Category: Енциклопедія

Цікаві факти про українські Карпати

У Карпатах знаходиться до 20% всіх лісів України.

Карпатські гори відносно молоді, сформовані в альпійську епоху горотворення і мають вік понад 25 мільйонів років

Найбільша ширина Карпат досягає 430 км. Найвища вершина Карпат – гора Герлаховскі Штіт (Словаччина), її висота становить 2655 м, а найвища гора Українських Карпат – Говерла, висота якої становить 2061 м.

Найбільшим озером у Карпатах є Синевір. Воно знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря. За підрахунками фахівців, озеро утворилося приблизно 10 тисяч років тому. Синевір займає площу не більше 5 гектарів, а максимальна глибина – 22 метри.

На погаслому вулкані в середньовіччі збудовано Мукачівський замок.

Найвисокогірніше місто – це Рахів. Середня висота його становить 820 м над рівнем моря. У цього міста є ще один рекорд – найбільший перепад висоти між вулицями в 600 м:найвища 1000 м, найнижча (400 м).

Найбільший кам’яний залізничний міст знаходиться у смт. Ворохта, побудований в 1895 р. При довжині 130 м проліт становить 65 м. Це є один з найбільших кам’яних мостів у цілому світі.

Окрім території України, ця гірська система розташовується ще в ряді інших країн: Румунії, Словаччині, Угорщині, Чехії та Польщі. Загальна протяжність становить близько 1 500 км.

До вершин Українських Карпат, висота яких перевищує позначку в 2000 м., входять: Бребенескул (2032 м., займає територію Івано-Франківської та Закарпатської областей), Піп-Іван (2028 м., Івано-Франківська та Закарпатська області), Петрос (2020 м., Закарпатська обл..), Гутин Томнатик (2016 м., Закарпатська обл..), Ребра (2010 м., Івано-Франківська та Закарпатська області).

Біля м. Хуст на Закарпатті, є єдине місце в Україні, де в природних умовах ростуть білосніжні нарциси вузьколисті. Це місце називається ” Долина нарцисів “. Мальовнича долина займає площу 80 га та вкрита суцільним килимом квітів і оперезана пологими гірськими схилами, і є пам’яткою природи.

Чи знаєте ви щось цікаве про грейпфрут? Цікава інформація про грейпфрут для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про грейпфрут

Раніше грейпфрут іменувався як “маленький шедок” (так як, англійський капітан Шедок завіз його на острів Барбадос в 17 столітті). У 1814 році, торговці Ямайки перейменували цей фрукт в грейпфрут.

Слово грейпфрут походить від англ. слів “grape” (виноград) і “фрукт” (фрукт), грейпфрут збирають у гроні і тим самим вони нагадують грона винограду.

США – є найбільшим виробником грейпфрута у світі.

Грейпфрут з більш рожевою шкіркою і м’якоттю солодший за блідо-жовтий грейпфрут.

Чим більше важить грейпфрут – тим потужніше його м’якоть.

У світі існує близько 20 сортів грейпфрута.

Грейпфрут активно взаємодіє з певними ліками, тому пити грейпфрутовий сік одночасно з ліками, не рекомендується.

Грейпфрут знижує рівень холестерину в крові (один грейпфрут за один день здатний нормалізувати холестерин в організмі).

У грейпфруті міститься так званий елемент – Пектин, який здатний вивести надлишки холестерину з організму. М’якоть більш рожевого грейпфрута більше знижує рівень холестерину, ніж більш бліда м’якоть грейпфрута.

Грейпфрутовий сік підвищує кислотність шлункового соку.

Один грейпфрут здатний забезпечувати денну норму Вітаміну С.

Грейпфрут – джерело вітаміну РР (допомагає при втомі і безсоння).

Грейпфрут корисний тим, хто слідує за своєю фігурою, так як він спалює майже половину калорій, отриманих під час їжі.

Грейпфрут використовується при приготуванні алкогольних і безалкогольних коктейлів, фруктових салатів. Грейпфрутовий сік застосовується для соусів і маринадів.

З шкірки грейпфрута отримують Ефірні масла, які використовуються для виробництва парфумів, одеколонів, кремів, шампунів і бальзамів.

У косметології, грейпфрут використовується для приготування відбілюючих і очищаючих масок.

Цікавинки про грейпфрут, цікаві відомості про грейпфрут ви можете додавати через форму коментарів.

Будова вірусів

Віруси – це паразитичні неклітинні системи, здатні розмножуватися в живих клітинах. Вивчення вірусів було розпочато в 1892 році Д. Й. Івановським, який з’ясував, що збудник мозаїки тютюну не росте на поживних середовищах і проходить крізь бактеріальні фільтри. Характерними особливостями вірусів є наявність у них лише одного типу нуклеїнової кислоти (залежно від виду віруса це може бути ДНК або РНК) і відсутність у них власних систем синтезу білків і перетворення енергії. Через це віруси не можуть розмножуватися самостійно і є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. Наразі описано вже більше двох тисяч видів вірусів, які уражають представників усіх царств живої природи.

Віруси складаються з різноманітних компонентів:

Серцевина – генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат вірусу кодує від декількох (Вірус Тютюнової Мозаїки) до сотень генів (Вірус Віспи, понад 100 генів). Необхідний мінімум – гени, що кодують вірус-специфічну полімеразу та структурні білки. Білкова оболонка, що називають Капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць – капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією. Додаткова ліпопротеїдна оболонка. Ліпідна оболонка походить з плазматичної мембрани клітини-хазяїна та зустрічається в порівняно складних вірусів (вірус грипу, вірус герпесу). Цілком сформована інфекційна вірусна частка називається віріоном.

Поза клітиною-хазяїном віруси існують у формі віріонів. їх розмір дуже малий – від 20 до 400 нанометрів.

Віріон – це нуклеїнова кислота, упакована в спеціальну білкову оболонку – капсид. Якщо віріони вірусу мають тільки білкову оболонку, то такий вірус відносять до простих вірусів на відміну від них група складних вірусів має ще одну оболонку – суперкапсид, яка формується із фрагмента мембрани клітини-хазяїна. У цю мембрану вбудовуються білки та глікопротеїди самого вірусу. Кількість білків, з яких складається капсид, невелика. їх характерною властивістю є здатність до самозбирання. Морфологічні форми капсидів також не дуже різноманітні. У більшості випадків вони мають форму палички, нитки, кульки або правильного багатогранника проте, трапляються віруси, які мають і більш складну форму.
Невеликий розмір і простота будови вірусів пов’язана з невеликою кількістю генів у їхньому геномі деякі віруси кодують лише один білок (віруси-сателіти, які можуть розмножуватися лише з допомогою інших вірусів), багато вірусів кодує 5-10 білків, а деякі, найбільші, віруси можуть кодувати до 200 білків.

Для чого потрібно знати закони, якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете.

Що таке закон?

Закон – це нормативно-правовий акт, який регулює суспільні відносини шляхом встановлення загальноприйнятих правих.

Для чого потрібно знати закони?

Закони потрібно знати для того, щоб у разі небезпеки свідомо розуміти як правильно поступити так, щоб пізніше не попасти під утиски законодавчої влади. Нам треба знати закони для того, щоб оперувати знаннями про те, що ми можемо робити, а що ні, щоб знати чи буде каратися той чи інший вчинок тощо.

Для чого потрібно знати і розуміти закони? Знати та розуміти закони нам потрібно для того, щоб дотримуватися порядку в суспільстві та не порушувати загальноприйняті норми. Якби не було ніде законів, то в світі б панувала ієрархія та беззаконня, тоді все б перетворилося на хаос та безладдя.

Кожен з нас від народження має вже свої права та обов‘язки, з часом ми починаємо розуміти та усвідомлювати їх, пізніше до нас приходить почуття відповідальності перед суспільством та державою. Закони вирішують чи можна допускати людину до якихось дій, чи взагалі навпаки заборонити вчинення протизаконних дій.

Тепер Ви знаєте для чого потрібно знати і розуміти закони. Крім того знання законів зможе Вам допомогти і в повсякденному житті.

Куроподібні це – один з найбільш численних рядів кільових птахів. Розглянемо Різноманітність птахів ряду куроподібні та їх характеристика.

Ряд Куроподібні птахи

Ряд куроподібних включає п’ять родин:

– фазанові,

– великоногі,

– кракси,

– цесаркові,

– зубчастодзьобі куріпки.

Птахи ряду курячі поширені практично повсюдно, виключаючи Антарктиду, північні острови Євразії та Америки, але переважна більшість видів живуть у лісах тропіків і субтропіків Південної та Південно-Східної Азії.

Куроподібні птахи переважно великого і середнього розмірів. У них сильні кінцівки з довгими притупленими, злегка зігнутими кігтями, пристосованими до розгрібання грунту.

Голова куроподібних маленька, Крила короткі й широкі. Дзьоб куроподібних короткий, потужний, трохи опуклий. Дзьобом птах добуває грубий рослинний корм з поверхні землі або з дерев і чагарників.

Куроподібні харчуються рослинами, хоча влітку споживають і комах. Для перетирання їжі проковтують пісок, камінці.

Більшість куроподібних – Полігами. Характерне явище Статевого диморфізму.

Курячі – це Виводкові птахи, які відкладають багато яєць. Про пташенят турбуються переважно самки.

Ведуть осілий або кочовий Спосіб життя.

Характерна Захисна поведінка. Коли хижак наближається до гнізда, самка вискакує з нього і починає безпомічно падати з гілки на гілку, удаючи хвору. Хижак слідує за самкою, яка все далі й далі відводить ворога від гнізда, тримаючись на належній відстані і, нарешті, спорхує і зникає.

Представники ряду Куроподібні : фазани, тетерева, рябчики, куріпки, цесарки, індики, павичі.

Значення куроподібних в господарстві людини дуже велике. Деякі види курячих одомашнили і розводять люди (домашні кури, індички, тощо). У їжу вживають м’ясо, яйця куроподібних. Розведення таких видів курячих, як кури, цесарки, індики, складає основу птахівництва. Багато видів цього ряду є об’єктом масового спортивного полювання. Представники куроподібних знищують шкідливих для сільського господарства комах. Внаслідок господарської діяльності людини чисельність диких видів курячих останнім часом значно зменшилася, тому вони потребують охорони.

Цікаві факти про членистоногих на українській мові ви дізнаєтеся в цій статті.

Членистоногі: цікаві факти

Членистоног – тип первинноротих тварин, що включає комах, ракоподібних, павукоподібних та багатоніжок.

За кількістю видів і поширеністю може вважатися найбільш процвітаючою групою живих організмів.

До представників цього типу відноситься 2/3 всіх видів живих істот на Землі. Загальна кількість нині живучих видів членистоногих може досягати 10000000.

У стоноги зовсім не обов’язково 40 ніжок. Сороконіжка – це побутова назва різних видів членистоногих, об’єднаних по-науковому в надклас багатоніжок. У різних видів багатоніжок від 30 до 400 і більше ніг, причому це число може бути різним навіть у особин одного виду.

У різних членистоногих Число пар ніг, які служать для пересування, неоднакове. Для комах характерний розвиток 3 пар, у павукоподібних – 4 пари, а у деяких багатоніжок число ніг перевищує сотню.

Нерідко кінцівки служать не тільки як ноги, але і як зябра, присоски та інші органи.

Наріжний панцир членистоногих настільки щільний, що не розтягується в затверділому стані. Тому зростання цих тварин супроводжується линькою. Старий панцир стає тісним, лопається, зазвичай спочатку на спині, і скидається. Тільки в той короткий період, поки новий не затвердіє, тварина може збільшуватися в розмірах. Тому розміри тіла збільшуються стрибкоподібно – відразу після линьки. Скинувши старий панцир, в очікуванні затвердіння нового, членистоногі стають млявими, малорухомими, не харчуються і намагаються сховатися в будь-яких укриттях.

Членистоногі виділяються серед усіх груп безхребетних тварин дивовижним багатством форм, величезною різноманітністю пристосувань до самих різних умов існування, і величезним числом видів.

Ви можете додавати цікавинки про членистоногих, цікаві відомості про членистоногих через форму коментарів.

Чи знаєте ви щось цікаве про спорт? Цікава інформація про спорт зібрана в цій статті.

Цікаві факти про спорт

1. Самий спостережуваний вид спорту в світі – це футбол.

2. Бокс став легальним видом спорту в 1901 році.

3. М’ячі для гольфу (при ударі) можуть досягати швидкості 270 км /год.

4. Корфбол – це єдиний вид спорту, зі змішаними командами, що складається з 4 чоловіків і 4 жінок.

5. У середньому, за оцінками, жінки травмуються в 10 разів більше, ніж чоловіки під час занять спортом.

6. Золоті медалі роблять не з чистого золота, а зі срібла з покриттям золота. Останні золоті медалі з чистого золота були зроблені в 1912 році для Олімпійських ігор.

7. Запускання повітряних зміїв є професійним видом спорту в Таїланді.

8. Спорт Лакросс спочатку грали американські індіанці. Вони займалися цим спортом для підготовки до війни.

9. У шашках можливі лише 7 варіантів першого ходу.

10. Перші сучасні Олімпійські ігри були проведені в Афінах (Греція) в 1896 році. У ньому брали участь 311 чоловіків, але жінок – учасниць не було.

11. Австрієць Йохан Риндт в 1970 році став чемпіоном світу в гонках Формули-1… посмертно. Лідируючи в загальній таблиці, вір розбився під час Гран-прі Італії, за чотири етапи до кінця сезону. Але зараблених балів вистачило для отримання чемпіонського титула.

Цікаві факти про плавання

Цікавинки про спорт, цікаві відомості про спорт ви можете розширити через форму коментарів.

Питання про відмінності повісті й казки не здасться таким простим, якщо торкнутися історії походження цих жанрів. Повість виникла як різновид світської пригодницької літератури в середні віки, і її близькість до казки в ті далекі часи була очевидною. Сюжет будувався як ланцюг незвичайних подій, пов’язаних з таємницями, проріканнями, мандрами, уявною смертю і воскресінням героя. На рівні образів використовувалися традиційні для казки прийоми гротеску і гіперболізації, що підкреслювали символічний зміст образного ладу в цілому.

До початку VIII століття склалися основні жанрові різновиди історичної, побутової і сатиричної повісті. З їх розвитком в літературі з’явилися твори, в яких вигадка поступилася місцем достовірності, а спосіб оповідання набув нових рис, відмінних від канонів фольклорних оповідей або казок.

Сучасна повість відноситься до літературного епічного жанру, який об’єднує прозові твори, що описують ряд подій з життя героїв і відтворює систему художніх образів, підлеглих певній авторській ідеї. Композиція повісті будується довільно і може включати новелістичні або нарисові елементи, деталі побутописання, гумористичні та сатиричні фрагменти. Принцип оповідання – правдоподібність, проходження за фактичною основою того що відбувається з дотриманням послідовної хронології та чітко позначених часових меж. Сюжетні колізії підпорядковані меті розкрити внутрішнього світу героя.

Сучасна казка являє собою особливий оповідний жанр, що зберіг фольклорну основу. Символіка казкових образів відображає стійкі народні уявлення про взаємини людини і природи, про типи поведінки, від яких залежить досягнення життєво важливих цілей, про пороки і чесноти, про такі абстрактні поняття, як добро і зло. Композиція казки включає обов’язковий елемент випробування героя, що порушив якусь заборону і вимушений вступити в боротьбу з містичними силами, щоб повернути втрачене.

У народних казках структура розповіді підпорядкована суворій системі та пропорційності частин тексту: приповідка задає тон і емоційний настрій, зачин повідомляє про героя, триразово повторювані випробування посилюють інтригу, доводячи її до кульмінаційної точки, за якою слідує щаслива розв’язка. У літературних казках цей принцип використовується тільки частково, оскільки казкове дія розвивається з волі автора. Художньою особливістю літературних казок можна вважати використання прийомів сюжетобудови, властивих пригодницької повісті або жанру фентезі.

Саме тому виникає питання, в чому відмінність повісті від казки. Важливими характерними особливостями казки є цікавість змісту і вигадка. Час і місце дії не мають значення: у казці все відбувається раз або давним-давно, за горами, за морями, за дрімучими лісами. У повісті описуються реальні або схожі на реальні події, окреслені часовими рамками і прив’язані до конкретного місця дії.

Велика кількість стійких мовних зворотів у казці має формоутворювальну функцію: воно необхідне для збереження структури тексту. Композиційна цілісність повісті досягається іншим способом: завдяки фактичній точності зображуваних подій і суворому відбору стилістично виправданих засобів художньої виразності.

Таким чином, відмінність повісті від казки полягає в наступному:

Зміст повісті відображає достовірні події і факти, творчо переосмислені автором. Головною змістовною ознакою казки є вигадка і цікавість. У казці описуються пригоди героя, але не розкривається його внутрішній світ, оскільки казкові персонажі уособлюють символічні образи. Повість зображує ряд подій, які проявляють душевні якості і світовідчуття героїв. У казці зберігається стійка структура тексту, що дозволяє без спотворень передавати його в усній формі. Повість має вільну композицію. Від літературних казок, близьких за жанром до пригодницьких і фантастичних творів, повість відрізняється фактичністю використовуваного матеріалу і відсутністю установки на щасливий фінал.

Цікаві факти про природу, про явища природи здивують вас, і ви точно дізнаєтеся багато нового.

Цікаві факти природи

Довжина екватора становить приблизно 40 000 кілометрів або 24898 миль. Екватор займає всього 5 % земної поверхні, але тут мешкає половина всіх тваринних і рослинних видів планети. На екваторі людина важить менше, ніж на Північному полюсі. Так відбувається тому, що екватор розташований далі від центру Землі, а значить, сила тяжіння тут менше. Зона екватора охоплює 13 країн світу.

Скільки вулканів у світі?

Чи знаєте ви, що на поверхні земної кулі знаходиться 522 діючих вулкана, причому 68 з них підводних. Окремо слід виділити 322 вулкана, які утворюють так зване тихоокеанське кільце. Цікаво, що найпотужніша ланка цього грізного кільця – Камчатка з її 28 і Курильські острови з 39 вулканами.

На вершині індонезійського вулкану Келімуту розташовані три озера, кожне з яких періодично міняє колір від бірюзового до зеленого, червоного і чорного. Такі перетворення викликані вулканічними газами, які вступають в реакцію з різними мінералами, розчиненими у воді, тим самим змінюючи забарвлення озер.

Вічний шторм з Венесуели

На Землі є місце, де гроза – частіше явище, ніж сонячне світло. Це місце знаходиться там, де річка Кататумбо впадає в озеро Маракібо. Саме там, на висоті більше п’яти кілометрів, постійно стикаються грозові хмари, і в результаті ми отримуємо Грозу, що триває 150 днів на рік, 10 годин на добу. Блискавка в цьому місці – частий гість ( 280 блискавок в годину, це вам не іграшки).

Вчені вважають, що “вічний шторм” є найпотужнішим на Землі генератором озону. Можливо, якби не було “вічної грози”, вся планета постійно піддавалася б згубній дії потужних ультрафіолетових променів з довжиною хвилі більше 34 нм.

Цікаво також те, що “вічний шторм” з дуже давнього часу служить маяком для моряків.

Рибний дощ з Гондурасу

Нікого з жителів цієї невеликої країни не можна здивувати таким рідкісним, начебто, явищем, як рибний дощ. Саме такий вид дощу – цілком звичайне явище в містечку Іоро. Відбувається все це, коли закінчується весна і починається літо. Саме в цей час починаються грози, виблискують блискавки, гримить грім… Після того, як все закінчується, місцеві жителі виходять з будинків, і збирають… ні, не гриби – рибу, причому живу. З 1998 року в цьому містечку навіть проводиться Фестиваль Рибного Дощу.

Червоний дощ

У Кералі, одному з штатів Індії, з 25 липня по 23 вересня 2001 йшов червоний дощ. Цілих два місяці “кривавий” дощ офарбовував білий одяг індусів. Звичайно, з кров’ю тут немає ніякого взаємозв’язку – просто в краплях дощу містилося багато спор морських водоростів.

А спочатку навіть ходили чутки, що червоний колір викликаний наявністю якихось позаземних клітин в краплях дощу. Загалом, вчені швидко прояснили ситуацію. Але, звичайно, червоний дощ все одно дивує багатьох – до нього не можна ставитися, як до звичайного дощу, вже дуже лякаюче він виглядає.

Найдовші хвилі на Землі

У Бразилії два рази на рік, з лютого по березень, Атлантичний океан як би “утискає” Амазонку, і води цієї річки утворюють найдовшу хвилю в світі. Хвилі поророка, так їх називають місцеві жителі, можуть котитися протягом півгодини. Чути хвилю можна з півгодини до її появи, і звук настільки потужний, що від нього часто падають дерева і обрушуються місцеві будівлі.

А ось серфінгісти, нічого не боячись, очікують цю хвилю. У місті Сан Домінгос з 1999 року навіть проходить щорічний чемпіонат, присвячений цим довгим хвилям. До речі, спортсмен Пікурута Салазар встановив в 2003 році ніким не побитий досі рекорд. Він котився на хвилі близько 12,5 кілометрів. Це зайняло у нього 37 хвилин.

“Чорне сонце” Данії

Так місцеві жителі називають зграї шпаків, які злітаються з усієї Європи в цю країну. В результаті виходять вельми химерні фігури, які жителі Данії називають Чорним Сонцем. Це явище можна спостерігати приблизно з березня до середини квітня.

Північне сяйво

Північне сяйво не що інше, як зіткнення у верхніх шарах атмосфери сонячних променів з зарядженими частинками газів магнітного поля Землі.

Інверсійні сліди літаків

Літакові вихлопи і вихрові потоки на великих висотах перетворюють частки льоду в воду. Довгі білі смуги високо в небі не що інше, як крапельки води, які знаходяться в підвішеному стані.

Цікавинки про природу, цікаві відомості про природу ви можете розширити в цій статті.

В процесі еволюції смак формувався як механізм вибору або відторгнення їжі. У природних умовах смакові відчуття комбінуються з нюховими, тактильними та термічними. В даній статті ми розглянемо що таке сенсорна система смаку, її будова та функції.

Смакова сенсорна система

Орган смаку – периферична частина Смакового аналізатора представлений рецепторними епітеліальними клітинами в смакових бруньках. Вони сприймають смакові подразнення (харчові і нехарчові), генерують і передають рецепторний потенціал аферентним нервовим закінченням, в яких з’являються нервові імпульси. Інформація надходить в підкіркові і коркові центри.

Смакові відчуття виникають в результаті подразнення в порожнині рота особливих утворень, здатних реагувати на смакові речовини.

Периферичний відділ смакового аналізатора представлений чутливими смаковими епітеліоцитами, які утворюють смакові бруньки (цибулини). Одна смакова брунька складається з 10 – 30 клітин, які мають на своїй поверхні мікроворсинки.

Будова смакових рецепторів

Рецептори смаку розташовані на язиці, задній стінці глотки, м’якому піднебінні, мигдалинах і надгортаннику. Найбільше їх на кінчику, краях і задній частині язика. Кожна з приблизно 10 000 смакових бруньок людини складається з декількох (2-6) рецепторних клітин і, крім того, з опорних клітин.

Смакова брунька має колбовидну форму; у людини її довжина і ширина близько 70 мкм. Смакова нирка не досягає поверхні слизової оболонки язика і з’єднана з порожниною рота через смакову пору.

Смакові клітини – найбільш короткоживучі епітеліальні клітини організму: в середньому через кожні 250 г стара клітина змінюється молодою. Кожна з рецепторних смакових клітин довжиною 10- 20 мкм і шириною 3-4 мкм має на кінці, зверненому в просвіт пори, 30-40 найтонших мікроворсинок товщиною 0,1- 0,2 мкм і довжиною 1-2 мкм. Вважають, що вони відіграють важливу роль в збудженні рецепторної клітини, сприймаючи ті чи інші хімічні речовини, адсорбовані в каналі бруньки.

Смакові чутливі епітеліоцити сприймають солодке, гірке, солоне, кисле або комбінації з цих чотирьох видів смакових подразників. Для впливу на смакові клітини ці речовини повинні бути розчинені в рідині. Розчинником в порожнині рота є слина.

Нервове збудження, що виникло в смакових чутливих епітеліоцитах, передається на нервові закінчення чутливих нейронів лицьового, язикоглоткового і блукаючого нервів. По центральних відростках цих нейронів смакові нервові імпульси надходять в чутливі ядра стовбура мозку. Центральною ланкою смакового аналізатора є кора на нижній поверхні півкуль великого мозку. У ці ділянки кори смакові імпульси надходять з чутливих ядер стовбура мозку.

Смакові поля язика

Існує Чотири основних смакових відчуттів, які сприймаються різними смаковими полями язика: солодке і солоне (кінчик язика), кисле (край язика) і гірке (корінь язика). Специфічність смаково­го відчуття полягає у залежності від концентрації речовини. Так, кухонна сіль у малій концентрації створює відчуття солодкого, а солоного смаку набуває тільки у високій концентрації. Найбільш висока чутливість до гіркого, що має певне біологічне значення у зв’язку з частим взаємозв’яз­ком гіркого з отруйними якостями речовин.

Біологічна роль сенсорної системи смаку

Біологічна роль смакових відчуттів полягає не тільки в перевірці їстівності їжі; вони впливають також на процес травлення. Завдяки наявності автономних ефферентів смакові відчуття рефлекторно пов’язані з секрецією травних залоз і діють не тільки на інтенсивність секреції, але і на склад секрету – залежно від того, які смакові якості в їжі переважають: наприклад, солодка вона чи солона. З віком здатність до розрізнення смаку знижується. Вживання лікарських препаратів, таких, як кофеїн і інтенсивне куріння, також знижують смакову чутливість.

Тепер ви знаєте яку будову має смаковий аналізатор.