Category: Енциклопедія

Хто такі пріони?

Пріони – це (від англ. Proteinaceous infectious particles – білкові заразні частинки) особливий клас інфекційних агентів, чисто білкових (тобто таких, що не містять нуклеїнових кислот), що спричиняють тяжкі захворювання центральної нервової системи у людей і ряду вищих тварин – пріонові хвороби, що, в свою чергу, входять в групу повільних інфекцій

Пріонні хвороби належать до групи нейродегенеративних захворювань. У загальній популяції трапляються дуже рідко та реєструються у вигляді спорадичних, інфекційних і спадкових форм. У людини відомо чотири хвороби, які викликаються пріонами: куру, хвороба Крейтцфельдта – Якоба, синдром Герстмана – Шрауслера – Шейнкера та смертельне родинне безсоння.

Людина може заразитися пріонами, що містяться в їжі, оскільки вони не руйнуються ферментами травної системи. Безперешкодно проникаючи через стінку тонкого кишечнику, вони потрапляють у центральну нервову систему. Так переноситься новий варіант хвороби Крейтцфельдта – Якоба (nvCJD, нвХКЯ), якою люди заражаються після вживання в їжу яловичини, що містить нервову тканину з голів худоби, хворих на губчату енцефалопатію корів (BSE, коров’ячий сказ).

Пріони можуть проникати в організм й парентеральним шляхом Були описані випадки зараження після внутрішньом’язового введення препаратів, виготовлених з гіпофізу людини (головним чином гормони росту для лікування карликовості), а також зараження мозку інструментами під час нейрохірургічних операцій, оскільки пріони стійкі до застосовуваних у цей час термічних і хімічних методів стерилізації. До такої форми належить ятрогенна хвороба Крейтцфельдта – Якоба (1CJD, яХКЯ).

Які функції виконує мова?

Найважливіші функції, які виконує мова в суспільстві:

Комунікативна функція Ідентифікаційна функція Експресивна функція Гносеологічна функція (пізнавальна) Мислетворча функція Естетична функція Культурологічна функція Номінативна функція Фатична функція

Взагалі мовознавці ще не прийшли до єдиної думки щодо кількості функцій. У різних працях виділяються від 2 до 20 функцій мови.

Так, наприклад, Ю. О. Маслов наголошує на визначальній ролі комунікативної та мислеоформлюючої функцій мови, а інші функції розглядає як окремі аспекти комунікативної функції. Учений зазначає, що у будь-якому мовленні неодмінно присутні як обов’язкові функції: естетична, експресивна, апелятивна, так і факультативні: констатуюча, питальна, контактовстановлююча, метамовна (тлумачення мовних актів при їхньому повідомленні), функція показника (індикатора) приналежності до певної групи людей.

Ю. О. Карпенко зазначає, що немає сумнівів у тому, що “всі функції мови працюють на комунікацію, бо саме для комунікації й виникла мова”.

Американський мовознавець Р. Якобсон виділив у мові 6 функцій: референційну (від англ. refer – стосувати чогось), емотивну (від англ. – emocion – душевне хвилювання), конативну (від англ. – conacion – здатність до вольового руху), поетичну, фатичну (від грецьк. – пророкування), металінгвальну (тлумачну).

Австрійський лінгвіст К. Бюлер розрізняв репрезентативну (від лат. repraesentare – наочно представляти), експресивну (від лат. expressio – вираження) та апелятивну (від лат. appellare – звертатися) функції.

Яка різниця між трудовим договором і контрактом знають не всі, тому спробуємо роз’яснити ці поняття.

Відмінності між договором і угодою:

При прийомі на роботу за трудовим договором оформляється заява про прийом на роботу, при прийомі за трудовим контрактом – підписується контракт. Після цього видається наказ про прийом на роботу на посаду, передбачену штатним розкладом, на кожного працівника, прийнятого за трудовим договором. Також ведуться типові статистичні облікові форми, і робляться відповідні записи до трудової книжки. Виконання роботи за визначеною спеціальністю, кваліфікацією, посадою з підпорядкуванням працівника внутрішньому трудовому розпорядку і означає виконання роботи в якості робітника або службовця даного підприємства, тобто роботи за трудовим договором.

Зовсім інший зміст мають договори цивільно-правового характеру, пов’язані з працею, що регулюються законодавством, і, зокрема, розглядають трудові угоди. Предметом трудової угоди є певний результат праці, виконання конкретного індивідуального завдання, замовлення або доручення. Праця в цьому випадку є лише засобом виконання зобов’язання.

Згідно з умовами трудової угоди громадянин зобов’язується за винагороду виконати для підприємства індивідуально визначену роботу, в тому числі і на свій ризик, яка полягає в здійсненні тільки фактичних дій (наприклад, ремонт даху, фарбування паркану і т. д.). При виконанні роботи за трудовою угодою не оформлюється заява про прийом на роботу, не видається наказ, не вносяться записи до трудової книжки, не ведеться табель обліку робочого часу, не надається щорічна відпустка, не оплачується лікарняний лист і т. д.

Трудова угода завжди оформляється в письмовому вигляді, з зазначенням конкретної роботи (завдання, замовлення). Після виконання роботи сторонами підписується акт приймання-здачі виконаних робіт, який є підставою для виплати винагороди, передбаченої трудовою угодою. Однак, трудові угоди (договір підряду) не можна укладати, коли робота носить постійний характер і її виконання можливо тільки на основі трудового договору (робота, що виконується бухгалтерами, водіями, секретарями, вахтерами і т. п.).

Які функції виконує скелет людини? Лаконічну відповідь ви знайдете в цій статті.

Функції скелета

1) опорна (становить структурну основу тіла);

2) захисна (механічний захист внутрішніх органів);

3) кровотворна (червоний мозок є органом кровотворення);

4) запасаюча (мінерали, що містяться в кістках, беруть участь в обміні речовин).

Скелет – це сукупність кісток тіла, з’єднаних між собою.

У скелеті людини розрізняють три відділи: скелет тулуба, скелет кінцівок і скелет голови, або череп. Скелет – це пасивний орган руху, до нього кріпляться м’язи.

Тепер ви знаєте які фізіологічні функції скелета та розумієте його важливе значення для людини.