато спить:

Перша причина – одна із самих основних. Сон здатний забезпечити дуже важливий і такий необхідний відпочинок для організму. Як відомо, днем наш організм перебуває на піку своєї активності. До вечора ми починаємо втомлюватися. Цей факт незаперечний. Сонний стан нападає на нас ближче до ночі – організм вимагає припинення пікової активності і переходу в більш спокійну фазу. Ще одна важлива функція полягає в тому, що під час сну мозок отримує можливість, а найголовніше ресурси і час для переробки, отриманої за день інформації. У фазі глибокого сну мозок закріплює отримані днем знання. Ну а швидкий сон сприяє реалізації моделей очікування людини в підсвідомої сфері. Саме цей пункт цікавий для усвідомлення і подолання психологічних, духовних проблем. Пристосування організму до зміни освітленості – це ще одна функція сну. Вельми складно переносити постійну зміну дня і ночі без правильної адаптації. Для багатьох тварин, сон є рятівним в такій ситуації. Сон також допомагає нашому здоров’ю. Яким чином? Під час сну активізуються Т-лімфоцити, які зміцнюють імунітет і дозволяють організму боротися з вірусами і бактеріями, щоденно атакують людину.

Слід зазначити, що весь сон людина повторюється в циклах. Тобто кожну ніч ми проходимо цикл за циклом повторюваних стадій сну.

Стадії сну

Стадія повільного сну – це перша стадія сну людини. Вона займає близько 5-10 хвилин. 2 стадія починається з періоду тривалістю в 20 хвилин. Потім настають 2 і 4 стадії, що тривають, в загальній складності, 30-45 хвилин. Після цього людина повертається в другу стадію повільного сну. Незабаром настає період швидкого сну. Ми починаємо бачити сновидіння. Ця стадія триває не більше 5 хвилин.

Ось така послідовність і являє собою цикл. Перший цикл триватиме 90-100 хвилин. Далі цикли повторюються. Стадія швидкого сну стає більше, а стадія повільного поступово коротшає. Здоровий і повноцінний сон включає в себе не менше 5 циклів. Людина погано спить тому, що недосипає.

Чому людина хоче спати?

Відповідь на це питання очевидна. Абсолютно неможливо зберігати свою активність, а точніше сказати, один рівень цієї активності протягом нескінченного часу. Наше життя є коливання і може бути представлена у вигляді хвильової структури. Після піку активності (частина хвилі в плюсовій шкалі) слід найнижча точка пасивності нашого фізіологічного стану. Така концепція в загальному вигляді описує потребу у сні. Проте вона є не зовсім правомірною. Справа в тому, що сон – переносить наш організм трохи в іншу сферу діяльності. Адже, по суті, жоден з фізіологічних життєво важливих процесів не зупиняється. Серце продовжує битися, легені втягують повітря, мозок продовжує керувати всім цим. Набагато правильніше говорити про те, що сон дозволяє організму переключаться на інший режим роботи, який, звичайно, можна вважати більш пасивним. Тому хвильова структура може бути представлена у вигляді графіка, який не виходить за межі нульових значень.

Сон може розвинутися й у тому випадку, якщо на коркові клітини діють подразники тривалої або надмірної сили. У цьому випадку в клітинах кори розвивається гальмування, яке має запобіжне значення. Воно дає корі великих півкуль мож­ливість відновити працездатність під час сну. І. П. Павлов був переконаний, що сон за своєю фізіологічною суттю є гальму­ванням, що поширюється у корі й підкоркових центрах.

Щоб “відключитися”, заснути, людський організм акти­візує і нервові, і хімічні процеси. Учені довели, що в цьому випадку в крові зростає кількість серотоніну. Що ж до адре­наліну, то його вміст, навпаки, набагато зменшується. Цікаво, що учені ввели в кров тварини зовсім невелику дозу адреналі­ну і зауважили, що тварина дуже довго не могла заснути.

Наслідки недосипання

Британські вчені провели масу досліджень на тему сну. Перед ними відкрилася приголомшлива картина. Виявилося, що люди, які завжди лягають спати о 22:00, а прокидаються в 06:00 (і так протягом усього життя), живуть набагато довше тих людей, чий сон відбувається не за графіком. Отже, навіщо потрібен сон.

Люди, які не досипають, завжди роздратовані, запальні. У них значно більша ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань. Так, до того ж, якщо організм ослаблений і зношений, то підхопити застуду простіше простого. Адже захисні сили (імунітет), не працюють. Якщо людина не висипається, то це зовсім легко помітити. У нього, неодмінно сірий відтінок шкіри обличчя, під очима пролягають темні кола або мішки. Від недосипання, також формуються і зморшки. Це відбувається через те, що шкіра втомилася і не справляється зі своїми функціями. А от якщо людина виспалась, то на щоках грає рум’янець, на губах іскриться посмішка, а загальне самопочуття прекрасне. Споконвіку люди, що люблять самих себе, прагнули приділити сну якомога більше часу. Адже здоровий, міцний сон-це перший запорука гарного зовнішнього вигляду. Людина не може знаходитися протягом тривалого часу без сну. У результаті вона починає бачити світ перекрученим, немов у кривому дзеркалі. Доходить до того, що вона починає бачити сни наяву. Найстрашніше, що в результаті постійного безсоння людина може вмерти. У “Книзі рекордів Гіннеса” зареєстрований світовий рекорд людини, яка протрималася без сну 12 діб, що складає 288 годин. Досліди з позбавленням сну на людях проводилися лише з метою встановити, як людина буде почувати себе, якщо його на чотири-п’ять діб позбавити сну, і призвели до передбаченого результату: дуже погано.
На п’ятий день може погіршитися координація рухів, майже відсутня увага, починається втрата ваги, хоча годували піддослідних добре. І навіть починаються галюцинації. Тому у сучасному світі позбавлення сну визнано тортурами, і заборонено міжнародними конвенціями. У сучасному світі позбавлення сну визнано тортурами, і заборонено міжнародними конвенціями.

Достатня тривалість сну

Протягом доби люди зазвичай сплять близько 8 годин і не стуляють очей 16 годин. Виявляється, що такий ритм є всього лише звичкою, яка набувається протягом усього люд­ського життя. Для людини природним буде постійне чергу­вання трьохчотирьох годин неспання і рівноцінного періоду сну. Так, як проводять свій час немовлята. Ніхто і ніколи не відповість точно, скільки необхідно часу для сну, тому що єдиної для всіх відповіді немає. У кожного свій організм, різні умови життя. Якщо одним, щоб відновитися, достатньо 8 годин, то іншим вистачить і 6. Деякі вчені, й письменники відпо­чивали по 5 годин на добу, наприклад Гете, Шиллер, Бехтєрев. А Едісонові вистачало і 2-3 годин.

Учені зробили ще одне цікаве відкриття: у період сну люди не тільки закривають очі, але і “відключають” вуха. Коли ми спимо, м’яз, що керує слуховими кісточками молоточками, ковадлом, стременом, розслаблені, тому звуки незначної сили вухо просто не вловлює.

Якщо у вас є інша цікава інформація про те навіщо людина спить, пишіть її в коментарях.

Крохмаль – складний вуглевод ( полісахарид ), необхідний для нормального функціонування організму людини.

Зараз багато прихильників правильного харчування ополчилися на крохмаль як на речовин, у що викликає підвищення ваги. Тому багато цікавляться в яких продуктах харчування немає крохмалю.

У яких продуктах не міститься крохмаль?

Крохмалю немає у всіх продуктах тваринного походження (м’ясо, печінка, риба, морепродукти, яйця, молочні продукти). У рослинних є практично у всіх, але в деяких вміст крохмалю досягає 70 %, а в деяких його дуже мало.

Oвощі і рослини, в яких немає крохмалю:

Овочі не містять крохмалю:
Лук, кервель, огірок, корнішон, бруква, портулак, турнепс, ревінь, червона капуста, козлобородник, салат – латук, брюссельська капуста, помідори, крес – салат, валеріаніца овочева, кріп, крес водяний, баклажан, кольорова капуста, брокколі, морква, шніт – цибуля, кульбаба, кропива, цибуля – порей, цибуля – шалот, щавель.

Продукти з низьким вмістом крохмалю:

Часник, гарбуз, горох, артишок, кольрабі, цикорій, спаржа, капуста, гриби, ендивій, зелений і червоний перець, петрушка, редис, шпинат, пастернак.

Якщо ви уникаєте вживати продукти містять крохмаль, вам необхідно знати в яких магазинних продуктах він може бути. У виробництві багатьох продуктів харчування застосовується крохмаль ( в даному випадку він термічно оброблений, тобто важко засвоюється і виводиться ):
– кондитерська промисловість
– випечені вироби ( кондитерський крем, наповнювачі, глазур і т. д. ..)
– харчові напівфабрикати для швидкого приготування
– молочні продукти ( йогурти, десерти )
– швидкорозчинні десерти
– консерви
– формовані закуски
– морозиво
– заморожені продукти
– замінники жиру
– напої
– локшина
– розчинні супи, сухі супи
– глазуровані горіхи
– крекери

Чи знаєте ви щось цікаве про жуйку? Цікава інформація про жувальну гумку для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про жуйку

1. Найперша фабрика жувальної гумки була запущена в США і жуйка стала товаром і дуже швидко почала поширюватися по всьому світу.

2. 1891 була заснована компанія Ріглі (Wrigley) , але вона в той час не випускала жувальну гумку, а тільки мило і порошок, але до цих товарів додавалися пачка жувальної гумки. Жуйки стали популярнішими, ніж основні товари цієї компанії. З тих пір компанія переорієнтувалася на жувальну гумку.

3. Orbit, 5 (Five Gum), Hubba Bubba, Juicy Fruit, Eclipse, Extra, Big Red та інші жувальні гумки є брендами компанії Wrigley.

4. Жувальна гумка Spearmint і Juicy Fruit випускається з 1893 року.

5. У 1898 році жувальна гумка (з додаванням пепсину) продавалася в як засіб, що допомагає травленню.

6. Жувальна гумка складається з 60 % цукру, 20 % каучуку, 19 % кукурудзяного сиропу і 1 % ароматизатора.

7. Жувальна гумка знімає стрес і допомагає розслабитися.

8. Перша жувальна гумка без цукру з’явилася в 1950 році.

9. У 1971 році було заборонено використовувати цукрозамінник (цикламат) в жувальних гумках.

10. У 1992 році в Сінгапурі було заборонено імпорт, продаж і виробництво жуйок, але пізніше ця заборона знімається.

11. Перша нікотинова жувальна гумка була вироблена в 1996 році компанією Fertin Фарма.

12. У Китаї за випльовування жувальної гумки доведеться заплатити штраф (50 юанів).

13. Жування допомагає сконцентруватися, цей факт доведено британськими вченими.

14. Жувальна гумка допомагає очистити зуби, сприяє слиновиділенню.

15. Жувальну гумку слід жувати відразу після їжі і тільки 5 хвилин (максимум). Якщо жувати на голодний шлунок, то можна розвинути гастрит або виразку.

16. Деякі жувальні гумки ( у складі яких є сорбіт (цукрозамінник) має проносну дію.

Цікавинки про жуйку, цікаві відомості про жуйку ви можете додавати через форму коментарів.

Майже кожен з нас куштував кокоси, але цікаві факти про них маловідомі, тому сьогодні ми дізнаємося нову інформацію.

Цікаві факти про кокоси

1. З португальської слово “coco” означає “мавпа”.

2. Кокос ростуть у тропічних місцях, але до цих пір точно не відома батьківщина кокосів.

3. Кокосова пальма може зрости до 30 м висоту.

4. Кокос дозрівають протягом 8-9 місяців.

5. Кокосова вода використовується в спорті. Так як вона містить гарний рівень цукру, клітковини, білків, антиоксидантів, вітамінів і мінералів.

6. Кокосова пальма вирощується в більш ніж 80 країнах.

7. У тихому океані існує острів під назвою “Кокос”.

8. Кокосова олія була провідною в світі рослинного масла до тих пір, поки соєве масло не здобула велику популярність в 1960 – роках.

Ви можете додавати свої цікаві відомості, цікавинки про кокоси через форму коментарів.