Category: Енциклопедія

Цікаві факти про хамелеона зібрані в цій статті.

Хамелеони: цікаві факти

Слово “хамелеон” з давньогрецької перекладається як “земляний лев”.

Хамелеони є одним з видів ящірок.

Існує близько 160 видів хамелеонів, яких можна знайти в основному на Мадагаскарі (половина всіх видів живуть там), також вони мешкають в Африці, Південній Європі, Південній Азії та Шрі-Ланці.

Хамелеони володіють Унікальними очима, які можуть переміщатися незалежно один від одного (поле зору хамелеонів: 360 °С). Таким чином хамелеони одночасно можуть бачити у двох різних напрямках.

Хамелеони здатні виявити ультрафіолетове світло.

Хамелеони не мають зовнішніх вушок (але це не означає що вони глухі) . Вони можуть чути звуки в діапазоні частот від 200 до 600 Гц.

Забарвлення хамелеона змінюється залежно від настрою або ж від температури, світла і вологи навколишнього середовища.

Забарвлення хамелеона змінюється завдяки пігменту званий Хроматофор.

Іншою, не менш вражаючою особливістю хамелеонів є їх довгий і липкий язик, який використовується для ловлі комах.

Довжина язика може бути в 1,5 – 2 рази більше ніж саме тіло хамелеона.

Язик хамелеона приводиться в рух з неймовірною швидкістю: він здатний схопити свою жертву всього за 0.07 секунди.

Хамелеони їдять саранчу, коників, цвіркунів, богомолів та інших комах.

Хамелеони живуть більше 10 років.

Цікавинки про хамелеонів, цікаві відомості про хамелеонів ви можете знайти в цій статті.

Хімічні властивості заліза

Хімічні властивості заліза визначаються наявністю домішок. Чисте залізо – метал середньої активності. Біля м. Делі (Індія) стоїть залізна колона висотою 7 м і масою 6,5 т без жодних слідів корозії, хоча її вік – понад 2800 р. Колона виготовлена із заліза чистотою 99,72%, стійкого до корозії.

Для Феруму характерне утворення сполук Fe+2 i Fe+3, що відповідають оксидам FeO і Fe2O3. Відомі солі фератної кислоти H2FeO4, у яких ступінь окиснення Феруму +6.

І. Взаємодія з простими речовинами.

Залізо при нагріванні реагує з киснем, сіркою, галогенами, вуглецем та азотом з утворенням відповідних бінарних сполук:

3Fe + 2O2 = Fe3O4 (або FeO + Fe2O3); 2Fe + 3Cl2 = 2FeCl3;

Fe + S = FeS; 3Fe + C = Fe3C; 2Fe + N2 = 2FeN

З воднем залізо безпосередньо не реагує.

ІІ. Взаємодія зі складними речовинами.

1. Залізо за нормальних умов реагує з водою і киснем:

4Fe + 3O2 + 6H2O = 4Fe(OH)3

Цей процес – корозія заліза детально розглянуто у п. Корозія металів.

2. Взаємодія з кислотами-неокисниками (HСl або розведена сульфатна) відбувається за нормальних умов і веде до утворення відповідних солей та виділення водню:

Fe + 2НСl = FeCl2 + Н2­; Fe + Н2SO4 = FeSO4 + Н2­.

3. Взаємодія з кислотами-окисниками (концентрована сульфатна, розбавлена та концентрована нітратна кислоти) веде до утворення солей Fe3+:

Fe + 4HNO3р. = Fe(NO3)3 + NO + H2O;

2Fe + 6H2SO4 = Fe2(SO4)3 + 3SO2 + 6H2O.

Кислоти високих концентрацій пасивують метал, взаємодія не відбувається і тому концентровані HNO3 і H2SO4 перевозять у залізних цистернах.

4. Розпечене до червона залізо реагує з водяною парою:

3Fe + 4H2O = Fe3O4 + 4H2.

5. Залізо витісняє метали, які розташовані після нього у ряду стандартних електродних потенціалів з водних розчинів їх солей:

Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu.

По дорогах впевнено розсікають тисячі вертких працьовитих мікроавтобусів. Цей клас автомобілів користується великою популярністю в Росії, як, втім, і в усьому світі.

Вітчизняна промисловість виробляє власні мікроавтобуси, але поки, на жаль, вони не можуть зрівнятися із західними зразками. Серед ” іноземців ” палко любима нашими співвітчизниками продукція концерну “Фольксваген”. Пасажирські варіанти лінійки німецьких бусів представлені каравели і Мультівеном. Ці моделі зовні ідентичні. Навіщо ж тоді виробник випускає їх під різними назвами?

Відмінність (різниця) VW каравели від мультівен полягає в наступному:

VW каравела – пасажирський мікроавтобус, що стоїть посередині в лінійці концерну ” Фольксваген” за ступенем зручності та якості інтер’єра ( між Транспортером і Мультівеном ) .
Мультівен – мікроавтобус підвищеної комфортності, за рівнем оснащеності, обробці салону та дизайну близьке до мінівену.
Мультівен обійдеться дорожче, ніж Каравелла.
Мультівен розроблений так, щоб бути максимально ергономічним і простим у трансформації салону.
Оздоблення салону Каравели поступається Мультівену.
У Мультівене більше корисного простору.

Що таке VW каравела і мультівен

VW каравела – середній в лінійці мікроавтобусів Фольксваген за співвідношенням якості, комфорту та вартості.

Мультівен – комфортабельний мікроавтобус класу ” люкс” переважно для тривалих подорожей на великі відстані.

Порівняння VW каравели і мультівен

У чому ж різниця між VW каравелою і мультівеном? Зовні Каравелла і Мультівен як дві краплі води схожі один на одного. Це не дивно – адже Мультівен був розроблений на базі Каравели як ексклюзивна модель преміум – класу. Він оснащується найпотужнішими моторами в лінійці, але основні відмінності криються в салоні.

У першу чергу, це стосується якості обробки і застосовуваних матеріалів : салон мультівен розкішний і не викличе нарікань навіть у самого прискіпливого водія.

У мультівене рівень комфорту ще вище, ніж у Каравелі, яка теж не обмежена в зручностях. Мультівен характеризується підвищеною шумоізоляцією і більш досконалої панеллю приладів, ніж у Каравели. Його крісла другого і третього рядів звернені один до одного, що робить салон просторіше і вивільняє багато корисного простору.

Відмінна риса мультівен – вражаюча схильність трансформації. Крісла можна повертати і пересувати як завгодно. Посередині салону розташований зручний відкидний столик.

Крім того, останній ряд можна скласти таким чином, що мінівен перетвориться на зручну велику ліжко з дахом над головою. У цілому, якщо Каравела – комфортне для поїздок авто, то Мультівен – елітний представник свого класу, який не має рівних по функціональності.

Фразеологізми про мову, розмови, слова зібрані в цій статті.

Фразеологізми про мову

Говорити на різних мовах (різними мовами) – не розуміти один одного.

Утрачати мову – на якийсь час позбуватися здатності говорити.

Держати слово – 1. Виголошувати промову, говорити. 2. Виконувати обіцянку.

Поперхнутися словом – раптово замовкнути, не договорити, не закінчити якусь думку.

Держати (тримати) язик за зубами – мовчати, зберігати таємницю.

Гострий язик – влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова.

Обливати брудом – несправедливо звинувачувати когось у чомусь, ганьбити, обмовляти, неславити.

Переводити розмову на щось інше – заговорювати зуби.

Сипати словами як горохом – говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато.

Сипатися з язика – вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази).

Співати соловейком – з надмірним запалом, довго і пишномовно висловлюватися, говорити про що-небудь.

Справляти балачку – вести пусту розмову.

Решетом воду міряти – вести пусту розмову, балаканину.

Дерти мовчака – сумирно поводитися; мовчати, не протестувати.

Переливати з пустого в порожнє – повторювати те саме, ведучи непотрібні, пусті розмови.

Під ніс (під носа) говорити (мовити, бурмотіти) – тихо, нерозбірливо (синонім: в бороду).

Повернути слово [назад] – відмовлятися від сказаного раніше.

Погубити думки (мову, слова) – втратити на якийсь час здатність логічно мислити, говорити; обдумавши що-небудь з усіх боків, не прийти ні до якого висновку.

Каркай: не каркай як ворона – уживається в розмові як застереження від чогось небажаного.

Теліпати (теленькати) язиком – базікати, вести беззмістовні, пусті розмови.

Розводити боби (на бобах) – вести пусту розмову з ким-небудь.

Розв’язувати язик – голосно говорити після тривалого мовчання.

Розводити демагогію – пустими, непотрібними розмовами навмисне впливати на почуття людей; розкладати, дезорганізовувати кого-небудь.

Язик до Києва доведе – про необхідність розпитувати.

Язик заплітається – хто-небудь говорить невиразно, через силу (про п’яного, хворого).

Язик не повертається (не піднімається, не навертається) – хто-небудь не хоче, не наважується або соромиться говорити щось.

Язик підвішений (причеплений, почеплений, прив’язаний) добре (непогано) – хто-небудь уміє вільно, влучно дотепно говорити.

Як риба мовча – зовсім нічого не говорити.

Цікавий на язик – який уміє гарно, майстерно висловлювати думки; красномовний.

Чесати язика – вести безпредметні, несерйозні, пусті, неправдиві розмови.

Укоротити язика – примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити; помовчати, не говорити зайвого.

Укуситися за язик – утримуватися від висловлювання; раптово замовкнути.

Уста не розмикаються – хто-небудь мовчить, не говорить нічого.

Точити ляси (баляси, баляндраси, бали) – вести пусті розмови, марнуючи час (синоніми: правити теревені; клепати язиком; чесати язика; плескати язиком; точити брехні); весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне, несерйозне (синонім: травити баланду); розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі) (синонім: точити язики).

Сипати вогнем – дуже сердито, гнівно розмовляти.

Якщо ви можете розширити збірку фразеологізмів про мову – лишайте свої доповнення в коментарях.

Цікаві факти про бурундуків

Бурундуки безпомилково передчувають дощ заздалегідь (вони можуть абсолютно точно передбачити погоду).

Бурундуки терпіти не можуть дощ або дощову погоду.

У природі, бурундуки живуть близько 3-х років, в неволі до 10 років.

Бурундуки можуть бути небезпечними шкідниками полів (навіть можуть викрасти весь урожай).

Харчується бурундук рослинною їжею (іноді споживаючи комах).

Бурундуки на щоках мають мішки які можуть бути більше в 3 рази за їхні голови (мішки використовуються для транспортування харчових продуктів).

Бурундуки роблять запаси на зиму. Зимовий запас складається з різних продуктів (пшениця, жолуді, горіхи, ягоди та інші). Ці різні продукти ніколи не перемішуються, їх бурундуки розкладають акуратно окремими купками на підстилці з сухої трави. Кількість запасів їжі може доходити до 6 кг.

Взимку бурундуки впадають в сплячку. Протягом сплячки, звірята прокидаються і використовують свої запаси їжі.

У світі існує 25 видів бурундуків.

Бурундуки легко приручаються.

Дві мультиплікаційні персонажі ” Чіп і Дейл ” є бурундуками.

Слово “бурундук” походить від татарської “бориндик”.

Цікаві факти про гриби паразити

Гриби-паразити поселяються на живих організмах і живляться за їх рахунок, завдаючи їм великої шкоди. На рослинах паразитують близько 10 тисяч видів грибів, на тваринах і людині – Близько 300 видів. Одні з них поселяються на поверхні, інші – в тілі свого господаря, часто викликаючи важкі захворювання.

Гриби-паразити знижують урожай сільськогосподарських рослин, роблять продукти непридатними в їжу, викликають захворювання людей і тварин.

Всі грибкові захворювання Поширюються дуже швидко, тому що вітер, опади і комахи легко переносять дрібні спори з хворих рослин на здорові.

Гриби не соромляться вражати людину і від грибкових захворювань дуже складно позбутися. Згадайте хоча б стригучий лишай і мікоз нігтьового ложа. Однак деякі рослини навчилися жити в дружбі з грибками, змінюючи вуглеводи на мікроелементи.

Деякі гриби-паразити Можуть управляти волею господаря. Наприклад, гриб кордицепс проникає в мураху через його дихальну систему і примушує комаху пересуватися до місця, яке буде оптимальним для життя гриба-паразита.

В середині 16 століття гриб-паразит Картопляна гниль, погубив картопляні врожаї в Ірландії. З’ясувалося, що гриб-паразит гине через з’єднання міді. Один з таких препаратів застосовується і до теперішнього часу. Це – суміш мідного купоросу з вапном – бордоська рідина.

Споринья – гриб-паразит. В кінці свого розвитку нитки міцелію гриба утворюють подовжений ріжок чорного кольору. При попаданні ріжка на млин, мука виявиться отруєна.

Пліснявий гриб – Пеніцилл – відомий всім. У клітинах пеніцилла утворюються речовини, здатні вбивати хвороботворні бактерії, – антибіотики.

Існують хижі види лісових грибів, які харчуються хробаками. Вони будують пастки, розташовуючи грибницю кільцем, що нагадує клейку мережу. Жертва вже не може вибратися з пастки, бо при вириванні з кільця петля стискається ще сильніше.

Що являє собою таке явище як анексія Ви дізнаєтесь з цієї статті.

Що таке анексія?

Анексія – це явище, яке характеризується насильницьким приєднанням або захопленням державою території іншої держави або народності, а також насильницьке утримання народності в межах кордонів чужої держави. Від латинської мови переводиться як приєднання.

Сучасні дослідники на вчені міжнародного права називають анексію одним із існуючих видів агресії, яка полягає у насильницькому протиправному приєднанні чи захопленні однією державою території іншої країни. Здійснюючи анексію відбувається насильницьке встановлення державного кордону, не зважаючи на волю населення. Саме це суперечить основним принципам Статуту ООН та сучасного міжнародного права. Іншими словами можна сказати, що анексія – це грубе порушення волі та права народів на власне самовизначення.

Місцеве населення, як правило, приєднаної території в результаті анексії у складі держави, яка здійснила не санкціоновану анексію, утворює етнічну або ж національну меншину, а відносно етнічного чи національного ядра, від якого її було відірвано, – утворює діаспору автохтонного походження.

Разом з тим, важливо, при використовуванні терміну “анексія”, розуміти його основну відмінність від терміну “окупація”. Анексія розуміє під собою юридичні зміни в приналежності території, а окупація – ні. Цікавий той факт, що Боснія і Герцеговина, яка була окупована Австро-Угорщиною в 1878, стала територіально належати їй лише в 1908 році.

Сподіваємося що з цієї статті Ви дізналися, що таке анексія.

Зелені водорості – це організми із зеленим кольором слані, тому що серед пігментів, які є в їхніх клітинах, переважають хлорофіли.

Поширені зелені водорості в прісних і солоних водоймах, у морях і океанах, у грунті, на стовбурах дерев, на снігу і льоду.

Будова зелених водоростей

Внутрішня та зовнішня будова клітин водоростей різноманітна. Клітини можуть бути покриті клітинною оболонкою або голі. Основний структурний елемент клітинної стінки – целюлоза. Для деяких видів водоростей характерна наявність джгутикового апарату, що складається із різного числа джгутиків.

У кожній клітині зелених водоростей є хлоропласти. Вони відрізняються за розмірами і формою. Можуть бути сітчастими, кільцеподібними, спірально-закрученими, тощо. Будова хлоропластів водоростей схожа з вищими рослинами. Завдяки цьому, водорості здатні до автотрофного харчування. Є серед рослин цієї групи і міксотрофи, які отримують поживні речовини не тільки в процесі фотосинтезу, але й всмоктують розчинені у воді органічні речовини. По кожному з хлоропластів розподілені молекули ДНК у вигляді невеликих сферичних утворень.

Деякі представники зелених водоростей мають червоне або помаранчеве забарвлення через скупчення поза хлоропластів каротиноїдних пігментів і їх похідних – так званого гематохрома. Для ряду сифонових водоростей властива наявність прозорих амілопластів, що містять крохмаль. Також в цитоплазмі і стромі хлоропластів можуть накопичуватися ліпіди. Важливий елемент клітин багатьох видів водоростей – світлочутливе вічко, завдяки чому клітина здатна переміщатися до освітленого місця.

В цій статті ми дізнаємося Чим характеризуються системи внутрішніх органів земноводних.

Системи внутрішніх органів земноводних

Особливості систем внутрішніх органів земноводних ми розглянемо на прикладі жаби.

М’язова система земноводних

М’язова система земноводних представлена диференційованими м’язами тіла і розвиненими м’язами кінцівок. Проте частина м’язів тулуба ще зберігає метамерну будову.

Травна система земноводних

Травна система жаби Починається ротовим отвором.

На верхній щелепі розміщуються дрібні Зуби, якими тварина утримує здобич.

До дна ротової порожнини переднім кінцем прикріплюється мускултстий Язик, за допомогою якого тварина ловить здобич. Під час ковтання підштовхуванню їжі допомагають очні яблука.

Позаду язика розміщується Вхід до стравоходу, який без чіткої межі переходить у шлунок, де їжа починає перетравлюватися під дією шлункових соків.

Зі шлунка їжа переходить у дванадцятипалу кишку, де остаточно перетравлюється під дією кишкового соку, а також жовчі печінки і ферментів підшлункової залози, що розміщується в петлі між шлунком і дванадцятипалою кишкою.

Перетравлена їжа потрапляє до Тонкого кишечнику, який утворює петлі, з’єднані брижейкою – прозорою плівкою з розгалуженими кровоносними судинами, в які їжа всмоктується. Тонка кишка переходить у коротку товсту, де формуються калові маси.

Травний тракт земноводних закінчується клоакою.

Видільна система земноводних

Видільна система земноводних представлена Нирками – видовженими тілами темно-червоного кольору, що лежать по обидва боки хребта.

Від нирок відходять сечоводи, що впадають у клоаку.

Сечовий міхур дволопатевий.

Через органи виділення продукти обміну речовин виводяться назовні.

Органи дихання земноводних

Під час вдиху жаба закриває рот, опускає дно ротової порожнини.

Повітря проходить крізь Зовнішні та внутрішні ніздрі (хоани), що мають клапани, які забезпечують рух повітря в одному напрямку, та потрапляє у ротову порожнину.

Потім дно ротової порожнини піднімається, і повітря через Гортанну щілину проходить у Легені, розміщені праворуч та ліворуч від серця.

Легені земноводних мають вигляд парних мішків з тонкими комірчастими стінками, пронизаними сіткою кровоносних судин. Тут відбувається газообмін.

Під час видиху скорочуються м’язи тулуба, і повітря виштовхується з легень. Через рот, який в цей час жаба відкриває, повітря виходить назовні.

Крім легень, газообмін відбувається й через зволожену шкіру.

Отже, Органом дихання у жаби є легені та шкіра.

Кровоносна система земноводних

Серце земноводних трикамерне, Складається із двох передсердь і шлуночка. Скорочуються почергово: спочатку обидва передсердя, потім шлуночок.

Мале коло кровообігу починається зі шлуночка і забезпечує рух крові, насиченої вуглекислим газом, до легень та шкіри. Артеріальна кров від легень потрапляє у ліве передсердя, від шкіри – у праве.

Велике коло кровообігу також починається зі шлуночка. Воно забезпечує рух крові по всьому тілу: змішана кров по аорті, артеріях тече до капілярів органів тулуба, де віддає поживні речовини і кисень, забирає продукти обміну речовин та вуглекислий газ, і по венах повертається до правого передсердя.

У шлуночку поблизу лівого передсердя артеріальна кров потрапляє до сонної артерії, яка несе кров до головного мозку, від якого Венозна кров повертається до правого передсердя.

Нервова система земноводних

Центральна нервова система земноводних складається з головного та спинного мозку.

Переферична нервова система земноводних складається з нервів, що відходять від головного та спинного мозку.

До передніх та задніх кінцівок підходять найтовщі нервові тяжі.

Відділи головного мозку земноводних :

– передній (значних розмірів, поділений на дві півкулі);

– середній;

– проміжний;

– мозочок (гірше розвинений, ніж у риб, бо їхні рухи обмежуються лише стрибками);

– довгастий.

Органи чуттів земноводних

Органи чуттів земноводних значно змінилися у зв’язку з виходом на суходіл: повіки і мигдальна перетинка захищають очі від засмічення й висихання на повітрі, їх лінзоподібний кришталик і опукла рогівка дають змогу бачити рухому здобич на більшій відстані.

У земноводних краще розвинений орган слуху – з’являється середнє вухо з барабанною перетинко і слуховою кісточкою, що забезпечує можливість чути у повітряному середовищі.

В Органі нюху є не лише зовнішні ніздрі, а й внутрішні (хоани).

Орган смаку земновдних представлений смаковими горбиками на язиці, піднебінні та щелепах.

Статева система земноводних

Статева система самки земноводних представлена Яєчниками. Вони мають вигляд великих мішків, заповнених чорно-жовтими ікринками (яйцеклітинами з поживними речовинами). Збоку від яєчника розміщуються яйцепроводи, що починаються в ділянці легень і впадають у задній відділ кишечнику.

Статева система самця земноводних представлена в нижній частині черевної порожнини жовтуватими бобоподібної форми Сім’яниками. Вони знаходяться біля нирок. Крізь нирки проходять сім’яні канальці, що відкриваються в сечоводи.

Поруч зі статевими органами розміщуються Жирові тіла, які їх живлять.

Якщо Ви не знаєте що таке “гігієна”, то після прочитання даної статті, Ви знайдете відповіді на всі свої запитання.

Що таке гігієна?

Гігієна – це наука, що вивчає закономірності впливу на організм людини та на суспільне здоров‘я певних чинників довкілля, для того, щоб розробити гігієнічні норми, санітарні правила, запобіжні та оздоровчі заходи.

Гігієна – це медична наука, яка вивчає вплив навколишнього середовища та виробничої діяльності на здоров‘я людини, та розробляє оптимальні, науково-обгрунтовані вимоги до умов життя та праці населення.

Етимологія слова “гігієна” – грец. м. “hygienos”, це слово означає “цілющий”, те, що доставляє здоров‘я. Походження слова пов‘язане з іменем богині – Гігієї (донька бога медицини Ескулапа). Зображували її стародавні греки в образі дівчини, що тримала в руках чашу, яку обвивала змія. З часом, чаша та змія стали символом медицини.

Головне завдання гігієни: вивчення впливу навколишнього середовища на здоров‘я людини, та створення оздоровчих заходів. Навколишнє середовище містить в собі комплекс соціальних, природних, виробничих, побутових факторів тощо.

Розділи гігієни: радіаційна гігієна, космічна гігієна, військова гігієна, гігієна праці, гігієна підлітків та дітей, особиста гігієна, гігієна харчування.

Отже, гігієна – наука, яка вивчає вплив довкілля та навколишнього середовища на організм людини; вона включає в себе широке коло питань, які пов‘язані з харчуванням, зі створення відповідних умов праці та побуту тощо.