Category: Енциклопедія

  • Цікаві факти про проліски

    Цікаві факти про пролісок для дітей та дорослих зібрані в цій статті.

    Цікаві факти про проліски

    В Україні росте 4 види пролісків.

    Рід включає близько 80-90 видів, які ростуть на рівнинах і гірських луках Європи, Азії та Африки

    У давні часи з соку пролісок робили клей.

    Застосовується в настоях від застуди та грипу.

    Квітки зазвичай синього кольору, але зустрічаються рожеві, білі і фіолетові. Рослини, як правило, цвітуть навесні (через що їх іноді помилково називають “підсніжниками” або “блакитними пролісками”), але зустрічаються і квітучі восени.

    Широко поширена, оскільки добре репродукується, пристосовується до місцевих умов, морозостійка, несприйнятлива до захворювань і вельми приваблива зовні. Багато видів розмножуються самосівом. Добре росте в тінистих місцях, воліє пухку вологий грунт.

  • Цікаві факти про жирафа

    Жирафи – дуже цікаві та кумедні тварини, але так як це екзотична тварина для нашої місцевості ми дуже мало про них знаємо. Пропонуємо добірку цікавих фактів про жирафів, про які більшість навіть і не чула.

    Цікаві факти про жирафа

      Жираф – це єдина тварина, яка не може позіхати. Позіхають практично всі (риб не включаємо): і ссавці, і холоднокровні, і птиці. А от за процесом позіхання жираф не був зафіксований. Як виявилося, у жирафа не тільки довга шия. Незвичайною довгою відрізняються хвіст і язик ссавця. Довжина хвоста жирафа у деяких особин досягає 2,5 метрів. Язик довгошиїї тварини вельми унікальний, оскільки він має чорний колір, а його довжина близько 50 сантиметрів. Не дивлячись на дуже довгу шию, жираф не може дістати до землі, тому що б, наприклад, попити води або пощипати травичку йому доводиться ставати на коліна або широко розставляти ноги. До речі, ноги – єдиний засіб захисту від хижаків, і як виявилося досить – ефективний, оскільки єдиною м’ясоїдною твариною, яка рідко, але наважується напасти на жирафа – лев. Велику частину часу, а саме близько 20 годин на день, жираф відводить на прийом їжі. На сон йде максимум 1 година, так само він любить подрімати близько 5 хвилин, щоб відновити сили, і робить це він стоячи. Крім звичайної рослинності, яка росте на деревах, жираф дуже любить їсти цибулю в сирому вигляді. Дуже часто мами – жирафи роблять своєрідний дитячий садок. Залишаючи на піклування няні – жирафа всіх своїх дитинчат, а інші мами вирушають на пошуки їжі. У Древній Греції жирафів називали Камелопардалісамі, – похідне від слів верблюд і леопард, зрозуміло, що ім’я своє ссавець отримало за схожий з ними зовнішній вигляд. Набагато пізніше, в 1827 араби привезли жирафа на прізвисько Зарафа ( в перекладі ” ошатний “) в Європу. На місцевих мовах його називали Жарафа, звідси і пішла назва цілого виду тварин. Візерунок на шкурі жирафа унікальний як і відбитки пальців у людини. До речі, за кольором малюнка можна визначити вік тварини, чим він темніший, тим старше тварина. Жирафи дуже сильно смердять, скільки їх не мій. Специфічний запах відлякує мух, паразитів та іншу набридливу мошкару. Не дарма ж деякі африканські племена називають жирафів “смердючими биками”.

    Тепер ви знаєте деякі з цікавих фактів про жирафів і якщо вам відомі інші – залишайте їх у коментарях.

  • Як калина готується до зими?

    Як калина готується до зими? якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно її знайдете.

    Як калина готується до зими?

    Більшість рослин до Зими готується заздалегідь, вони ще осінню залишають в грунті своє насіння. Для того щоб навесні з нього проросла нова травинка, нове стебельце.

    Багаторічні рослини зазвичай в грунті залишають кореневища, бульби, цибулини тощо, а наземна їхня частина відмирає.

    Деякі рослини можуть залишатися взимку без змін, тобто перезимовувати люті морози та холоди під шаром опалого листя чи снігу.

    Кущі, зокрема калина, перебуває Взимку в суцільному спокої. Вона скидає листя, проте залишає бруньки на ягоди на гіллі. Всередині кожної бруньки є маленький зелений листочок, який наприкінці лютого починає відкриватися. Якою б не була суворою зима, але ріст куща калини не зупиняється, він лише трішки сповільнюється.

    Калина – рослина, яка поширена зазвичай у підліску мішаних та листяних лісів, також її можна зустріти на березі водойм (річок, озер, ставків). Найкраще приживається кущ в чудово зволожених місцинах. Калина є зимостійкою рослиною, вимогливою до вологи. Квітіння відбувається в кінці весни – на початку літа (травень-червень), плоди достигають у восени (вересень-місяць).

    Сподіваємось, що Ви знайшли у даній статті відповідь на запитання “Як калина готується до зими”.

  • Україна в Першій світовій війні

    Україна в Першій світовій війні

    Територіально-політичні цілі воєнно-політичних блоків – учасників війни

    Першу світову війну розпочали два військово-політичні блоки: Антанта (Велика Британія, Франція, Росія, згодом приєдналося ще понад 20 держав) і Троїстий союз, який у ході війни перетворився на Четверний (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія та Болгарія). У цій війні Україна стала об’єктом зазіхань агресивних держав Європи:

    Російська імперія, володіючи більшістю українських земель, планувала захопити ще й Галичину, Буковину і Закарпаття. Крім того, вона прагнула ліквідувати організаційні центри українського визвольною руху. Свої грабіжницькі наміри російська пропаганда прикривала заявами про прагнення зібрати воєдино всі “російські” землі, до яких вона відносила й українські етнічні території;

    Австро-Угорська імперія мала на меті приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля;

    Німецька імперія добивалася розширення територій за рахунок українських земель Сходу і Півдня. Загарбання України серед німецьких політиків вважалося найважливішим кроком до розгрому Російської імперії. Деякі німецькі діячі не виключали створення автономної чи навіть формально самостійної Української держави.

    Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни і їх еволюція.

    В умовах війни перед українськими політиками постало питання, яку позицію зайняти щодо неї. Єдиної лінії представникам українських політичних сил виробити не вдалося. Спільне було те, що всі прагнули використати війну для поліпшення національно-культурного становища України:

    Снмон Петлюра у статті “Війна і українці” закликав всебічно підтримати Росію у війні проти Німеччини й Австро-Угорщини. Він надіявся, що після переможного закінчення війни російський уряд змушений буде надати Україні автономію (згодом зрозумів помилковість позиції). Марність цих сподівань показали вже перші дні війни. У Наддніпрянщині були закриті нечисленні українські газети, журнали, видавництва, “Просвіти”. Чимало українських діячів, зокрема М. Грушевського було заслано. Лідер УСДРП В. Винниченко засудив війну;

    Товариство українських поступовців (ТУП) закликало українців підтримати Російську імперію, 1916 р. у декларації “Наша позиція” закликало до нейтралітету, не під гримувати жодну з сторін, що воювали;

    У 1915 р. в Харкові виникла організація “Юнацька спілка”, деякі члени виступала за поразку Росії.

    Українські політичні партії Галичини {УНДП, УРП, УСДП) Створили 1 серпня 1914 р. Головну українську раду (ТУР) на чолі з К. Левицьким. Вона у своєму “Маніфесті” закликала до боротьби за визволення України шляхом всебічної підтримки Австро-Угорщини. Головні вимоги Ради в національному пйтанні були такі: утворення самостійної Української держави на територіях, які до війни належали Російській імперії, і національно-територіальна автономія західноукраїнських земель, об’єднаних в один коронний край. За ініціативою ГУР у серпні 1914 р. відбувається формування легіону Українських січових стрільців (УСС), який розглядався як зародок майбутньої національної армії. Його першим командувачем був Михайло Галущинський.

    4 серпня 1914 р. у Львові група українців – емігрантів з Наддніпрянської України – Створила Союз визволення України (СВУ) . Члени організації (Д. Донцов, А. Жук, М. Меленевський та інші) у програмному документі “Наша платформа” виступали за відокремлення України від Росії й створення незалежної демократичної Української держави у формі конституційної монархії.

    ГУР і СВУ в 1915р. об’єдналися у Відні в Загальну українську раду. Але СВУ проводила окрему роботу:

      пропагандистську – видання брошур, преси, читання лекцій з історії та сучасного становища України; дипломатичну – налагодження відносин з урядовими колами країн Четверного союзу і нейтральних; з полоненими-українцями у німецьких і австрійських концтаборах. Один з активних діячів організації Олександр Скоропис-Йолтуховський добився від властей згоди на переведення 80 тис. українців до трьох таборів і дозволу на опіку полоненими СВУ. Ця робота сприяла зростанню їхньої національної свідомості; адміністративно-організаційну – формування з українців органів місцевої влади на окупованій Німеччиною території Волині, Полісся, Підляшшя, заснування зокрема 134 шкіл.

    Перебіг воєнних дій на території України

    Російська армія виграла у серпні-вересні 1914 р. Галицьку битву в австро-угорського війська, Взяла Львів і зайняла Галичину та Буковину. Це оцінювалося як завершення справи Івана Калити, який почав процес об’єднання московських земель. Галичину й Буковину царизм розглядав як частину Росії. На цих територіях було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, яке очолив граф А. Бобринський, відомий українофоб. Він намагався знищити усі прояви українського життя: газети, журнали, книгарні, видавництва, партії, організації. Гонінь зазнала УГКЦ, митрополит А. Шептицький був заарештований і засланий на північ Росії. Тисячі українських діячів були вислані в Сибір. Вся політика російської окупаційної влади була спрямована на те, щоб знищити національні особливості галичан, русифікувати їх. Російський діяч П. Мілюков назвав це “європейським скандалом”. Становище змінилося лише в 1917 р., коли Галицько-Буковинське генерал-губернаторство очолив відомий український діяч, історик Дмитро Дорошенко.

    Протягом 1915 р. німецько-австрійські війська відвоювали майже всю Галичину та Буковину, захопили частину Волині. Австрійська влада, використовуючи окремі факти співробітництва “москвофілів” з російською окупаційною владою, також здійснила масові репресії проти галичан, яких навіть звинувачували у своїх поразках. Таким чином, західноукраїнське населення опинилося між двох вогнів, зазнаючи переслідувань при владі обох сторін, які воювали.

    Н 1916 р. російські війська Південно-Західного (фронту під командуванням А. Брусилова провели операцію, відому під назвою “Брусиловський прорив” , захопивши знову значну частину Галичини й Буковини.

    Наступного року російське військо відступило з усієї окупованої території.

    Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців

      його початок припадає на вересень 1914 р., коли вони захищали в Карпатах Ужоцький перевал; справжнє бойове хрещення січові стрільці пройшли 29 квітня – 2 травня 1915 р. у боях за гору Маківка; відомими сторінками історії УСС стали бої на горі Лисоні поблизу Бережан на Тернопільщині (1916 р.); біля села Конюхи у цьому ж краї (червень 1917 р.).

    Австрійське та німецьке командування не раз відзначало героїзм УСС, навіть називали їхній полк “найкращим підрозділом всієї австро-угорської армії”. Стрільці навіть у жорстоких умовах війни знаходили час для громадської та національно-культурної роботи.

    Суспільно-політичне становище населення впродовж війни

    Після поразок російської армії в 1915 р. уряд змушений був допустити громадські організації до справи забезпечення армії продовольством і спорядженням, до опіки над шпиталями, біженцями та населенням з прифронтової зони. Виник ряд впливових організацій, зокрема Військово-промисловий комітет, Союз міст, Союз земств, “Товариство допомоги населенню Півдня Росії, яке постраждало від воєнних дій”. У них активну роль відігравала українська інтелігенція,

    Соціально-економічне становище населення впродовж війни

    У ході війни відбувалися значні зміни в народному господарстві, викликані переорієнтацією на забезпечення потреб армії. Промисловість, транспорт і фінанси не витримували перевантажень воєнного часу і розладнувалися. Вони не могли забезпечити потреби фронту н тилу. Швидко наростали продовольчі труднощі. Все це викликало загострення соціальних суперечностей, назрівання революційної кризи, особливо в Наддніпрянщині (повстання у с. Нижня Сироватка, Сумщина).

    Динаміка змін у свідомості різних соціальних верств українського суспільства

    У цих умовах національно-визвольний рух набував усе радикальніших форм. Участь у воєнних діях мільйонів українських селян істотно змінила їх. Вони чи не вперше зіткнулися з новітніми досягненнями людської цивілізації. Характерно, що процес долучення українців до цих досягнень відбувався одночасно з із зростанням національної самосвідомості. Ідея створення незалежної Української держави поширюється серед українців.

    Соціально-економічні та політичні наслідки війни для українського суспільства:

      розорення західноукраїнських земель, виникнення проблеми біженців, депортованих, переміщених осіб; значні людські втрати (близько півмільйона осіб), велика кількість поранених, полонених, інвалідів: кризовий стан економіки, диспропорції у промисловості, інфляція, перебої в роботі транспорту, страйки; скорочення посівних площ, працездатного населення на селі, посилення селянських виступів; утримання за рахунок місцевих ресурсів близько половини російської армії та тилових гарнізонів; послаблення Російської й Австро-Угорської імперій, що прискорило майбутні революційні події; створення українських збройних формувань, набуття воєнного досвіду; порушення “українського питання” на міжнародному рівні.

    Отже, незважаючи на великі людські та матеріальні втрати, розкол національного руху, придушення опозиційних сил, Перша світова війна сприяла визріванню українського народу, перетворенню його на повноцінну націю, готову до створення власної держави.

    Хронологічна таблиця: Україна в Першій світовій війні

    Персоналії: Україна в Першій світовій війні

    Терміни: Україна в Першій світовій війні

  • Яке місто називали срібним?

    Яке місто називають срібним містом України, якщо Вас зацікавило це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно знайдете безліч цікавої та корисної інформації.

    Яке місто називають “срібним містом України”?

    “Срібним містом України” називають селище міського типу, що знаходиться в Чернігівській області, це місто так і називається – Срібне. Срібне – центр Сріблянського району, розташований на річках Лисогорі та Сріблянці, що за 40 км від залізничної станції Прилуки.

    Версії походження назви міста Срібне

    Існує кілька версій, які є по-своєму правдиві. Перша з них – це назва міста походить від Срібних воріт, які стояли при в‘їзді в населений пункт; друга версія – назву населеному пункту дав князь Ігор Святославович, від блиску дахів будинку, які виблискували на сонці після дощу він вигукнув: “Що за Срібне містечко?”; третій варіант – назва річки “Сріблянка” дала назву селищу.

    Історики констатують, що фортеця, що була в селищі, була зруйнована та спалена під час нападу на руські землі орд хана Батия. Срібне було зруйноване майже одночасно з містом Прилуки. Сучасне містечко Срібне знаходиться зовсім в іншому місці, аніж було старе городище, близько за 1 км від зруйнованої фортеці.

    Сподіваємось, що Ви знайшли відповіді на свої запитання, та отримали безліч нової та корисної інформації для себе.

  • Хто такий отаман?

    Хто такий отаман та що означає слово “отаман” Ви дізнаєтесь з цієї статті.

    Хто такий отаман?

    Отаман – це службова виборна особа у Запорозькій Січі протягом XVI – XVIII століть, яка очолювала всю січову організацію або ж окрему війсково-адміністративну одиницю – курінь.

    Якщо ж траплялося так, що отаман не обирався за окремих причин, а був призначений, наприклад, під час військового походу, то його називали наказним отаманом. У Гетьманщині протягом XVII – XVIII століть існували також посади городових, сільських та сотенних отаманів.

    Також в залежності від років, посада отамана та Його обов’язки трактувалися по-різному:

      Отаман в Армії Української Народної Республіки (1917 – 1919 роки) це військове звання особи, яка командувала корпусом, дивізією чи армійською групою. В 1920 році звання отамана було замінене новим запровадженим військовим чиномм – генералом. Протягом 1918–1925 років посаду Головного отамана Армії УНР обіймав Симон. Отаман в роки існування Легіона Українських Січових Стрільців (1914–1918 роки) та Української Галицької Армії (1918–1919 роки) – це військове звання, яке прирівнювалося до звання майора. У період українських національно-визвольних змагань 1917–1921 років керівники повстанських загонів та партизанських з’єднань частенько називали себе отаманами. Отаман на Поділлі у XIV столітті – це посада в місцевій адміністрації за часів татарського панування

    Що означає термін “отаман”?

    Поняття отаман означає з тюркської мови “батько людей”. Кочовики раніше називали так найстарших представників з свого роду. Також є інша версія, за якою слово отаман походить від німецького слова “Нarter Mann”, що означає “міцна людина”. З XVI століття отаманами стали називати виборного або призначеного ватажка козацького війська.

    Хто такий курінний отаман?

    Курінний отаман – це виборна особа, яка очолює курінь. Він відав господарством та коштами куреня, вирішував абсолютно всі питання, які стосувалися життя і побуту козаків.

    Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізналися хто такий отаман.

  • Як визначити валентність елементів?

    Для того щоб мати змогу визначити валентність хімічних елементів згідно таблиці Менделєєва слід спочатку згадати що таке валентність.

    Визначення валентності:

    Валентність – це здатність хімічного елемента утворювати ту або іншу кількість хімічних зв’язків з іншими атомами.

    Як відомо, валентність хімічних елементів буває постійною ( коли хімічний елемент утворює завжди одну і туж кількість зв’язків з іншими атомами ) і змінною ( коли залежно від тієї чи іншої речовини валентність одного і того ж елемента змінюється).
    Визначити валентність нам допоможе періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва.

    Для визначення валентності елементів діють такі правила :

    1) Максимальна валентність хімічного елементу дорівнює номеру групи. Наприклад, хлор знаходиться в 7 – й групі, а значить, у нього максимальна валентність дорівнює 7 . Сірка : вона в 6-й групі, значить, у неї максимальна валентність дорівнює 6 .
    2 ) Мінімальна валентність для неметалів дорівнює 8 мінус номер групи. Наприклад, мінімальна валентність того ж хлору дорівнює 8 – 7 , тобто 1 .
    На жаль, з обох правил є винятки.
    Наприклад, мідь знаходиться в 1 – й групі, проте максимальна валентність міді дорівнює не 1, а 2 .
    Кисень знаходиться в 6 – й групі, але у нього валентність майже завжди 2 , а зовсім не 6 .

    Корисно пам’ятати ще наступні правила при визначені валентності хімічних елементів:

    1 ) Усі лужні метали (метали I групи, головною підгрупи) завжди мають валентність 1 . Наприклад, валентність натрію завжди дорівнює 1 , тому що це лужний метал.
    2) Всі лужноземельні метали (метали II групи, головною підгрупи) завжди мають валентність 2 . Наприклад, валентність магнію завжди дорівнює 2 , тому що це лужно – земельний метал.
    3 ) Валентність Алюмінія завжди 3 .
    4 ) Валентність Водню завжди 1 .
    5 ) Валентність Кисню практично завжди 2 .
    6 ) Валентність Вуглецю практично завжди 4 .
    Слід пам’ятати, що в різних джерелах визначення валентності можуть відрізнятися.
    Більш-менш точно валентність можна визначити як кількість загальних електронних пар, за допомогою яких даний атом пов’язаний з іншими.
    Згідно з таким визначенням, валентність азоту в HNO3 дорівнює 4 , а не 5 . Пятивалентного азот бути не може, тому що в такому випадку навколо атома азоту кружляло б 10 електронів. А такого не може бути, тому що максимум електронів становить 8 .

  • Повідомлення про вітер

    Невелика доповідь про вітер для учнів може бути представлена на уроках природознавства чи фізики. Повідомлення про вітер розповість які бувають вітри та про значення вітру в природі.

    Повідомлення про вітер

    Вітер – що таке?

    Ми знаємо, що Сонце гріє Землю нерівномірно: в одному місці тепліше, а в іншому – холодніше. Маси холодного повітря переміщаються туди, де тепліше, адже там, де сонячного тепла було більше, повітря нагрілося, стало легше і піднялося вгору. Переміщення над поверхнею землі теплого і холодного повітря називається Вітром.

    Рух теплого і холодного повітря на Землі безперервний, тому і вітри дмуть постійно.

    Чим більше різниця температур в різних областях земної кулі, тим швидше переміщуються повітряні маси, тим сильніше дме вітер. Для безпеки життя і полегшення ведення господарства людині важливо знати напрямок вітру. Якщо вітер дме з арктичної зони, то приносить холод, а якщо з екваторіальної – тепло.

    Існує спеціальний прилад, за допомогою якого визначається напрямок вітру – Флюгер.

    На метеорологічних станціях за напрямком вітру стежать за допомогою флюгера, який встановлюється на висоті 10 м. Він складається з легкої металевої пластини, яка обертається навколо своєї осі в певну сторону, яка вказує напрямок вітру. Вітер отримує назву в залежнсті від напрямку з якого він дме.

    Для визначення сили вітру теж є спеціальний прилад – Анемометр : чим сильніше дме вітер, тим швидше крутиться вертушка приладу.

    Які бувають вітри?

    Вітер буває різної сили: слабкий, помірний, сильний.

      Якщо вітер слабкий, то на деревах гойдаються тільки листя. Помірний вітер похитує і гілки дерев. А сильний вітер гне дерева, зриває гілки і верхівки.

    Значення вітру в природі

    Вітер – це явище природи, але він дуже допомагає людині. Вітер жене хмари над землею, і в різних місцях випадають дощ, сніг, град. Від міст вітер відносить забруднене повітря, а приносить свіже повітря з полів, лісів і лугів. Висушує дороги, надуває вітрила кораблів, обертає крила вітряків, розносить насіння і пилок рослин.

    Людина давно навчилася використовувати енергію вітру: вітряк – це приклад перетворення енергії вітру в механічну енергію. Але зараз господарська і побутова діяльність людини тісно пов’язана з електрикою, тому для отримання електричної енергії з енергії вітру був створений вітрогенератор. Енергія вітру – це поновлюваний вид енергії, так як вона є наслідком діяльності Сонця. Вітроенергетика є галуззю, що активно розвивається.

    Види сильних вітрів

    Але часом вітер досягає величезної сили, він називається Ураганом. Такий вітер ламає дерева, зносить дахи будинків, обриває дроти, піднімає високі хвилі. Сильний вітер на морі називається штормовим.

    Смерч або торнадо – надзвичайно сильний атмосферний вихор, де вітер обертається навколо осі по спіралі. Приймає форму стовпа діаметром від десятків до декількох сотень метрів і існує від декількох хвилин до декількох годин.

    Найбільш часто (кілька десятків випадків на рік) смерчі спостерігаються в Алеї торнадо в США – в смузі від північного Техасу до Айови. Тут найбільш значна різниця температур між холодними і теплими повітряними масами.

    Буран – це сильний вітер з великою кількістю снігових мас, що супроводжується поганою видимістю на дорогах і на будь-який інший місцевості.

    Суховій – вітер з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря в степах, напівпустелях і пустелях.

    Цю доповідь про вітри можуть використовувати учні 3, 4, 5 класу.

  • Які функції виконує література

    Які функції виконує література ви дізнаєтеся в цій статті.

    Функції літератури

    Класична література в результаті її прочитання людиною виконує такі функції:

      пізнавальна, виховна, комунікативна, естетична творча.

    Всі перераховані функції, безумовно, вносять певний внесок у формування світогляду особистості.

    1. Пізнавальна. Ця функція, безумовно, найочевидніша: вона проявляється в здатності художньої літератури “збагачувати” людину певними знаннями: про світ, про природу, про людей і т. д. Крім того, в процесі прочитання певної книги здійснюється і самопізнання особистості. Самопізнання, поряд з самовихованням і самоосвітою – основні моменти у формуванні світогляду. При формуванні особистості розглянутий процес проявляється в усвідомленні “духовного Я”: своїх психічних і моральних якостей. Основне, що отримує читач в процесі спілкування з книгою – це, на наш погляд, мовне знання.

    2. Виховна. Ця функція полягає у впливі художньої літератури на почуття і на свідомість людини. Недарма всі казки мають яскраво виражене протистояння добра і зла, чим формують певний стереотип поведінки і виховують почуття. Будучи “провідником” передових, гуманних загальнолюдських ідеалів, художня література виконує завдання ідейного і морального виховання особистості. Саме тому так важливі традиції сімейного читання, коли є спільне співпереживання, обговорення. Секрет впливу художньої літератури на формування особистості дитини полягає в тому, що закони Моральності не підносяться в готовому вигляді. Головний інструмент письменника – художній образ, а не для науки. Використовуючи художні образи, автор надає людині можливість самій сформувати ставлення до описуваних у творі подій, зробити висновки, винести урок.

    3. Комунікативна. Слово в даному випадку служить засобом повідомлення. Ця функція є однією з основних.

    Комунікативна функція, на наш погляд, є свого роду попередницею всіх інших функцій. Вступаючи в контакт з книгою за допомогою слова, людина пізнає щось (пізнавальна функція), отримує задоволення від читання (розважальна функція), формує естетичний смак (естетична) і т. д. При цьому сам акт комунікації цілком активний: читач має право приймати точку зору автора або не погоджуватися з нею; інформація ж, що виходить від автора, має прямий вплив на свідомість людини.

    В першу чергу в процес комунікації залучені двоє: читач і сама книга. Найчастіше це читач і автор. Німа співрозмовниця – книга дуже чітко передає свої думки, почуття і емоції, тобто в якійсь мірі виконує ще й емотивну функцію. В даному випадку можливий монолог (авторські відступи), діалог (взаємодія з читачем), полілог (взаємодія читача з героями і автором одночасно).

    Комунікативна функція тісно взаємодіє з естетичною, і це взаємодія призводить до того, що в мові художнього твору слово не тільки передає якийсь зміст, сенс, але і емоційно впливає на читача, викликаючи у нього певні думки, уявлення; читач в якійсь мірі стає співучасником описуваних подій.

    4. Естетична. Справжні твори мистецтва завжди доставляли людству естетичну насолоду. В даному випадку це насолода словом, сюжетною лінією. Крім того, літературний твір приносить задоволення і займає дозвілля. Хороша книга виховує справжній художній смак, позитивним чином впливає на поведінку і спілкування людини з іншими людьми. Книга також здатна розвивати уявлення про красу як одну з основних цінностей людства, що мають безпосереднє відношення до гуманітарної культури. Стосовно до дитячої літератури дану функцію варто було б позначити як розважальну. Без неї, в даному випадку, немислимі і всі інші функції: якщо книга не зацікавить дитини – не буде ні пізнання, ні виховання і т. д.

    5. Творча. Ця функція характеризує прагнення людини до саморозвитку, самовдосконалення, самотворення в різних сферах. В кінцевому підсумку вона сприяє становленню суб’єкта культури.

    Зазначена функція “випливає” з попередніх і є, на наш погляд, “підсумковою” в процесі формування духовності особистості.

    Це проявляється тоді, коли кращі зразки художньої літератури сприяють прагненню людини до більш повного виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей (самоактуалізація). Крім того, прагнення індивіда змінити себе (див. Пізнавальну функцію) народжує вже свідому діяльність, спрямовану на більш повну реалізацію себе як особистості (самовиховання). Діяльність, як основа для розвитку культури взагалі, в даному випадку виходить на перше місце. Самовиховання, в ідеалі, базується на адекватну самооцінку, що відповідає реальним можливостям людини, на критичному аналізі своїх індивідуальних особливостей і потенційних можливостей.

    Необхідно ще раз підкреслити, що в сукупності зазначені функції здатні “підштовхнути” людину до безпосереднього усвідомлення себе як особистості, до потреби творчості і самореалізації в цій творчості. Людина – істота духовна, і в цьому її головна сила. Література ж, в свою чергу, і спрямована на духовну сторону, на її розвиток. Якщо людина прийняла класику в свій духовний світ – вона ніколи з нею не розлучиться і в важкі хвилини життя буде знову і знову звертатися до книг за допомогою, шукати, немов у кращих друзів, підтримки в читанні. І, безумовно, перечитуючи одну і ту ж книгу заново, людина буде відкривати її по-новому, відчуваючи невичерпне джерело літературної мудрості.

    Тепер ви знаєте які функції виконує художня література та зможете використати ці знання на уроках.

  • Харчування дитини в 12 місяців

    Харчування дитини в 12 місяців вже різноманітне. Що можна їсти дитині в 12 місяців? Ви дізнаєтеся в цій статті.

    Режим харчування дитини в 12 місяців

    Що можна давати дитині в 12 місяців?

    Графік харчування 12-місячної дитини повністю залежить від того, скільки разів вона відпочиває протягом дня.

    При двофазному режимі денного сну малюка годують п’ять разів. Якщо у мами все ще є грудне молоко, воно відмінно підійде як для першого сніданку, так і для вечірнього годування малюка перед укладанням його на ніч.

    Під час другого сніданку, обіду і вечері дитина отримує їжу з загального столу. Його раціон складається з каш, супів, варених і тушкованих овочів, м’ясних і рибних страв. Ні в якому додатковому протирані їжі дитина цього віку не потребує. Рибу і м’ясо, призначені для харчування малюка (якщо вони не подаються у вигляді тефтелей і котлет), можна нарізати дрібними шматочками: це необхідно для розвитку жувального рефлексу і формування правильного прикусу.

    Список продуктів, непридатних маленькій дитині, залишається тим же: на його столі не повинно бути гострої, пряної і смаженої їжі, цитрусових, шоколаду, горіхів, копченостей, консервів, ковбасних і кондитерських виробів. Замість фабричних солодощів (цукерок, тістечок і жирного печива), якими так хочеться побалувати коханого малюка, краще дати йому свіжі ягоди і фрукти або додати їх в готові страви.

    Якщо режим сну передбачає Одноразовий тривалий відпочинок, харчування малюка стає чотириразовим. Скорочення кількості годувань не означає, що слід збільшити обсяг їжі, що пропонується дитині. За одне годування він повинен з’їсти не більше 250 мл корисних для нього продуктів.
    При такому режимі годування дитина приступає до сніданку не негайно після пробудження, а після вмивання, чищення зубів і виконання ранкової гімнастики. Це повинно відбутися не раніше 8:30. Чотири години потому – о 12:30 – дитину годують обідом, що складається з будь-яких супів (овочевих, м’ясних чи рибних), парових котлеток з овочевим пюре (з брокколі, цвітної капусти, картоплі або моркви), соку або компоту.

    Двічі на тиждень малюкові дають рибу і два рази в місяць – страви з яловичої печінки. Після тривалого денного сну – о 16:30 – настає пора полудня. Оскільки при такому варіанті харчування малюк повечеряє раніше, ніж закінчаться чотири години, під час полуденного перекусу йому подають більш легкі страви: дитячий сирок, запіканку або сирники, пюре з фруктів і улюблений сік.

    О 19:00 можна погодувати малюка молочною кашкою або овочевим пюре; зрідка дається приготований на пару омлет або варене яйце. Завершити вечерю можна неміцним чаєм, компотом або фруктовим соком.