Фразеологізми зі словом ЯЗИК Зустрічаються досить часто, але по пам’яті всіх їх ви не згадаєте.
Фразеологізми зі словом ЯЗИК
Висилопивши язика – робити щось швидко, терміново.
Гострий язик – влучна, дотепна, дошкульна, глузлива мова.
Грішити (гріховодити) язиком – говорити зайве, базікати.
Давати волю язикові – дозволяти собі говорити зайве.
Держати (тримати) язик за зубами – мовчати, зберігати таємницю.
Довгий язик – хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного, неправдивого.
Дзигорити язиком – базікати.
Прикусити язика – води в рот набрати.
Присолодити язика – звести наклеп на кого-небудь.
Різкий на язик – здатний говорити грубо, з образливою прямотою.
Розв’язувати язик – голосно говорити після тривалого мовчання.
Тіпун вам на язик – уживається для вираження недоброго побажання кому-небудь з приводу недоречних висловлювань.
Тримати на язиці – бути готовим висловлюватися, відповідати на що-небудь (у відповідних обставинах).
Теліпати (теленькати) язиком – базікати, вести беззмістовні, пусті розмови.
Тягти за язик – спонукати, змушувати кого-небудь сказати щось, висловитися з якогось приводу.
Свербить на кінці язика – кому-небудь дуже хочеться розповісти щось.
Сипатися з язика – вимовлятися швидко та у великій кількості (про слова, фрази).
Язик без кісток – про надмірно балакучих людей.
Язик до Києва доведе – про необхідність розпитувати.
Язик заплітається – хто-небудь говорить невиразно, через силу (про п’яного, хворого).
Язик кілком – уживається для вираження незадоволення, свого негативного ставлення до чиїхось розмов, слів.
Язик не відпаде – уживається як примовка в тих випадках, коли когось просять що-небудь сказати.
Язик не повертається (не піднімається, не навертається) – хто-небудь не хоче, не наважується або соромиться говорити щось.
Язик підвішений добре (непогано) – хто-небудь уміє вільно, влучно дотепно говорити.
Язик поза вухами теліпається – хто-небудь любить багато говорити.
Язик приріс до піднебіння (до зубів, у роті) – хто-небудь замовк, утратив на деякий час з певних причин здатність говорити.
Язик розв’язується – хто-небудь починає багато говорити, стає балакучим.
Язик свербить – хто-небудь має сильне бажання розповісти щось або поговорити про щось.
Язик став руба у роті – хто-небудь утрачає здатність говорити, вимовляти слова.
Язик у петлю скрутило – хто-небудь втратив здатність говорити від хвилювання, злості.
Язик як помело – хто-небудь дуже балакучий, любить говорити багато зайвого, непотрібного.
Язика дістати (привести) – захопити в полон когось із метою здобути якісь відомості.
Що на умі (на душі), те й на язиці – хто-небудь говорить все підряд, не задумуючись.
Що на язик набіжить – говорити, балакати, щебетати – все підряд; не задумуючись.
Цікавий на язик – який уміє гарно, майстерно висловлювати думки; красномовний.
Чесати язика – вести безпредметні, несерйозні, пусті, неправдиві розмови.
Укоротити язика – примушувати кого-небудь замовкнути або менше говорити; помовчати, не говорити зайвого.
Укуситися за язик – утримуватися від висловлювання; раптово замовкнути.
Якщо ви знаєте фразеологізми зі словом язик лишайте їх коментарях