Category: Енциклопедія

Бурі водорості – переважно мешканці морів, яких налічують близько 2000 видів.

Представники бурих водоростей

Один із представників цих рослин – Ламінарія, або морська капуста, – найвідоміша бура водорість. Зовні вона, як і багато інших представників бурих водоростей, нагадує вищі рослини. До поверхні дна ламінарія кріпиться розгалуженими ризоїдами. Ризоїди відростають від нижньої частини слані – “стовбурця” – утвору, що зовні схожий на черешок листків. “Стовбурець” розширюється у видовжену (до 4-6 м завдовжки) буро-зелену “листкову” пластинку. Різні види ламінарій поширені переважно в холодноводних морях, проте існують і форми, що мешкають в тропічній частині Світового океану.

Іншими відомими представниками бурих водоростей є види роду Саргасум, їх ще називають саргасові водорості. Більшість із них має вигляд невеликих (0,5-2 м завдовжки) кущиків, що зростають на мілководді морів Атлантичного та Тихого океанів переважно в тропічних широтах. Деякі види саргасів пасивно плавають біля поверхні води завдяки наявності в них заповнених повітрям міхурців. Величезні скупчення цих водоростей зосереджені біля атлантичного узбережжя Американського континенту – у Саргасовому морі. Міхурці, заповнені повітрям, притаманні фукусу й макроцистису. Ця велетенська бура водорість також трапляється у водах поблизу узбережжя Америки.

В наш час широкої популярності набирає жага знань до всього незвичного та загадкового. В цю категорію підпадає і алхімія.

Хто такі алхіміки?

Алхімік – це людина, яка займається так званою окультною наукою, що пов’язана з хімічним перетворенням речовини.

Найперші алхімічні досліди ставилися жерцями Давнього Єгипту. Вони використовували практику “таємного” лікування. У ті часи мистецтво зцілювати хворих багато в чому залежало від майстерності змішувати різні речовини і рослинні компоненти.

Що таке алхімія?

Алхімія – це назва систем трансформації людини, які засновані на метафорі хімічних перетворень з використанням хімічних сполук та спроб отримання дорогоцінних металів з інших речовин.

Термін “алхімія” означає “сплав”, “лиття” з грецької мови та “чорна земля” з єгипетської.

Коли виникла алхімія?

Історія алхімії починається в глибокій давнині. У науку ця область знань перетворилася ще в період пізньої античності. Великий внесок внесли олександрійські вчені, розробивши систему металопланетної символіки. Тобто кожному металу відповідає якесь небесне тіло. Послідовниками античних вчених стали арабські алхіміки, які принесли ці величні знання в Європу після завоювання неї Піренеїями в VIII столітті.

Але найбільшого поширення алхімія набула в середні віки. Її вважають прообразом сучасної хімії. Проте вона включала в себе філософські знання про природу і людську душу. Основна мета – пошук шляхів для здійснення якісних змін всередині об’єктів, та їх переходу на новий рівень. Допомогти перетворенням повинен був філософський камінь. Алхіміки наполегливо шукали цю речовину, яка б слугувала засобом перетворювання металів в золото і срібло та могла зцілювати хвороби, омолоджувати організм.

Питомий опір свинцю

Питомий опір свинцю – 0,217…0,227 (Ом·мм?/м)

Свинець або плюмбум (Pb) – хімічний елемент з атомним номером 82 групи 14 періодичної системи елементів.

Зазвичай свинець трапляється у вигляді руди галеніту, іноді у вигляді самородків; є кінцевим, стабільним продуктом розпаду урану. Свинець – найм’якший і найслабший з використовуваних металів із низькою точкою плавлення, поганий провідник електрики, стійкий до кислотної корозії, може бути отруйним, накопичується в організмі під час уживання води зі свинцевих труб, використання: фарби на основі свинцю і бензину з його добавками. Є ефективним захистом проти радіації, використовується в гальванічних елементах, склі, кераміці і сплавах типу олова й у припої.

Що таке правознавство та для чого ми вивчаємо правознавство? Якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете.

Що таке правознавство?

Правознавство – це наука, яка вивчає право як систему соціальних та суспільних норм, також вивчає правові форми організації діяльності держави та політичної системи суспільства загалом.

Об‘єкт правознавства – Держава та право

Предмет правознавства – властивості права і держави в їх юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.

Чому потрібно вивчати правознавство?

Ми вивчаємо правознавство для того, щоб знати свої права, оскільки вони є головними регуляторами суспільних відносин. Не знаючи свої права, ми наражаємось на небезпеку появи людини, яка скористується цим положенням. Коли ми знаємо свої права та закони держави ми можемо їх відстоювати. Ми проживаємо в демократичній країні, в якій кількість злочинців збільшується саме через правову неграмотність.

Навіщо нам правознавство? Правознавство нам потрібне для того, щоб ми знали свої права та права держави, для того, щоб ми в будь-якій життєвій ситуації могли відстояти їх.

Тепер Ви знаєте чому потрібно вивчати правознавство. Правознавство потрібно вивчати для того, щоб знати свої права та вміти вдало їх використовувати.

Вітамін В12 попереджає розвиток анемії і його додатковий прийом особливо важливий для вегетаріанців. В організмі вітамін В12 не синтезується, тому ми отримуємо його тільки з їжею, причому в основному тваринного походження.

Продукти, що містять вітамін В12 у великій кількості – яловича і теляча печінка, нирки, жовтки яєць, сухе молоко ( нежирне ), сардини, оселедця, лосось, устриці, краби. Трохи менше вітаміну В12 міститься в м’ясі (яловичина, свинина, курка ), морепродукти, кисломолочні продукти і твердий сир.

Окрім продуктів тваринного походження вітамін В12 міститься в таких продуктах харчування: морська капуста, соя і соєві продукти, дріжджі, хміль.

У яких саме продуктах харчування міститься вітамін В12 і скільки?

Таблиця : Вміст вітаміну В12 в продуктах харчування мкг/100 г :

Печінка 60

Бринза 1,0

Серце 25

Сир 1,0
Нирки 20

Сир ( Рокфор ) 0,62

Молоко сухе 4,5

Курка, I кат. 0,55

М’ясо кролика 4,3

Яйце куряче 0,52

Мізки 3,7

Молоко згущене солодке 0,5

Легке 3,3

Сливки 0,45

Молоко сухе незбиране 3,0

Молоко згущене 0,41

Яловичина, II кат. 2,8

Молоко коров’яче 0,4

Яловичина, I кат. 2,6

Кефір 0,4

Тріска 1,6

Сметана 0,36

Сир ( Російський ) 1,5

Морозиво вершкове 0,34

Біфідолакт 1,4

Кисляк 0,34

Сир ( Пошехонський ) 1,4

Ацидофілін 0,33

Сир ( Голландська ) 1,14

Сир плавлений 0,25

Сир ( Чеддер ) 1,05

Масло вершкове 0,07

Знаючи джерела вітаміну В12 ви зможете підтримувати своє здоров’я, підвищити імунітет, бути здоровими і щасливими!

Чим модель об’єкта відрізняється від реального об’єкта?

Різниця між моделлю і реальним об’єктом – модель має тільки ті властивості оригіналу, які важливі під час певного дослідження. Модель може бути точною копією об`єкта (хоча виконана з іншого матеріалу та в іншому масштабі) або відображати деякі характерні властивості об`єкта в абстрактній формі.

Що таке модель?

Модель – це аналог реального об’єкта-оригіналу, що використовується для його вивчення.

Модель відрізняється від його реального об’єкта. Модель є джерелом інформації про об`єкт і допомагає пояснити, зрозуміти або вдосконалити цей об`єкт.

Люди завжди використовували концепцію моделі, намагаючись з її допомогою відтворити абстрактні ідеї й реальні об`єкти. Моделювання охоплює широкий діапазон аспектів людського спілкування – від наскального живопису і спорудження ідолів до складання систем складних математичних рівнянь, що описують політ ракети у космічному просторі. При цьому головним є те, що подібність між об`єктом і моделлю суттєва, а різниця – несуттєва.

Для чого використовують моделі?
Для зберігання та розширення знання про оригінал, його властивості та структуру, керування реальним об’єктом та проведення експериментів.

Фразеологізми на букву Ж та їх значення зібрані в цій статті.

Фразеологізми на літеру Ж

Жаба пить дасть
Жаба пить (цицьки, циці) дасть – хто-небудь утопиться або загине, потрапивши в незвичайні умови; кому-небудь буде дуже важко і складно, хто-небудь не зможе добитися чогось.

Жалити язиком
Жалити язиком – сильно дошкуляти кому-небудь словами, розмовами.

Жарко небу
Жарко небу – уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути.

Жарти жартами
Жарти жартами (рідше жарт жартом) – незважаючи ні на що, за будь-яких умов (уживається перев. з наступним протиставленням).

Жарти погані
Жарти погані (короткі) – треба бути обачним, поступливим, обережним у діях і вчинках, бо інакше може трапитися неприємність, горе.

“Жереб кинуто”
Вислів уживається, коли треба підкреслити безповоротність прийняття важливого рішення.

Жданиками годувати
Жданиками годувати (жданики їсти) – примушувати ждати обіцяного; безнадійно ждати чогось.

Жданки поїсти
Жданки поїсти (розгубити) – втратити надію на можливість дочекатися кого-, чого-небудь.

Ждати з моря погоди
Ждати (чекати, виглядати, сподіватися) з (біля) моря погоди – даремно надіятися на що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним.

“Жива вода”
В українських казках – магічна вода, яка повертає життя мертвим і дає неймовірну силу. Іноді зветься також цілющою водою.

Живе серце
Живе серце – небайдужа, здатна проникатися чужими переживаннями людина.

Живе слово
Живе слово – те, що вимовлене усно; усне мовлення; висловлення, яке виражає правдиві, цікаві, нові думки.

Живий труп
Живий труп – людина, позбавлена будь-яких життєвих інтересів, прагнень, бажань, байдужа до всього (синонім: ходячий мертвець).

Живим до Бога лізти
Живим до Бога (на небо) лізти – часто згадувати бога, бути святенником; дуже погано себе почуваючи, страждаючи від болю, втрачати будь-яке терпіння.

Живіт присох до спини
Живіт присох до спини (до хребта) – хто-небудь дуже худий; хто-небудь дуже голодний.

Живцем на небо проситись
Живцем на небо проситись – про людей, що занадто показують свою набожність; про святенників.

Живцем облупити
Живцем облупити – безжалісно розорити кого-небудь.

Живцем топити
Живцем топити – нівечити, занапащати життя комусь, мучити кого-небудь;

Жижки трясуться
Жижки трясуться (трусяться, тремтять, дрижать) / затряслися (затрусилися, затремтіли, задрижали) – хто-небудь має сильне бажання до чогось; кого-небудь охоплює почуття страху перед кимось, чимось.

Жила тонка
Жила тонка – хто-небудь недостатньо сильний (найчастіше фізично).

Жити єдиним хлібом
Жити єдиним хлібом – не мати в житті інших інтересів, крім матеріальних.

Жити з пучок
Жити з пучок – жити з власної праці, заробляти своїми руками.

Жити заднім умом
Жити заднім умом (розумом) – свої дії та вчинки правильно оцінювати лише після їх здійснення.

Жити на свою руку
Жити на свою руку – ути самостійним, незалежним.

Жити одним днем
Жити одним (сьогоднішнім) днем – нічого не думати про майбутнє, не мати перспектив, а задовольняти тільки свої найближчі інтереси.

Жити та хліб жувати
Жити та хліб жувати – вести нормальний, матеріально забезпечений спосіб життя.

Жити чужим розумом
Жити чужим розумом – дотримуватися чужих поглядів і правил.

Життя коромислом
Життя коромислом – безладне, безтурботне життя з гулянками.

“Жінка Потіфара”
Вислів уживається як характеристика розпусної й підступної жінки.

Жовтороте пташеня
Жовтороте пташеня (пташа) – молода недосвідчена людина.

Жувати жуйку
Жувати (пережовувати) жуйку – нудно і настирливо повторювати те саме.

Жуки в голові
Жуки в голові – у кого-небудь не все гаразд з розумовими здібностями.

“Жупел”
У сучасній мові – щось страшне; те, що викликає страх.

Чи знаєте ви щось цікаве про Османську імперію? Цікава інформація про Османську імперію для дітей і дорослих зібрана в цій статті.

Цікаві факти про Османську імперію

Османська імперія була однією з найбільших імперій світу, проіснувала 406 років ( 1492-1898).

2. Для того, щоб уникнути подальшої ворожнечі між сім’ями, в Османській Імперії (1299-1923) тривалий час султанам було дозволено вбивати своїх братів

3. До 1790 року, загальна площа Османської імперії досягла – 20000000 км2 (це більше площі Росії) і мала 6 % населення Землі (60 млн осіб).

4. Під час розквіту Османської імперії, в неї входили Люксембург, Нідерланди, Бельгія, значна частина Італії, землі в Німеччині та Франції, колонії в Африці, Азії і Океанії, а також великі території в Північній і Південній Америці.

5. Османська імперія зберегла свою гегемонію в Америці до 19 століття.

6. Пуерто-Ріко, Іспанська Ост-Індія, Куба залишалися під контролем Османської імперії до кінця 19 століття, поки вони не здобули незалежність.

7. У 1899 році, тихоокеанські острови Османської імперії були продані Німеччині.

8. На початку 20 століття, під владою Османської імперії залишалися Африканські країни: Іспанське Марокко, Іспанська Гвінея і Іспанська Сахара.

9. Зараз, Іспанії належати Канарські острови і два північноафриканські узбережжя – Сеута і Мелілья.

10. Столиця Османської імперії змінювалася не раз :

Толедо (1492-1561) Мадрид (1561-1601) Вальядолід (1601-1606) Мадрид (1606-1898)

11. Грошовими одиницями Османської імперії були – реал (використовувався з 14 до 17 століття ) і песета (з 1869 до 2002 року).

12.Прапор і герб Османської Імперії.

13. Поряд з кріпосним правом існувало і справжнє рабство: раби використовувались переважно як домашня прислуга, рабині – як наложниці в гаремі.

14. Володіння (колонії) Османської Імперії в Північній і Південній Америці :

Нова Гранада Нова Іспанія Віце-королівство Перу Ріо-де – ла – Плата Гватемала Санто Домінго Флорида

Внутрішні провінції

Чилі Венесуела Юкатан Куба Пуерто-Ріко

Володіння ( колонії) Османської Імперії в Азії:

Філіппіни

Володіння ( колонії) Османської Імперії в Океанії:

Іспанська Ост-Індія Гуам

Володіння ( колонії) Османської Імперії в Африці:

Канарські острови Іспанська Сахара (зараз Західна Сахара) іспанське Марокко Іспанська Гвінея

Цікавинки про Османську імперію, цікаві відомості про Османську імперію ви можете додавати через форму коментарів.

Дізнавшись з раннє опублікованих статей Причини мастопатії і Загальний опис хвороби, розглянемо які є види/форми мастопатії.

Мастопатія: форми (види)

Властивою дифузним формам мастопатії особливістю є актуальний ряд змін, що виникає в тканині молочних залоз, виділимо їх різновиди:

Дифузна мастопатія, що характеризується переважанням у ній залозистого компонента ( аденоз молочних залоз). Для даної форми мастопатії, як можна припустити з початкового її визначення, властивим є надлишкове розростання залозистої тканини в молочних залозах, за рахунок чого відбувається збільшення молочних залоз, що виробляють молоко.
Дифузна фіброзно-кісткова мастопатія, що характеризується переважанням в супутніх процесах кістозного компонента. Зокрема ця форма мастопатії проявляється утворенням невеликих в розмірах порожнин, що містять рідину ( тобто бульбашок з рідиною), які інакше визначають як кісти.
Мастопатія дифузна кістозно-фіброзна з переважаючим в ній фіброзним компонентом ( мастопатія фіброзна) . У даному випадку мастопатія супроводжується переважанням в молочній залозі сполучної тканини.
Фіброзно-кістозна мастопатія змішана. Для даної форми мастопатії характерним є розростання сполучної тканини при одночасному появі кіст (порожнин) в молочній залозі.
При Вузлових формах захворювання молочні залози уражені локально (тобто молочна залоза схильна до ураження не повністю, а лише в певних її сегментах) . Враховуючи особливість ураження при вузловій мастопатії, ділянки ущільнень мають обмежений характер, причому ці ущільнення розвиваються після попередньої їм дифузної форми мастопатії. Найпоширеніша форма вузловий мастопатії – це Фіброаденома. Дана кіста має округлу форму, вона досить щільна і рухлива. У більшості своїй фіброаденома формується у жінок в молодому віці. Таке утворення є доброякісним, його усунення проводиться переважно за допомогою хірургічного втручання.

Підсумуємо основні моменти, що стосуються різновидів мастопатії:

Вузлова мастопатія – мастопатія, симптоми якої проявляються на тлі одиничних ущільнень; Фіброзно-кістозна мастопатія – симптоми проявляються на тлі розвитку кіст, а також фіброаденом і папілом ( внутрішньопротокових); Кістозна мастопатія – симптоми проявляються на тлі формування кіст; дифузна мастопатія – симптоми проявляються на тлі появи безлічі ущільнень у молочних залозах. В цілому Фіброзна мастопатія – мастопатія, симптоми якої вказують на актуальність доброякісного за характером процесу, при якому утворюються кісти, фібрози і щільні вузли в молочних залозах.

Також рекомендуємо прочитати інші статті з даної хвороби: Симптоми, Діагностування та самообстеження ознак мастопатії і подальше Лікування мастопатії.

Що лікує флеболог? Які захворювання лікує флеболог? Відповіді на ці питання ви отримаэте в цій статті.

Флебологія – один з розділів судинної хірургії, який детально вивчає захворювання вен і методи їх лікування.

Що лікує флеболог?

Флеболог вивчає функції роботи і будову вен, їх стан, захворювання, пов’язані з венозною непрохідністю, методи діагностики флебологічних захворювань, профілактики та лікування.

Захворювання, які лікує флеболог:

варикоз і спровоковане їм розширення вен (варикозне розширення вен) ; тромбофлебіт ; флебіт ; флеботромбоз ; посттромботичні розлади ; венозна недостатність ; кровотечі з варикозних вен ; трофічні розлади.

Варикозне розширення вен є найчастішою причиною звернення пацієнтів за допомогою цього фахівця.

Як проходить консультація у флеболога?

Свій прийом флеболог починає зі збору анамнезу, далі проводить огляд пацієнта. Точний діагноз ставиться тільки після додаткових досліджень. Найчастіше вони включають в себе загальний аналіз крові, коагулограмму, УЗД судин кінцівок, флебографію, дуплекснеангіосканування.

Після вивчення всіх результатів обстеження, флеболог планує лікування, яке підбирається суто індивідуально, залежно від специфіки захворювання. Найчастіше можуть бути призначені такі процедури як: склеротерапія, лазерна коагуляція, мікрохірургічна флебектомія.

Коли йти на прийом до флеболога

Перші ознаки захворювання вен часом нагадують звичайну втому ніг. Але якщо вони мають властивість повторюватися все частіше і частіше – це серйозний привід звернутися до фахівця. Найчастіше це такі скарги як :

набряклість ніг; постійне відчуття тяжкості в ногах, як при фізичних навантаженнях, таки без них ; судоми, поколювання і почервоніння в області ураження вен ; помітні судинні “зірочки” на ногах ; роздуті вени на ногах ; потемніння шкіри в місцях ураження.

Якщо лікування вен провести своєчасно, то призначені медикаментозні засоби допоможуть скорегувати наявні порушення. Лікар – флеболог може порекомендувати скоректувати образ життя, носити спеціальні панчохи і білизну, приймати контрастний душ і виконувати інші профілактичні заходи, з метою зниження ступеня розвитку захворювання. На більш запущених стадіях захворювання потрібне хірургічне втручання.